курсова проектна діяльність к початкових класах
Проектна діяльність у початковій школі. Проект – мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Навчальний проект – це сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою. Розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення. Без цього проектна діяльність буде формальною, нецікавою для учня та неплідною. Звичайно, у початковій школі проекти – це зазвичай не індивідуальна, а сімейна діяльність, оскільки дитина є обмеженою у засобах та інструментах пошуку, збору та обробки інформації. Тому, звичайно, робота над проектом здійснюється під керівництвом учителя та батьків. Але батьки повинні постійно пам’ятати, що суть методу проектів – це формування самостійності дитини у пошуку інформації, обробці даних, а не у тому, хто зробить проект краще чи ефектніше.
Батьки не повинні брати на себе більшу частину роботи над проектом, інакше губиться сама ідея цього методу.
А ось допомога порадою, інформацією, виявлення зацікавленості з боку батьків – важливий фактор підтримання мотивації і забезпечення самостійності школярів. Особливо неоціненною є допомога батьків, коли діти роблять перші кроки у роботі над проектом. Тому слід наголосити батькам, що вони виконують лише роль помічника – допомогти знайти разом інформацію у книгах, зводити до бібліотеки, пошукати в інтернеті, допомогти відібрати найголовніше, допомогти охайно оформити результати пошуку.
Краще тоді не робити зовсім, ніж зробити замість дитини. Створення проекту – це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проектом. Враховуючи рівень розвитку самостійності у дитини, педагог обирає певний характер координації. Слід враховувати, що тільки особиста зацікавленість учня в триманні результату, позитивна мотивація вирішення проблеми проекту можуть підтримати його самостійність. В залежності від цього допомога учителя може полягати. Комусь із дітей потрібна більша допомога, а хтось готовий до більш самостійної роботи. Тим самим реалізується принцип індивідуалізації навчання і досягається найкращий результат. Проект, безумовно, розвиває мислення, мовлення, уміння формулювати свої думки, виступати перед аудиторією. Нерідко робота над проектом і його презентація допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку.
Деякі діти зможуть повірити у себе, самоствердитися, а деякі, навпаки, зрозуміють, що без праці нічого не досягти. Учень вчиться працювати в колективі, брати на себе і розділяти відповідальність за вибір, вирішення питань. Звичайно, вік накладає природні обмеження на організацію проектної діяльності молодших школярів, однак розпочинати залучати дітей до проектної діяльності варто обов’язково. Справа у тому, що саме у молодшому шкільному віці закладається цілий ряд ціннісних установок, особистісних якостей та ставлень. Теми дитячих проектних робіт краще обирати зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей, тому що для проекту потрібна особистісно – значуща і соціально – значуща проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих значення. Проблема проекту або дослідження, яка забезпечує мотивацію включення школярів у самостійну роботу, повинна бути в галузі пізнавальних інтересів учнів і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку.
Тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним – двома тижнями у режимі класно – позакласних занять. Крім того, важливо ставити разом з учнями і навчальні цілі для оволодіння прийомами проектування як загально навчальними уміннями. Наприклад, можна поставити дітям такі запитання. Які уміння знадобляться для виконання цього проекту.
Чи володієте ви цими уміннями в достатній мірі. Яким чином ви зможете здобути необхідні вам уміння. Де ще ви зможете пізніше застосовувати такі уміння. Багато уваги від учителя вимагає і процес осмислення, цілеспрямованого здобування і застосування школярами знань, потрібних у тому чи іншому проекті. Чи все ви знаєте, щоб виконати даний проект. Яку інформацію вам треба отримати. До яких джерел слід звернутися (інтернет, довідники, художня література, підручники). Доцільно у процесі роботи над проектом проводити з молодшими школярами екскурсії, прогулянки – спостереження, соціальні акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв’ю з деякими особами, для яких призначено дитячий проект. Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності – презентація (захист) проекту.
Для цього треба допомогти учням провести самоаналіз проекту, потім допомогти оцінити процес проектування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги при підготовці проекту до презентації. Захист проекту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену нами роботу.
Як правило, захист проектів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проект. Після захисту проекту виготовлені вироби можна подарувати людям, чиї потреби вивчали діти, членам родин учнів, можна передати у дитячий садок. Важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, які вони виготовили, відчули атмосферу свята від того, що вони принесли людям радість. Дуже важливе питання – оцінювання виконаних проектів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли особливих результатів у виконанні проекту, можна відзначити дипломами або пам’ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проекту.
На варто перетворювати презентацію у змагання проектів із присудженням місць. Наприклад, можуть бути наступні номінації. Окрім особистих призів можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення проектів. Це може бути похід до лісу, на виставку, в музей, на екскурсію і т. Одним із важливих завдань початкової школи на сучасному етапі є екологічне виховання молодших школярів — психолого - педагогічний процес, спрямований на формування в учнів шанобливого ставлення до природи та екологічної культури в цілому.
