кого з перелічених суб єктів не можна вважати підприємцями

кого з перелічених суб єктів не можна вважати підприємцями

Поняття організації і здійснення господарської діяльності. Два загальних види (як форми) господарської діяльності. Відповідно до цього поняття організація господарської діяльності вживаються у господарському законодавстві але зміст його не розкривається. Будь - яка господарська система складається з певних елементів або підсистем, серед головних це.

Суб єкти господарювання, органи управління та контролю, споживачі; майнова база, матеріальні ресурси, їх нормативне регулювання, правові форми взаємовідносин і статус інформаційна забезпеченість та інші складові. Отже, на думку науковців (щербини в. Та інших), узагальнене наукове визначення поняття організації господарської діяльності визначається як системи заходів, спрямованих на раціональне поєднання в часі і просторі всіх елементів господарської системи відповідного рівня. Економіки країни, певного регіону, територіальної громад або суб єкта господарювання. Господарська система – впорядкована (організована) на певних засадах сукупність складових, необхідних для забезпечення господарської діяльності певного рівня. Господарські системи можуть бути різних рівнів. Складність господарської система обумовлює складність і рівень регулювання. Управління будь - якою господарською системою здійснюється в різних формах. Нормативне регулювання (тобто встановлення правил здійснення господарської діяльності конкретної системи); планування (визначення з фіксацією у відповідному правовому документі основних напрямів і конкретних результатів діяльності господарської системи певного рівня); управління поточними справами (вирішення конкретних організаційних питань); контроль (встановлення ступеня відповідності фактичних напрямів і результатів діяльності учасників господарської системи певного рівня встановленим правилам, виявлення порушень, вжиття заходів щодо їх усунення тощо). За думкою деяких авторів (в. Організація – цс функція управління, в межах якої здійснюється розподіл робіт поміж робітниками та їх групами та узгодження їх діяльності. Реалізація функції організації здійснюється у процесі організаційної діяльності. Організаційна діяльність – це процес, за допомогою якого керівник усуває невизначеність, безладдя, плутанину та конфлікти поміж людьми щодо роботи або повноважень і створює середовище, придатне для їх спільної діяльності. Щодо поняття здійснення господарської діяльності, то воно закріплено в різних нормативно - правових актах. Саме слово діяльність означає систематичні дії членів суспільства, їх об єднань, спрямовані на досягнення певного результату.

Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Метою є задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар. Особливістю господарської діяльності є її суб єкти – не будь - які особи, а лише ті з них, що відповідно до вимог ст. 55 гку визнаються суб єктами господарювання. 36 податкового кодексу україни від 02. Поняття господарської діяльності у різних варіантах міститься також у законах україни про зовнішньоекономічну діяльність від 16. Та про ліцензування певних видів господарської діяльності від 01. Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть створювати юридичних осіб публічного права у вигляді негосподарюючих суб єктів, що повністю фінансуються з бюджету, діяльність яких мас ознаки господарської діяльності, але фактично є господарчим забезпеченням, до того ж зі змісту ч. 3 гк україни випливає, що господарче забезпечення діяльності негосподарюючих суб єктів не є господарською діяльністю. Залежно від мети і способу організації господарської діяльності суб єктами господарювання господарське законодавство поділяє її на два види (ч. Загаяні види господарської діяльності господарювання згідно ч. З псу – це встановлений господарським законодавством поділ на два види (як форми) господарювання, які передбачають можливість засновника (власника) суб єкта господарювання добровільно та за власним бажанням вибрати таку форму діяльності господарювання та працювати у такий спосіб, який є його кінцевою метою досягнення економічних, соціальних та інших результатів. Перший вид – некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (ч 1. Другий вид – комерційне господарювання (підприємництво) – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. Отже, критерієм такого розподілу є мета і вид діяльності сг, що забезпечують у такий спосіб отримання прибутку чи неприбутковість установи, які закріплюються в установчих документах юридичних осіб при здійсненні державної реєстрації. (на відміну від загальних двох видів (як форм) господарської діяльності вказаних в ч. З пс в господарському законодавстві передбачені і інші поняття видів (як напрямів) різноманітності господарської діяльності суб єктів господарювання. 259 гку – це об єднання ресурсів для створення виробництва певної продукції або надання послуг). Наприклад, існують такі види у сфері господарювання як. Господарсько - торговельна діяльність, інноваційна діяльність, аудиторська діяльність, зовнішньоекономічна діяльність, перевезення ватажів, транспортна експедиція, страхування, капітальне будівництво, комерційне та фінансове посередництво, посередництво пов язане з випуском та обігом цінних паперів тощо). Некомерційне господарювання за своїм змістом умовно поділяється на два способи діяльності, які мають такі поняття як. Некомерційна господарська діяльність (ст. 52 гку) здійснюється, як правило, державними (ч. 76, 77, 78 гку) або комунальними (ч. 78 гку) підприємствами у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до ст. 12 гку забороняється заняття комерційною діяльністю, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що відноситься до засобів державного регулювання господарської діяльності а саме.

