наслідки визнання боржника банкрутом реферат

наслідки визнання боржника банкрутом реферат

Наслідки визнання боржника банкрутом. Вследствие объявления о банкротстве предприятие юридическое переходит в новый правовой статус - статус банкрота. Этот правовой статус предусматривает ряд особых юридических положений. прекращается предпринимательская деятельность должника; ч. В интересах заинтересованного лица со стороны должника. Др начала производства по делу о банкротстве, если продажа имущества осуществлена. С целью сокрытия этого имущества или неуплаты долгов, если должник в результате сделки получил намного меньше, нбк реальная цена сделки (имущества), а также в случае, если должник на момент заключения соглашения уже был фактически неплатежеспособным или стал неплатежеспособным в результате выполнения этого соглашения. Соглашения могут признаваться недействительными по представлению прокуратуры, ходатайству должника, внешнего управляющего или кредиторов. Банкротство - это строжайшая имущественная санкция в отношении должника. Законом установлено, что в целях погашения долга взыскание может быть обращено на все имущество банкрота, принадлежащего ему на праве собственности или полного хозяйственного ведения. Здесь идет речь и о хозяйственных обществах. С дополнительной ответственностью и полные.

Уставный фонд общества с дополнительной ответственностью разделен на доли определенных учредительными документами размеров. В целом участники этого общества отвечают при его банкротстве своими взносами в уставный фонд. Предельный размер ответственности участников предусматривается в учредительных документах. Это пределы имущественной ответственности такого общества. Несколько иной механизм ответственности полных товариществ. Полная ответственность в таком случае определяется как ответственность всем имуществом полных товариществ, на которое согласно законодательству украины может быть обращено взыскание.

