розробка уроку рм портрет нарис у публіцистичному стилі 7 класилі

розробка уроку рм портрет нарис у публіцистичному стилі 7 класилі

Конспект уроку з української мови для 7 класу на тему.

Портретний нарис у публіцистичному стилі мета. Підручник, критерії оцінювання, текст, таблиця “портретний нарис у публіцистичному стилі ”, тека з матеріалами для розвитку зв’язного мовлення. Діти, пригадайте, скількох приблизно людей ви сьогодні зустріли на своєму шляху, ідучи до школи. Зустрівши людину, на що ви в першу чергу звернули увагу.

Портретний нарис – це художній аналіз особистості, побудований на дослідженні різних її сторін. Моральної, інтелектуальної, творчої і т. У тексті портретного нарису можуть поєднуватися всі типи мовлення. В основу має бути покладено розповідь про людину.

її долю, обставини колишнього й сьогоднішнього життя. Обов ’ язковим є її словесний портрет (або його елементи). Зазвичай у нарисі поєднано ознаки художнього та публіцистичного стилів, отже, портрет цілком може бути складений у художньому стилі. Мета нарису - виявити цінності героя, показати смисл його життя. На конкретних життєвих прикладах потрібно показати ті особливості характеру, які допомагають героєві цієї мети досягти. Необхідно виділити найбільш значущу, стрижневу рису вдачі героя нарису, виразно й емоційно про неї розповісти. Потрібно викликати до героя інтерес, змусити замислитися над його долею. Визначте тему та основну думку.

З’ясуйте, чи належить текст до публіцистичного стилю, до жанру портретного нарису.

Відповідь аргументуйте.

її горду, подібну до натягнутої струни поставу ми щодня бачимо на екранах наших телевізорів. європейська жінка із суперсучасним іміджем, елегантно вбрана, з вишуканою зачіскою та бездоганним мейк - апом. Упевнено й рвучко крокує вона назустріч глядачеві. Ні колегам, ні приятелям, ні давнім знайомим. Це засвідчують і колеги - телевізійники, і ті, хто її близько знає. Навіть вкрай невихованого співбесідника воно змусить бути чемним. Своє приватне життя наталія не афішу є. « в ефірі я — публічна людина, все, що відбувається по за ефіром, — без коментарів. Міцний внутрішній стрижень сформували в наталії батьки. Тато – військовий, звично підтягнутий на службі й лагідний удома. Мати – вчителька, яка навчала й свою дочку, ось тільки в класі ніхто про їхні родинні зв ’ язки не знав. На уроках мама її просто не помічала, ретельно навчаючи інших. «не уявляю, як ти навчилася читати й писати. Саме вона привчила наталію всього досягати власною працею, і дочка їй за це вдячна. Наталія мосейчук має двох синів. Як кожна мати, мріє про щасливу для них долю, хоч розуміє, що колись вони обов ’ язково наступлять на свої граблі. Де зможе, там підстелить їм соломки. Д е не зможе, сподівається на бога. Синів привчає сподіватися лише на себе і всього досягати власною працею. Щодо цього вони мають чудовий приклад. європейська селф - мейд вумен 1 наталія мосейчук – типова українська жінка, яка віддано любить свою сім’ю, усього досягає працею і одержує від цього насолоду.

Розробка уроку рм портрет нарис у публіцистичному стилі 7 класилі дистанційне навчання кзш №114 кмрдо. 2020 опрацьовуємо матеріал поданий у презентації. Виконані завдання та скріншоти з відповідями надсилаємо на електронну адресу до 18. 2020 все завдання для виконання за посиланням відповіді чекаю на ел. Адресі isaenkonasteena@gmail. 134 виконуємо тестування. (код доступу 103335) та завдання впр. Фото відповідей надсилаємо на вайбер до 21. Прислівник (тестування) виконуємо завдання за посиланням (код 992513), записуємо за схемою морфологічний розбір скріни завдань чекаю на пошті isaenkonasteena@gmail. Прийменник як службова частина мови. Види прийменників за будовою. Користуємося додатковим матеріалом. Схематично нотуємо теоретичний матеріал (створюємо інтелектуальні картки). Виконуємо завдання, впр. Скріни завдань чекаю на пошті isaenkonasteena@gmail. 7 - а, пропоную взяти участь у всеукраїнській олімпіаді всеосвіта весна - 2020. Портретний нарис у публіцистичному стилі. Знайомимось, повторюємо, опрацьовуємо матеріали презентації. Виконуємо завдання, яке вказано на останньому слайді, та надсилаємо на вайбер або електронну пошту isaenkonasteena@gmail. Похідні та непохідні прийменники. Правопис прийменників. Переходимо за посиланням на матеріал для плідної праці. Виконуємо завдання та надсилаємо на вайбер. Синонімічні й антонімічні прийменники. Редагування речень, у яких допущено помилку у вживанні прийменників. Переходимо до опрацювання матеріалу за посиланням. Виконуємо завдання, робимо скріни та надсилаємо до 08. А по завершенню вас чекає мотивуючий мультфільм. Докладний усний переказ тексту публіцистичного стилю з елементами роздуму (за простим планом) для роботи з текстом переходимо за посиланням. Виконуємо роботи усно, а це означає, що ви на електронний носій (відеокамера телефона) переказуєте текст та надсилаєте мені на пошту або у вайбер. Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою, походженням. Ознайомтесь уважно з новою темою. Працюємо в тренажерах. У першому реченні над кожним словом вкажіть частину мови), п. Бажаю успіхів і будьте уважними. Розрізнення сполучників й однозвучних слів. Правопис сполучників. Для опрацювання матеріалу переходимо з посиланням. Табличку з підрядними сполучниками замалюйте в зошит або створіть окрему картонку - підказку з табличкою. Виконуємо вправу та надсилаємо роботу до 16. Частка як службова частина мови. Частки формотворчі та словотворчі. Опрацюйте посилання, переглянувши відео з поясненням теми. Створіть власну ментальну картку в зошиті за аналогією. Розряди часток вивчити. Тренуємось за посиланням (доступ відкрито до 18. Виконуєте перше і друге завдання). Роботи надсилаєте у вайбер або на пошту до 18. Бажаю успіхів у вашій праці. Контрольний письмовий переказ тексту.

Переходимо за посиланням, не поспішаємо, послідовно виконуємо завдання. На подвійному листочку записуєте лише переказ. Роботи чекаю на пошті або у вайбері до 27. Правопис часток не і ні з різними частинами мови. Переходимо за посиланням, ознайомлюємось з запропонованим матеріалом. Схематично замальовуємо правила. Виконуємо вправу 536. Проходимо тест, робимо скрін та надсилаємо. Завдання виконати та надіслати до 30. 7 - а, пропоную взяти участь у всеукраїнській олімпіаді з української мови та літератури на сайті на урок, скориставшись особистим кодом. Написання часток - бо, - но, - то, - от, таки. Ознайомлюємось з відео, п. Створюємо ментальну карту з правилами. Виконуємо вправу 524, 528. Роботи надсилати у вайбер до 03. Контрольний диктант оформлюємо диктант на подвійному листочку (тільки дати вказуєте (четверте травня)). Переходимо за посиланням та працюємо. Будьте уважними, роботу здати до 05. Складання анотації на книжку ознайомлюємось з матеріалом. Усно опрацьовуєте подані завдання у відео. Складаємо анотацію до улюбленої книги або твору.

Обирайте той твір, який вам найбільше подобається. Роботи чекаю у вайбері до 10. Узагальнення вивченого. Прийменник, сполучник, частка, вигук. Повторюємо вивчене з даних тем. Скористайтесь відео, яке було подано під час вивчення кожної теми. Робите скріни завдань та надсилаєте у вайбер до 16. Вигук (тестування) пригадайте все, що вивчали з зазначених тем (розряди, групи, особливості правопису). Роботи виконуйте уважно та зосереджено. Тест проходимо лише один раз (доступ відкрито до 19. Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації. Скористайтесь пам’яткою для складання діалогу.