Екологічна культура молодшого школяра, на мою думку, охоплює. знання про взаємозв’язки в природі та усвідомлення людини як її частини; - розуміння необхідності берегти навколишнє середовище; - уміння і навички позитивного впливу на природу; - розуміння естетичної цінності природи; - негативне ставлення до дій, що завдають шкоди нашому довкіллю. Наукові й моральні ідеї бережливого ставлення до природи закладаються і формуються у процесі навчання на уроках, а їх подальший розвиток, розширення і поглиблення удосконалюється в позаурочній діяльності. Провідну роль в екологічному вихованні молодших школярів відіграють предмети “природознавство”. Дана дисципліна забезпечує природничонаукову основу для розуміння взаємозв’язків у природі й формування екологічної культури учнів. Зважаючи на актуальність даної проблеми виникає потреба ретельно вивчити та теоретично обґрунтувати доцільність розгляду питання “виховання екологічної культури у молодших школярів”. Маючи досвід роботи з даного питання хочу поділитися напрацюваннями щодо використання проектних технологій для формування екологічного мислення молодших школярів. Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення повітря, водоймищ, ерозія ґрунтів і вирубки лісів у багатьох місцях досягли критичного рівня. Екологічна криза вимагає інтенсивного екологічного виховання підростаючого покоління зокрема і впровадження таких форм, які стимулюють практичну діяльність. Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток екологічної культури особистості. Проектна діяльність в системі екологічного виховання передбачає формування умінь аналізувати явища природи, бережливого ставлення до її багатств, як надзвичайно важливого середовища існування людини. Основними завданнями проектної діяльності в системі екологічного виховання є нагромадження в учня екологічних знань, виховання любові до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства та формування вмінь і навичок природоохоронної діяльності. Переконана, що любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. «дітей, що не вміють ще ходити, — писав г. Ващенко, — треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Першооснови екологічного мислення закладаються в сім’ї, яка покликана прищепити дітям систему екологічних цінностей, норм поведінки у природному середовищі. Тому працюю у тісному взаємозв’язку із сім’єю. Завдання цієї співпраці — через казки, міфи, ігри розвивати пізнавальні здібності дітей, знайомити їх з елементарними зв’язками живої і неживої природи, впливом людини на природне середовище, завдяки чому в дитини формуватиметься потреба у спілкуванні з природою. На першому етапі (1 клас) забезпечую комплексне вивчення природи і розкриття учням її багатогранних аспектів. Естетичного, санітарно - гігієнічного, екологічного, економічного. Діти мають зрозуміти також залежність якості життя і здоров’я від стану довкілля, прагнути поліпшувати його. Тому наші проекти інформаційні, короткотривалі, інтеграційні. Формування у дітей екологічних знань, навичок. Збагачення життєвого досвіду дітей прикладами позитивної взаємодії з об єктами природного середовища. Починаючи з кінця листопада, в наших садах, посадках, на узліссях з являються омелюхи, дрозди, снігурі, синиці - лазурівки та інші птахи. Це ті, що живуть в основному в зоні тайги, мішаних лісів, тобто там, де суворі зими. На інші континенти вони не відлітають, а лише відкочовують через наші краї до італії, франції (дрізд - горобинник), до криму (омелюх), а весною повертаються назад. Живляться вони ягодами (горобина, калина, бузина, шипшина, глід), насінням дерев (клен, ясен), трав, бруньками дерев (осика, тополя, глід та інші). Перший етап — ознайомлення учнів з допомогою вчителя із зовнішнім виглядом кочових птахів, щоб вони могли їх упізнати, та з особливостями їх життя. Другий етап — виготовлення годівнички (у співробітництві з батьками). Розвішати годівнички краще біля житла, щоб можна було в будь - який час бачити з вікна, чи є там корм і хто до неї прилітає. Оскільки кочові птахи живляться в основному ягодами, треба нарізати гілочок горобини, бузини, калини з плодами і 1—2 прив язати на дереві біля годівнички. Спостереження покажуть, яким птахам що більше до смаку.
Як тільки виявиться, що ягід немає, слід прив язати нові гілочки і слідкувати, хто до них прилетить. Скоріше за все, це будуть нові знайомі, яких діти бачили на ілюстраціях. Кочові птахи з являються у нас не одночасно, а тому є можливість дослідити, що саме їдять птахи — увесь плід чи тільки насіння. Для цього треба уважно розглянути. Наприклад, снігурі їдять тільки насіння, а м якуш викидають; омелюх їсть увесь плід, але багато губить на землю; дрізд склює усе.