Оценка имущества банкрота. 9 указанного закона имущество банкрота оценивается по так называемой восстановительной стоимости имеющихся основных и оборотных средств с учетом кредиторской и дебиторской задолженности этого предприятия. Что означает эта категория и как она рассчитывается, определен в методике оценки стоимости имущества при приватизации, утвержденной постановлением кабинета министров украины от 22 июля 1998 г. № 1114 (собрание у страны - 1998. • делается полная инвентаризация в соответствии с положением об инвентаризации имущества государственных предприятий, которые приватизируются, а также имущества государственных предприятий и организаций, передаваемого в аренду, утвержденного постановлением кабинета министров украины от 2 марта 1993г. № 1584; продано имущества. Продавцом имущества банкрота определено ликвидационную комиссию. Этот орган принимает решение о продаже имущества по согласованию с собранием (комитетом) кредиторов. Продажа имущества банкрота является гласной акцией. Председатель ликвидационной комиссии обеспечивает через средства массовой информации оповещение о порядке продажи имущества банкрота, состав, условия и сроки приобретения имущества. В случае поступления двух и более предложений председатель ликвидационной комиссии назначает проведение конкурса (аукциона). Порядок проведения конкурса (аукциона) в таком случае определяется ст. У випадках, передбачених цим законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим законом. Підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов язань банкрута та зобов язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов язкових платежів), повернення коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; укладення угод, пов язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; 2. Поняття банкрутства та його суб. Підстави для застосування банкрутства. Провадження у справах про банкрутство. Банкрутство як одна з юридичних підстав ліквідації підприємств регулюється законом “про підприємства в україні” (ст. Порядок і умови визнання будь - яких юридичних осіб — (суб. єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів регулює спеціальний закон україни від 14 травня 1992 р. Про банкрутство” (відомості верховної ради україни. Провадження у справах про банкрутство та ліквідаційний процес регулюється також і законодавством україни про організацію та діяльність арбітражного суду, а провадження у справах про банкрутство банків регулюється, крім того, з урахуванням вимог закону “про банки і банківську діяльність”. Такі основні законодавчі акти про банкрутство, поняття якого містить стаття 1 закону “про банкрутство”. Це пов язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи — суб єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для нього строк пред явлені до нього кредиторами вимоги і виконати зобов язання перед бюджетом. З наведеного визначення випливає, що банкрутство має економічний і правовий характер. З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю продовження суб єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. єкт підприємництва має стільки боргів перед кредиторами і зобов язань перед бюджетом, що коли їх вимоги будуть пред явлені у визначені для цього строки, то майна суб. єкта — активів у ліквідній формі — не вистачить для їх задоволення. Юридичним аспект банкрутства полягає насамперед у тому, що в суб єкта є кредитори, тобто особи, що мають документовані майнові вимоги до нього як до боржника. Це майнові правовідносини банкрутства, здійснення яких у встановленому законом порядку може призвести до ліквідації суб єкта підприємництва. Внаслідок порушення справи про банкрутство виникає комплекс процесуальних правовідносин. Провадження у справі, визнання боржника банкрутом, оголошення про банкрутство, задоволення претензій кредиторів, припинення справи про банкрутство тощо. Сукупність таких процесуальних правовідносин може розглядатися як ліквідаційний правовий процес щодо суб єкта підприємництва. єктами банкрутства закон визнає лише юридичних осіб, причому осіб однієї категорії — суб. єктів підприємництва, неспроможних своєчасно виконати свої зобов язання перед кредиторами або перед бюджетом. Таким чином, мова йде насамперед про підприємства всіх форм власності і видів, визначених статтею 2 закону про підприємства в україні, а також про господарські об єднання згідно з статтею 3 цього закону, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність. Зазначені суб єкти пойменовані законом про банкрутство” боржниками або банкрутами. Боржником відповідний суб єкт вважається на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, банкрутом — після того, як арбітражний суд прийме постанову про визнання боржника банкрутом. Закон “про банкрутство” не поширюється на юридичних осіб, які не займаються згідно статутами (положеннями) систематичною підприємницькою діяльністю. З іншого боку, у відносинах банкрутства виступають кредитори. Це можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, що мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника. До кола кредиторів не входять ті суб єкти, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою. Якщо до одного боржника мають майнові вимоги два або більше кредиторів, останні повинні діяти у справах про банкрутство як збори кредиторів. Збори можуть створювати комітет кредиторів. Коли кредиторів більше десяти, створення такого комітету є обов язковим. Повноваження цього органу визначають збори. Ці органи — збори, комітет — необхідні для участі у провадженні у справах про банкрутство з боку кредиторів з тим, щоб діяли не окремі численні кредитори, а один спільний, об єднаний кредитор. Підставою для застосування банкрутства до суб єкта підприємництва є економічний фактор, визначеним статтею 1 закону “про банкрутство” — неспроможність суб єкта як юридичної особи задовольнити своєчасно пред явлені до нього майнові вимоги кредиторів і виконати зобов язання перед бюджетом. Фактичною підставою для порушення справи про банкрутство може бути лише письмова заява до арбітражного суду, яка називається “заява про порушення справи про банкрутство юридичної особи”. З такою заявою до арбітражного суду може звернутися будь - хто з кредиторів — громадянин чи юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, або кілька кредиторів. Як уже зазначалося, такого права не мають ті кредитори, майнові вимоги яких забезпечені заставою. Кредитор може звернутися із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи лише у тому разі, якщо остання неспроможна задовольнити визнані нею претензійні вимоги (або сплатити борги за виконавчими документами) протягом одного місяця. із заявою про порушення справи про банкрутство до арбітражного суду може звернутися боржник із власної ініціативи. Боржник реалізує таке право у разі його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності. Боржник додає до заяви список своїх кредиторів і боржників, бухгалтерський баланс, іншу інформацію про його фінансове і майнове становище.

Заявники можуть відкликати свої заяви на будь - якій стадії провадження, але до прийняття арбітражним судом постанови про визнання боржника банкрутом. Якщо заявником є боржник, він має право відкликати свою заяву лише за згодою кредиторів. Законом україни від 17 червня 1993 р. Перелік суб’єктів, які можуть звернутися з письмовою заявою про порушення справи про банкрутство, розширено за рахунок органів державної податкової служби та державної контрольно - ревізійної служби. Як впливає зі змісту статті 6 закону “про банкрутство”, ці заявники не мають права відкликати подані ними заяви. Згідно зі статтею 4 закону провадження у справах про банкрутство регулюється арбітражним процесуальним кодексом україни (далі - апк) з урахуванням особливостей, передбачених законом. За дорученням суду експертиза проводиться державним органом з питань банкрутства із залученням для її проведення спеціалістів у встановленому порядку.