Виконайте завдання (у ворді або в зошиті). Доповніть репліками поданий діалог. Виконані завдання та скріншоти з відповідями надсилаємо на електронну адресу до 17. 7 - в, пропоную взяти участь у всеукраїнській олімпіаді всеосвіта весна - 2020. Якщо не виходить пройти тест за посиланням, то здійснюємо перехід тут. Виконуємо роботи усно, а це означає, що ви на електронний носій (відеокамера телефона) переказуєте текст та надсилаємо мені на пошту або у вайбер. Виконуємо вправу та надсилаємо роботу до 15. Бажаю успіхів, розумнички. Роботи чекаю на пошті або у вайбері до 24. Виконуємо вправу 324. Завдання виконати та надіслати до 27. Виконуємо вправу 320, 322 (підкреслити використані частки, вказати розряд, зробити синтаксичний розбір одного простого речення) роботи чекаю у вайбері до 28. Мої любі, пропоную взяти участь у всеукраїнській олімпіаді з української мови та літератури на сайті на урок, скориставшись особистим кодом. Контрольний диктант оформлюємо диктант на подвійному листочку.

Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням. Кома і знак оклику у вигуках. Ознайомлюємось з матеріалом (п. 43 - 44), складаємо ментальну картку (одну). 342 (1, 2 (всі орфограми та пунктограми підкреслюєте)), тренуємось з тестом. Роботи надіслати на пошту або у вайбер до 05. Роботи чекаю у вайбері до 07. Робите скріни завдань та надсилаєте у вайбер до 10. Тест проходимо лише один раз (доступ відкрито до 14. Прислівник (тестування) виконуємо завдання за посиланням. Виконані завдань надсилайте на пошту nsud5444@gmail. Скріни завдань чекаю на пошті nsud5444@gmail. Ознайомлюємось, опрацьовуємо матеріали презентації. Виконуємо завдання, яке вказано на переостанньому слайді, та надсилаємо на вайбер до 03. Виконуємо завдання, робимо скріни та надсилаємо у вайбер до 08. Виконуємо роботи у зошитах, робимо стислий переказ та надсилаємо у вайбер або записуєте відео з докладним усним переказом. Узагальнити й систематизувати знання учнів про дієприкметник, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалити орфографічні та пунктуаційні навички; розвивати логічне мислення, пам’ять, стійку увагу, збагачувати активний словник учнів; виховувати любов і пошану до матері, формувати предметні компетенції(мовні, мовленнєві, комунікативні). Опорні схеми; роздавальний матеріал(текст);сигнальні картки; уявний мікрофон; рідна мова. Підручник для 7 класу; тлумачний, орфографічний словники. Все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. Так і стоять на початку всіх наших доріг, навіть коли їх не стає. Визначте тему та головну думку.

Знайдіть у тексті дієприкметник. Що ви знаєте про цю особливу форму дієслова. Варіант 1 - із сигнальними картками. Правильне твердження - зелена, неправильне - червона картка. (вчитель зачитує твердження. Учні сигнальними картками визначають. Сервіс plickers дозволяє проводити мобільні голосування і фронтальні опитування під час навчального заняття з вивченого або поточного матеріалу в тестовій формі. Найпрекрасніше, найдорожче слово на землі. Перше слово вимовлене й усвідомлене дитиною. Усіма мовами світу ніжно звучить воно сповнене теплом і ласкою. До мами звернені наші думки в радості і розпуці. Це вона одним дотиком руки натрудженої в цілоденній праці може зняти біль і гіркоту невдач. її наповнене безмежною любов’ю серце скрашує буття. Всі ми йдемо в життя зігріті дорогим материнським теплом. Автор - учитель тзош№8 г. Ознайомити учнів із цікавими епізодами життя письменника; розвивати навички виразного читання, переказу, аналізу прочитаного, творчу уяву школярів; виховувати почуття любові до рідного краю, мальовничої природи. Згадайте, які веселі пригоди траплялись з вами під час літніх канікул, відпочинку.

Чи завжди збуваються ваші мрії. Від чого це залежить. Який твір називається пригодницьким. Чим цей жанр відрізняється від оповідання. (повість — епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням. ) як добре мати знаменитого батька. Але разом із тим — як важко потім усім доводити, що ти теж талановитий, досяг слави не з допомогою татусевих зв’язків та авторитету, а власним розумом, здібностями, невтомною працею. Ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Грав на фортепіано, любив гітару.

З ранніх років ярослав почав вивчати англійську мову і, варто сказати, не без успіху.

Після закінчення середньої школи вчився в київському інституті іноземних мов, потім в аспірантурі, працював викладачем у київському педінституті та університеті, займався перекладацькою діяльністю. «я почав перекладати, — згадує ярослав михайлович, — іще навчаючись у київському інституті іноземних мов. Спершу мене зацікавила книга, яку мені привезли з канади. Автор її — перший в історії свого народу ескімоський письменник маркузі. Книжка адресована дітям і цікаво, дохідливо розповідає про суворе, сповнене небезпек і тяжкої праці життя ескімоських племен. На час закінчення інституту ярослав мав уже кілька друкованих перекладів з англійської мови. Незважаючи на відчутні успіхи в галузі художнього перекладу, несподівано навіть для самого себе я. Стельмах почав писати твори для дітей. Ярослав стельмах відомий у літературі і як драматург. Уже перші його п’єси мали неабиякий успіх. У п’ятнадцяти театрах одночасно йшла п’єса «привіт, синичко. Щоб хоч частково ліквідувати дефіцит цікавих книг для наймолодшого читача, я. Визначити тему і - іі розділів. Зображення приїзду сергія і його близького приятеля митька до бабусі, з метою зібрання колекції комах. Сформулювати ідею і - іі розділів. Уславлення щирої любові, поваги онуків до бабусі і засудження зневажливого ставлення до старих людей. Розкрити основну думку і - іі розділів, підтвердити свою думку цитатою із твору.

Порівняйте ставлення до своїх бабусь сергія і василя троша. Як це характеризує кожного з героїв. Свої спостереження обґрунтуйте.

Обґрунтуйте, чому батьки не хотіли відпускати сергія з приятелем до бабусі. Як митько зміг довести батькам сергія необхідність цієї поїздки. Чи актуальне сьогодні питання поваги до старшого покоління, озвучені я. Який висновок ви зробили для себе.

Навчати учнів переказувати найцікавіші епізоди повісті; розвивати навички аналізу змісту твору, поведінки героїв повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість, творчу уяву школярів; виховувати почуття любові до краси рідного краю, до книги –мудрості життя. Чи можна вважати цей твір пригодницьким. Що свідчить про любов митька до природи, вміння орієнтуватися на місцевості. Чим хлопців захоплювало перебування в селі біля озера. Стельмах намагається протиставити васю троша і сергія з митьком. Які стосунки складаються між сергієм та митьком під час їх перебування на природі, біля озера. Світ природи дуже різноманітний і гармонійний. Найважливіше –зуміти побачити його красу, відчути гармонію природи і людини, долучитися до цієї земної краси, пізнати навколишній світ. Як бібліотекарка оцінила читацьку активність хлопців. Як читання книг вплинуло на їх кругозір. Що цікавого вичитав митько в книжках. Чому льотчику, єдиному свідку, хто бачив драконів, не повірили. Що цікавого дізналися хлопці про хохулю. Які думки виникли у хлопців щодо походження назви села юрківка. Як сергій запропонував назвати істоту, що, на думку хлопців, живе в озері. Що остаточно переконало юних дослідників у наявності чудовиська в озері. Уявіть, що ви випадково провинилися, зробили якусь шкоду.

