художнє слово в житті дитини посібник-хрестоматія старший дошкільний вік о трофимова

художнє слово в житті дитини посібник-хрестоматія старший дошкільний вік о трофимова

Художнє слово в житті дитини. Посібник - хрестоматія. Старший дошкільний вік о. Пропонуємо вам переглянути аналоги посібник - хрестоматія. Видавництво ранок автор. Посібник кількість сторінок. Купити посібник - хрестоматія. Ранній дошкільний вік. Посібник - хрестоматія - ніколаєнко в. Посібник містить розробки інтегрованих занять. Заняття розроблені з урахуванням вікових особливостей 4 - 6 річних дітей та згідно програми розвитку дітей дошкільного віку українське дошкілля. Поданий методичний матеріал викладений у зрозумілій для дітей формі. Старший дошкільний вік. Природа - нам як рідний дім. Програмовий зміст молодший дошкільний вік. Читання оповідання в. Петрик, собака і кошеня. Вихователь пропонує наповнити скриньку чарівними словами в обмін на серця. Таким чином кожна дитина може сказати по 2 - 3 чарівних слова. Усміхнемось всім навколо –. Небу, сонцю, квітам, людям. Ви можете купити книгу з доставкою кур єром нової пошта укрпоштою кривий ріг, львів, полтава, житомир, черкаси, харків, чернігів, вінниця, тернопіль, київ, луцьк, рівне, хмельницький, херсон, кіровоград, миколаїв, дніпропетровськ, ужгород, запоріжжя, суми, чернівці, одеса, івано - франківськ, інші міста україни. Тільки в нашому магазині низькі ціни, можливий торг, прямі надходження від видавництва, книги під замовлення, друк книг на замовлення, комп ютерні книги англійською мовою. Молодший дошкільний вік. Развитие речи, письма и чтения. Ознакомление дошкольников с литературой. Хрестоматія «художнє слово в житті дитини. В пособии содержатся наиболее доступные для понимания детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста крылатые слова и выражения. Дается их толкование, подчеркивается, в каком значении они применяются в речи. Для лучшего усвоения каждое крылатое выражение введено в стихотворение.

Мистецтво слова відображає дійсність у художніх образах, зображує найбільш типове, усвідомлюючи та узагальнюючи реальні життєві факти. Це допомагає дитині пізнавати життя, формує її ставлення до навколишнього. Художні твори, розкриваючи внутрішній світ героїв, змушують дітей хвилюватися, переживати, як свої, радощі та смутки героїв. Дитячий садок знайомить дошкільників із кращими творами для дітей і на цій основі розв язує цілий комплекс взаємопов язаних завдань морального, розумового, естетичного виховання. Сфери життєдіяльності. Пізнавальний, мовленнєвий, креативний. Закріпити вміння дітей визначати в словах перший звук, диференціювати голосні й приголосні звуки. Вправлятись у синтезі слова із зоровою опорою та на слух, в утворенні складених слів. Розвивати пам ять, мислення, увагу.

Посібник - хрестоматія. Кликните на картинку для расширенного просмотра. Художнє слово в щоденному житті дитини. Художні твори структуровані за тематичними блоками –& читать далее.

Описание книги «художнє слово в щоденному житті дитини. Середній дошкільний вік є важливим періодом у розвитку мовленнєвих навичок дітей. Завданням педагога є не лише по - дальше вдосконалення мовлення дитини, але й формування по - треби в самостійній мовленнєвій діяльності, створення умов для того, щоб діти різноманітно й змістовно висловлювались у побуті, іграх, повторювали знайомі вірші, переказували казки й опові - дання, брали участь у драматизації літературних творів. Цікаві й доступні твори для дітей середнього дошкільного віку, на основі яких може бути орг. Розовый слон - поиск фразы =слоны - поиск точной формы слова слон - голубой - слоны кроме голубых 5 слонов или 10 попугаев - варианты. Попробовать найти лоты похожие на хрестоматия для детей старшего дошкольного возраста 1990г посмотреть все товары данного продавца; запросить подобный товар у продавцов нашего аукциона. Старший дошкільний вік (5 - 7 років). Соціальна ситуація розвитку характеризується встановленням відносин співробітництва з дорослим, спробами впливати на нього, активним освоєнням соціального простору.

Змінюються питання дітей - вони стають більш відірваними від конкретної ситуації. Дитина прагне розпитувати дорослого про його роботу, сім ю, дітей, намагається висловлювати власні ідеї і судження. Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з дошкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя. Витоки творчих сил людини йдуть із дитинства, з того часу, коли творчі прояви часто мимовільні та життєво необхідні. Тож малювання для дитини дошкільного віку – школа інтелектуального розвитку.

Малювання – природна і приємна діяльність для дитини. Дітям старшого дошкільного віку дають складніші доручення, про виконання яких діти постійно звітують. На організованих заняттях радить проводити з метою розвитку мови бесіди, визнає їхню тематику, вимоги щодо її проведення. У старшому дошкільному віці дитина має сформовані уявлення про доброту, гуманність, щирість як важливі якості людини та людських. Взаємин, про справедливість як здатність пра - вильно оцінювати вчинки людей, та самоповагу, на усвідомленні своєї індивідуальності. Сухомлинського використовують - ся в роботі з дітьми як засіб формування у дітей старшого дошкільного віку доброзичливого став - лення до однолітків, розвитку мовлення, ознайом - лення з навколишнім, образотворчої та музичної діяльності так і під час повсякденної діяльності. Казки – один з найбільш популярних серед ді - тей жанрів народної творчості. Старший викладач вахняк. Мелітопольський державний педагогічний університет. імені богдана хмельницького, україна. Художнє зображення природи – це вдалий засіб підсилення вражень дітей дошкільного віку від прогулянок на лоно природи, екскурсій на пленер чи вернісаж, створення дитячої картинної галереї, зустрічей із художником. Розуміння мови пейзажного живопису допомагає дітям усвідомити задум художника, відчути насолоду від спілкування із твором, радість відкриття прекрасного у звичайному, забезпечує художньо - педагогічне спілкування, формує естетичне ставлення до природи. Програма духовно - морального виховання дитини дошкільного віку джерела духовності. Форми роботи, методи та прийоми молодший дошкільний вік…. 51 середній дошкільний вік…. 52 старший дошкільний вік…54 форми роботи з дітьми по духовно – моральному вихованню…55 види діяльності, що сприяють гармонійному розвитку вихованців…58 орієнтовний. розкрити особливості уяви дітей дошкільного віку і його зв язок з образотворчої діяльністю; - визначити особливості изодеятельности дітей і її значення для розвитку уяви своєрідний реалізм, прагнення слідувати правді поведінки в житті виявляються і в оповіданнях, казках, складених самими дітьми шестирічного віку.

Виготський, не знає основних закономірностей об єктивної дійсності і тому легко порушує життєву реальність. Собою образотворче мистецтво дитини дошкільного віку має деякі особливості, які відрізняють його від творчості дорослого. Спочатку реакція на слово дорослого відсутня, дитина не повертає голови у бік названого предмета. Потім на слово дорослого виникає орієнтовний пасивний рух у бік місця знаходження предмета, тобто реакція на інтонацію. На другому році життя потрібно звертати увагу дитини на якості, властивості, стани, на призначення окремих предметів. У молодшому дошкільному віці можна спостерігати значні індивідуальні відмінності дітей у розвитку всіх сторін мовлення. Програма розвитку дитини дошкільного віку наук. Мцфр наказ мон україни від 24. Комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку калуська л. Мандрівець лист мон україни від 02. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку.

Методичний посібник, предметні картинки богуш а. ґенеза лист мон україни від 29. Знайомимо дітей середнього дошкільного віку з художнім словом. Програма розвитку дитини дошкільного віку.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку.

42 пренатальна і перинатальна педагогіка. 43 вихователю найменших (система роботи з дітьми третього року життя). Хрестоматія для читання дітям дошкільного віку.

97 мозаїка світової літератури. Книга для читання в дошкільному закладі та родинному колі. 98 навчання українського мовлення у групах дітей старшого дошкільного віку.

99 соняшникова читанка. Хрестоматія для читання дітям раннього та дошкільного віку.

Изучение особенностей режима жизнедеятельности детей старшего дошкольного возраста. Социологические, статистические.

Проведен опрос 1241 родителей старших дошкольников об особенностях режима дня детей. Установлено, что режим дня значительной части детей старшего дошкольного возраста в городской и сельской местности характеризуется преобладанием деятельности статического и сенсорного характера на фоне снижения двигательной активности, элементов произвольной деятельности и отдыха. 34% сельских и 44% городских детей дополнительно занимаются в различных кружках. Дошкільне дитинство — важливий період у всебічному розвитку дитини та підготовці до його майбутнього, шкільного життя. Але останній рік перед вступом до школи, тобто вік від п яти до шести років, — найбільш відповідальний у вирішенні цих завдань. Сприйняття дитини стає більш свідомим та цілеспрямованим. Якщо молодший дошкільник сприймає зазвичай те, що йому найбільше сподобалося, привернуло увагу, то малюк шостого року життя вже здатен підкорити сприйняття довколишніх предметів та явищ певній меті, які ставить він сам. У дитини розвивається спостережливість, формуються окомір, зорова оцінка пропорцій, що характеризують певний предмет. Рекомендовано управлінням шкіл - інтернатів та дитячих садків міністерства освіти україни. Зошит № 2 розраховано як для спільної роботи дорослого з дитиною, так і для самостійного опрацювання завдань дітьми старшого дошкільного віку.