Тільки наявність всіх перелічених ознак дає суду підставу для визнання боржника банкрутом. Якщо суд дійде висновку, що у боржника є тільки дві ознаки. Наявність боргу та неоплатність, а заходи по фінансовому оздоровленню не застосовувались, то в цьому випадку суд може замінити арбітражного керуючого, з випливаючими наслідками. Практика свідчить, що суд може зупинитись визначивши тільки ці дві ознаки, для відкриття ліквідаційної процедури, оскільки вимога щодо обов’язковості застосування заходів фінансового оздоровлення законодавчо не закріплена. У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд розпочинає ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. На мою думку це дуже важливо так як на виконанні в державній виконавчій службі можуть бути виконавчі документи по стягненню заборгованості з боржника визнаного банкрутом. №606 - xiv ці документи передаються в ліквідаційну комісію або ліквідатору.

Листа вищого господарського суду україни від 24. При процедурі ліквідації громадянина - суб’єкта підприємницької діяльності, згідно з п. припиняється стягнення по всім виконавчим документам, за винятком виконавчих документів щодо вимог про стягнення аліментів, про відшкодуванню шкоди, спричиненої життю та здоров’ю громадян. При відкритті ліквідаційної процедури, якщо вимоги кредиторів не задовольняються, чи не укладено мирової угоди постанова про визнання громадянина підприємця направляється на виконання судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном, або цінним рухомим майном громадянина - підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина - підприємця здійснюється ліквідатором. Наслідки визнання боржника банкрутом реферат реферат порядок звернення стягнення на інше майно боржника. Умови і порядок виконання рішень судів. Звернення стягнення на майно боржника. Арешт майна боржника та порядок його скасування. Обіг стягнення й реалізація майна державних підприємств і господарчих товариств. Нажав на кнопку скачать архив, вы скачаете нужный вам файл совершенно быстро. Перед скачиванием данного файла вспомните о тех хороших рефератах, контрольных, курсовых, дипломных работах, статьях и других документах, которые лежат невостребованными в вашем компьютере.

Это ваш труд, он должен участвовать в развитии общества и приносить пользу людям. Найдите эти работы и отправьте в базу знаний. Мы и все студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будем вам очень благодарны. Поняття та процесуальний порядок відкриття виконавчого провадження, участь у ньому перекладача. Захист прав суб’єктів при вчиненні виконавчих дій. Особливості звернення стягнення на заставлене майно. Поняття і значення стадії судового виконання рішень. Загальні правила та органи примусового виконання. Порядок застосування його окремих заходів. Звернення стягнення на майно громадянина, на будинки, заробітну плату, пенсію і стипендію боржника. Поняття та головні етапи реалізації процесу ліквідації суб’єкта підприємницької діяльності на сучасному етапі. Наслідки визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Реалізація майна банкрута. Порядок задоволення вимог кредиторів. Процесуальні особливості і методика звернення стягнення на майно юридичних осіб, порядок організації і проведення публічних торгів. Суб єкти виконавчого провадження, підстави для примусового виконання та організація державної виконавчої служби. Представництво сторін у виконавчому провадженні. Характерні ознаки законного представництва. Звернення стягнення на майно юридичної особи. Накладення арешту на кошти боржника. Поняття і значення гарантій прав й інтересів учасників виконавчого провадження. Основні права керуючого санацією. Заходи по ліквідації банкрута. Основні завдання, що вирішуються у процедурі санації боржника. Способи та порядок продажу майна банкрута. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів та від імені боржника. Абсолютна неплатоспроможність та банкрутства. Відновлення платоспроможності боржника згідно з законодавством. Учасники справи про банкрутство, її розгляд в господарському суді. Поняття господарсько - правової відповідальності та види правових санкцій. Наслідки визнання боржника банкрутом реферат банкрутство підприємства та діагностика банкрутства. Банкрутство підприємств, підстави та наслідки. Діагностика банкрутства на основі моделі z - рахунок альтмана банкрутство підприємств – це пов’язана із недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього термін пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги і зобов’язання перед бюджетом. Падіння ринкової ціни цінних паперів підприємства; зниження потоку грошових надходжень від виробничої і фінансової діяльності та зниження доходів; підприємство працює у галузі, де велика імовірність банкрутства; підприємство недавно почало своє функціонування; зменшення сум дивідендів. Неможливість отримання додаткових фінансових ресурсів; нездатність погасити прострочені зобов’язання; погана система фінансової звітності; переміщення сфери діяльності в галузі, не пов’язані з основним бізнесом підприємства; нездатність підприємства контролювати свої витрати; високий рівень конкуренції. Справа про банкрутство підприємства порушується арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше 300 заробітних плат або 35400 грн які не були задоволені боржником протягом 3 місяців після встановлення для їх погашення строку.