Признаватися в цьому вам незручно. Як ви будете діяти і чому саме так. Уявіть, що ви з другом (подругою) придумали якусь гру, але посварилися за розподіл ролей. Вам, як завжди, на вашу думку, випала гірша роль. Розповідь митька про особливості полювання на тигрів та необхідність застосування цього методу для того, щоб спіймати чудовисько. Чи можна, на вашу думку, засудити хлопців за те, що обдурили старого трохима. Як це їх характеризує. Чим пояснити доброзичливе ставлення діда трохима до сергія з митьком, хоча через них він мало не покалічився. Обґрунтуйте свою думку.

Чи можна ставати на шлях брехні заради власних потреб; завдавати шкоди оточуючим. Прочитати vііі - іх розділи, скласти запитання до головних героїв твору.

Підготувати ілюстрації. Якими ви уявляєте сергія і митька. Вчити учнів характеризувати образи; удосконалювати вміння виразно переказувати цікаві епізоди з повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять; вміння грамотно висловлювати думки, почуття, спостереження; виховувати доброту, чуйність, уважне ставлення до друзів; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. Підручник, портрет письменника, схема плану - характеристики літературного героя, учнівські ілюстрації, роздавальні матеріали. Яке завдання ви виконували минулого літа. (збирали гербарій) які думки у вас виникли, коли ви знайшли сандалю. (що це взуття якогось дослідника, якого з’їв митькозавр) чи було вам страшно ночувати в курені чи на березі озера, бо митькозавр вас намагався налякати. Як ви діяли, намагаючись упіймати митькозавра. Як ви ставитесь до того, що на вашу честь названо цю неіснуючу істоту.

Що плануєте робити наступного літа. Яке місце займають персонажі у творі. Якими ви уявляєте героїв повісті. (перевірка домашнього завдання. Учні презентують свої малюнки з образами хлопчиків). Чому автор не дає докладного опису портрету хлопців. Якими рисами характеру наділив автор митька та сергійка. Які епізоди із тексту підтверджують вашу думку.

Як ставляться до героїв інші персонажі твору і чим це зумовлено. Як ставиться до своїх героїв автор. Яке ваше враження від знайомства із митьком та сергійком. Яку мету поставили перед собою митько та сергійко після закінчення 5 - го класу.

На що були спрямовані їхні думки та інтереси. (думки після закінчення 5 класу були спрямовані на заслужений літній відпочинок, який вони хотіли організувати без пильного батьківського нагляду.

А для цього треба було поїхати до бабусі в село). Які шляхи для досягнення мети були у хлопців. (батьки не хотіли відпускати, але хлопці були переконані у своїх доказах). Чи можна назвати митька та сергійка справжніми друзями. Над чим змусили замислитися, чим схвилювали вас наші герої. Сенкан – це вірш, який складається з п’яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує, віддзеркалює тему.

Повість стельмаха розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди сергія та митька. історія розпочинається з того, що учні 5 класу одержали від учительки ботаніки завдання на літо - зібрати колекцію комах, а замість цього почали полювати на страшного митькозавра. Наприкінці той виявився простим хлопцем василем, який вирішив розіграти двох друзів за веселим характером оповіді ця повість нагадує трилогію в. Підготувати зв’язну розповідь «чи важливий для сучасної людини романтичний порив, уміння фантазувати, уявляти. Аргументуйте свої міркування. Навчити учнів підтверджувати свої висловлювання цитатами з тексту, звернути увагу на роздуми героїв про уявне, фантастичне і реальне в їх дитячому житті; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, зіставляти описане з реальним життям; толерантно і аргументовано доводити свою думку; виховувати почуття любові до навколишнього світу, прищеплювати інтерес до власних результатів навчальної діяльності. Світ дитячої фантазії величезний і різноманітний. Саме з мрійників виростають великі художники, скульптори, письменники, дизайнери. Ю р к і в к а з о о л о г і я х и м е р а в а с и л ь ш о т л а н д і я б у р ш т и н д и н о з а в р к у р і н ь к а м і н ь село, в якому жила бабуся митька. Навчальний предмет, яким захопилися хлопці. Герой, який влаштував хлопцям чудові канікули. Країна, в озері якої живе лохнесське чудовище.

Закам’яніла смола дерев. із якою твариною порівнювали хлопці химеру з озера. Будівля, в якій жили хлопці біля озера. Якою зброєю боролися митько та сергійко зі звіром. Романтика, мрії, фантазія – одвічні супутники людини. Вони роблять наші будні кращими, цікавими, наповнюють їх змістом, надихають нашу уяву на створення нового, невідомого… мрія для людини –неначе крила для птаха. Вона підносить людину до висот. Саме мрії дають людині можливість фантазувати, створювати в уяві майбутнє. Головні герої і не підозрювали, що літні канікули для них перетворяться на справжні пригоди. Все почалося із приїзду митька та сергійка в село до бабусі на літні канікули. Простежте, які реальні та пригодницькі події з ними відбувалися і чому.

Кожна група має свої запитання. З якою метою приїхали хлопці в село. Які реальні події трапилися з ними в юрківці. і група чи мріяли митько та сергійко про пригоди. Які пригодницькі події трапилися з ними. іі група як повели себе хлопці у складних ситуаціях (коли пливла по озеру голова химери, коли впізнали голос василя, коли дізналися, що їх розігрували, хотіли насміятися). Як би ви повели себе в подібній ситуації. Усно намалюйте істоту, яку ви сподівалися побачити у творі. Якою уявляли загадкову істоту із озера митько та сергійко. із ким вони її порівнювали. Зачитайте епізод, у якому автор подає опис химери, що пливла по озеру.

Чи такою уявляли її герої твору.

Чи розчарувалися хлопці, коли дізналися, що це розіграш. Завжди прагни пізнати нове, таємниче.

Не зупиняйся на досягнутому.

Багато читай, будь допитливим. Будь сміливим і відважним. Сьогодні на уроці я зрозумів… сьогодні на уроці мені сподобалось … найбільш цікавим для мене було … завдяки уроку я … усний твір - роздум у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему.

Повторити відомості про публіцистичний стиль мовлення, особливості побудови твору - роздуму, ознайомитися з вимогами до творів цього типу; розвивати вміння підпорядковувати висловлювання темі та меті спілкування; удосконалювати навички редагувати власний текст; розвивати творчі вміння формулювати проблеми, що хвилюють сучасну молодь, критично оцінювати факти навколишньої дійсності; розвивати мовленнєво - комунікативні вміння, виховувати почуття патріотизму та людської гідності. Живучи в суспільстві, ми не можемо не реагувати на події, що відбуваються в країні. Багато новин дізнаємося з газет, телебачення, інтернету.

Залежно від своєї позиції, висловлюємо власну думку, ставлення до почутого, побаченого. При цьому користуємося суспільною лексикою, відповідним стилем. Наші роздуми про події суспільного життя найчастіше мають ознаки публіцистичного стилю. • найоперативніше ми одержуємо інформацію про суспільно - політичні події у нашій країні і за кордоном з газет, журналів, радіо - і телепередач, з інтернету.

Це основні джерела для творів на суспільно - політичну тему.

Робота над твором - роздумом на суспільно - політичну тему передбачає з ясування проблем, що стосуються життя і політики нашої держави. Композиція тексту - роздуму має такі обов язкові компоненти, як теза (основна думка), докази (аргументи), приклади із суспільного життя, висновок. Теза, як правило, міститься на початку висловлювання, проте іноді перед нею ще буває невеликий вступ. Характерним для творів - роздумів є вживання вставних слів (на мою думку, по - моєму, наприклад, скажімо) і речень (я вважаю, що …; я думаю, що …), що служать засобами зв язку між реченнями та абзацами. Крім того, для творів - роздумів на суспільно - політичні теми характерне активне вживання суспільної лексики. Змістовність і переконливість складеного твору - роздуму залежить від уміння дібрати, осмислити найцікавішу інформацію з газет, журналів, радіо - і телепередач й інтерпретувати її відповідно до обраної теми твору.