і з гілочки, і з землі визбирає. На сьогоднішній день (4 клас) акценти у навчанні переміщую з пізнання як самоцілі на розкриття духовних та моральних аспектів, що виражають гуманістичну сутність природничих наук, спрямованих на збереження біосфери, гармонізацію відносин людини і природного середовища, формування ексцентричної свідомості. Розвинуте емоційно - ціннісне ставлення до природи не тільки всебічно збагачує особистість молодшого школяра, а й становить мотиваційний потенціал його діяльності з вивчення природознавства як навчального предмета, тобто знання стають особистісно значущими. Змістовний аналіз мотиваційної сфери особистості у взаємодії з природою дозволяє виділяти такі її компоненти. 1) естетичні спонуки, що полягають у розумінні та захопленні красою природного середовища, прагненні до сприйняття прекрасного; 2) гуманістичні потреби. Виявити добро, співчуття до живого, бажання захистити; 3) утилітарно - економічні мотиви — визнання природи як джерела ресурсів та економічного розвитку суспільства, як середовища існування та об’єкта праці людини; 4) пізнавальні інтереси, що спрямовані на усвідомлення взаємозв’язків у природі, прагнення осягнути закони її розвитку; 5) рекреаційно - оздоровчі мотиви, що виходять із розуміння значення природи для здоров’я, життя людини, бажання зберегти її оптимальні параметри; 6) прагнення до творчої діяльності у природі — до занять малюванням, фотографуванням, написанням художніх творів, благоустроєм середовища (проектування парків, квітників, зелених насаджень тощо). Будемо, як маленькі сонечка, творити добро, садити ліси, очищати джерела й ріки, любити свою землю - матінку, і вона відповість нам любов’ю, щедрістю, дасть здоров’я і пануватимуть на землі мир і злагода. Вплив людини на довкілля і як цей вплив може відбитися на природі і людях; екологічні проблеми нашого села та шляхи їх розв язання. Формування моральної свідомості, відповідального відношення до оточуючого середовища - довкілля, бажання брати участь в природоохоронній роботі; виховання відомих громадян, яких хвилює майбутнє рідної землі, рідної держави — україни, здоров’я майбутніх поколінь. Початкове навчання, що має на меті формування нового типу екологічної свідомості, повинно закласти передумови глибокого розуміння школярами законів розвитку біосфери, усвідомлення життя як найвищої цінності, розвитку здатності до екологічно виправданої діяльності, заснованої на принципі розумного самообмеження. У молодших школярів ставлення до навколишньої дійсності формується у сфері почуттів. Дитина схильна любити, захищати, пізнавати, насамперед, те, що їй подобається, те, що вона сприймає як красиве.
Розвиток естетичних почуттів, розуміння краси природи, її унікальності та неповторності активізує мислення, образну пам’ять, спостережливість та творчу уяву дитини. Естетичні почуття породжують емоційний відгук, співчуття до природних об’єктів, сприяють формуванню гуманного ставлення до світу природи, до самого себе та інших людей. Психологами виділено умови актуалізації механізмів розвитку екологічної свідомості. Навчання та виховання – доброзичлива творча взаємодія вчителя та учнів. Реалізація цього надзвичайно важливого принципу - одне з головних завдань педагогіки. і саме творчий вчитель, пропонуючи роботу над проектами, має можливість сприяти розвитку своїх обдарованих учнів. Проектна ж діяльність, яка носить соціально – екологічну спрямованість, допомагає учням орієнтуватися в складних умовах сучасного життя, виявляти та розв’язувати екологічні проблеми, розвиватися як особистість тому що “взаємодія людини зі світом природи має значний психолого – педагогічний потенціал, який охоплює психотерапевтичні, естетичні, комунікативні, поведінкові функції”. і ми, педагоги, повинні скористатися наданою нам можливістю й надихнути маленьких громадян нашої держави на творчий довгостроковий (в продовж всього життя) екологічний проект “кожну хвилину я зберігаю природу, а значить, себе й свою країну.
інтелектаульна ігротека. Тренування інтелектуальних і творчих здібностей дітей 6 — 9 років. Детям обо всем на свете.