Зовнішнє управління майном, санація і реорганізація; ліквідаційні. Добровільна і примусова ліквідація підприємства - боржника; мирова угода. Арбітражний суд визнає боржника банкрутом за відсутності пропозицій щодо проведення санації або за умови незгоди кредиторів з її умовами. У першу чергу задовольняються. Вимоги, забезпечені заставою; витрати, пов’язані з виплатою вихідної допомоги працівникам банкрута, в т. Відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; витрати, пов’язані з провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді і з робітниками ліквідаційної комісії. У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань банкрута перед працівниками підприємства (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства). Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів на рахунок від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові, а майно державних підприємств – відповідному органу приватизації для наступного продажу.

Якщо майна банкрута вистачає, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати підприємницьку діяльність. У міжнародній практиці в умовах економіки, що стабільно функціонує, для оцінки імовірності банкрутства підприємства використовують так званий z - рахунок е.

В умовах перехідної української економіки використання z - рахунку альтмана не дає точних результатів. Причиною цього можуть бути переоцінки основних фондів, неможливість встановити реальну ринкову ціну деяких основних фондів, і, як результат, вирахування чисельника та знаменника за різними цінами. Окрім того, акціонерний капітал підприємства в ринкових умовах становить практично завжди 100%, на відміну від українських підприємств, де ця частка переважно менша, тобто чисельник показника значно більший, ніж у наших умовах. Знайти шляхи додаткового фінансування підприємства; позбутися збиткової продукції підприємства і підрозділів; звернути увагу на управління активами; розробити і почати здійснення програми скорочення затрат. Наслідки визнання боржника банкрутом реферат банкрутство. Наслідки, попередження. Реструктуризація суб єкта господарювання — це проведення організаційно - економічних, правових, виробничо - технічних заходів, спрямованих на зміну його структури, системи управління, форм власності, організаційно - правових форм, які здатні відновити прибутковість, конкурентоспроможність та ефективність виробництва. Реструктуризацію доцільно розпочинати на ранніх стадіях кризи. Вона спрямована переважно на подолання причин стратегічної кризи та кризи прибутковості. А санація включає в себе як реструктуризацію (заходи щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності), так і заходи фінансового характеру (спрямовані на відновлення ліквідності та платоспроможності). Проте, в літературних та нормативно - правових джерелах недостатньо вирішеною залишається проблема санації як такої через невизначеність джерел її фінансування. Аналіз сучасної практики свідчить, що досвід проведення санації підприємств в україні практично відсутній. Бракує досліджень цієї проблеми на аналогічні теми, як через недосконалість банкрутства, так і через те, що переважна більшість керівників українських підприємств ще не знайомі з методами проведення діагностики банкрутства, із застосуванням попереджувальних процедур та прийомами антикризового фінансового управління. Тому значну допомогу підприємствам, що потребують вжиття антикризових фінансових заходів, можуть надати спеціалізовані консультаційні підприємства з антикризового фінансового управління, навчальні центри для керівного складу підприємств з питань управління фінансами в умовах кризи. Отже, санація є дієвим заходом щодо запобігання банкрутству підприємств, які перебувають у фінансовій кризі, а частка таких підприємств в економіці країни становить понад 40%. У світовій і вітчизняній теорії та практиці одним із поширених засобів фінансового оздоровлення підприємств є реструктуризація. Низку великих проектів щодо реструктуризації підприємств та галузей було реалізовано на загальнодержавному рівні під безпосереднім керівництвом кабінету міністрів україни. Міністерство економіки україни затвердило методичні рекомендації щодо здійснення реструктуризації державних підприємств, агентство з питань попередження банкрутств підприємств та організацій розробило методику складання планів такої реструктуризації. Велику роботу в напрямку методичного забезпечення процесів реструктуризації суб єктів господарювання виконує фонд державного майна україни. У методичних рекомендаціях щодо здійснення реструктуризації державних підприємств наведено визначення реструктуризації підприємства, як сукупності організаційно - економічних, правових, виробничо - технічних заходів, що спрямовані на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно - правових форм і можуть забезпечити фінансове оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва. Як бачимо, це визначення є доволі загальним і охоплює ввесь комплекс заходів (крім фінансових) щодо фінансової санації підприємства. Реструктуризація підприємства — це здійснення організаційно - господарських, фінансово - економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно - правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. Як бачимо, у цьому визначенні, реструктуризація передбачає також вжиття фінансових заходів, чого не було в попередньому визначенні. Перше є ширшим за друге, оскільки реорганізація підприємства — один з етапів його реструктуризації. Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи, о також у зміні організаційно - правової форми здійснення бізнесу.