Ніжною й ласкавою матір’ю вона є для своїх синів і дочок. Ми повинні любити й шанувати свою рідну неньку україну, піклуватися про її сучасне та майбутнє. Чим же я можу бути корисним для тебе, україно. Кожна людина має право на своє особисте життя, яке вона повинна прожити з гідністю, щоб майбутні покоління пам’ятали нас. Мені не зрозуміло, чому дехто прагне жити спокійно, піклуючись тільки про себе.

На мою думку, кому, як не нам, молодому поколінню, необхідно турбуватися про майбутнє нашої держави, її розбудову; бо через деякий час ми станемо повноправними громадянами україни. Я хочу бути чесною, гідною людиною, поважати батьків, шанувати людей похилого віку.

На сьогодні мене хвилює питання розвитку сільського господарства, тому після закінчення школи, хочу отримати професію агронома. Саме сільське господарство сприяє економічному розвитку країни. А належний економічний розвиток країни й дасть змогу пишатися нашою державою серед інших країн світу.

Відомо, що людський характер виявляється у різних сферах життя. Характер — це і ставлення до всього, що тебе оточує. Саме у ставленні до оточення виявляється лідер. Навіть у дитячому колективі можна спостерігати за зростанням лідера. Саме за зростанням, бо діти мають як позитивні, так і негативні нахили. А дитячий лідер зможе підбити малюків на негативні вчинки. Та ж ситуація може спостерігатись і у підлітків. На прикладі свого класу я б визначила лідера як людину, яка у певній ситуації бере на себе велику відповідальність за дії групи. Справа в тому, що в нашому класі визначилося два лідери. Спочатку я думала, що так не буває, але потім переконалася, що наші лідери доповнюють один одного. Настя, наша староста, створює навколо себе таку теплу атмосферу, що з нею хочеться спілкуватися. Вона чуйна і доброзичлива. Вона організовує нас на відвідини хворих, на всі культурно - масові заходи. У неї гарна вдача, але одна риса найбільше приваблює. Тому до неї йдуть за порадами і хлопці, і дівчата. А коли щось стосується нашого навчання, то на перший план виступає наталя. Вона бере на себе ініціативу у підготовці до іспитів, у додаткових заняттях учнями, які не встигають у навчанні. Але коли у наталі неприємності — вона теж потребує настиної підтримки. Ось так і живуть у нашому класі два лідери — настя і наталя. Обидві добре навчаються, обидві цілеспрямовані і життєрадісні, чесні і принципові. Але настя трохи м’якша за вдачею, а наталя — трохи суворіша. Вони ніби доповнюють одна одну.

А класові від цього тільки користь, на всіх напрямках шкільної роботи він попереду.

У нашому класі хороший мікроклімат, доброзичливість і взаємодопомога. А найголовніше, на мою думку, це те, що клас становить єдине ціле, кожний рахується з думкою інших, поважає точку зору однокласників. У нас спільні радощі й турботи, а після закінчення школи нам буде що згадати, бо усі шкільні заходи були для нас цікавими, тому що ми брали участь у їх підготовці. Лижні змагання і туристські походи, пісня біля вогнища — все це наші спільні спогади. проаналізувати структуру творів. Чи можна назвати їх зразковими. Чи відповідають вони вимогам, що ставляться до робіт такого типу.

Користуючись пам’яткою, підготуватися до усного контрольного твору у публіцистичному стилі на тему.

« що таке справжня свобода і чи може бути вільною людина в сучасному світі. Продемонструвати свою позицію щодо цього питання. Огляд історичних творів сучасних авторів. Створення буктрейлера за романом п. Ознайомити учнів з історичними творами сучасних авторів та формою презентації книги - буктрейлером; навчити виокремлювати ключові епізоди твору, розробляти сюжет буктрейлера, готувати презентаційні матеріали; розвивати критичне мислення, зв язне мовлення дев ятикласників; сприяти формуванню почуття відповідальності за долю народу, любові до вітчизни, високих моральних якостей. Міні - виставка книг п. Куліша, історичні картини баталіста артура орльонова, мультимедійна презентація, дидактичний матеріал для роботи в групах. історична проза по суті передбачає новий погляд на відтворені в ній історичні події. Характерним для неї є те, що явища чи події описуваної епохи, спираючись на минуле, проектуються на сучасність і майбутнє. Твори історичної тематики прокладають своєрідні смислові мости між часами. Читачі намагаються осмислити минуле з позицій сучасного, усвідомити, які наслідки та уроки надає воно для них, особливо в наш час – час чергової переоцінки історичних подій і діяльності історичних осіб. Найкраще реальне життя країни презентує сучасна українська література, яка реагує на нові ситуації, запити, інтереси інших людей. Пожвавлення літературного процесу в наший країні сприяло формуванню потужної та цікавої літератури, яка може задовольнити читацькі смаки будь - якої аудиторії. Саме в романах і повістях п. Шевчука, ліни костенко, в. Мушкетика та інших виявилися ті риси, які дають підставу говорити про новий якісний рівень сучасної української історичної романістики. У творах сучасних авторів історія присутня в людині внутрішньо. В минулому живе сучасне, в сучасному відлунює минуле.

історизм – це передусім момент зв язку епох, який проходить крізь серце, душу, помисли героїв. Розробка нових жанрових різновидів в сучасній історичній прозі зумовлена потребами змісту.

Розширенням проблематики, збагаченням духовного світу персонажів, що мимоволі кладе на палітру нові барви, нові відтінки. Малика, тимура і олени литовченків, а. Кокотюхи та інших авторів. До тематики періоду київської русі звертається с. Когтянц описує героїчні і трагічні події хмельниччини у1651 - 1652 рр. Кращі історичні твори набувають загальнолюдського звучання, протистоячи спрощеному розумінню історії як прямолінійних і однобоких соціологічних схем. Це проблема добра і зла, слова і вчинку, правдивого і фальшивого свідчення про свій час, збереження історичної пам яті, як запоруки майбутнього нації, людства, спадкоємність прогресивних ідей, принципів народної моралі. Для сучасних історичних романів характерне активне змішування з іншими жанрами. Пригодницьким, побутовим, психологічним. Не зважаючи на складність, в сучасній українській літературі цей жанр представлений чи не найбільше – в ньому працюють юрій мушкетик, ліна костенко, василь шкляр, марія матіос. Валентин чемерис – відомий український письменник, автор багатьох історичних та фантастичних романів, лауреат літературних премій. Всі його романи присвячені історії україни, причому робить це автор дуже цікаво, небайдуже та неупереджено. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом іваном сулимою зруйнували козацьку фортецю на дніпрі, і закінчуються кумейківською битвою, під час якої українці гідно боронили свою честь та землю від польської шляхти. Ці події стали предтечею великої визвольної війни, під проводом богдана хмельницького. Полковник кальницький, вінницький і подільський, який потім став наказним гетьманом – іван богун, є найяскравішою постаттю в плеяді сподвижників богдана хмельницького. Людина поклала на вівтар служіння батьківщині своє життя. Образ богуна колоритний і багатоплановий. Автор наділяє головного героя лицарськими рисами. Однак перед нами не тільки завзятий воїн, шановний ватажок, а й звичайна людина, слухняний син, палкий і вірний коханий, люблячий батько. Майбутня доля івана вимальовується вже на початку роману, коли восьмирічним хлопчиком той рятує пораненого козака омелька від куль татарина. Вже дитиною іван відзначався розумом, спритністю та сміливістю. Буктрейлер покликаний просувати книгу, сприяти доведенню її змісту до читача, залишити слід у його свідомості. Водночас він має інтригувати, викликати бажання самостійно прочитати книгу.