Пропедевтична робота не обмежується лише графічними вправами, вона допомагає розвитку усного мовлення дитини, логічного мислення, сприяє зосередженню уваги та охайності письма. Посібник буде цікавим для вихователів, логопедів, дефектологів дошкільних навчальних закладів, гувернанток, батьків. У молодшому дошкільному віці дитина діє під впливом ситу - ативних почуттів і бажань, а в старшому – вчинки стають більш усвідомленими (дитина вже може їх пояснити). Для періоду до - шкільного дитинства характерними є такі види мотивів. • “бути як дорослий” – цей мотив відображає інтерес дітей до життєдіяльності дорослих (найбільше відтворюється в сюжетно - рольових іграх і відображає моральні взаємини); • ігрові мотиви (до процесу гри). Дитина все перетворює в гру (це обумовлено її психологічними особливостями) дошкільник повинен оволодіти культурою мовленнєвого спілкування. Вміти висловлювати та доводити власну думку за допомогою правильно сформованого й оформленого мовлення, загалом опанувати рідну мову, засвоїти її літературні норми. А це неможливо без всебічного розвитку мислення. Проблему розумового та мовленевого розвитку досліджували як вітчизняні вчені (л. Шовкова), так і зарубіжні (в. На цьому життєвому етапі триває вдосконалювання всіх сторін мовлення дитини. Усе рідше дитина допускає помилки в узгодженні слів, у відмінкових закінченнях іменників і прикметників, часто правильно вживає родовий відмінок іменників у множині (вікон, ламп, олівців). Вона легко утворює нові іменники й інші частини мови за допомогою суфіксів (учить дітей — учитель, читає книги — читач, будує будинок — будівельник), утворює прикметники від іменників (ключ від заліза — залізний). У старшому дошкільному віці в дитини виникає потреба пояснити ровесникові зміст майбутньої гри, призначення іграшки й багато чого іншого. Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників. Витоки здоров’я дитини. Мовлення д1тсй старшого дошк. Льного вжу досягае високого р. Дитина доречно й точно добирає синоніми, а також слова, в яких відображено диференційований підхід на позначення предмета (зимовий, весняний, осінній одяг; повітряний, водний транспорт), професійної належності. Повністю зникає словотворення. На сьомому році життя мовлення дитини стає структурно складнішим, тобто більш розгорнутим, логічним і послідовним. Вона засвоює як діалогічну, так і монологічну форми мовлення. У старшому дошкільному віці, коли вже є певний багаж навичок художніх дій, у предметне середовище слід увести матеріали, які діти зможуть використовувати самостійно (мозаїка, музичні інструменти, різні види театру, матеріали для образотворчої діяльності, природний матеріал, маски - наголівники, елементи костюмів та декорації). Перераховані матеріали повинні відповідати віку дітей. Дуже важливо розмістити посібники в доступному для дітей місці, оскільки бажання займатись якимось видом художньої діяльності може виникнути в них у будь - який вільний від занять час. Специфіка цього виду діяльності пол. Дошкільне дитинство — єдиний період у житті людини, що характеризується такими змінами щодо лексичного складу.

Водночас розвиток словника залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників. У старшому дошкільному віці у дітей формується свідоме ставлення до слів з переносними значеннями — метафор, фразеологізмів, інших образних слів і словосполучень. Словник дошкільників збагачується також за рахунок придуманих ними слів. Потилиця — п’яти, на нозі — нігті, на руці — рукті, плавники(у значенні плавки), покахкував(наївся), пластилін — це ліпин. З обов’язкового лексичного запасу дитини дошкільного віку можна виокремити такі основні групи. Розвиток мовлення дошкільників. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.

В умовах становлення та розвитку української держави, реформування економічних та суспільно - культурних галузей життя особливої актуальності набуває проблема виховання духовно - культурної особистості. Національною доктриною розвитку освіти в україні визначено як пріоритетні завдання „створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина україни, виховання покоління людей, здатних страница 8. З життям дитини, від колиски до юності, у традиційному народному побуті міцно повязане художнє явище, що дістало у фольклористів назву „дитячий фольклор - усна народна творчість. Коло творів, охоплюваних цим поняттям, широке і багатоманітне - за призначенням, тематикою й образною системою, формою, способом і часом виконання. Актуальним завданням мовного розвитку в старшому дошкільному віці є і вироблення дикції. Відомо, що у дітей ще не достатньо координовано і чітко працюють органи мовленнєвого апарату.

Спілкуючись з дитиною в процесі занять та ігор, дорослий поступово вводить її в великий світ образів усної народної творчості. Хрестоматія підготовлена як літературний додаток до парціальної програми з основ здоров я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку “про себе.

Бібліотека дошкільника, особистість дитини. Навчальні посібники, хрестоматія. Відгуків немає, поки що. Будьте першим, хто залишив відгук “барвисте життя. Хрестоматія для читання дітям дошкільного віку”“ скасувати відповідь. Ваша e - mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені. Оказалась у меня на столе хрестоматия для старших дошкольников. Откуда она взялась - я сама не знаю. Что в хрестоматии интересного. Расчет идет на 5 - 7 лет, а многие ищут что бы почитать дошкольнику.

Книга подписана как учебное издание.

Хрестоматия для детей старшего дошкольного возраста. Книга для воспитателей детского сада. Просвещение, 1990г - 420с. Природа як засіб естетичного виховання дітей дошкільного віку.

Спілкуючись з естетичними явищами життя і мистецтва, дитина естетично розвивається. Але дитиною не усвідомлюється естетична сутність предметів, а розвиток найчастіше пов язано з бажанням до розваги, а, як наслідок, в дитини можуть скластися невірні ставлення до життя, цінностей, ідеалів. Встановлено, що лише 2 дитини старшого дошкільного віку здатні самостійно, з власної ініціативи відшукувати естетично цінні об’єкти у довкіллі. Наприклад, увагу богдана к. Дитина - дошкільник не вміє ще сама читати книги, вона тільки слухач. Слухання - це складний процес перцептивної діяльності дитини. Дитина сприймає слово вихователя, у сприйманні твору від вихователя - читача (чи розповідача) бере участь лише слуховий аналізатор. Тому дуже важливим моментом в активізації слухання є включення зорового аналізатора. У старшому дошкільному віці сприйняття дітьми художньої форми твору значно збагачується. До старшого дошкільного віку в дітей розвивається усвідомлене.

Продовжувати вчити та застосовувати уміння самостійно замінювати слова в текстах символами, передаючи їх зміст. Знайомити з новими ребусами та способами їх розгадування. Формувати уміння складати паралельні, буквені, цифрові ребуси, запам. Ятовувати номери телефонів. Розширити та поглибити знання в складанні розповідей за алгоритмами (країна, місто, історія, культура, традиції сім. Я, друзі, навчання і т. )закріпити та засвоїти поняття ключове слово, опорні слова. Продовжувати працювати з віршованими формами. Д - 90 (авторський колектив; науковий керівник. Психологічна характеристика діяльності дитини дошкільного віку.

Соціальна ситуація розвитку у дошкільному віці. Загальна характеристика ігрової діяльності дошкільника. Самостійна художня діяльність дітей, її організація і місце в режи - мі дня різних вікових груп. Заняття як форма організованого навчання образотво - рчої діяльності та види занять. У старшому дошкільному віці діти виразно підпорюються мнемічним завданням. Вони намагаються керувати процесами за. Пам ятовування й відтворення. Чим старший дошкільник, тим менше його уява потребує опори в, предметних діях. Предметні дії замінюються мовними актами. В своїй уяві діти відгукуються на різні події суспільного життя. В іграх дітей з ляльками проявляються особливості їх сімейного виховання, стосунків з батьками, вихователькою. Важливою рисою уяви є надання стихійним явищам природи і речам людських якостей, почуттів і навіть намірів (м. Дитина користується відношенням слова до означуваних ним предметів, не осмислюючи його теоретично. Дитяча творчість — одна з форм самостійної діяльності дитини, в процесі якої вона відступає від звичних і знайомих їй способів прояву навколишнього світу, експериментує і створює щось нове для себе й інших. Розвиток творчої сторони дитини — це, мабуть, одна з найважливіших сторін дитячого виховання. При правильному підході стимулювання творчої діяльності у дитини це сприяє розвитку загального рівня інтелекту, появи бажання пізнання навколишнього світу малюка, а у деяких сприяє формуванню. Дошкільник засвоює рідну мову практично в процесі спілкування з людьми, що оточують його. Мовлення стає досконалим засобом спілкування, який поступово звільняється від зв’язку з предметною ситуацією. Однак усвідомлення дошкільниками мовної дійсності як такої, що існує поряд з предметною дійсністю, значно відстає від практичного оволодіння мовою. Отже, аналізуючи результати даного дослідження, можна з упевненістю стверджувати, що гіпотеза, висунута на початку даної роботи, підтвердилася. А саме, що існує зв’язок між розвитком мовлення й розвитком комунікативної діяльності дітей. З програмою старшої групи справляється частічно. Завідуюча мдоу характерістікана домашня адреса. Оля проживає з батьками в однокімнатній квартирі. Житлові умови хороші. У дитини є все необхідне для життя, розвитку і обучения. Антропометрические дані в нормі. Зразок характеристики на дитину дошкільного віку.