Популярная знциклопедия. Психодіагностика загальних здібностей. З любов’ю до природи. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання к. Методика викладання природознавства в початкових класах. Занимательные вопросы по природоведению. Методика викладання довкілля. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1 - 4 класи. Початкова школа, 2006. 1) кардинальні зміни, що відбуваються у всіх сферах суспільно – політичного, культурного, духовного життя української держави, спонукають до глибинної і докорінної модернізації освітньої галузі. Ці зміни є частиною процесів оновлення освітніх систем, що відбуваються останнім часом у країнах європи. Вони спрямовані на перехід до нового типу гуманістично – інноваційних засад у сфері освіти, її конкурентноспроможності у світовому освітньому просторі. Це, у свою чергу, змушує національну систему освіти шукати нові пріоритети, нові напрямки, найголовнішими серед яких, на мою думку, є. § докорінне оновлення змісту навчання, яке, з урахуванням людино центричних тендерцій, ставить за мету зосередити увагу на пізнанні особистості, розкритті її індивідуального самопізнання; § загальний розвиток особистості, її комунікабельних і комунікативних здібностей, котрі сприятимуть виробленню в учня розуміння необхідності вчитися протягом усього життя; § практична спрямованість навчання, тобто засвоєння сучасними школярами технології прийняття рішень у будь – яких життєвих та професійних ситуаціях, можливість легко і безболісно адаптуватись в умовах постійних змін; § інноваційний характер освіти, з якого випливає необхідність відродити на новій основі початкову освіту, її значимість, бо саме початкова школа є стратегічним фундаментом для оволодіння якісною освітою у подальшому навчанні. Оскільки сучасне суспільство змінюється досить швидко, важко спрогнозувати навіть найбільше майбутнє. Це тим більше важче передбачити, які знання можуть знадобитись дитині у її позашкільному житті, а які – ні. З огляду на це у сучасному закладі освіти, особливо перед учителями початкових класів першочерговим має стати не накопичення учнем інформації, а розвиток мислення, вміння аналізувати ситуацію, планувати свої дії на кілька кроків наперед, самостійно здобувати і переробляти інформацію, перетворюючи знання в інструмент пізнання інших видів діяльності, а також вміти конструктивно взаємодіяти з іншими суб’єктами навчання. А щоб ці завдання реалізувати, учитель не повинен давати знання в готовому вигляді, а має так організувати навчально – виховний процес, щоб діти самі відкривали для себе щось нове (правило, властивість тощо), конструювали свою роботу на уроці творчо, із задоволенням, при цьому активно спілкуючись, радячись із однокласниками та вчителем. Наставник має бачити в кожній дитині діяча, шукача, дослідника, має розуміти його можливості, його духовні потреби. «одна з найцінніших якостей дитячого наставника – людяність, глибока любов до дітей, любов, у якій поєднується сердечна лагідність із мудрою суворістю і вимогливістю батька і матері… діти повинні читати у словах вчителя, його вчинках добро, правду, красу.
Зважаючи на важливість питання реалізації інноваційних педагогічних технологій у практиці сучасної школи, я обрала наступну тему курсового дослідження. «метод проектів як ефективний засіб розвитку самостійно – творчої читацької діяльності. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати передумови та напрями проектної діяльності у процесі організації навчально – виховної роботи на уроках читання. Зупинитись на аспектах проектної діяльності та проектної культурі, стисло охарактеризувати і класифікувати найпоширеніші та найбільш вживані у навчально - виховному процесі типи проектів; структура та обсяг роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, коротких висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел із 22 найменувань, а також 11 додатків. Загальний обсяг роботи - 56 сторінок. Основний зміст викладено на сторінках. Майбутнє будь - якої нації, велика вона чи маленька, насамперед визначає освіта, підготовленість вчорашнього учня, а сьогодні - повноправного члена суспільства до прийняття самостійного рішення, до усвідомлення життя у нинішньому світі. Нині у сучасному глобалізованому просторі освіта і наука стали визначальними чинниками людського розвитку, саме вони є безальтернативним засобом національного самоствердження та національної самоідентифікації. Сьогодні повноцінним учасником глобальних процесів може бути тільки та країна, в якій інтелектуальні професії стають масовими, у котрій інвестиції у розвиток людського потенціалу є вагомими та ефективними. Ті держави, котрі свого часу не побоялись зробити ставку на розвиток освіти і науки, тепер є світовими лідерами у багатьох сферах життя. Настав час економіки знань, у якій інтелектуальні ресурси приносять значно більші прибутки, ніж природні. Тобто, базові імперативи основних концепцій європейської освіти спрямовані на формування нової духовної парадигми, на визначення такої концепції освіти з урахуванням національних традицій, кадрових і фінансових можливостей, демографічної ситуації, уявлення про те, кого і як повинна виховувати школа, які найбільше підходять конкретній країні. Приєднання україни до болонського процесу, в основі якого лежить входження нашої молодої демократичної держави у суспільний освітній простір європейського континенту, передбачає впровадження європейських