Створення буктрейлерів на книги— це чудові перспективи залучення нових читачів. Якщо ролик доніс інформацію до читача настільки ефективно, що він прийшов за книгою до бібліотеки, то комунікація відбулася. Водночас буктрейлер є не лише посередником між книгозбірнею і читачем, а й між автором книги і читачем. Створення і поширення букрейлерів є однію із форм ознайомлення сучасного читача з новинками літератури. Створити сценарій до буктрейлера. Сюжет буктрейлера потрібно вибудувати таким чином, щоб читачеві неодмінно захотілося прочитати цю книгу.

Анотація - сценарій не повинна перевищувати 10–15 речень, вона має містити інтригу (не повинно бути передчасно розкритої важливої інформації про сюжет книги, яка може знищити інтригу), зацікавити читача, спонукати його до бажання прочитати книгу.

Підібрати матеріал для відеоряду.

Підібрати яскраві й ефектні картинки, відсканувати ілюстрації книги, зняти своє відео або знайти відео за тематикою в інтернеті. Вибрати програму для роботи з відео та відеосервіс. Можна скористатися онлайновими редакторами для виконання операцій з відео та фото. Об’єднати наявні візуальні і аудіоматеріали в єдиний ролик з використанням відповідного програмного забезпечення. Продемонструвати буктрейлер невеликій групі людей. Проаналізувати, чи правильно сприймається ідея ролика, який вплив буктрейлер має на глядача. Сюжети всіх робіт пов’язані з видатними постатями в історії нашої держави, якими українці можуть пишатися. Богдан хмельницький та полковник іван богун. Це потрібно, щоб глибше пізнати нашу історію, відображену в художній формі, щоб визначити для себе, яким має бути народний керівник, які моральні якості роблять людину людиною. Найперше, спробуємо за короткою характеристикою впізнати персонажів, про яких йтиметься на уроці. Куліш уявляє майбутнє україни. Чи важливим є питання єдності україни сьогодні. Якщо так, то чому, на вашу думку.

У романі чорна рада дві сюжетні лінії — соціальна та любовна. Тут леся, а з другого боку — петро, гетьман сомко, відчайдушний козак - запорожець кирило тур, історія з викраданням, відмова тура від лесі. Куліш будує сюжет у хронологічному плані, події розгортаються послідовно, наче ланцюжок. Куліш порушує найболючіші питання для української нації — незалежності, влади, національного відродження. Людьми, від яких у свій час залежало вирішення цих питань, були яким сомко та іван брюховецький. Це — персонажі історичні. Сомко і брюховецький борються за гетьманську булаву.

Гетьман — посада надзвичайно важлива. А з чим у вас асоціюється слово гетьман. Якими рисами, на вашу думку, він мав би володіти. Складіть асоціативний кущ до слова гетьман. Це нагорода чи покарання. Чимало претендентів на гетьманську булаву ладні були віддати за неї навіть свою честь… — історична доля україни, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ; — взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою; — стосунки між україною і росією. А зараз спробуйте уявити себе тими персонажами, про яких ми сьогодні говоримо, і розкажіть про себе від першої особи. Користуючись дидактичним матеріалом, доберіть ті прислів’я, які, на вашу думку, найкраще характеризують вашого героя. Представники груп вибирають картки, на звороті яких названі персонажі, хвилинку - дві групи готуються і тоді представляють того чи іншого героя (я. Брюховецький, кирило тур, петро і леся). Які риси характеру, на вашу думку, мають бути притаманні людині при владі. Чи потрібно сучасній молоді читати такі твори, як чорна рада. Чи повинен кожен з нас нести відповідальність за долю своєї вітчизни. Сомка автор наділяє характерними рисами українського полководця і державного діяча - тими рисами, якими наділив його народ в думках, піснях легендах. Цей образ автор змальовує в прикрашеному вигляді, намагаючись показати людину державного розуму, державних інтересів. Говорячи про брюховецького, автор вживає слова чоловічок, іванець. Чи заслуговує брюховецький таких слів. Чи могла україна процвітати за такого гетьмана. Чи закономірним було те, що в україні настав час великої руїни. Риси характеру івана брюховецького. Самолюбство і амбіційність, підлість, вміння схилити на свій бік впливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю запорожжя, слабкодухість. Який же висновок можна зробити, прочитавши цей історичний роман. Чи правильний вибір зробив народ, обравши кошового отамана гетьманом. Чи справді він відстоював інтереси народних мас. До сучасників і нащадків п. Куліш звертається із закликом, який із плином часу не втратив своєї актуальності. Ці слова варто запам`ятати. Автор майстерно змальовує все те лихе, підступне, що призвело до міжусобиць, до кровопролитної війни. іван брюховецький до виборів являв собою простоту, щирість, обіцяв усім, хто його підтримає, усілякі блага. Брюховецький шанобливо називав козаків товариство миле, мої рідні братчики, дітки, з особливою повагою ставився до старих запорожців, говорячи, що у - їхніх шановних головах увесь розум сидить. Пізніше, ставши гетьманом, промовляє. Обдули ми дурне мужицтво, обдули міщан, обдули й старих дундуків. Ось справжня сутність брюховецького. Отже, народ помилився в своєму виборі. Дібраний сюжетний словесно - ілюстративний матеріал використати для створення відеоролика. Опрацювати за підручником життєпис марка вовчка. Порівняльна характеристика героїв. Співвіднесеність образів твору з художнім образами інших історичних творів вітчизняних і зарубіжних письменників (письмово). Охарактеризувати образи героїв твору, з’ясувати їх ідеали, прагнення і вчинки, духовні цінності, роль у відтворенні історичного колориту епохи; розвивати вміння характеризувати образи - персонажі, складати порівняльну характеристику образів якими сомка та івана брюховецького; виховувати патріотичні почуття, усвідомлення своєї національної належності, формування інтересу до творчої спадщини п. Випереджувальне завдання. Двом учням підготувати повідомлення про історичні постаті якима сомка та івана брюховецького. А в нас над усе - честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала…слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже.

Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців п. Куліш зобразив і таких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман кирило тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність — такі ідеали цього славного героя. Зображено в повісті сліпого бандуриста, божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хранителем кращих людських якостей є і старий запорожець пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю. Сьогодні на уроці ми проаналізуємо образи претендентів на гетьманську булаву, визначимо історичну та художню правду у творі. З ясуємо яким же ж повинен бути справжній патріот, державний діяч україни. Переходячи до історичних образів якима сомка та івана брюховецького, слід розуміти, що саме ці люди у свій час вирішували питання підлеглості чи незалежності україни, проблему національного відродження чи національного занепаду.

Яким сомко прагнув зробити перепис, щоб утихомирити людей і визначити кожному місце в суспільстві. Козаки мали захищати свій рідний край, селяни - орати і сіяти, науковці рухати науку і прогрес. Брюховецький кинув же безглузду утопічну ідею рівності, яку й не думав впроваджувати в життя, але яка була унікальною наживкою для черні, що могла забезпечити йому перемогу на виборах. Звичайно, переміг користолюбний брюховецький, але і яким сомко був винен у тому, що не провів належної агітації, не згуртував своїх прибічників. Сомко яким семенович (наказний гетьман україни - руси 1660 - 1663) – прилуцький полковник, брат першої жінки. Очолював козацьке військо в битвах проти кримського ханства та московії. Після чорної ради під ніжином, де гетьманську булаву перебрав і. Брюховецький, за наказом останнього був страчений разом зі своїми прибічниками (18. Брюховецький іван мартинович (лівобережний гетьман 1663 - 1668) – ставленик московії, проголошений гетьманом на ніжинській чорній раді 17 - 18 червня 1663 року.