Державне замовлення, державне завдання, ліцензування, патентування, квотування, сертифікація, стандартизація тощо. Казенні (державні) підприємства виготовляють особливі (специфічні) вироби державного значення за державним замовленням, у сфері атомної космічної та інших галузей а також товари для потреб збройних сил україни, правоохоронних органів тощо. Заборонено здійснювати у збройних силах україни будь - який інший вид діяльності, окрім некомерційної (неприбуткової) діяльності) (ч. Господарська діяльність у збройних силах україни – це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій збройних сил україни, пов язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності, що. Передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) у межах і в порядку, визначених законом. Неприбуткову діяльність здійснюють так звані неприбуткові підприємства (некомерційного виду), визначені у ст. 121 податкового кодексу україни як установи та організації основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності, меценатства та іншої діяльності, передбаченої законодавством. До неприбуткових підприємств, як правило, відносяться установи освітнього, спортивного, культурного спрямування, благодійні фонди, професійні спілки, громадські організації, партії, інше, які здійснюють господарську діяльність, не систематично, не регулярно і не постійно отримують прибутки. Отже, критерієм розподілу між некомерційною господарською діяльністю і неприбутковою діяльністю можна вважати те, що некомерційна господарська діяльність здійснюється суб єктами господарювання, які існують і забезпечуються, як правило, за рахунок бюджетних коштів а неприбуткова діяльність – за рахунок внесків та благодійництва. Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність. Одним із видів неприбуткових підприємств є кредитні спілки, благодійні та інші неприбуткові організації, які можуть створюватися громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитною спілкою (згідно ст. 130 псу) є неприбуткова організація, яка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. Майно кредитної спілки є її власністю і складається з фондів кредитної спілки, коштів доходу та іншого майна. Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб єктів підприємницької діяльності (спд). Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються гку, та зу від 20. 2001 р про кредитні спілки та іншими законами. Благодійні організації (ст. 131 гку), до яких відносяться (благодійні фонди, членські благодійні товариства, благодійні установи тощо), які мають особливий статус діяльності. Благодійна організація – це недержавна організація, яка здійснює благодійну діяльність в інтересах суспільства або окремих категорій осіб без мети одержання прибутків від цієї діяльності. Благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом їх можуть утворювати юридичні особи, незалежно від форм власності, а також повнолітні громадяни. Не можуть бути засновниками або членами благодійної організації органи державної влади та органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що повністю або частково фінансуються з бюджету.

Благодійна організація діє на основі статуту (положення), що затверджується вищим органом управління благодійної організації, і є юридичною особою. Благодійна організація має право здійснювати неприбуткову господарську діяльність, спрямовану на виконання її статутних цілей та завдань у вигляді надання певних послуг (виконання робіт), що підлягають обов язковій сертифікації або ліцензуванню. Додаткові вимоги щодо створення, державної реєстрації, здійснення господарської діяльності та інших питань діяльності благодійних організацій встановлюються гк, зу від 05. Про благодійну діяльність та благодійні організації іншими законами. Некомерційну (неприбуткову) господарську діяльність можуть здійснювати і інші суб єкти господарювання такі як релігійні організації, громадські об єднання громадян (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо), та інші, а також ті, які визнаються політичною партією або громадською організацією. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) суб єкт господарювання, що здійснює некомерційну господарську діяльність, зобов язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, її оплату не нижчу від визначеного законом мінімального розміру, а також забезпечити інші соціальні гарантії, передбачені законом (ст. За загальним правилом, отримання прибутку некомерційними суб єктами господарювання не є головною метою їх господарської діяльності. В зв язку з цим, законодавством, передбачено, що некомерційні (неприбуткові) підприємства в окремих випадках можуть отримувати прибуток, наприклад за рахунок здачі в аренду свого майна, реалізації окремих культових, партійних атрибутів, літератури та інших товарів, надання окремих послуг тощо. Але така діяльність є несистематичною і не головною у діяльності некомерційних підприємств. У разі якщо неприбуткова організація отримує постійні доходи з інших джерел, то такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Другий вид господарської діяльності – комерційне господарювання (підприємництво), є найважливішим фактором що забезпечує виробництво матеріальних благ і надання послуг населенню і сприяє стабільності та поступового розвитку народногосподарського комплексу україни. Комерційне господарювання (підприємництво) здійснюється систематично на власний ризик підприємця з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ч. Прибуток є той еквівалент, який є кінцевим результатом праці підприємця заради якого здійснюється господарська (підприємницька) діяльність. – спрямоване на виготовлення та реалізацію продукції; виконання робіт чи надання послуг; – має вартісний характер, тобто виконується за плату.