стандартів освіти і науки. Лише поєднавши освіту та науку, можна підготувати сучасного спеціаліста із фаховими критеріями, що відповідає вимогам високорозвинутого науково - інформаційного суспільства. Сьогодні характеристика освітнього процесу передбачає розгляд трьох взаємозалежних і взаємопов’язаних блоків. А це зумовлює, у свою чергу, необхідність запровадження в освітню практику новітніх технологій, які передбачають навчання, виховання формування навичок самостійної наукової роботи та управління, які ґрунтуються на модернізованій дидактичній системі. Результативність цього процесу досягається використанням сучасних високоефективних методів, засобів і прийомів, що забезпечують творче оволодіння величезним масивом наукових знань. Готовність своєю працею закласти фундамент власного соціального успіху і зробити внесок у громадську державну справу; їх реалізація вимагає запровадження у навчально - виховний процес нових форм і методів навчання, інтелектуальних ресурсів, засобів, що стимулюють дитину; переорієнтовують навчання із готових знань, умінь і навичок на розвиток особистості, її творчих здібностей, самостійного критичного мислення та почуття власної відповідальності. Для вчителя тут має стати головною істина. Щоб учень прагнув учитися, його необхідно зацікавити. Як зауважував видатний педагог хх століття, необхідно подати «педагогічну ідею, яка розправить крила педагогічної та дитячої творчості. Держава зобов’язується забезпечувати розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості, інноваційний характер навчально - виховної діяльності. Тому, узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок. Допоможе у цьому також використання сучасних педагогічних технологій, особистісно зорієнтоване навчання, найновіші методики здобуття знань, серед яких особливе місце посідає і метод проектів. Метод проектів, як і більшість інновацій, є парадоксальним. З одного боку, ним користуються, його популяризують, а з іншого – структурні особливості цього методу для широкого загалу досить розпливчасті, неконкретні, тому впроваджувати його доволі складно. Тобто, проектна діяльність помагає усвідомити відповідальність кожного у спільній справі, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше здійснювати справу та представити її продукт. Метод проектів (за в. Гузєєвим) гармонійно поєднує академічні та прагматичні знання, стимулює самостійну пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою. Метод проектів виник у 20 - х роках хх ст. Засновники методу – дж. Кілпатрик заклали в його основу американський прагматизм. Вони вважали, що рушієм пізнання є побудова навчання на активній основі, через самостійну практичну діяльність учня, з урахуванням його особистих інтересів. А дидактичні основи методу проектів обґрунтували американські вчені є. У російській трудовій школі проектною діяльністю займалися та його учні, а в німецькій реформаторській школі концепцію методів проектування ґрунтовно розробили в. За радянських часів теоретичне і практичне обґрунтування методу проекту знайшло своє відображення у дослідженнях таких педагогів. Вавилова - сахарова, є. В українській педагогіці цей метод вперше почав вивчати, який дійшов висновку про проектування особистості як суб’єкта педагогічної праці. Ця ж ідея – ідея проектування людини – проходить через багато педагогічних праць, вітчизняного педагога другої половини хх ст. Сьогодні теоретико - прикладні підходи до проектної діяльності досліджують українські та зарубіжні вчені (в. Про позитивний вплив методу проектів у навчально - освітній діяльності говорять багато вчених. Так, український професор о. Цей ряд позитивних відгуків про метод проектів можна продовжити, але безсумнівно одне.
Проектна технологія спрямована насамперед на стимулювання інтересу школярів до нових знань, на розвиток дитини через розв’язання конкретних проблем, вона стає альтернативою класно - урочній системі навчання. Для того, щоб проектно - технологічна діяльність була позитивною і давала бажаний результат, головна і рушійна її сила – учитель має стати «організатором дитячого життя. Принципово нова роль педагога визначена у переході від посередництва у передачі абстрактних знань учням до позиції консультанта, який підтримує дітей у досягненні певних результатів освітньої і практичної діяльності. Професійна поведінка наставника підпорядковується таким педагогічним установкам. За цих умов змінюється і психологічна атмосфера у класі, відбувається переорієнтація репродуктивної навчальної діяльності учнів на різноманітні види самостійної діяльності. Дослідницьку, пошукову, творчу.
Тому соціально - культурний контекст проектної діяльності як успішна важлива умова її здійснення, навчальне співробітництво учителя з учнем, практично - орієнтований характер процесу потребують від педагога реалізації іншого типу поведінки, який можна схарактеризувати як проектну культуру.
Процес розвитку проектної культури учителя передбачає визначення особливостей її реалізації на всіх етапах виконання проекту, розробку алгоритму проектування. Найпростіший алгоритм проектної діяльності відображає основні кроки здійснення проекту.
Узагальнення означеного вище дає змогу поєднати алгоритм проектування з основними етапами реалізації проектно - технологічної діяльності. Таких етапів є три, і в цьому вчені - педагоги одностайні. Проектна культура вчителя має свої ознаки на кожному з етапів виконання проекту.