У літературних джерелах, присвячених дослідженню реструктуризації підприємств, залежно від характеру застосовуваних заходів розрізняють такі форми реструктуризації. Реструктуризація виробництва передбачає внесення змін до організаційної та у виробничо - господарської сфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. ідеться насамперед про такі заходи. Фінансова реструктуризація пов язана зі зміною структури й розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами а інвестиційній діяльності підприємства. Отже, це такі заходи. Зауважимо, що фінансова реструктуризація обов язково має супроводжуватися реструктуризацією виробництва, у противному разі ліквідації підприємства (нехай і дещо пізніше) уникнути не вдасться. Найскладнішим видом реструктуризації є корпоративна реструктуризація. Остання передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб і (або) нову організаційно - правову форму діяльності. У межах такої реструктуризації виконують. Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виокремлення, перетворення) підприємства має відбуватися з додержанням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а іноді — за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду (арбітражного суду). Перш ніж вдаватися до санаційної реорганізації, слід поглиблено проаналізувати фінансово - господарський стан підприємства, яке перебуває у кризі, з огляду на основні характеристики його діяльності. На основі результатів аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підприємства. Якщо прийнято рішення про його реорганізацію, потрібно розробити план реорганізаційних заходів, який має містити. Ефективність реструктуризації забезпечується тими заходами, які покладені в основу плану реструктуризації і спрямовані на вдосконалення організації та управління виробничо - господарською діяльністю, поліпшення фінансового становища підприємства. У плані слід відбити переваги вибраних організаційних форм і методів реструктуризації. У разі реорганізації слід показати, які переваги дістане підприємство в результаті зміни організаційно - правової форми, відокремлення окремих структурних підрозділів. Поряд із можливістю участі кредиторів у санації боржника поза провадженням справи про банкрутство законодавства багатьох країн передбачають можливість участі кредиторів у фінансовому оздоровленні неспроможного підприємства під час провадження зазначеної справи укладенням мирової угоди. Мирова угода — це процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів. Мирова угода укладається переважно в тих випадках, коли боржник, якому загрожує неплатоспроможність, звертається із заявою до арбітражного суду щодо порушення справи про своє банкрутство. У такому разі боржник розраховує укласти мирову угоду в ході провадження справи про банкрутство, щоб виграти час для здійснення санації підприємства. У противному разі за наявності ознак неплатоспроможності кредитори самі звертаються із заявами стосовно порушення справи про банкрутство боржника. Проте тоді мирову угоду останньому укласти набагато важче.

Разом із заявою про порушення справи про банкрутство неспроможний боржник подає до арбітражного суду проект мирової угоди, список усіх кредиторів та дебіторів із визначенням сум заборгованості, баланс та інші документи, які свідчать про його фінансове і майнове становище.

У проекті мирової угоди подаються пропозиції боржника щодо таких аспектів. Згідно з вітчизняним законодавством мирова угода між боржником і кредиторами може бути укладена на будь - якому етапі провадження справи про банкрутство. Вона може стосуватися лише вимог, забезпечених заставою щодо другої та наступних черг кредиторів. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймає комітет кредиторів більшістю голосів кредиторів — членів комітету.