З метою спрямування вивчення студентами дисципліни у посібнику висвітлено зміст, завдання і методику навчання дітей рідної мови в дошкільному навчальному закладі. Активному засвоєнню матеріалу сприятимуть тексти лекцій, додатковий матеріал та список рекомендованої літератури. Посібник розрахований на дошкільних працівників, студентів факультетів дошкільної освіти, педагогів дошкільних навчальних закладів. Актуальність дослідження полягає в тому, що серед багатьох важливих завдань виховання і навчання дітей дошкільного віку в дитячому навчальному закладі є навчання рідної мови. Це спільне завдання складається з ряду завдань. Виховання звукової культури мовлення, збагачення, закріплення та активізації словника, вдосконалення граматичної правильності мовлення, формування розмовної (діалогічної) мови, розвитку зв язного мовлення, виховання інтересу до художнього слова, підготовки до навчання грамоті. Художнє слово в житті дитини посібник - хрестоматія старший дошкільний вік о трофимова дитина росте без батька - типові помилки у вихованні та поради психолога мамі і рідним. Матерів - одиначок з кожним роком стає все більше.

Виховувати дитину без батька складно, але немає нічого неможливого. Стаючи самотньою мамою, жінка усвідомлює, що вся відповідальність покладається саме на неї. Розглянемо типові помилки і труднощі матерів - одиначок, а також поради, які допоможуть жінкам у вихованні дітей без батька. Виховання дитини без батька. Труднощі, помилки, наслідки. Фахівці рекомендують уважно ставитися до виховання дітей, позбавлених спілкування з батьком. Як правило, виховувати хлопчика, біля якого поруч немає батька, набагато складніше, ніж дівчинку.

Однак труднощі можуть виникнути в будь - якому випадку.

Якщо всю свою увагу зосередити на дитину, забувши про себе, то можна виростити егоїстичну і вимогливу особистість, тому слід внести якийсь баланс. Малюк не повинен відчувати себе самотнім, але і надмірна турбота йому ні до чого. Основна складність в тому, що самотній мамі належить замінити дитині і другого з батьків - тата, а це означає подвійне навантаження. Не слід розповідати малюкові небилиці, коли почнуться питання щодо того, де його або її тато. Рано чи пізно дитина дізнається правду, і краще спочатку піднести історію, близьку до дійсності і доступну для розуміння. Негатив щодо батька вселяти теж не потрібно, оскільки це може викликати агресію, особливо, якщо росте дочка. З роками свою ненависть до батька вона може підсвідомо виливати на всіх чоловіків, чекаючи від них підлості, зрадництва, що може істотно ускладнити її особисте життя. Незважаючи на драму самотності, часто справедливі претензії і ясно усвідомлене бажання залишатися в стороні від нього або не дивлячись на більш - менш повну байдужість до нього, мати повинна докласти зусиль до того, щоб у дитини склався і зберігся цілком прийнятний образ батька. Створюючи ж і підтримуючи в ньому непримиренну ненависть до відсутнього батька, матір може виявитися в скрутному становищі. Аналогічну ситуацію породжує і повне мовчання навколо батька, відсутність будь - яких згадок про нього. Адже бажання знайти батька може виникнути у дитини дуже рано і переслідувати його протягом усього життя. Якщо у відповідях на свої питання дитина відчує ненависть до батька або пригніченість матері, у неї може виникнути і зміцнитися огида або боязнь чоловіків взагалі. В результаті у дитини може скластися невірне уявлення про взаємини чоловіка і жінки, що позначиться згодом в емоційній і сексуальній. Отже, мати повинна (наскільки це можливо) зберігати прийнятний образ батька дитини. Зрозуміло, не слід приховувати від дитини існуючі труднощі і прикрашати реальність, але треба підносити їх таким чином, щоб дитина не відчувала себе відповідальною за них і вони не утрудняли б її життя і стосунки з іншими людьми. інакше кажучи, дитина має право знати, що її батько не був бездоганним, але сам він тут ні при чому; це не повинно заважати в її повсякденному житті і впливати на її майбутнє. Якщо батька немає - як бути. Ось приклад з історії. У роки війни мільйони батьків пішли на фронт, хтось загинув в перші хвилини бою, хтось пропав безвісти, а хтось прийшов додому повним інвалідом. Діти без батьків росли, навчаючись на образах героїв, які пішли на фронт. Це допомагало матерям і бабусям виховати чуйних і справжніх чоловіків. Тобто виростити дитину без батька - хоч і важко, але реально, особливо, коли є позитивний образ люблячого батька. Якщо його немає, його потрібно створити (можна ще пошукати серед ін. Далі робимо конкретні кроки. У всіх них вам потрібно буде вчитися працювати з самою собою в першу чергу.

Ви - прекрасна жінка і мама, берегиня сімейного вогнища, а не змучена, втомлена жінка, яка в кожному дні бачить одні розчарування. Для початку створіть подумки цей образ, на який будете орієнтуватися самі для себе - це буде візуальне програмування свідомості і він вам додасть сили. Як виховати дівчинку без батька. На жаль, іноді деякі матері заздалегідь починають турбуватися про особисте життя дитини, не бажаючи їй повторення своєї долі. Одні заохочують косметику і зустрічі з хлопчиками, інші навпаки, всіляко намагаються зробити з дочки непомітну істоту.

і те, і інше - способи захисту, але обидва вони не є правильними. Дівчинка ні в якому разі не повинна відчувати себе гіршою за інших. З нею необхідно спілкуватися, обговорювати проблеми. Дочка повинна знати, що хоч тата і немає поруч, зате мама завжди її захистить, буде на її боці. Дівчатка ототожнюють себе з мамою, тому жінці належить стати прикладом для наслідування. Ніяких сліз, скарг при дитині бути не повинно. Дочка повинна бачити маму оптимістичною і бадьорою, яка домагається всього сама. Проблеми можуть з явитися в підлітковому віці. Справа в тому, що дівчатка, позбавлені батьківської любові, часто пов язують своє життя з негідними чоловіками. Вони радіють увазі будь - якого представника чоловічої статі. Комплекси, що виникли через те, що батько її не любить, наздоганяють дівчинку і можуть створити безліч проблем. Тому важливо, щоб в її житті ще з раннього дитинства був чоловік, який дійсно любив її. Нехай це буде дядько, старший брат, дідусь або хтось інший, гідний. Дуже важливо, щоб у дочки була адекватна самооцінка. Це вбереже її в майбутньому від небажаних контактів. Мама, виховуючи дитину одна, може сформувати повноцінну гармонійну особистість, створити всі умови для комплексного розвитку дитини, не забуваючи і про навчання навичкам ефективної соціальної взаємодії. Перш за все, мама, яка прийняла рішення, з яких - небудь причин, ростити дитину без батька, повинна налаштуватися на те, що буде нелегко піднімати дитини на ноги одній. і, незважаючи на це, постаратися, хоча це може бути дуже важко, перестати негативно ставитися до чоловіків, пробачити батька дитини за те, що він не зміг бути поруч. Всі ми робимо помилки через свої страхи і обмеження. Прощення кривдника принесе гармонію вам самим і допоможе пробачити в тому числі і себе за свої помилки, і дитину за помилки, яка вона може в майбутньому зробити. Усвідомлення своєї образи і прощення допоможе виключити можливі слова дитині про те, що її батько був негідником, поганою людиною. Повірте, малюючи негативний образ батька, ви тільки більше будете руйнувати крихке нестійке уявлення про батька і формувати негативний приклад для ідентифікації. Адже все одно як би ви не старалися, ви не зможете замінити дитині батька. і пам ятаючи про те, що дитині необхідний приклад для наслідування, об єкт для ідентифікації, постарайтеся забезпечити їй зразок чоловічої поведінки, спілкування з дідусем, дядьком, другом сім ї. Ця взаємодія важливо не тільки для хлопчиків, але і для дівчаток. Як правильно виховати сина без батька. Сина одинокій матері ростити набагато складніше.

Деякі чисто чоловічі заняття (рибалка, гра в футбол, походи) далекі від жінок. При бажанні, звичайно, з цим можна впоратися, але краще, якщо поряд буде нехай не батько, але інший чоловік, який зможе подати приклад. Хлопчику важливо відчувати свою значимість і силу.

Не варто переживати через відсутність чоловіка - адже є син, який, хоч і маленький, але на рівні підсвідомості вже готовий захищати і підтримувати свою маму.

У подібних проявах дитини потрібно всіляко підтримувати. Він повинен розуміти, як матері приємна його увага, як він їй допомагає. Зайва опіка може мати вкрай небажаний результат - формування особистості жінкоподібного чоловіка. Якщо в дитинстві це ще не сильно впадає в очі, то в дорослому житті загрожує багатьма проблемами, в тому числі, з соціалізацією і особистим життям. Потрібно заохочувати бажання сина займатися спортом і записати хлопчика в спортивну секцію, майструвати вироби, займатися фізичною працею. Дитині корисно спілкуватися з дорослими чоловіками, особливо в період перехідного віку.