Саме за наявності таких ознак така діяльність може приносити прибуток незалежно від виду (як напрямку) господарської діяльності і мети створення. Суб єкти підприємництва називаються підприємцями (бізнесменами). Основні положення щодо здійснення підприємництва встановлені нормами глави 4 гку ст. Підприємництво в україні здійснюється в будь - яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця але повинна здійснюватися виключно в межах правових приписів. 1) обмеження на певні види діяльності, що передбачає, заборону деяких видів діяльності відповідно до ч. 43 гку і окремих законів заборонено здійснювати будь - яку (некомерційну чи комерційну) господарську діяльність органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами з метою уникнення зловживань і корупції з боку цих органів і посадових осіб). інше обмеження – надання конкретним суб єктам підприємництва права займатися тільки такою діяльністю, яка їм дозволена. Про ліцензування певних видів господарської діяльності перелік видів господарської діяльності може здійснюватись лише за спеціальним дозволом, що видається кабміном або іншим уповноваженим органом наділеним господарською компетенцією в процесі здійснення контролю за господарською діяльністю. 9 закону визначені вичерпні види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Це заняття банківською, зовнішньоекономічною діяльністю, діяльністю на ринку цінних паперів; надання фінансових послуг; діяльностю у галузі телебачення і радіомовлення; у сфері електроенергетики, ядерної енергії, телекомунікацій; освіти; виробництво і торгівля спиртом і алкогольними напоями та тютюновими виробами; будівельної діяльності; надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу повітряним та іншим транспортом, діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, охоронна діяльність та інше.

До сг за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у розмірах, встановлених законом; 2) обмеження на право власності на ряд об єктів, що передбачає неможливість для суб єкта підприємницької діяльності володіти на правах власності окремими об єктами з урахуванням загальнодержавних інтересів (об єкти атомної, космічної галузей, об єкти впк тощо. У всіх інших випадках підприємці мають право без будь - яких обмежень приймати рішення і здійснювати будь - яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству відповідно до ст. – вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності; – самостійність формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально - технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, установлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

– вільний найм підприємцем працівників; – комерційний розрахунок та власний комерційний ризик; – вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; – самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд. Припинення підприємницької діяльності (ст. 51 гку) – з власної ініціативи підприємця; – у разі закінчення строку дії ліцензії; – у разі припинення існування підприємця; – на підставі рішення суду у випадках, передбачених гк та іншими законами. Порядок припинення діяльності підприємця встановлюється відповідно до вимог господарського кодексу у каїни. Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства україни. Об єднання підприємців (ст. З метою сприяння розвитку національної економіки, її інтеграції у світове господарство, а також створення сприятливих умов для підприємницької діяльності в україні можуть створюватися торгово - промислові палати як добровільні об єднання підприємців та організацій. Торгово - промислові палати – це недержавні самоврядні статутні організації, створені на засадах членства, що має статус юридичної особи. Порядок утворення та діяльності торгово - промислових палат встановлюється зу від 02. Про торгово - промислові палати в україні. Суб єкти господарювання як роботодавці мають право на об єднання в організації роботодавців для реалізації та захисту своїх прав. Організації роботодавців – це самоврядні статутні організації, що утворюються на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту законних інтересів роботодавців. Організації роботодавців можуть об єднуватися у спілки та інші статутні об єднання роботодавців. Порядок утворення та засади діяльності організацій та об єднань роботодавців визначаються зу від 24. Про організації роботодавців. Державна підтримка підприємництва (ст. Держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально - технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Забезпечення підприємця матеріально - технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється з метою виконання підприємцем поставок, робіт чи послуг для пріоритетних державних потреб. Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до ст. 41 конституції україни на підставах і в порядку, передбачених законом. Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього кодексу та інших законів. Підприємець або громадянин, який працює у підприємця по найму, у передбачених законом випадках може бути залучений до виконання в робочий час державних або громадських обов язків, з відшкодуванням підприємцю відповідних збитків органом, який приймає таке рішення. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом. З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом. Надають підприємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності; сприяють підприємцям в організації матеріально - технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів; здійснюють первісне облаштування неосвоєних територій об єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх підприємцям у визначеному законом порядку; стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг. Держава підтримує діяльність іноземних підприємців в україні. Підприємці зобов язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об єднань, інших суб єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом господарсько - правову відповідальність у відповідності до ст. Просте та капіталістичне.