Воно вважається прийнятим, коли всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Підкреслимо, що для осіб, які не дали згоду па укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для тих, котрі підтримали укладення угоди. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів. Угода укладається в письмовій формі і підлягає затвердженню арбітражним судом. З цією метою арбітражний керуючий протягом п яти днів від дня укладення мирової угоди має подати до арбітражного суду заяву про затвердження мирової угоди. До заяви додаються такі документи. Зобов язання боржника щодо відшкодування всіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою. Письмові заперечення (за їх наявності) кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди. Як правило, у мирових угодах передбачається комбінація мораторію та списання заборгованості. У законодавствах деяких країн визначається мінімальна частка заборгованості, що її боржник має погасити як передумову для затвердження мирової угоди арбітражним судом. Розмір цієї частки може залежати від строку пролонгації заборгованості. Наприклад, у німеччині ця мінімальна частка становить 35% загальної суми заборгованості, якщо пролонгація не перевищує 12 місяців; 40% — якщо відстрочення триваліше.

Вітчизняне законодавство таких обмежень не встановлює. Це є компетенцією комітету кредиторів. Якщо боржник подав недостовірні відомості про свій фінансово - майновий стан, то за заявою будь - кого з кредиторів арбітражний суд може визнати мирову угоду недійсною. З формального боку з дня затвердження арбітражним судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючою (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), проте комітет кредиторів може покласти на арбітражного керуючого наглядові функції за ходом виконання мирової угоди. Під час дії мирової угоди арбітражний керуючий не мас права розпоряджатися майном боржника. Він лише контролює ефективність його використання (може йтися, зокрема, про вимогу, щоб усі грошові розрахунки підприємства здійснювалися через спеціальний рахунок, рух коштів на якому він міг би перевіряти). У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, за якими були надані відстрочки належних їм платежів або знижки боргів, у незадоволеній їх частині відновлюються в повному обсязі. Наголосимо, що затвердження мирової угоди є підставою для зупинення справи про банкрутство, а визнання мирової угоди недійсною є підставою для відновлення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода щодо відстрочення сплати платежів до бюджету та цільових позабюджетних фондів укладається відповідно до вимог податкового законодавства. Державні органи можуть погодитися на відстрочення частини вимог, якщо внаслідок такої поступки підприємство відновить свою господарську діяльність і матиме змогу сплачувати наступні обов язкові платежі на користь держави. У процесі становлення ринкових відносин в україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. Такий стан економіки є загрозою для багатьох підприємств, а саме загрозою банкрутства. Треба вірно визначати процедуру виведення одних вітчизняних підприємств з фінансової кризи та ефективне застосування ліквідаційних процедур до інших. Розглядати питання ліквідації підприємств, що до яких порушена справа про банкрутство, слід досить виважено, оскільки серед них можуть бути стратегічні і місто утворюючі підприємства, які ліквідовувати просто небезпечно. Тому у законодавстві жорсткіші правила стосовно підприємств - боржників слід запроваджувати, починаючи не раніше 2008 р коли закінчаться приватизаційні процеси в україні, зосередивши увагу зокрема на тих підприємствах, які забезпечують належний механізм захисту прав кредиторів. Бюджетна система повинна стати визначальною формою відносин, які реалізують фінансові цілі держави у поєднанні з цілями підприємств та населення. Головним пріоритетним напрямком бюджетної політики на найближчу перспективу повинно стати фінансове оздоровлення підприємств реального сектора шляхом створення сприятливих макроекономічних умов і проведення зваженої податкової реформи. У своїй роботі я розглянула теоретичні основи банкрутства суб’єктів господарювання, на прикладі діючої практики провела аналіз фінансового стану підприємства, яке в результаті виявилось банкрутом. Зробила висновок, що уникнути катастрофи банкрутства підприємство може лише в результаті запровадження судових процедур відновлення платоспроможності боржника, а саме.

Розпорядження майном, мирової угоди боржника з кредиторами, санації підприємства. Такі процедури здійснюються на підприємстві під управлінням арбітражного керуючого - фізичної особи, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Проведення своєчасної та якісної діагностики фінансового стану будь - якої організації — це основне завдання у системі управління підприємством як у стабільному, так і кризовому стані, а також при банкрутстві. Головне, що такі рішення та тенденції будуть обґрунтовуватись та розроблятись завчасно, а не тоді, коли підприємства мають збитки. Тільки за допомогою оцінки фінансового стану можна забезпечити оптимальний напрямок розвитку підприємства та запобігання його банкрутству.