У хлопчика повинен бути приклад для наслідування. Якщо відповідних чоловіків немає в оточенні, можна знайти для дитини літературного персонажа, який стане для нього прикладом для наслідування. Тут дуже важливо виділити позитивні риси героя, який він розумний, сильний, відважний і т. П і проводити аналогію з дитиною, кажучи, як він схожий на кумира. Це зможе частково замінити наочний приклад. Не варто обмежувати спілкування дитини, особливо, якщо з ним захоче налагодити контакт батько. Не можна нав язувати синові свої погляди на життя і сприйняття світу, потрібно привчати його до самостійності, сприяти розвитку особистості. Не слід занадто суворо спілкуватися з дитиною, але і не потрібно сюсюкати, спотворюючи слова. Таким чином, виховати дитину без батька не так вже й просто, але при бажанні це цілком здійсненно. Головне - не опускатись в депресію, не шукати в собі недоліки, а постаратися виховати малюка гідним членом суспільства, готовим до дорослого життя. Відсутність чоловіка не повинно псувати подальше життя дитини. 5 ознак того, що дитина буде безробітною. Художнє слово в житті дитини посібник - хрестоматія старший дошкільний вік о трофимова психічний розвиток людини. У рефераті подано відомості про періодизацію психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості. Психічний розвиток людини проходить ряд періодів, послідовна зміна яких необоротна й передбачувана. Кожен період (вік) - своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійкими якісними особливостями. Відомо, що вікові психологічні особливості зумовлені конкретно - історичними умовами розвитку, спадковістю, певною мірою - характером виховання, особливостями діяльності та стосунків з іншими людьми, що впливає передусім на специфіку переходу від одного вікового періоду до іншого. Власне тому, що навчання й виховання організовує діяльність дітей поетапно, керує нею на основі накопиченого досвіду, прагнучи враховувати наявні психофізіологічні можливості, періоди психічного розвитку дитини виявляються тісно пов язаними із ступенями навчання й виховання. Критеріями визначення основних періодів індивідуального психічного розвитку повинні бути якісні й суттєві ознаки, взяті в їх системному зв язку, що виявляє характерні для кожного віку цілісні новоутворення. Такими є ті психічні й соціальні зміни в житті дитини, які визначають її свідомість і діяльність, ставлення до середовища, увесь хід розвитку на даному етапі (л. У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого - педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідомості особистості (центральне вікове новоутворення). Ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п ятнадцяти років і до досягнення зрілості). Така періодизація є найпоширенішою у вітчизняній психології, і саме вона лежить в основі наведеної вище характеристики вікових періодів. Онтогенез людини - цілісний процес, що виражається в окремих і пов язаних між собою формах (морфологічній, фізіологічній, психічній і соціальній). Це - становлення людини як організму, як свідомої суспільної істоти, як особистості. Для розкриття сутності цього процесу використовують передусім поняття розвиток і формування, часто як синоніми, хоча кожне з них має свою, досить чітко окреслену область, у межах якої його доцільно застосовувати. Поняття розвиток є загальним. Використовують його найчастіше для визначення процесу руху від нижчого (простого) до вищого (складного). Розвиток - кількісні та якісні зміни живої людської істоти, зміни необхідні, послідовні, пов язані з певними етапами її життєвого шляху, і прогресивні, що характеризують її структурне та функціональне вдосконалення. Поняття формування застосовують насамперед для характеристики процесу розвитку індивіда під впливом зовнішніх соціальних факторів. У формуванні можна виділити стихійний компонент (тобто зміни, що відбуваються під впливом некерованих, випадкових факторів, наприклад, неформальних компаній, реклами, моди, музики тощо, характер і наслідки дії яких важко передбачити) і цілеспрямований процес змін особистості або ж її окремих сторін, якостей внаслідок спеціально організованих впливів (виховання). Окрім уже названих, часто використовують поняття дозрівання та становлення. Дозрівання - це насамперед зміни індивіда чи окремих його функцій і процесів унаслідок дії внутрішніх вроджених факторів. Наприклад, правомірно говорити про дозрівання органічних функцій людини чи її організму в цілому.

Поняття становлення вказує на набуття нових ознак та форм у процесі розвитку.

Можна говорити, приміром, про становлення характеру людини, її мислення тощо, тобто це поняття доцільно застосовувати, коли йдеться про розвиток якоїсь сторони чи якості особистості як про процес наближення до певного стану.

Фізичному (динаміка росту й ваги, зміни структури мозку, сенсорні можливості та моторні навички тощо); когнітивному (охоплює зміни, що відбуваються у сприйманні, пам яті, мисленні, уяві, мовленні тощо); психосоціальному (розвиток особистості, зміни я - концепції, емоцій і почуттів, формування соціальних навичок і моделей поведінки). Якщо йдеться про розвиток людської психіки, передусім слід наголосити на неперервності цього процесу.

Крім того, постійно мають місце перерви неперервності, тобто якісні зміни (поява одних і зникнення інших якостей, ознак, властивостей), зумовлені змінами кількісними. Якісні зміни відбуваються й у функціонуванні нервової системи, що виражається, зокрема, в переході від безумовно - рефлекторного здійснення її регуляційних функцій до регулювання на основі умовних рефлексів, мови, у зміні співвідношення першої і другої сигнальних систем у вищій нервовій діяльності людини тощо. Кількісні зміни у психічному розвитку виявляються у збільшенні (зменшенні) з віком утворюваних асоціацій, вироблених навичок, уявлень про світ, пасивного й активного словникового запасу, обсягу уваги, сприймання, пам яті, швидкості реакцій тощо. При цьому слід зазначити, що розвиток психічних функцій протікає нерівномірно. Хвилями розвиваються психомоторика, мовлення, інтелектуальні вміння (а. Гезелл); прискорення розвитку одних функцій супроводжується сповільненням розвитку інших і навпаки (б. Водночас на всіх етапах розвитку людської психіки спостерігаються і якісні зміни. Внаслідок взаємодії немовляти з оточуючим соціальним і природним середовищем дифузна активність перетворюється в дії, які регулюються образами об єктів, що, відповідно, веде до збагачення чуттєвого пізнання світу.

У подальшому з дій дитини формуються різні види її предметної діяльності (гра, учіння тощо), які й детермінують подальший розвиток психічних процесів. Розвиток довільності запам ятовування і відтворення поступово робить ці процеси особливими діями (мнемічними, репродуктивними), зумовлюючи появу здатності не лише відтворювати образи раніше сприйнятих об єктів, але й перетворювати їх, формувати уявлення про ситуації, яких не було у безпосередньому досвіді. У подальшому цей процес набуває відносної самостійності, сприяючи проектуванню цілей і ходу діяльності. Наочно - дієве мислення, що зароджується через сприймання і маніпулювання предметами наприкінці стадії раннього дитинства, за допомогою мовлення стає наочно - образним, перетворюється на розумову дію, яку дитина здійснює спочатку вголос, а потім і про себе.

У подальшому відбувається перехід до конкретно - понятійного мислення та його абстрактної форми та ін. Вроджені елементарні безумовно - рефлекторні емоції (задоволення, невдоволення, гнів тощо), пов язані з органічними потребами людини, доповнюються умовно - рефлекторними емоціями, виникнення яких зумовлене становленням вторинних, специфічно людських потреб. Розвиток психічних процесів, формування різних видів діяльності зумовлює становлення психічних властивостей людини, які є потенційною формою існування психічних процесів і зберігають їх навіть тоді, коли вони актуально не функціонують. До психічних властивостей належать розумові, емоційні, вольові, моральні і трудові якості, характерні особливості свідомості та самосвідомості людини тощо. Саме формування системи таких властивостей знаменує становлення особистості, розвиток здатності людини виділяти себе з оточуючого середовища, усвідомлювати буття, виходити за межі минулого і теперішнього, проектувати майбутнє, передбачати не лише найближчі, але й віддалені наслідки своїх дій, усвідомлювати норми суспільної поведінки і керуватися ними тощо. Розвиток людської психіки включає і зміни особистості в цілому, тобто формування її загальних властивостей, зокрема, властивостей особистісної спрямованості, особливостей психологічної структури діяльності та сформованість механізмів свідомості. Слід зазначити, що психіка розвивається як дедалі складніша і структурно організованіша динамічна система, тобто процес її розвитку йде від окремих елементів до цілого, від структурно нижчого до вищого шляхом диференціації наявних структур, виділення окремих функцій та їх інтеграції у нове ціле (і. Опираючись на результати проведених досліджень, розвиток психіки доцільно розглядати як необоротну послідовність щоразу складніших структур, у якій генетичне пізніші структури виникають із більш ранніх і включають останні у зміненому вигляді. Піаже, немає генезису без структури і немає структури без генезису.

Безумовно - рефлекторна система роботи мозку дитини є основою виникнення первісної психічної структури, а кожна нова психічна структура утворюється з того, що вже є у психіці, і того, що людина засвоює з оточуючого середовища. При цьому генетичне більш ранні структури не зникають із появою пізніших, і, в принципі, можливість повернення до них зберігається. Серед основних закономірностей психічного розвитку людини передусім назвемо нерівномірність цього процесу, сутність якої полягає в тому, що навіть за найсприятливіших зовнішніх умов різні психічні явища формуються з різною швидкістю. Для становлення окремих видів психічної діяльності існують найбільш сприятливі, так звані сенситивні періоди (л. Причину сенситивності можна вбачати у біологічному дозріванні мозку, а також у необхідності обов язкової сформованості певних психічних процесів, на основі яких формуються інші. Ще одна закономірність розвитку психіки людини полягає в її інтеграції, переході від недостатньо систематизованого об єднання фрагментарних психічних процесів і станів до чітко окреслених процесів, станів та якостей особистості (м. Левітов), формування більшої цілісності та стійкості психіки. Серед закономірностей розвитку психіки варто виділити також її пластичність і компенсацію, які полягають у цілеспрямованому формуванні психіки індивіда у процесі його навчання і виховання шляхом заміни однієї функції іншою, менш розвинутої вищою за своїм розвитком. Фізіологічною основою цього є пластичність нервової системи. Неможливо зрозуміти закономірності онтогенезу людини лише на основі даних біології, або ж етнографії чи психології (і. Природна (органічна) основа закладає передумови цього процесу, а визначальним фактором психічного розвитку є соціальне середовище, передусім планомірне, цілеспрямоване навчання і виховання. Крайга психологія розвитку (спб 2000. 132 - 133) описано вражаючу подібність монозиготних близнюків, розлучених відразу після народження. Наприклад, кетлін тадженні сідають в однаковій позі; вони сміються й плачуть з однакових причин. В ольги та інґрід менструації припинилися у 18 - літньому віці і кожна з них думала, що вагітна; обидві збиралися вийти заміж за батька майбутньої дитини, та з ясували, що вагітності не було; у переддень весілля в обох знову почалися менструації. Коли бріджіт і дороті (обидві - домогосподарки) зустрілися вперше у 38 - літньому віці, у кожної на ретельно доглянутих пальцях красувалося по сім кілець, на одному зап ясті було два браслети, а на іншому - годинник і браслет. Який тут відсоток простого збігу.