Взаємозв’язок його стадії (алгоритму), особливостей функціональної діяльності педагога та учня, специфіку виявлення проектної культури вчителя показано в таблиці (див. Опановуючи нові для традиційної школи функції проектувальника, вчитель має отримати підготовку у системі науково - методичної роботи у синтезованому вигляді з використанням інновацій, інтерактивних форм і методів. А ці знання наставник зможе отримати через участь у роботі творчої майстерні, методообєднання, школи передового досвіду (див. Зміни парадигми освіти спонукають до впровадження інноваційних технологій навчання та виховання дитини, але за цим учителі мають зберегти унікальність і неповторність кожної особистості, її всебічний розвиток, формування кожної індивідуальності бути готовою інтегруватись у сучасне суспільство. Тому впровадження у шкільну практику методу проектів дає змогу озброїти учня навичками проектно - технологічної діяльності, що, у свою чергу, забезпечить його соціалізацію. Для ефективної організації проектно - технологічної діяльності школярів учитель може скористатись орієнтовним планом семінару - тренінгу (див. Успіх будь - якої діяльності залежить не лише від здібностей і знань, а й від мотивації, тобто, від прагнень самоутверджуватися, досягти високих результатів. Адже чим вищий рівень мотивації, чим більше чинників спонукають дитину до діяльності, тим більших і кращих результатів вона зможе досягти. Кожен учитель хоче, щоб його учні добре навчались, з інтересом і бажанням ходили до школи. Тому впровадження нових освітніх технологій, особливо на уроках рідної мови і читання, - це передумова активної пізнавальної діяльності учнів. Нестандартна, цікава, творча робота пробуджує у дітей інтерес до знань, сприяє емоційному та інтелектуальному розвитку особистості. Використання у шкільній практиці методу проектів якраз і дає змогу озброїти учня навичками проектно - технологічної діяльності, що, в свою чергу, забезпечує його соціалізацію. Щоб підготувати клас до реалізації проекту необхідно знати, в якій послідовності це потрібно робити, чітко визначитись у виборі типу проекту.
Сьогоднішня методика пропонує таку класифікацію типів проектів. Ці проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, зокрема, експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру.
У цьому типу проекту учасники беруть собі певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту.
Це можуть бути як літературні персонажі, так і реальні особистості. Учасники імітують їхні соціальні та ділові стосунки, які ускладнюють вигаданими ситуаціями. Ступінь творчості учнів у цій роботі дуже високий, але домінуючим видом діяльності є гра. Дослідження особливостей навчальних проектів молодших школярів. Характеристика дій учителя при організації проектного методу.
Вибір теми дитячих робіт. План проведення та побудова роботи над проектом. Види проектів для роботи з учнями початкових класів. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.
Проект - мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Навчальний проект - це сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою. Звичайно, у початковій школі проекти - це зазвичай не індивідуальна, а сімейна діяльність, оскільки дитина є обмеженою у засобах та інструментах пошуку, збору та обробки інформації. Але батьки повинні постійно пам ятати, що суть методу проектів - це формування самостійності дитини у пошуку інформації, обробці даних, а не у тому, хто зробить проект краще чи ефектніше.
А ось допомога порадою, інформацією, виявлення зацікавленості з боку батьків - важливий фактор підтримання мотивації і забезпечення самостійності школярів. Тому слід наголосити батькам, що вони виконують лише роль помічника - допомогти знайти разом інформацію у книгах, зводити до бібліотеки, пошукати в інтернеті, допомогти відібрати найголовніше, допомогти охайно оформити результати пошуку.
Створення проекту - це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проектом. Звичайно, вік накладає природні обмеження на організацію проектної діяльності молодших школярів, однак розпочинати залучати дітей до проектної діяльності варто обов язково. Теми дитячих проектних робіт краще обирати зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей, тому що для проекту потрібна особистісно - значуща і соціально - значуща проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих значення. Тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним - двома тижнями у режимі класно - позакласних занять. Доцільно у процесі роботи над проектом проводити з молодшими школярами екскурсії, прогулянки - спостереження, соціальні акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв ю з деякими особами, для яких призначено дитячий проект. Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності - презентація (захист) проекту.
Захист проекту - завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену нами роботу.
Дуже важливе питання - оцінювання виконаних проектів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли особливих результатів у виконанні проекту, можна відзначити дипломами або пам ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проекту.
Мета методу проектів. Вплив проектної діяльності на розвиток учня. Завдання проектної технології в початковій школі на сучасному етапі. Зразок послідовності виконання проекту.
Орієнтовні теми навчальних проектів з деяких предметів початкової школи. Чим глибша прірва між різними типами знань, потрібними для життя, і тими, що надаються школою, тим менший вплив школи на майбутнє життя учнів. Актуальність методу проектів значно зростає при переході сучасної системи освіти від управління процесом освіти за кінцевим результатом, що був спрямований на формування знань, умінь та навичок, до компетентнісного підходу, пов язаного з вихованням і розвитком компетентнісної особистості, тобто особистості, здатної діяти осмислено, орієнтуючись у мінливому навколишньому світі з виробленими цінностями. Такий перехід виправданий соціальним замовленням суспільства, що стрімко змінюється і вимагає доволі стрімких змін і від системи освіти. Сучасна система освіти має бути побудована на наданні учням можливостей міркувати, зіставляти різні точки зору, формулювати та аргументувати власну точку зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей, вироблених наукою, власних спостереженнях, досвіді, умінні проектувати і реалізовувати власні навчальні проекти, творчо і нестандартно розв язувати навчальні проблеми, бути толерантними до іншої точки зору.