На чорній раді за гетьманську булаву лівобережної україни боролися два свояки. Хмельницького – наказний гетьман яким сомко (брат першої жінки хмельницького) і ніжинський полковник василь никифорович золотаренко, він же нечипоренко та васюта ніжинський (брат останньої жінки хмельницького); васюта очолював ніжинський піхотний полк, штурмував смоленськ в часи, коли його брат іван золотаренко був наказним гетьманом білоруської воєнної компанії. Незважаючи на колишні заслуги та родинні зв язки, обидва родичі хмельницького зазнали невдачі на ніжинській раді, а гетьманську булаву отримав колишній слуга. Хмельницького – іван брюховецький, заручившись підтримкою московію. Коли 17 червня на раді почалися сутички між прибічниками претендентів на гетьманську булаву, то наступного дня представник московського уряду окольничий князь д. Великогагін, запросивши золотаренка й сомка до свого намету, наказав їх арештувати, а за тим проголосив брюховецького гетьманом. Гагарін, прибувши з московії у ніжин, вручив брюховецькому прапор, булаву і два сорока соболів. Після перемоги брюховецький віддав козакам (за надану підтримку) на грабунок ніжин і околиці на три дні, а ув язнених ворогів позбувся, засудивши до страти. Борзні на ринковій площі були страчені я. Золотаренко, чернігівський полковник о. Силич, лубенський – с. Шамрицький, переяславський – а. Щуровський, ніжинський осавул п. Кільдей, секретарі сомка – к. іван брюховецький (родом з полтавщини) вперше згадується в реєстрі чигиринської сотні. При дворі гетьмана. Хмельницького на посаді джури; займався вихованням юрія, виконував дипломатичні доручення. У 1659 році, під час виборів гетьмана, поїхав на запорозьку січ, забезпечуючи підтримку юрію хмельницькому, і там залишився. Завдяки своїй хитрості увійшов у довір я до козацтва, виставляючи себе оборонцем козацької сіроми і виступаючи за обмеження старшинських землеволодінь. Восени 1659 року був підтриманий рядовими козаками і обраний кошовим отаманом. Але насправді це був авантюрист і демагог, як писав козацький літописець с. За часи його антинародного гетьманства був підписаний між польщею і московією фатальний андрусівський договір 30 січня 1667 року в селі андрусівка поблизу смоленська, за яким україна - русь була розділена навпіл по дніпру.

Як ворог і зрадник українського народу, іван брюховецький був страчений козаками у 1668 році під час походу петра дорошенка на лівобережжя. Виражав погляди козацької старшини. Під час ніжинської ради, за історичними джерелами, сомко був літньої людиною, а в романі він дуже молодий, ще й не одружений. Зневажливо ставився до черні, хотів навічно закріпити стати без права переходу з одного в інший. Погляди стосовно зовнішньої політики. За історичними даними, сомко був прихильником союзу з росією, а в чорній раді він поміркована людина, прагне автономії україни. і в літописах, і в романі однаково подано ніжинську раду і збройний конфлікт під час виборів гетьмана. історія свідчить, що був далеко не безгрішний у політиці, в романі сомко кришталево чесна й порядна людина. історичні факти свідчать, що яким сомко був скараний на горло за велінням і. Брюховецького, про це згадується і в романі. Стосунки із золотаренком. За історичними даними, золотаренко не зрікався булави на користь сомка, а навпаки. … розумом і славою взяв над усіма… щирий і незлобивий був лицар… він тоді голосом чистим і поважним, мов у золоту трубу протрубив як ставиться сомко до панської польщі, запорозького демократизму, міської голоти, старшини та своїх супротивників. ) яка найзаповітніша мрія сомка. («зложити докупи обидва береги дніпрові, щоб обидва береги дніпрові приклонилися під одну була¬ву.

Я одже скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного тетерю. ) на що спрямовані слова й діла сомка. (на відродження й об’єднання україни, досягнення її стабільності й могутності. Саме гетьман сомко найповніше виражає державницькі погляди пантелеймона куліша, його сподіванню на козацьку старшину, яка може, услід за хмельницьким. Забезпечити порядок і добробут, мир і злагоду у країні. ) що свідчить про чесність і порядність я. Сомка у ставленні до своїх суперників. Як гетьман реагував на прагнення окремих козаків щодо проведення чорної ради. («нехай лиш виїдуть у переяслав царські бояре, побачимо, як та чорна рада устоїть проти гармат. Сомко прагне протистояти ворогам. («…скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного тетерю. Виженем недоляшка з україни, одтиснем ляхів до самої случі, да, держачись за руки з москвою, і громитимем усякого, хто покуситься ступити на руськую землю. Чим же його захоплював кирило тур. (героїзмом, відданістю, мудрістю). Після двобою кирила тура із петром, сомко сказав. Молода, батьку, знайшлась би й друга, а кирила тура другого не буде.

Чи образив він цими словами почуття лесі. (сомко дотримувався козацької моралі, за якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж кохана дівчина чи жінка). Чому яким сомко не погодився на пропозицію кирила тура рятуватися втечею. (не хоче міняти своє життя на смерть друга, не бажає міжусобиць). Чи осудили б ви сомка, якби він з допомогою тура утік. В образі якима сомка автор утілив власний ідеал гетьмана - освіченого, розумного, талановитого діяча, здатного об’єднати всі землі україни в самостійну державу шляхом відновлення ії давньої слави. В якому одязі ходить брюховецький до виборів і після виборів. Брюховецький погоджується, що кирила треба карати за викрадену дівчину й битву з козаком киями. Чому він пізніше не дозволяє карати розпусного козака за чужу жінку.

(він боявся сміливого, мужнього, чесного тура, для якого військова справа перш за все і потурав таким, як і сам, морально звироднілим особам). За що і як старі січовики на чолі з батьком пугачем прокляли івана брюховецького. (зрадив козацьким законам, моралі). Чому брюховецький сам не наважується вбити якима у тюрмі. Чи буде людина чесна, мужня наймати вбивцю для усунення свого опонента. Якби вони зустрілись на полі бою, то хто б переміг. Як ставиться до брюховецького автор. Аргументуйте відповідь. Отже, якщо образ сомка автор змальовує в прикрашеному, романтичному вигляді, прагнучи показати людину державного розуму, державних інтересів, то брюховецького він характеризує як підступну зрадливу і амбіційну натуру.

Це політичний авантюрист, людина без честі і гідності. Яким постає перед нами полковник шрам. Зверніться до тексту роману.

(«був він син паволоцького попа, по прізвищу чепурного. ) що споріднює шрама з сомком. (шрам - найвірніший однодумець сомка, поборник об’єднання україни, прихильник міцної гетьманської влади. Він веде на правобережжі боротьбу проти шляхетсько - польського ставленика тетері, а на лівобережжя прибув, щоб підтримати сомка на чорній раді. Він вступає в суперечки з міщанами. «де в світі видано, щоб увесь люд жив при одному праві. (полковник є представником тієї козацької старшини, яка уособлює свідомість, честь, гідність. ) чому шрам одночасно був попом і полковником. Як історичні події вплинули на життєву долю полковника. За що шрам отримав таке прізвище.

Що змусило полковника з сином вирушити у далеку путь. («послужив я православному християнству з батьком хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля. Як почула ж се рада, то так і загула от радості. Він нагадує героя айвенго - пілігрима (мандрівника) вальтер скотта. Це і козак, і священик, подорожній богомолець. Шпори під його рясою і хрест дивно поєднуються у вбранні героя. Його обурила поведінка козацько - панської верхівки, яка не дбає за україну й навіть зраджує її інтереси. Рішучість характеру і невдоволеність становищем у країні передає його образне й афористичне мовлення. • «низовці зледащіли після хмельницького, а все - таки між ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей кирило тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває. Здається, супиться, глянеш удруге.