Просте характерне для перших етапів розвитку товарного виробництва, коли продукти виготовлялися для обміну самостійними дрібними товаровиробниками - ремісниками та селянами. Учасники синдикату ділять поміж собою ринки збуту, визначають ціни, домовляються про норми виробництва та збуту продукції. Ця норма називається квотою. Відповідно до квоти кожний з учасників синдикат не повинен перевищувати обсяг виробництва і збуту.

До них відносяться сировина, матеріали, паливо, енергія, покупні комплектуючі деталі, вузли і напівфабрикати, а також незавершене будівництво. Усі ці предмети праці не виходять з виробничого процесу.

Позначте вірну відповідь. В умовах економічної кризи, за незмінних інших умов, масштаби натуралізації економічної діяльності. Що із зазначеного нижче належить до доходів суб`єктів, отриманих в результаті особливого соціального стану.

Які з названих чинників використовує сучасна держава у розвинутих країнах для скорочення безробіття. Чому не було економічних криз за капіталізму впродовж понад 200 років (з початку хvі ст. Б) це такі розміри підприємств, за яких створюються найбільш сприятливі умови для використання досягнень науки, техніки за мінімальних витрат, 51 що з переліченого не можна вважати способом закріплення прав привласнення (власності) будь - яких об’єктів економічними суб’єктами. 52 припустимо, що викладач за одну лекційну годину може заробити 5 дол. У нього є автомобіль, який потребує ремонту, який викладач може зробити й сам, затративши на це 6 годин. Ремонт автомобіля у майстра забере 4 години і коштуватиме 4, 5 дол. Якою буде альтернативна вартість ремонту автомобіля для викладача, якщо він ремонтуватиме його сам. Хто такий підприємець. Враховуючи інтереси, вигоду як невід`ємний атрибут підприємця, не можна лише ним визначати мотиви його діяльності. Адже в умовах ринкового середовища суб`єктів підприємницької діяльності багато і між ними точиться конкурентна боротьба за кращий результат - прибуток. Отримати останній можна лище за умови застосування найбільш ефективного варіанта використання ресурсів, оцінки економічного ризику, новаторських ідей. Це спонукає підприємця йти непротореним шляхом, застосовувати найкращі якості працівника. Творчість, сумлінну працю, організаторські здібності. Большая электронная база правовых знаний, содержащая нормативно - правовую библиотеку кодексов, законов, подзаконных актов министерств и ведомств, судебной практики, международных актов, научно - практические комментарии к основным законодательным актам украины, сборник стандартов, нормативов, классификаторов, регламентных и прочих технических условий в сфере стандартизации, метрологии, сертификации и оценки соответствия, шаблоны договоров, исковых заявлений и прочей правовой документации, юридическая литература в электронном виде, историко - правовые документы, среди которых статьи богдана хмельниц. Такі суб’єкти називаються спеціальними. До них можна віднести, наприклад, посадових осіб, водіїв, керівників, капітанів суден, батьків, військовозобов’язаних тощо. У деяких статтях кпап спеціальний суб’єкт не називається, хоча мається на увазі. Який повний перелік спеціально уповноважених суб єктів у сфері протидії корупції. Національне антикорупційне бюро україни, національне агентство з питань запобігання корупції органи прокуратури, національної п. Що не належить до повноважень національного агентства з питань запобігання корупції. Організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції. Здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб. Англію і францію прийнято вважати країнами класичного етикету.

Проте батьківщиною етикету назвати їх ніяк не можна. У цих країнах панували грубість устоїв, неуцтво, поклоніння силі тощо. Другим напрямком співробітництва можна вважати сферу товарообміну.

Торгівля – це третій напрямок у розвитку співробітництва партнерів. До четвертого напрямку належить співробітництво у сфері фінансів. комерційна концесія (ліцензування) – використання прав інших суб. Ліцензіар (власник певних прав) укладає угоду з ліцензіатом (кому такі права передаються на постійній чи тимчасовій основі), відповідно до якої останньому передаються права на використання патенту, товарного знака, іншої значущої новації за певну плату; - управління за контрактом – форма відносин, сутність якої зводиться до такого. Один з підприємців передає іншому ноу - хау в галузі управління, а другий забезпечує інвестування. Який спосіб закріплення прав власності за суб єктами можна вважати в сучасних умовах основним. Що з переліченого не можна вважати способом закріплення прав привласнення (власності) будь - яких об єктів суб єктами. 9 закону про підприємництво, суб єкти підприємницької діяльності мають право вільного найму працівників на основі угод про використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту) підприємець зобов язаний забезпечити необхідні умови й охорону праці, її оплату не нижче встановленого в державі мінімального рівня, соціальне й медичне страхування, а також інші права робітників відповідно до чинного законодавства. Відшкодування школи, завданої працівникові, також покладається на підприємця. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь - кого з їх учасників. Цього року набули популярності операції суб’єктів господарювання з публічного збору благодійних пожертв з метою подальшого передання особам, які її … за порушення, наведені у запитанні, може настати цивільно - правова відповідальність суб’єкта господарювання згідно зі статтями 215 — 236 цивільного кодексу.