Наскільки значний вплив схожих умов життя. і, нарешті, як усе це пов язане зі спадковістю. Щоб відповісти на ці запитання, томас бушар і його колеги з університету міннесоти провели дослідження. Монозиготних близнюків, розлучених відразу після народження, порівняли з невеликою групою дізиготних, які виховувалися окремо, а також із чималою групою моно - і дізиготних близнюків, котрі росли разом. У більшості випадків коефіцієнти інтелекту монозиготних близнюків були дуже схожими, причому навіть параметри електроенцефалограми у них практично однакові. Порівняння цих близнюків з дізиготними дало підстави припустити, що інтелект дорослих людей на 70% зумовлений спадковістю. Меншою була схожість у таких рисах, як працьовитість та інтимність у спілкуванні. У дізиготних близнюків, незалежно від того, виховувалися вони разом чи окремо, виявлено більшу різницю у всіх цих рисах. Це дозволило припустити, що такі зумовлені культурою якості особистості, як політична орієнтація, релігійність, схильність до розлучень, хобі і задоволення своєю роботою мають генетичні корені. У багатьох монозиготних близнюків були подібні неврози, навіть якщо вони росли у різному емоційному середовищі. Проте бушар і його колеги радять не робити поспішних висновків, із отриманих ними результатів і не ставитися до спадковості як до чогось фатального. Вони самі вказують на слабкі місця власного дослідження. По - перше, кількість опитаних пар була незначною; по - друге, умови життя більшості монозиготних близнюків не дуже відрізнялися, тому збіги не можна приписувати лише генам. Генотип визначає анатомо - фізіологічну структуру людського організму, його орфологічні і фізіологічні ознаки, стать, будову нервової системи, стадії дозрівання, деякі індивідуальні морфологічні і функціональні особливості (певну групу крові, особливості обміну речовин, динамічні властивості нервових процесів та ін. ), вроджені безумовно - рефлекторні структури, що регулюють перші акти поведінки дитини, пов язані із задоволенням її органічних потреб тощо. Фонд успадкованих потреб і актів поведінки у дитини дуже обмежений, але її нервова система містить спадково зумовлені величезні потенції утворення нових потреб, форм поведінки та необхідних для цього нервових механізмів. Вони і є природною основою активності людини, її спроможності навчатись і виховуватись. Найелементарніші, генетичне успадковані природні психічні функції слід відрізняти від надзвичайно складної психічної діяльності людини, що формується впродовж усього її життя. Перші (їх часто називають задатками) - це ще не завершені психічні властивості, а лише природні потенції їх виникнення й розвитку, що реалізуються винятково за допомогою засобів, створюваних людською спільнотою. Тут уже йдеться про соціальне успадкування, коли дитина засвоює соціальний досвід через спілкування з дорослими, навчання, виховання, спільну трудову діяльність. Саме цей, соціальний шлях впливу родової історії життя людства на онтогенез людської психіки визначає процес соціалізації індивіда, тобто його розвиток як соціальної істоти, як особистості. Психічний розвиток визначається єдністю зовнішніх і внутрішніх умов. До перших відносять умови природного і соціального середовища, в яких людина живе, навчається, працює; реалізує потенційні можливості свого розвитку.

Однак вплив зовнішніх умов на цей процес завжди опосередкований внутрішніми умовами (с. Зовнішні та внутрішні умови не лише протилежні, але й взаємопов язані, переходять одні в інші. Відбувається інтеріоризація практичних, мовних дій, формується здатність оперувати об єктами подумки (тобто зовнішнє, об єктивне, стає внутрішнім, суб єктивним). У ході розвитку змінюється також співвідношення зовнішніх і внутрішніх умов, набуваючи свого неповторного виявлення на кожній стадії цього процесу.

Людська психіка розвивається як система, що самовдосконалюється (і. Постійно порушується і знову відновлюється рівновага між організмом і середовищем, причому рушійні сили стан рівноваги є тимчасовим, а процес урівноважування — розвитку постійним. Суперечності, що виникають при цьому, спонукають організм до активності, спрямованої на їх подолання, на відновлення рівноваги. Зняття одних суперечностей призводить до появи нових, які, відповідно, спонукають до нових дій, до подальшого удосконалення діяльності особистості. Психіка, свідомість дитини, таким чином, розвивається внаслідок її власної діяльності з освоєння об єктивної дійсності, діяльності, що опосередкована взаєминами з дорослими. Розглядаючи цю схему, наголосимо, що зовнішні протиріччя, тобто суперечності між людиною і навколишнім середовищем, самі по собі ще не є джерелом розвитку.

Лише коли вони інтеріоризуються, перетворюються на внутрішні, породжують у самій людині протилежні тенденції, що вступають у боротьбу між собою, вони стають джерелом її активності, спрямованої на подолання внутрішніх суперечностей шляхом вироблення нових способів поведінки (г. Основною суперечністю, що закономірно виявляється на всіх вікових етапах і по - новому визначає розвиток особистості на кожному з них, г. Костюк вважає розходження між новими потребами, цілями, прагненнями особистості та досягнутим рівнем оволодіння засобами, необхідними для їх задоволення, причому в соціальних умовах процес оволодіння останніми здебільшого відстає від розвитку перших. із мозаїки ситуативних мотивів навчання дітей і підлітків поступово виділяється провідна спрямованість, яка й визначає особливості їх поведінки. Одним притаманна навчальна спрямованість, прагнення відповідати вимогам учителів, отримувати гарні оцінки. Для інших характерна пізнавальна спрямованість, орієнтація на засвоєння нових знань, вирішення різноманітних завдань тощо. А треті вважають найважливішим стосунки з оточуючими, і їх дії детермінуються прагненням зайняти певну позицію в групі однолітків або ж у взаєминах із дорослими. Провідна особистісна спрямованість, у свою чергу, визначає багато інших важливих сторін психічного розвитку.

Мета (завдання) - уявлення про кінцевий результат, мотив - заради чого здійснюється діяльність, операції й спосіб, необхідний для перетворення об єкта, об єкт - матеріал, перетворення якого приводить до потрібного результату, результат - прогресивні психічні зміни в учнів як суб єктів цієї діяльності. Названі компоненти не лише виявляються у навчальній діяльності і регулюють її, але й формуються в ній, що і спричиняє розвиток загальної поведінки особистості (її цілеспрямованості, організованості, довільності тощо). У процесі навчання змінюються також зміст, структура й механізми ідеального відображення дитиною навколишньої дійсності, розвивається її мислительна діяльність, поступово формуються поняття та системи понять, виробляється вміння аналізувати як абстрактні, теоретичні, так і конкретні ознаки, синтезувати їх у певну загальну структуру та ін. Зростає рівень рефлексії, усвідомлення дитиною своїх дій з предметами, предметів у їх різних властивостях і, нарешті, усвідомлення себе, власного я. Художнє слово в житті дитини посібник - хрестоматія старший дошкільний вік о трофимова dostoinzi. Скласти порівняльну таблицю афінської та спартанської систем виховання. У таблиці 1 подано стислу порівняльну характеристику виховних систем двох давньогрецьких полісів. Спарти (лаконія) і афін (аттіка). Порівняльна характеристика систем виховання давньогрецьких полісів. Педагогічні категорії. Сімейне виховання в греко - римській культурі було дуже важливим. У чому полягає різниця між афінським і спартанським полісним вихованням. Які зміни в культурно - освітній традиції давньої греції відбулися в епоху еллінізму.

Охарактеризуйте систему шкіл давнього риму.

Етапи розвитку спартанської держави. Право афіни і спарти спроба порівняльного аналізу.