Тур також характерник. Правда, він з іронією підкреслює, що вміє напустити ману на свого супротивника, а тому, мовляв, легко перемагає ворогів. Насправді цей козак був винахідливим та сміливим, навіть нехтував смертю. По - лицарськи кирило розуміє смисл життя. «а над усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала і ворога під ноги топтала. В цьому аспекті його образ перегукується з тарасом бульбою з однойменної повісті гоголя. Образ кирила тура втілює волелюбність, лицарський дух козацтва. Чому петро вирішив разом із батьком вирушити у дорогу.

Як він ставиться до політичної ситуації на україні. Чим пояснити його повагу до гетьмана я. Через що виникла сутичка героя з к. Шраменко свою любов до лесі. Що свідчить про романтичність відтворення п. Прокоментуйте розмову наприкінці твору п. Шраменка з божим чоловіком. Що в результаті цього спілкування зрозумів козак. • «добрий козак; по батькові пішов. Одвага велика, а буде довговічний, і на війні щасливий. •«петро був козак не дитина. Куліш зазначає про череваня, знайомлячи цього героя з читачем. («…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами. Хмельницького, як він років з десяток шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. Черваня на початку твору.

Куліш нічого не зазначав про минуле героя за часів хмельниччини. Черевань став багатим хуторянином. Як герой ставиться до я. Сомка та його прибічників. Чим пояснити байдужість м. Череваня щодо майбутнього ук - раїни. У чому виявилася підступність героя, який прагнув видати заміж дочку виключно за людину з високою посадою. Як ви ставитеся до м. Череваня під час хмельниччини куліш не каже нічого, лише згадує, як козаки йому польське золото шапками носили, що він має в своєму маєтку безцінну колекцію зброї та кубків, а воєнних трофеїв нагарбав стільки, що за них купив хутір. Багатий хуторянин буває досить жорстоким. До гвинтовки він приїхав у трофейному ридвані і сміявся з княгині, яка впізнала свою карету.

Патріотизм у череваня абсолютно відсутній, йому давно стала байдужою доля україни, бо під впливом своєї дружини, сестри гвинтовки, він взагалі став думати лише про багатство. Сміявсь од щирого серця. «…не любив ніяких сварок. Хто такий божий чоловік у творі. Про що свідчить його зовнішність і портретна характеристика. Чому герой, збираючи гроші, не витрачав їх на себе, а використовував під час викупу козаків з неволі. Про що свідчить обізнаність божого чоловіка у знахарстві. Куліш роль народних співців у суспільному житті, їхні взаємини з простим людом. Яким постав у вашій уяві старець - кобзар. («а в божого чоловіка довга, до самого пояса, борода іще краще процвітала сідинами, а на виду дідусь просіяв якимсь світом. («а ти виспівав за мене сто золотих червоних; от я ізнов між хрещеним миром, ізнов почув козацьку мову.

Яких політичних поглядів дотримувався герой. Брюховецького, а потім рве з ним стосунки. Яким чином пугач намагається боротися за правду.

Як запорожець у літах прагне зберегти традиції і звичаї січі. «сліпий старець - кобзар. Темний він був на очі, а ходив без проводиря. У латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив із тими грішми. Викупав невільників із неволі. іще ж до того знав лічити усякі болі й замовляти усякі рани. Може, він помагав своїми молитвами над недужими, а може і своїми піснями, бо в його піснях лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається. «а більше мені не по нутру ота мізерна пиха, що розвелась усюди по гетьманщині. Почали значні козаки жити на людський кшталт із великої розкоші. і вже байдуже їм тепер старосвітські співи, що й людям у подобу… дух мій не терпить сього. Коли почалось козацьке лицарство. Народні ідеали гуманізму, мудрості, моральної досконалості яскраво розкриті в образі сліпого бандуриста — божого чоловіка. На сторінках роману він відзначається високою свідомістю, розумінням подій, виявляє своє неприйняття щодо дріб’язковості, мізерності буденного життя. Автор вималював у художньому світі романтичний образ пророка, жебрака, співця, незвичайної людини, який нагадує образ парії (пригноблена, безправна людина) вальтер скотта й образ перебенді в тараса шевченка. Розробка уроку рм портрет нарис у публіцистичному стилі 7 класилі уроку.

Зацікавити учнів творчістю давньогрецького байкаря езопа, дати поняття про байку, як літературний жанр, звернути увагу на особливість її побудови; розкрити своєрідний історичний шлях байки. Розвивати навички виразного читання, вміння аналізувати та коментувати прочитане, виділяти основну думку кожної байки, розвивати вміння зіставляти описане в байках із сьогоднішнім реальним життям, допомогти учням усвідомити важливість самокритичного погляду для успішної життєдіяльності людини. Виховувати критичне ставлення до своїх і чужих вчинків, вміти розрізняти добро і зло, спонукати до роздумів, запалити бажання самовдосконалюватися, формувати духовний світ учнів. Портрет езопа, репродукція картини д. Веласкеса езоп, словники літературознавчих термінів, тексти легенд про езопа. Вміння критичного мислення. Сприяти розвитку комунікативних та полікультурних компетенцій. Урівноважувати у свідомості різні точки зору.

Чітко формулювати власну думку, цінувати час. Розвивати уміння працювати в групі. Використання стратегій критичного мислення. інтерактивні вправи мікрофон, рольова гра дослідник, прийом дивуй, сенкан езоп; робота в групах. Матеріал опрацьовуватиметься за таким планом. Розвиток жанру байки у світовій літературі. Повідомлення про езопа. Репродукція картини відомого іспанського художника хvіі століття дієго веласкеса. Пам’ятка як декламувати байку виразне читання та ідейно - тематичний аналіз байки хліборобові діти ідейно - тематичний аналіз байок. Діти, привітно, з повагою погляньте на свого сусіда по парті. Сідайте зручно, заплющіть очі і думками, уявою перенесіться у те місце, де б ви хотіли бути. Запропоновані речення повторюйте про себе.

Говорю спокійно, не хвилююся. Я володію своєю мовою і собою. Буду справляти враження людини впевненої, доброї. Розплющіть очі, сідайте зручніше в положенні зосередженої, сміливої, впевненої, розумної людини. Тоді тільки ти маєш право сміятися. і тоді людина разом з тобою буде сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків. і буде такий дружній, такий хороший сміх… той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує… сміх, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей. Невже мова йде про байку.

Не магічне слово, а силу має незвичайну, бо здебільшого викликає сміх і зацікавлення. інтерактивна вправа мікрофон коли ви вперше познайомилися з таким твором, як байка. Які байки ви можете назвати. Хто автори цих творів. Як ви розумієте рядки однієї з байок л. Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся. Чи співзвучні наведені слова цієї байки нашому часові. У чому їх актуальність. Кого вважають основоположником жанру байки. Починати свою відповідь, як завжди, можете словами. Цей урок навчить мене… я очікую від цього уроку… цей урок допоможе мені… цей урок познайомить мене… (зразок відповідей учнів) дізнатися про історію виникнення жанру байки у світовій літературі; ознайомить із життям і творчістю давньогрецького байкаря езопа; виразно читати байки; відповідати на запитання; описувати власні почуття, викликані художнім словом; критично ставитися до людських вад. (учень отримав випереджальне завдання. Дослідити історичний шлях байки. Зараз він представить до вашої уваги матеріали своєї дослідницької роботи) достовірних відомостей про першого байкаря ми не маємо. Легенда розповідає, що першим байкарем був римський раб езоп. Це напівлегендарна, напівреальна особа, справжнє буття якої викликало багато сумнівів ще за античних часів. Проте першу згадку про езопа знаходимо у відомого старогрецького історика v ст. Геродота, який називає його рабом з острова самоса за часів фараона азаміса. Пізніше езоп був викуплений з рабства і служив при дворі лідійського царя. Йому приписують майже всі сюжети античних байок, які дійшли до нас. Новий літературний період у розвитку байки починається з перших літературних обробок творів езопа відомими античними письменниками — римським поетом федром (і ст. ) і грецьким поетом бабрієм (ii ст. ) байки федра спрямовані проти рабовласників і носять викривальний характер. Байкар засуджує соціальну нерівність і прославляє мудрість простої людини. Автор головну увагу приділяє повчанню, моралі і менше дбає про цікаву сюжетну фабулу.