Приміром, відповідний правочин про благодійність можна вважати нікчемним (його недійсність встановлено законом) згідно з частиною другою ст. 215 цивільного кодексу.

Недійсний (нікчемний) правочин не створює юридичних наслідків і кожна зі сторін зобов’язана повернути іншій стороні все одержане.

Також такий правочин можна вважати вчиненим під впливом обману (ст. 230 цивільного кодексу). Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь - яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. У той же час, законом можуть встановлюватися особливості здійснення окремих видів підприємництва. Хто з підприємців не може обрати спрощену систему оподаткування. 5 пку передбачено перелік суб єктів господарювання — фізичних осіб, які не можуть бути платниками єп у разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Суб єкт владних повноважень. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб єкт під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. (км україни, постанова км про затвердження положення про єдину базу даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб єктів владних повноважень від 05. Підприємство та підприємництво у ринковій економіці. Домашнє господарство 1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Осіб, які займаються господарською діяльністю в умовах нестабільності та непередбачуваності цін (ремісників, купців), зараховував до підприємців. Кого з перелічених суб єктів не можна вважати підприємцями. А) власника кафе; б) фермера. Жодний державний орган не має права нав. Язувати підприємцю, яку продукцію він зобов. Язаний виробляти та за якою ціною її реалізовувати (якщо такі обмеження не встановлені законодавством). Здійснюючи підприємницьку діяльність, власник також може брати участь у зовнішньоекономічній діяльності, відкривати рахунки в банках тощо. Але при цьому можливі випадки обмеження права використання об. єктів права власності пов. єктом права на підприємницьку діяльність є будь - які особи, не обмежені законами у своїй дієздатності. Підприємництво є ініціативною діяльністю - це означає, що підприємницька діяльність є добровільною. Жоден державний орган, недержавніа організація, посадова особа не можуть нікого примусити до зайняття підприємницькою діяльністю. Проте це не означає, що особа не може бути примушена до виконання добровільно взятих на себе зобов’язань (наприклад, за договором, укладеним у процесі провадження підприємницької діяльності) або зобов’язань, що передбачені державою і випливають зі здійснення особою підприємницької діяльності (наприклад, зобов’язань зі сплати податків). Шкільний твір на тему кого можна вважати героєм. (твір - роздум) — розвиток зв язного мовлення, зразок та варіанти написання на укрлібі. Артем відчував себе незграбним, слабким, йому здавалося, що всі глузують з нього, вважають недотепою. Артем був гарним учнем, особливо давалися йому математика і фізика. Ще він чудово розмовляв англійською мовою (з ним займалася бабуся, вчителька англійської), і артем допомагав нам на всіх контрольних. 3) особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, які не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть бути співзасновником підприємства, обіймати в підприємницьких товариствах і об’єднаннях керівні посади і посади пов’язані з матеріальною відповідальністю. Друга категорія обмежень пов’язана з монополією держави на певну діяльність (діяльність по виготовленню та реалізації наркотичних засобів, зброї та вибухових речовин, по виготовленню цінних паперів та грошових знаків) може.

Спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції – органи прокуратури, національної поліції, національне антикорупційне бюро україни, національне агентство з питань запобігання корупції; 1. Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Національне агентство, у межах, визначених цим та іншими законами, є відповідальним перед верховною радою україни і підконтрольним їй та підзвітний кабінету міністрів україни. Національне агентство утворюється кабінетом міністрів україни відповідно до конституції україни, цього та інших законів україни. Виборні особи – президент україни, народні депутати україни, депутати верховної ради автономної республіки крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови. Які суб’єкти мають право здійснювати повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення члену національного агентства з питань запобігання корупції. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення члену національного агентства може бути здійснено лише генеральним прокурором україни (виконувачем обов’язків генерального прокурора україни). Члени національного агентства призначаються на посаду кабінетом міністрів україни строком на чотири роки за результатами конкурсу.

Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд. 1) проведення аналізу.

Стану запобігання та протидії корупції в україні, діяльності державних органів, органів влади автономної республіки крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції; статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції; 2) розроблення проектів антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання антикорупційної стратегії; 3) підготовка та подання в установленому законом порядку до кабінету міністрів україни проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики; 5) організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції; 6) здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; 7) координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади автономної республіки крим, органами місцевого самоврядування корупціогенних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм; 8) здійснення в порядку, визначеному цим законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 8 - 1) здійснення у порядку та в межах, визначених законом, державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, звіту зовнішнього незалежного фінансового аудиту діяльності партій, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей; 8 - 2) затвердження розподілу коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, відповідно до закону; 9) забезпечення ведення єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; 11) координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції; 12) погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади автономної республіки крим, органів місцевого самоврядування, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи; 13) здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього закону (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв’язку з таким інформуванням; 14) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов’язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади автономної республіки крим, посадових осіб місцевого самоврядування (крім підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування); 15) надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; 16) інформування громадськості про здійснювані національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції; 18) координація виконання міжнародних зобов’язань у сфері формування та реалізації антикорупційної політики, співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями в межах своєї компетенції; 7. Які дії зобов’язані здійснити уповноважені особи національного агентства з питань запобігання корупції у випадку виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням національного агентства. У якому з перелічених випадків національне агентство з питань запобігання корупції затверджує обґрунтований висновок та надсилає його спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції. Висновок національного агентства є обов’язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п’яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення. Вкажіть, для якої з перелічених груп органів законом не передбачено обов’язкової наявності антикорупційних програм. Антикорупційні програми приймаються. В адміністрації президента україни, апараті верховної ради україни, секретаріаті кабінету міністрів україни, секретаріаті уповноваженого верховної ради україни з прав людини, генеральній прокуратурі україни, службі безпеки україни, міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію україни, обласних, київській та севастопольській міських державних адміністраціях, державних цільових фондах – шляхом затвердження їх керівниками; апараті ради національної безпеки і оборони україни – шляхом затвердження секретарем ради національної безпеки і оборони україни; 11. Який алгоритм дій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, прийняття якого заборонено законом. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів. 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. У чому полягає обмеження щодо суміщення та сумісництва основної роботи осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з іншими видами діяльності. 1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено конституцією або законами україни; 2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено конституцією або законами україни. На які з перелічених видів діяльності не поширюється заборона займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Обмеження, передбачені частиною першою цієї статті, не поширюються на депутатів верховної ради автономної республіки крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних. Яке з перелічених обмежень не поширюється на осіб після припинення ними діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. 1) протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців; 2) розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом; 3) протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь - якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності. Протягом якого строку діють передбачені законом обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування. Які механізми усунення ситуації прямого підпорядкування близьких осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, застосовуються, якщо вказаними особами у встановлений законом строк добровільно такі обставини не усунуто. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування. У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади. У який строк особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язана повідомити керівника або визначений законом орган про наявність у неї реального чи потенційного конфлікт інтересів. 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 18. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь - яку можливість його приховування. Які наслідки має прийняття службовою особою рішення в умовах реального конфлікту інтересів за наявності у неї попереднього підтвердження національного агентства з питань запобігання корупції про відсутність конфлікту інтересів у даному випадку.

Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів. 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 22. Хто є суб’єктом прийняття рішення про усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах конфлікту інтересів. Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації. Яка із наведених умов не є обов’язковою для можливості врегулювання конфлікту інтересів шляхом обмеження доступу особи до інформації. Обмеження доступу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи до певної інформації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у випадку, якщо конфлікт інтересів пов’язаний з таким доступом та має постійний характер, а також за можливості продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження і можливості доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику органу, підприємства, установи, організації. Яка з наведених обставин не є обов’язковою для прийняття рішення про врегулювання конфлікту інтересів шляхом перегляду обсягу службових повноважень особи, у якої виник конфлікт інтересів. Перегляд обсягу службових повноважень особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер, пов’язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника. Який з засобів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів підлягає застосуванню у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення. Службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особи під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення. 1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів; 2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника; 26. Яка з наведених процедур не належить до форм здійснення зовнішнього контролю як засобу врегулювання конфлікту інтересів. 1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів; 2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника; 27. Яка з перелічених умов не дозволяє застосувати переведення на іншу посаду особи з метою врегулювання конфлікту інтересів в її службовій діяльності. Переведення, звільнення особи у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів 1. Переведення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи на іншу посаду у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи. Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.