Завдяки цьому новим поділом до складу кожної філи увійшли громадяни, які проживали в різних частинах аттики і різних кварталах міста; фактичне ж переважання перейшло до приморським і головним чином міським елементам населення. Нові територіальні філи поділялися на деми - первинні адміністративні одиниці, які користувалися відомим самоврядуванням. Вся спрямованість як спартанського державного виховання, так і подальшої суспільному житті спартіатов мала на меті зміцнення військової могутності країни. Спартіат насамперед повинен був бути воїном. і це була необхідність, викликана не близькістю зовнішнього ворога, а постійною спільним життям з пригніченим, вороже налаштованим населенням – ілотами. Афінська та спартанська системи виховання. Виховання волі в процесі занять фізичними вправами. Виховання учнів початкової школи та принципи їх реалізації. Двофакторна теорія герцберга. Деякі аспекти співвідношення цивільного і господарського права. Погляди руссо на виховання чоловіків мали прогресивний характер, а на виховання жінок — традиційний. Жінка підкоряється чоловікові, вона повинна готуватися стати дружиною і матір ю, тому їй потрібно давати не широку розумову освіту, а піклуватися про її фізичний розвиток, естетичне виховання, привчати до ведення домашнього господарства. Афінська виховна система, як і виховні системи всіх інших грецьких міст, складалася з гімнастики, музики та граматики. Суть розбіжності між афінською та спартанською системами полягала у меті виховання молоді та характері фізичних вправ і музичного тренування. В афінах виховання молоді протягом архаїчного періоду мало виключно аристократичний характер. Метою афінського виховання на початок класичного періоду стає калокагатія. Перший етап виховання дітей складали різноманітні ігри. А з 7 років починалось шкільне життя афінського хлопчика. Спартанська й афінська системи виховання. Предыдущаястр 6 из 12следующая. Фізично розвинений, сильна духом людина, що розбирається у військовій справі. Всебічно розвинена, прекрасна у фізичному, моральному, розумовому і естетичному відношенні людина. Фізичне і військове виховання. Афінська система виховання дещо відрізнялася від 1 спартанської. Тут виховання мало індивідуальний характер. Афіни прагнули до поєднання розумового, морального, естетичного та фізичного розвитку.

Метою виховав була гармонійно розвинена особистість. Юнаки 17—18 років з родин найзаможніших аристократів виховувались у гімнасіях (гімназіях), в яких вони вивчали філософію, політику, літературу та займалися гімнастикою. Юнаки 18—20 років готувалися до військової служби (вивчали зброю, морську справу, фортифікацію, військові статути, закони держави) афінська система. Різнобічний гармонійний розвиток особистості форми та зміст. Презентация на тему система виховання до уроку з виховної роботи. Освіта і виховання у давній греції. Спартанська система виховання; афінська система виховання; порівняльна характеристика. Виховання, школа і педагогічна думка у стародавньому римі. Система виховання передбачала домашнє виховання до семи років. Потім хлопчиків забирали в школу, а дівчатка весь час перебували в жіночій половині будинку - гінекеї. Тут їх навчали рукоділлю, читанню, письму, грі на музичних інструментах. Свій дальший розвиток спартанська та афінська системи виховання отримали у так званій грецькій школі еллінського періоду.

Ця школа поширилася на великих територіях із часу походів олександра македонського. Період грецької історії, пов язаний із цим поширенням, називають епохою еллінізму.

Художнє слово в житті дитини посібник - хрестоматія старший дошкільний вік о трофимова бесіди з дітьми ясельної групи з теми. Моя безпека формування поняття безпеки у дітей ясельної групи, яке сприяє вихованню цілісного комплексу безпеки їхнього здоров’я у побуті, методом ігрового виховання. Досвід вихователів дошкільного закладу щодо виховання безпеки життєдіяльності малюків у побуті. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

У творчої роботі йдеться річ про формування поняття безпеки у дітей ясельної групи, яке сприяє вихованню цілісного комплексу безпеки їхнього здоров я у побуті, методом ігрового виховання. Вихователі повинні пам ятати про те, що безпека дітей дошкільного віку - один із основних критеріїв виховання, який є важливим аспектом і у вихованні дітей ясельної групи дитячого садка. Головна мета творчої роботи - розкрити досвід вихователів нашого закладу щодо виховання безпеки життєдіяльності малюків у побуті. У цієї роботі надаються методичні рекомендації по проведенню бесід з дітьми ясельної групи. Автор висвітлює особистий погляд на методику проведення бесід з наймолодшими малюками, розкриває шляхи, надає практичні рекомендації щодо проведення ігор - бесід з дітьми раннього віку з досвіду власної роботи у дитячому закладі. У роботі визначено методи і прийоми навчання дітей безпечної поведінки, зокрема наведено прийоми для практичного ознайомлення дітей із правилами безпеки під час різних режимних моментів. Подано ігрові ситуації для виховання безпечної поведінки в дітей раннього віку.

Збірник призначений для вихователів та методистів дитячих садків на допомогу при організації та проведенні бесід з дітьми ясельних груп з теми. Скільки людина живе на землі, вона, якщо мала здоро”я, не замислювалась над тим, що це таке, але як тільки воно втрачалося, відразу починала його пошуки. Ми знаємо, що людина - вінець природи, проте й вона підвладна всім небезпекам навколишнього світу та тим, які створила для себе сама. Зброя, хімічні споруди, наркотики, транспорт тощо. Саме в сучасних умовах особливого значення набуває проблема особистої безпеки, тому що через незахищеність перед природнім, техногенним і соціальним оточенням потенційні загрози легко стають реальністю. Сьогодні проблема безпеки розглядається як базисна потреба людини, на що зроблено акцент в концепції оон про сталий людський розвиток. Метою цієї концепції є створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини як найвищої цінності суспільства. Україна також приєдналася до цих процесів. Основні принципи такої позиції знайшли відображення в головному законі держави - конституції україни (1996 p. ), де проголошені питання безпеки життя і діяльності людини. На виконання положень конституції міністерством освіти і науки у 2001 р. Було затверджено концепцію освіти з напрямку „безпека життя і діяльності людини”. Дошкільна освіта в багаторівневому освітянському просторі україни є вихідною ланкою в системі неперервної освіти, у становленні та розвитку особистості. Тому на дошкільний заклад покладається відповідальність за здійснення цілеспрямованого виховання у дітей ціннісного ставлення до власного здоров я, формування у них адекватної реакції на різноманітні чинники ризику для життя. Маленька дитина, особливо дитина раннього віку, за своїми фізіологічними особливостями не може самостійно визначити ступінь небезпеки, яка чатує на неї у незвіданому навколишньому світі. Тому місія захисту дітей природою покладена на дорослих. Але неможливо весь час водити кожну дитину за руку, утримувати біля себе.

Тож потрібно розумно допомагати дітям уникати ушкоджень. Дитячому садку, вдома, на вулиці, в транспорті, в природному довкіллі, а також сформувати у неї усвідомлення цінності власного здоров я та життєвої компетентності шляхом цілеспрямованої навчально - виховної роботи. Стрімкі темпи розвитку нашого суспільства висувають вимоги принципово нової стратегії виховання, нових підходів до розвитку дитини. Реалізацію цих вимог передбачає базовий компонент дошкільної освіти в україні, який спрямовує роботу педагогів на формування у дошкільників певної життєвої позиції, елементарної життєвої компетентності. Зважаючи на те, що з кожним роком збільшується кількість травмованих дітей внаслідок несформованих навичок користування предметами, речами, поведінки з незнайомими людьми, у природному довкіллі та в різних ситуаціях, постала потреба в систематичній роботі з дошкільниками, аби виробити в їхній свідомості стереотипи щодо безпеки в життєвому середовищі. В базовому компоненті, сфері життєдіяльності я сам” і змістовій лінії фізичне я” (безпека організму) зазначено, що дитина повинна самостійно вирізняти основні небезпечні чинники довкілля, знати правила безпечного перебування вдома, в дитячому садку, на вулиці, на воді, на льоду, на спортивному майданчику.

Навчання і виховання з питань захисту життя і здоров”я у надзвичайних ситуаціях спрямовую на ознайомлення з житловим середовищем та межами житла, а саме.

Навчально - виховний процес будую так, щоб знання засвоєні на заняттях діти використовували і закріплювали в повсякденному житті. Роботу з безпеки життєдіяльності планую на весь календарний рік за такими розділами. Дитина і природа, дитина і вулиця, дитина серед людей. Розділи містять такі питання. Безпека в побуті, на спортивних та ігрових майданчиках, під час перебування в групі, на вулиці, пожежна безпека, електро - травматизм, безпека під час грози, особиста гігієна та здоровий спосіб життя. Перевагу в освітньо - виховному процесі надаю цікавим довірливим бесідам, розмовам, читанню художньої літератури, моделюванню певних ситуацій, дидактичним та сюжетно - рольовим іграм. Діти дуже вразливі, та дуже емоційно - чутливі. Це потрібно враховувати як батькам так і вихователеві при навчанні та вихованні у них правил безпеки. Отже перед нами стоїть ще одне відповідальне завдання - не зашкодиш психіці дитини, не травмувати її психічне я. Слід пам ятати, що постійна, цілеспрямована робота з факторами, які можуть становити загрозу життю і здоров”ю людини, може негативно впливати на психологічне здоров”я дітей. Діти можуть отримати значні психічні навантаження, у них може виникнути інформаційний невроз “ розвинутись страхи, підвищитись рівень тривожності. Тому обережно знайомлю дітей з небезпечними чинниками довкілля, щоб не викликати у них тривоги, страху, неспокою. Головне - не налякати дитину можливою небезпекою, а виховати розумну обережність. Закріпити знання дітей про класифікацію транспорт - них засобів (вантажний, легковий, пасажирський), назви частин машини та їх призначення. Ознайомити дітей з вулицею, її складовими частинами. Дорогами для машин і тротуарами для людей. Пояснити, що на вулиці, де рухається транспорт, дітям і дорослим треба бути уважними. Закріпити кольори сигналів світлофора, їх призначення, на який колір світлофора можна переходити дорогу, а учити складати машини з декількох частин, обігравати їх на який треба стояти. Робота з правил дорожнього руху розпочата з вересня через те, що адаптація до дошкільного навчального закладу у дітей раннього віку відбувається не одночасно і може максимально сягати 3 - х місяців. Тому влітку ми не працювали над заданою темою. З питань охорони життя та здоров я дітей дошкільних навчальних закладів, дотримання правил дорожнього руху, протипожежної безпеки, безпечної поведінки в екстремальних умовах. Безпечної поведінки в різних умовах (на заняттях з фізичної культури, образотворчого мистецтва, у громадських місцях, вдома, на вулиці) особливість виховання дітей раннього віку полягає у тому.