Метод проектів як один із методів інтегрованого навчання до - шкільників і школярів, що ґрунтується на їх самостійній, творчій, глибоко мотивованій, доцільній, пізнавальній діяльності. Соціальне проектування з учнями, що почало активно вико - ристовуватися у системі загальної та додаткової освіти, і являє собою особливу діяльність учнів над розв язанням конкретних соціальних проблем. Сучасні умови життя потребують, аби людина мислила і працювала творчо, а також уміла приймати нестандартні рішення. Саме цим зумовлена нині увага педагогів до інновацій. Сьогодні метод проектів вважається одним із найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації тих, хто навчається, підвищує мотивацію до навчання і сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, формує навички пошуково - дослідницької технології. Американський педагог і психолог дж. Дьюї зазначав, що «з точки зору дитини, найбільший недолік школи полягає в неможливості вільно, повною мірою застосувати досвід, який був набутий поза школою, і навпаки. Неспроможність застосувати в повсякденному житті те, чого навчилася в школі. В основі навчального процесу, на думку дж. Дьюї, має бути трудова діяльність, виконуючи яку дитина звикає до подолання перешкод, розвиває свою здатність до творчості, терпіння, наполегливість, енергійність, допитливість. Необхідно, щоб знання виростали із живого досвіду роботи. Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними для розв язання нових, пізнавальних і практичних завдань, удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах, розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення. Виконання проекту передбачає зв язок із реальним життям, незвичайність форми і самостійність виготовлення, створення матеріалів, що по суті є різними видами документування (фото - , аудіо - , відеозвіт, анкета, таблиця тощо). Проектна діяльність безпосередньо впливає на розвиток учня. Вона дає можливість учителеві тісно впливати на зовнішні мотиви (допитливість, прагнення бути дорослим, активне сприйняття нового) та на внутрішні мотиви (почуття обов язку, бажання вчитися, любов до книги, потяг до самоосвіти, прагнення до успіху тощо) школяра, дає змогу поєднати ціннісно - змістовні основи культури та процес діяльнісної соціалізації учня. Саме через це в наш час робота за методом проектів стала надзвичайно актуальною. Навчаються ефективно працювати, планувати свою працю на кожному етапі, знають, де знайти засоби для досягнення мети та як їх запровадити; цей перелік можна продовжувати, бо на практиці метод проектів розглядається як інновація, метою якої є створення для дитини умов, за яких вона оволодіє вмінням активно здобувати, оновлювати та розвивати свої знання, зможе їх творчо застосувати. Під час роботи за методом проектів можливе й виникнення деяких проблемних питань. При підготовці й проведенні уроку важливо володіти мистецтвом комунікацій, не давити на дітей своїм авторитетом, не нав язувати власної думки, дати можливість дітям самим відчути бажання дослідити й вивчити певне питання; уміти встановлювати та підтримувати в групі проекту стійкий позитивний емоційний настрій; контролювати правильні відносини учнів при груповій взаємодії; сприяти рівноцінній участі членів групи у вирішенні поставлених завдань; психологічно й емоційно налаштовувати робочу групу на позитивне розв язання проблеми. Крім того, цей метод спирається на особистісно орієнтоване навчання й виховання і ніяк не може обійтися без напрямів гуманної педагогіки. Об єднуючи у собі головні в наш час методичні течії, метод проектів стає значущою інноваційною технологією, роботу за якою не так уже й легко розпочати. Емоційної забарвленості навчального процесу; створення ситуації успіху (зацікавленості, подиву, бажання дослідити поставлене питання); міжособистісного спілкування; підтримання стосунків відвертості, довіри, поваги одне до одного; створення соціально - педагогічних умов для самоствердження кожної дитини в учнівському колективі; створення учням умов застосування нових знань та уявлень до осмислення широкого кола ситуацій і явищ для оцінювання їхнього прикладного значення; метод проектів є інноваційною педагогічною методикою. Він дозволяє найповніше враховувати індивідуальні особливості кожного учня, тобто реалізувати особистісно орієнтований підхід у навчанні, заснований на особистісних характеристиках, що передує досвіду, рівню інтелектуального, морального та фізичного розвитку дитини. Метод проектів дозволяє розв язати проблему мотивації, створити позитивну атмосферу навчання, навчити дітей застосовувати свої знання на практиці для розв язання життєвих і особистісних проблем. Проекти, що виконуються в межах сучасного навчально - виховного процесу початкової школи, класифікують за декількома ознаками. Останнім часом можливим є використання в четвертому класі телекомунікаційних проектів (за наявністю матеріальної бази, фахової підготовки вчителів інформатики, чітким визначенням