На користь якої категорії осіб заборонено передавати в управління підприємства та корпоративні права у зв’язку з призначенням на посади в органах влади. 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. А) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; стаття 44. У разі отримання для виконання рішень чи доручень, які особа, зазначена у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, вважає незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, вона повинна негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому вона працює, а виборні особи – національне агентство. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого. Подані декларації включаються до єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться національним агентством. Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб - сайті національного агентства. Доступ до єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб - сайті національного агентства надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздрукування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання. Зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина україни, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об’єкт), є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі. У який строк особа зобов’язана передати в управління належні їй підприємства та корпоративні права у зв’язку з призначенням на посаду в центральний орган виконавчої влади. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. З якою категорію осіб заборонено укладати договори про управління підприємствами та корпоративними правами у зв’язку з призначенням на посади в органах влади. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, не можуть укладати договори, зазначені у частинах другій та третій цієї статті, із суб’єктами підприємницької діяльності, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, в яких працюють члени сім’ї таких осіб. Які випадки обов’язкового подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Яка процедура виправлення помилок у поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які суб’єкт декларування виявив самостійно. Протягом якого строку зберігається інформація про особу в єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. інформація про особу в єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій. Яка з перелічених обставин не виступає самостійною підставою для обов’язкового проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується національним агентством. Обов’язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю. Протягом якого строку посадова особа органу державної влади зобов’язана повідомити національне агентство з питань запобігання корупції про відкриття нею або членом її сім’ї валютного рахунка в установі банку - нерезидента. У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку - нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це національне агентство у встановленому ним порядку, із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку - нерезидента. Про які зміни у своєму майновому стані суб’єкти декларування зобов’язані повідомляти національне агентство з питань запобігання корупції. У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це національне агентство. Протягом якого строку посадова особа органу державної влади зобов’язана повідомити національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані. Зазначена інформація вноситься до єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб - сайті національного агентства. Особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), – особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього закону іншою особою. Анонімне повідомлення про порушення вимог цього закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Анонімне повідомлення про порушення вимог цього закону підлягає перевірці у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання. Результати антикорупційної експертизи чинних нормативно - правових актів у разі виявлення факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб - сайті органу, який проводив відповідну експертизу.

5) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою міністерством охорони здоров’я україни щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я; 2. В обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками. 1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень; 2) юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до закону україни “про здійснення державних закупівель”, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень. Який порядок відсторонення від виконання службових повноважень осіб, щодо яких складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено конституцією і законами україни, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом. Про які об’єкти нерухомості зазначається у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 2) об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають. А) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування; 52. У якому випадку буде відмовлено у наданні інформації з єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно - розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Упродовж скількох днів після подання декларації суб’єкт декларування (особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) має право подати виправлену декларацію. У який період може здійснюватися повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення. Повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення 1. За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно - правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

У разі вчинення від імені та в інтересах юридичної особи її уповноваженою особою злочину самостійно або у співучасті до юридичної особи у випадках, визначених кримінальним кодексом україни, застосовуються заходи кримінально - правового характеру.

Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; неправомірна вигода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь - які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав; стаття 1. Антикорупційна експертиза – діяльність із виявлення в нормативно - правових актах, проектах нормативно - правових актів положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією; стаття 1. Пряме підпорядкування – відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням; стаття 1. Члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі; 69. Щодо яких з перелічених видів діяльності існують обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності 1. Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього закону, забороняється. На якій підставі національним агентством з питань запобігання корупції здійснюється моніторинг способу життя суб’єктів декларування. Моніторинг способу життя суб’єктів декларування здійснюється національним агентством на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб’єктів декларування задекларованим ними майну і доходам. Особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки. Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які. Подарунки, одержані особами, зазначеними у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього закону, як подарунки державі, автономній республіці крим, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, підприємству, установі чи організації у порядку, визначеному кабінетом міністрів україни. Стаття 45 карного кодексу україни примітка. Корупційними злочинами відповідно до цього кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364 - 1, 365 - 2, 368 - 369 - 2 цього кодексу.

Цей закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно - технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені законом україни “про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”. Правову основу діяльності національного агентства становлять конституція україни, міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано верховною радою україни, цей та інші закони україни, а також прийняті відповідно до них інші нормативно - правові акти. Закон україни “про центральні органи виконавчої влади” та інші нормативно - правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також закон україни “про державну службу” застосовуються до національного агентства, його членів, службовців та працівників його апарату, а також до його повноважень стосовно уповноважених підрозділів в частині, що не суперечить цьому закону.