Що провідна діяльність у ясельних групах - ігрова, а бесіди займають дуже короткий час і проводяться вони у ході ігор таких, як. Різні за змістом дидактичні ігри дозволяють більш спрямовано керувати поведінкою дітей, закріплювати та систематизувати їх знання. Читання творів художньої дитячої літератури відповідної тематики, обговорення моментів, що спричиняють екстремальні ситуації, та можливостей їх усунення теж супроводжуються невеличкими бесідами. Моделювання правильної поведінки, аналіз небезпечних ситуацій дають змогу шляхом обговорення та цілеспрямованими запитаннями вчити дітей знаходити правильне рішення, вихід із небезпечної ситуації. Бесіда з дітьми про цікаві ігри вдома. Звернути увагу дітей на предмети в групі, з якими гратися не можна (гострі олівці, розетки, ліки, апаратура, виделки тощо). Від чого загориться сірник. Що і як швидко загорається. Сірники, шматки тканини, паперу.

Бесіда про електричні прилади та правила користування ними. Відгадування загадок про електричні предмети. Бесіда з вихованцями про те, як часто до них приходять чужі люди, як діти з ними поводяться. Учити малюків розрізняти людей знайомих і незнайомих. Учити правил поведінки з незнайомими. Бесіда з дітьми про те, як вони збираються до дитячого садка. Коли встають, що роблять, хто їм допомагає. Виховувати культурно - гігієнічні навички під час сніданку.

Закріплення навичок миття рук перед їжею, полоскання рота після їжі, користування серветкою. Спостереження за сонцем. Яскраво світить, гріє, удень припікає. Учити дітей накривати голову панамою, формувати уявлення про сонячні опіки, тепловий удар. Рухливі ігри з вітрячками, стрічками. Пошуково - дослідницька діяльність (пдд). Капнути на руку водяну краплину різної температури, відчути на дотик. Учити дітей не пити холодної води без дозволу дорослих. Спіймати комашку, розглянути її (метелик, сонечко, солдатик, коник). Учити розрізняти бджіл та ос і правильно поводитися з ними. За транспортом, який рухається повз територію дитячого садка (вантажні, легкові автомобілі) теж супроводжується бесідою. Дати уявлення про правила дорожнього руху.

ігри у групі в куточку дорожнього руху з макетними атрибутами дороги. Дидактична гра «куди їдуть машини. Закріплювати уявлення дітей про призначення різних видів пасажирського транспорту, ознайомити їх з основними правилами руху машин і поведінкою пасажирів. Демонстрація батькам занять та ігор дітей з вивчення та закріплення правил вуличного руху.

Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров я дітей потребує уваги всіх зацікавлених у цьому.

Педагогів, медиків, батьків. Однак особливе місце та відповідальність в оздоровчій діяльності відводиться вихователеві, який повинен зробити навально - виховний процес здоров язберігаючим. Отже, діяльність днз та сім ї зі збереження та зміцнення здоров я дітей повинна бути направлена на знаходження найбільш раціональних методів здоров язберігаючих технологій навчання, постає в комплексній оцінці умов навчання та виховання, що дозволяють зберегти наявний стан дітей, формувати більш високий рівень їхнього здоров я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку.

В даний час всі нетрадиційні напрямки доступні, і в той же час, залишають за собою величезний потенціал і матеріал для подальших модифікацій. Бесіда є ефективним словесним методом навчання, який при правильному його поєднанні з конкретними спостереженнями та діяльністю дітей відіграє велику роль в освітньо - виховній роботі з дітьми. Зосереджуючи увагу на характерних ознаках явищ, педагог поглиблює уявлення дітей про те, що вони сприймали на прогулянках, екскурсіях. Ефективність педагогічної діяльності визначається тим, наскільки педагоги спільно з батьками забезпечили дитині відповідні розвивальні умови для всебічного розвитку та становлення її як особистості. Період дитинства є стартом для формування життєво необхідної компетентності. Важливими показниками повноцінного розвитку дитини є сформованість фізичної, соціальної, комунікативної та психологічної компетентності дітей. Вся робота з утвердження здорового способу життя повинна проводитись обдумано, ґрунтовно, з врахуванням вікових особливостей дітей. Успіх у формуванні здорового способу життя залежить не лише від опанування знаннями про здоров я, а великою мірою від того, як організовано оздоровче - профілактичну роботу у дитячому садку.

Якщо вона систематична і послідовна, а діти на собі відчувають її вплив, то вони переконуються у необхідності турбуватися про власне здоров я і здоров я близьких. Таким чином виробляється осмислене ставлення до проведення оздоровчих заходів, самостійного виконання вимог здорового способу життя. Використовуючи ті чи інші організаційні форми, важливо пам ятати про головне.

Закріпити знання дітей про незнайомих людей, що саме може бути небезпечним у спілкуванні з іншими людьми, розподіляти людей за ознакою спорідненості (рідні, знайомі, чужі). Розвивати увагу, спостережливість. Виховувати обачність. Вихователь пропонує дітям поглянути на малюнок і поміркувати, чи відчинять вони двері тій чи іншій людині. Вміти пояснити ситуацію і свій вибір. Закріпити знання дітей про предмети домашнього побуту, що є джерелами потенційної небезпеки для дітей і повинні зберігатися в недоступному для малюків місті (побутова хімія, ліки, ріжучо - колючі предмети). Ширмочка з трьох частин (на першій зображений килимок, на другій - хлопчик, на третій приклеєна шафа з дверцятами, які відкриваються) вихователь показує дітям петрика. малята, петрик залишився вдома сам і захотів погратися. Він знайшов багато різних речей, але тут є й небезпечні предмети. А де іграшки петрик не знає. Давайте допоможемо йому покласти іграшки на килимок, а небезпечні предмети до тата й мами у шафу.

Закріпити знання дітей про ситуації, які можуть призвести до виникнення небезпеки і знання про те.

Яка машина потрібна в разі певної небезпеки. Будиночок з віконцями, картки з зображенням небезпечної ситуації, картинки з зображенням спеціальних машин, тобто пожежна, швидка, міліцейська. Дітей вчать не поспішати, переходячи дорогу, бути уважним, знати і знаходити місце пішохідного переходу, розуміти сигнали світлофора, дорожні знаки. На підлозі смужками позначений перехід, на світлофорі червоне світло. Діти стоять біля переходу.

На світлофорі жовте світло. На зелений сигнал діти йдуть по переходу, спочатку дивляться наліво, потім направо. Дати дітям знання про те, де і як потрібно переходити вулицю, ознайомити із спеціальними знаками - показниками пішохідних переходів, ввести в активний словник дітей слово перехід. Поглибити знання дітей про види пасажирського транспорту, їх звуконаслідування. Закріпити знання дітьми основних кольорів (червоний, жовтий, зелений). Ввести в активний словник дітей слова „пішохідний перехід (зебра), „вулиця та активізувати вживання слів. Попередня робота з дітьми. Демонстраційний матеріал. Різнокольорові будиночки, іграшки звірят, світлофор, зебра (пішохідний перехід), лялька у костюмі червоного капелюшка, іграшки крокодила гени та курчатка. Картинка світлофорчика. Роздатковий матеріал. Бібліотечка вихователя дитячого садка № 23 - 24, 01р с. 3 моїм татом сталося лихо. На вулиці, пройшов великий дощ, і з таткових очей змило фарбу.

Тепер вогники його очей не горять і він не може допомагати ні водіям, ні пішоходам. Допоможіть мені знайти фарби для мого татка. Світлофорчику, нам треба вирушити до міста, де стоїть твій татко світлофор. Діти, на чому ж ми помандруємо. Полетимо на літаку, буде найшвидше.

Уявіть себе маленькими літачками, заводимо мотори (р - р - р). А ось і казкове місто вже видно. Ось ми і в казковому місті. і потрапили прямо на різнокольорову вулицю. Якого кольору будиночки стоять на цій вулиці. То треба до них завітати, можливо вони зможуть нам допомогти. Як ви гадаєте, малята, в якому з цих будиночків живе жовте курчатко. Давайте підійдемо до цього будиночка. Ви впевнені, що саме це жовтий будиночок. А з чого видно, що це жовтий будиночок. У нього жовтий дашок. Дякуємо тобі червоний капелюшок. Нам вже час іти до крокодила гени. Цікаво, в якому з цих будиночків живе крокодил гена. Я дуже люблю цю фарбу і навіть дружу з тими звірятами, які мають зелений колір. Знайдіть, будь - ласка серед цих тварин (звірят) тих, яких можна назвати моїми друзями. Дякуємо тобі, крокодил гена. А он і світлофор стоїть. Зараз ми розфарбуємо його очі. (вихователь приклеює кружечки світлофору.

) тепер він може з нами пограти. Діти, давайте подякуємо друзям світлофорчика і подаруємо їм наші різнокольорові кульки. Кожному кульку його кольору (повертаються до будиночків і дарують кульки). А нам вже час повертатися до дитячого садка. Але спочатку скажіть, будь ласка, чи можна маленьким діткам самим без тата і без мами гуляти далеко від своєї домівки, подорожувати. А ви самі подорожували. А чи можна маленьким діткам самим без дорослих переходити вулицю. (ні, не можна) от і ви переходили вулицю не самі, а зі мною. А щоб ви назавжди запам ятали, на яке світло світлофора що потрібно робити, світлофор дарує вам ось такі маленькі світлофорчики. Ваша дитина подорослішає. Що ви зробили для того, щоб вона правильно переходила дорогу.