теми та аудиторії проекту, контролем за їх проведенням). У практиці роботи вчителів, ураховуючи специфіку навчанням дітей початкових класів, слід інтегрувати проекти за домінуючою діяльністю (дослідницько - інформаційний, інформаційно - прикладний, інформаційно - ігровий тощо). Практика свідчить, що довгострокові проекти використовуються досить рідко і потребують спеціальної підготовки учнів, учителя та створення проектної матеріальної технічної бази, залучення батьків та громади. Учителеві початкових класів, який займається проектною діяльністю, слід чітко уявляти модель тих проектів, які він створюватиме з учнями. На цьому етапі важливо довести дітям важливість і цікавість пропонованого дослідження. Вони мають зрозуміти проблемність і складність розв язання питання. На цьому етапі кожна група досліджує свою сферу питання. Опрацьовує енциклопедії, словники, довідники, художню літературу, проводить фото - й відеозйомку тощо. Ця робота здійснюється в позашкільний час, окрім проведення короткотривалого проекту, розрахованого на один урок. Розгляд отриманого відеоролика, презентації, портфоліо, стінної газети, висловлення й побажання дітей тощо. Оцінювання зусиль учнів, їхньої креативності, якості використаних джерел, невикористаних можливостей, творчого потенціалу, якості звіту.
Кожен етап потребує певного часу і має логічно закінчений зміст. Якщо етапи роботи над проектом розглядати як стадії навчального процесу, то можна побачити тут ті ж модулі, що й у звичайному блоці уроків. Форми презентації проектів можуть бути різні. Усний журнал, конференція, виставка, тематичний збірник, спецвипуск газети, інформаційний бюлетень, заочна подорож тощо. Освоюючи технологію проектування, учні здобувають власний досвід інтелектуальної діяльності. Проектна робота забезпечує високу мотивацію. Учні пишуть і говорять про себе і свої інтереси, проводять невелику дослідницьку роботу, займаючи при цьому активну позицію. Проектна робота особистісно орієнтовна. Вона або про учня, або для нього, вона передає його особисте ставлення і забезпечує його особисту діяльність. Кожен учень здатний знайти собі роботу, враховуючи свої здібності. Довготривалі проекти доцільно завершувати відкритими уроками, участями в різних конкурсах, випуском газети для учнів школи і т. Робота над проектами доводить, що діти активно беруть участь у їх створенні, вчаться виражати власний погляд на інформацію, із задоволенням ставлять перед собою мету, завдання, проблему й легко їх розв язують, учаться обирати найголовніше, здійснювати пошукову роботу, піднімають свій рівень навчання. Під час використання проектного методу всі учасники навчально - виховного процесу розв язують цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань. Це сприяє розвитку пізнавальних навичок учнів, формуванню вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. Аналіз результативності навчально - виховного процесу за принципом проектно - тематичного навчання виявив позитивні зрушення в особистісному розвитку молодших школярів та засвідчив збереження високих освітніх стандартів. — використовує різні дидактичні підходи. Навчання в дії, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, дискусію тощо; у процесі спільної роботи над проектом в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір розв язку, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи. Учні є активними учасниками процесу створення проекту, мають свій власний погляд на інформацію, визначають мету й завдання і шукають шляхи їх розв язання. Метод проектів дає змогу учням вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці. Ярослава мудрого, 2003. інноваційні технології як засіб підвищення пізнавальної активності учнів. Проектна діяльність на уроках світової літератури. Основні умови ефективного застосування методу проектів. Методичні рекомендації щодо організації проектної діяльності учнів. Використання проектної технології як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Етапи педагогічного проектування. Параметри їх зовнішнього оцінювання проектів. Освітні, розвивальні й виховні завдання, які вирішуються під час виконання проектів. Загальна характеристика методу проектів як способу рішення дидактичних задач. Специфіка використання методу проектів на уроках англійської мови на старшому ступені навчання. Розробка й апробування моделі організації проектної роботи man and nature. Технологія проекту у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних авторів. Зміст проектної технології, класифікація i метод проектів. Етапи організації проектувальної діяльності школярів. Учнівський проект та роль педагога в організації проектної діяльності. Обґрунтовано раціональність впровадження методу проектів у навчальний процес студентів. Окреслено етапи створення навчальних проектів. Розглянуто різновиди впровадження проектів при професійно - педагогічній підготовці майбутніх учителів початкової школи.
Коментарі
Дописати коментар