Рішення конкурсної комісії щодо кандидатів на посади членів національного агентства з питань запобігання корупції вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосували. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосували не менше шести членів конкурсної комісії. Голова національного агентства обирається агентством строком на два роки з числа його членів. Одна й та сама особа не може обіймати цю посаду два строки підряд. Основною формою роботи національного агентства є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Порядок денний засідань затверджується національним агентством. Через кого забезпечується громадський контроль за діяльністю національного агентства з питань запобігання корупції. Громадський контроль за діяльністю національного агентства забезпечується через громадську раду при національному агентстві, яка утворюється та формується кабінетом міністрів україни з 15 осіб на підставі результатів конкурсу.

Законопроекти та проекти інших нормативно - правових актів, що передбачають надання пільг, переваг окремим суб’єктам господарювання, а також делегування повноважень державних органів, органів влади автономної республіки крим або органів місцевого самоврядування, з метою їх громадського обговорення розміщуються на офіційних веб - сайтах відповідних органів невідкладно, але не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня їх розгляду з метою прийняття. Додержання вимог закону та етичних норм поведінки 1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими. До повноважень якого органу належить здійснення постійного моніторингу виконання закону у сфері захисту викривачів, проведення щорічного аналізу та перегляду державної політики у цій сфері. Національне агентство здійснює постійний моніторинг виконання закону у сфері захисту викривачів, проводить щорічний аналіз та перегляд державної політики у цій сфері. Що має зробити посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на посаду у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду вищезазначених пояснень претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей. У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду вищезазначених пояснень претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронні органи та відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.

1) національною поліцією і державною судовою адміністрацією україни – щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення; 91. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається національним агентством. 366 - 1 кримінального кодексу україни). 3) кримінальний кодекс україни (відомості верховної ради україни, 2001 р № 25 - 26, ст. 131) доповнити статтею 366 - 1 такого змісту.

Декларування недостовірної інформації. Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом україни “про запобігання корупції”, або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації – карається позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Протягом якого часу національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб - сайті відомостей з єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Національне агентство забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб - сайті відомостей з єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру.

Обов’язкова антикорупційна експертиза здійснюється міністерством юстиції україни, крім антикорупційної експертизи проектів нормативно - правових актів, внесених на розгляд верховної ради україни народними депутатами україни, яка здійснюється комітетом верховної ради україни, до предмета відання якого належить питання боротьби з корупцією. Що забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно державним органам, органам влади автономної республіки крим, органам місцевого самоврядування. Державним органам, органам влади автономної республіки крим, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано верховною радою україни. Уповноважений є посадовою особою юридичної особи, що призначається відповідно до законодавства про працю керівником юридичної особи або її учасниками (засновниками) у порядку, передбаченому ухваленою антикорупційною програмою. Уповноваженим може бути фізична особа, яка здатна за своїми діловими та моральними якостями, професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні обов’язки. Вкажіть, які існують підстави притягнення особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, до дисциплінарної відповідальності. Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Яким органом визначається порядок і методологія проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно - правових актів. Міністерство юстиції україни визначає порядок і методологію проведення ним антикорупційної експертизи, а також порядок оприлюднення її результатів. Які дії застосовуються до особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності. Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. (відповіді надає головний спеціаліст з питань протидії корупції управління держпраці у кіровоградській області ангеліна мусієнко). Кого з перелічених суб єктів не можна вважати підприємцями систематичний продаж нерухомого майна фізичною особою без реєстрації підприємницької діяльності підлягає державній реєстрації. Головне управління дпс у м. Києві звертає увагу, що систематична діяльність фізичної особи, яка провадить операції з продажу (реалізації) товарів, у т. Об’єктів нерухомого майна, підлягає державній реєстрації. Така норма передбачена законом україни від 15 травня 2003 року № 755 - iv про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – закон № 755). При цьому доходи, отримані фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності оподатковуються відповідно до норм ст. 177 податкового кодексу україни. 14 податкового кодексу україни). 3 господарського кодексу україни, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Статтею 42 господарського кодексу україни визначено, що за своєю правовою природою підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тож, підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізацій товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.

Аналізуючи ознаки притаманні підприємницькій діяльності, можна зробити висновок про те, що остання передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків, що пов’язані з такою діяльністю. 58 господарського кодексу україни, суб єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом. Повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах; додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством; своєчасно надавати органам доходів і зборів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов язкових платежів; сплачувати податки та інші обов язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом. Кого з перелічених суб єктів не можна вважати підприємцями поняття організації і здійснення господарської діяльності.