Особливо багато небезпечних ситуацій складається, коли батьки. Залишають дитину вдома одну.

Частка такого травматизму серед інших особливо висок щоб його попередити, дитину потрібно підготувати до такої ситуації. Батьки повинні чітко виділити предмети домашнього вжитку, які є джерелом потенційної небезпеки для дітей в першу чергу.

Це - сірники, газові плити, пічка електричні розетки, ввімкнені електричні прилади. Третя група предметів - це ті, які дорослі повинні берегти в недоступних для дітей місцях (побутова хімія, ліки, спиртні напої, сигарети, харчові кислоти, ріжучо - колючі інструменти. Діти повинні засвоїти, що предметами першої групи можуть користуватися лише дорослі тут, як ніде, доречні прямі заборони, звичайно, доповнені поясненнями, віршиками, прикладами з літературних творів (“кицьки дім” с маршака) особливу небезпеку в приміщенні становлять відкриті вікна, балкон. Тому діти не повинні залишатися одні в квартирі з відкритим вікном, балконом, виходити без дорослого на балкон, підходити до розчиненого вікна. Батьки разом з вихователями повинні навчити дітей дошкільного віку поведінці в екстремальних ситуаціях у побуті. Наприклад, уміти користуватися телефоном у випадку пожежі, травми, вміти привернути увагу перехожих і покликати на допомогу при пожежі, проникненні в будинок чужої людини, уміти загасити початок пожежі, накинувши на джерело загорання важку ковдру.

Вміти користуватися телефоном, знати про недопустимість жартів з телефоном вище названих служб, про відповідальність за можливі наслідки. Діти повинні чітко знати, що в разі небезпеки можна також зателефонувати батькам на роботу, родичам, знайомим, сусідам, а також розуміти поняття “небезпечні місця і для своїх ігор не обирати саме їх. і до всього вище сказаного слід додати, що потрібно, щоб дитина вміла і могла відчувати небезпеку, виробила в собі алгоритм правильної поведінки в екстремальній ситуації. Безпека людини - поняття, що за обсягом, за змістом виходить за межі владних структур, воно стосується сутності життя, національної та особистої гідності. Безпека - це збалансований стан людини, соціуму держави, навколишнього середовища, систем різного рівня складності (соціальних, природних, техногенних, економічних та ін. Складність життєвих ситуацій вимагає виховання у людини установки на власну безпеку вже з раннього дитинства та застосування її протягом усього життя. Визначити правильно чи не правильно веде себе людина в тих чи інших обставинах дуже складно. Адже відкритий конфлікт дитини з дорослими чи ровесниками в деяких випадках можна оцінити позитивно як намагання відстояти себе відстояти право на свою думку, на вчинок. Але є загальновизнані норми поведінки, при недотриманні яких людина буде мати небажані результати. Такі норми безпеки життєдіяльності і дорослих, і особливо дітей але будь - яка загальновизнана норма повинна бути осмислена, сприйнята дитиною, лише тоді вона стане регулятором її поведінки. Наше з вами завдання, шановні батьки, сформувати в дітей навички правильного поводження в небезпечних ситуаціях на вулиці, в міському транспорті, при спілкуванні з незнайомими людьми, взаємодія з небезпечними тваринами і отруйними рослинами, сприяти становленню у них основ екологічної культури і здорового способу життя. Так, дитина не повинна боятися людей, але спілкуючись з незнайомими, їй необхідно розуміти, що саме може бути небезпечним у спілкуванні з іншими людьми, розподіляти людей за ознакою спорідненості - рідні, знайомі, чужі. Батьки повинні розповідати своїм дітям про небезпеку спілкування з чужими людьми, доцільно провести бесіду про розбіжність приємної зовнішності і недобрих намірів. У відносинах дитина і природа батькам доцільно наголошувати на екологічній безпеці людини, а щоб поліпшити екологічну безпеку, людина повинна дбайливо і відповідально ставитися до природи, але при цьому обов язково пояснювати і небезпеки, що пов язані з деякими рослинами, або виникають при контактах з тваринами, при користуванні водою з традиційних джерел питної води. Погіршення екологічної ситуації становить значну загрозу здоров ю дитини, тому необхідно пояснити дитині, що виконання звичних вимог дорослих (не пий не кип ячену воду, мий руки перед їжею, мий овочі і фрукти перед вживанням) особлива ситуація ризику, коли дитина залишається вдома сама. Щоб запобігти біді, дитину потрібно готувати до цього. Дитина повинна засвоїти групу предметів, якими їй категорично забороняється користуватися. Сірники, газові плити, пічка, електроприлади і електричні розетки. Дошкільний заклад без допомоги батьків не зможе сформувати у дітей навички безпечної життєдіяльності так, щоб вони були доведені до автоматизму і стали бар єром від біди і неприємностей. Переходити дорогу можна тільки по пішохідному тротуару на зелений сигнал світлофора, переконавшись, що всі автомобілі зупинилися; усі ці поняття дитина засвоїть більш міцно, якщо його знайомлять із правилами дорожнього руху систематично, ненав язливо. Використовуйте для цього відповідні ситуації на вулиці у дворі, по дорозі в дитячий садок. Перебуваючи з малям на вулиці корисно пояснювати йому все, що відбувається на дорозі із транспортом, пішоходами. Наприклад, чому в цей момент не можна перейти проїзну частину, які на цей випадок існують правила для пішоходів і автомобілів, укажіть на порушників, відзначивши, що вони порушують правила, ризикуючи потрапити під транспортні засоби, що рухаються. Щоб розвити в дитини зорову пам ять, закріпити зорові враження, запропонуєте маляті, вертаючись із ним з дитячого садка, самому знайти дорогу додому, або навпаки, привести вас ранком у дитячий садок. Корисно читати дитині вірші про правила дорожнього руху й показувати малюнки з дорожніми знаками й різними дорожніми ситуаціями. Купить дитині іграшкові автомобілі, автобуси, світлофори, фігурки регулювальників і організуйте ігри по придуманих вами сюжетам, що відбивають різні ситуації на вулиці. Гра гарний засіб навчання дитину дорожній грамоті. Дитина вчиться законам вулиці, беручи приклад з вас - батьків, інших дорослих. Нехай ваш приклад вчить дисциплінованій поведінці на вулиці не тільки вашої дитини, але й інших дітей. Усім відома звичка малят все тягти до рота. Як ще дізнатися, що перед тобою, коли досвіду так мало. Добре, якщо предмет досить великий. Але якщо мова йде про який - небудь дріб язок, на кшталт монетки або камінчика, питання стає серйозним. Отут батьківська неуважність може спричинити у подальшому великі проблеми. До трьох років маля ще не уявляє, у чому криється небезпека. Бере в рот усе, що попадеться на підлозі, гризе книги, рве шпалери, тягнеться до електричних розеток і щиро дивується коли дорослі раптом починають лаятися. Добре, якщо авторитет батьків в очах малюка настільки великий, що слова дійдуть до його свідомості. Частіше буває навпаки, і криком тут не допоможеш. Тож треба бути уважними, стежити за дитиною й вчасно відволікати її від небезпечних занять. Наприклад, більшими (незручними для проковтування) чистими іграшками в руках. Якщо вже гризе, нехай шкода від цього буде мінімальною. Нарешті, до того моменту, коли маля почне повзати, можна (і навіть потрібно) підготуватися заздалегідь. Підтримуйте чистоту підлоги, не залишайте на ній нічого, що може схопити дитина. Подивіться навколо себе, подумки уявіть до чого він може дотягтися і як зробити так, щоб цього не відбулося. Можливо, ви просто не уявляєте чим загрожує неуважність. Вона здатна перекрити бронхи і легені перестануть працювати. Якщо предмет більш дрібний і проходить далі, з являється шанс на порятунок, але необхідна операція. Не намагайтеся себе заспокоїти тим, що діти споконвіку все тягнуть до рота. Звичайно, від нещасних випадків ніхто не застрахований. Не намагайтеся самостійно дістати предмет, що перешкоджає диханню. імовірність того, що замість допомоги ви проштовхнете її ще глибше, дуже велика. Тож до втручання лікарів просто затисніть носик маляти. Нехай дитина дихає ротиком. Не чекайте, негайно викликайте швидку.

Менш небезпечними є дрібні предмети, які потрапляють у вуха. Таке теж трапляється. Без медичної допомоги тут не обійтися. Законодавці багатьох країн розглядають батьківське недбальство, як карний злочин. Наприклад, у бельгії або німеччині недбайливі татусі та мами можуть бути позбавлені волі на кілька років, якщо травми, отримані дитиною, або їх наслідки виявилися серйозними. Наше законодавство більш м яке.

Але справа навіть не в цьому.

Виявивши елементарну увагу й турботу, ви не тільки виростите здоровішу людину, але й убережете себе від стресів і переживань. У домашніх умовах це зробити набагато простіше, ніж поза домом. Якщо дитині попадеться на очі яскрава річ, він природно захоче її взяти в руки. Не забороняйте дитині досліджувати простір навколо себе, просто приберіть всі цінні речі. і тоді не буде необхідності весь час бути на чеку, і постійно говорити «не можна, не чіпай. Адже від постійного контролю і заборон накопичується роздратування у батьків і у малюка. Через деякий час можете все повернути назад, діти тоді вже не виявляють ніякого інтересу до того, що перш їх так манило.