У центральній європі цей жанр особливо став популярним у другій половині xvii ст. З приходом у літературу видатного бай каря франції жана лафонтена (1621 - 1695). Його байки — це жива і яскрава картина життя всіх прошарків францу зького суспільства — від селянина - бідняка до короля. їм притаманна їдка іронія, високий громадянський пафос. Мораль виражає віру автора в торжество справедливості і людського розуму.

«справжнім своїм торжеством на святій русі, — з гордістю писав в. Бєлінський, — байка зобов язана крилову.

Криловська байка вперше стає гострою, часто політичною сатирою на вельмож. У ній пристрасно звучить протест проти нерівності, несправедливості, проти зла і кривди. Байка в україні стала популярною із xviiст а утвердилася як жанр у творчості мудреця - філософа хvііі ст. Була вона в його збірці байки харківські ще прозовою, але такою мудро - повчальною, що мораль інколи перевищувала фабулу в кілька разів. Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях езопа) д емонстрація портрета езопа. За переказами, езоп жив у давній греції дві з половиною тисячі років тому (у vi ст. Кажуть, що байкар був рабом - невільником, за походженням фракійцем чи фрігійцем. Мав велике черево, чималу голову, горб на спині. Проте цей негарний раб вирізнявся неабияким розумом. Про його мудрість складалися легенди, які свідчили про те, що він був розумніший від своїх сучасників і повчав їх своїми байками. Езоп складав байки усно, в прозовій формі. Він будував їх як алегоричні розповіді. Тобто використовував інокомовлення. Живою розмовною мовою розповідається проста буденна історія, а висновки з неї робляться узагальнені, придатні для будь - якої людини, що потрапила в подібну ситуацію. Таким чином, користуючись езоповою мовою, можна в усі часи висміювати і викривати людські недоліки, вади. (прослуховування легенд у виконанні читців класу) про езопа збереглося чимало переказів. В одному з них, наприклад, розповідається, що одного разу господар послав езопа до міста з якимось дорученням. Дорогою йому зустрівся суддя і суворо запитав. Не знаю, - відповів езоп. Така відповідь здалася судді підозрілою, і він звелів відвести езопа до в язниці. — але ж я сказав щиру правду, — запевняв езоп. — звідки мені було знати, що я потраплю до в язниці. Суддя засміявся і відпустив його. Друга легенда розповідає, що одного разу ксанф наказав езопові приготувати для своїх гостей страви з найдорожчих продуктів. Раб - мудрець купив свинячих язиків і подав на стіл багато чого, але все тільки з язиків. Здивований хазяїн запитав, чому самі тільки язики на святковому столі. — а хіба може щось бути кращим від язика. — він об ’є днує людей, він відкриває шлях до знань. Він вчить, переконує, перед ним відчиняються усі двері. Наступного разу ксанф наказав приготувати стра­ви із найдешевших продуктів. і знову езоп приготував язик. На обурення ксанфа він відповів. — але ж язик — то наймерзотніша річ у світі. Він причина усіх чвар, судів, війн. і якщо це орган правди, то разом з тим — брехні і наклепів. Езоп постає перед глядачами людиною незалежною і спокійною. Він тримає книгу в правій руці, трохи відхилившись назад. Ліву руку заклав за пазуху.

Дуже виразне обличчя езопа. Набрякло - поблякле від життєвих незгод, випадкових ночівель десь просто неба або на холодній підлозі. Воно має свій чіткий вираз. Широкі вилиці, нерозчесане волосся, зморшки біля губ. У спокійно - втомленому обличчі, схопленому в момент роздумів від прочитаного, відчувається прихована сила переживань, багате внутрішнє життя. Застигла поза езопа з непорушним обличчям і задумливими примруженими очима свідчить про те, що саме цієї миті він про щось розмірковує. Яким художнім прийомом користується дієго веласкес для утворення життєвого пріоритету езопа. Чи відчули ви приховане запитання в погляді байкаря. Вважають, що езоп створив близько 400 - 650 байок. Ми ознайомимося лише з деякими із них. Пам’ятка як декламувати байку.

Читаючи віршовану байку, дуже важливо наголосом виділити ключові слова, витримати паузи після цих слів та за допомогою відповідної інтонації створити враження комічного. Виразне читання байки хліборобові діти. Осмислення прочитаного. Які стосунки склалися між дітьми. Яким чином батько вирішив довести, що згода між людьми має велике значення. Як ви розумієте повчальну частину байки, її мораль. Чи актуальна тема байки сьогодні. Чому навчає нас байка. Робота в групах літературні дослідження. і група вовк та ягня дати відповідь на запитання. У яких словах виражається. Презентація групових робіт. Критично оцініть свою роботу в групі. Настав час повернутися до поставленої мети. Я хочу у вас запитати. Чи досягли ми очікуваних результатів. Чим зацікавив вас урок. Що корисного для навчання і подальшого життя винесли з уроку.

Домашнє завдання прочитати байку лисиця і виноград. Виписати у зошит мудрі вислови байкаря, пояснити їх значення. Використавши подані нижче початок і кінець історій, спробуй продовжити розповідь… в одному далекому - далекому лісі жив їжачок… схожі. Урок української мови, проведений в 3 класі тема уроку обладнання. Урок відкриття нових знань. 7 тема уроку тема уроку.

Проведення опитування та написання звіту.

Доктор педагогічних наук мірошніченко л. Урок засвоєння нових знань. Слайд дії вчителя дії учня примітки слайд. Методична мета уроку.

Продемонструвати можливі способи та прийоми розвитку загальноосвітніх навичок та вмінь на різних етапах уроку.

Вони мали час знайти інформацію, провести своє. Відкриття нових знань тема уроку.

Оформлення договорів, рахунків постачальників уроку.

Навчальна тема уроку.

Загальна характеристика мінерально - сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини повідомлення теми уроку so, what are we going to speak about on today’s. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом урок №3 тема уроку.

Державний лад мета уроку.

Закріплення таблиці множення числа розв’язування вправ і задач на дві дії різного ступеня. Розробка уроку рм портрет нарис у публіцистичному стилі 7 класилі дипломная работа. Громадянська освіта та формування національної свідомості на уроках історії україни. Україна розбудовується як суверенна держава, її майбутн залежить від багатьох чинників. Серед них одним з вирішальних є людський фактор. З досвіду людства відомо, що в унітарних державах, а саме такою, згідно з конституцією, є україна, однією з найпотужніших сил у розбудов державності стає національна самосвідомість громадян. Потрібно дбати про збереження й зміцнення україни. Якби держава була живим організмом, вона відчула б інстинктивно, що для самозбереження вирішальне значення має рівень національної самосвідомост громадян. Але держава не є живою істотою, тому вся відповідальність за майбутнє перекладається на суспільство. Ось чому національно свідомі громадяни мають усе робити для того, щоб підвищувати рівень національної самосвідомост населення, в тому числі і учнівської молоді. Для сучасної історичної науки важливим є всебічне з ясування місця й ролі формування національної свідомості учнів на уроках вітчизняно сторії. Загальновідомо, що нові умови суспільного розвитку нашої держави висувають нові вимоги до особистості, що формується саме зараз і складатиме основу майбутньої української нації. Демократизація суспільного життя, докорінне реформування освіти, гуманізація і гуманітаризація навчально - виховного процесу, утвердження національної системи навчання і виховання, підвищення статусу української мови як державної є важливими умовами формування глибокого патріотизму, громадськості, світоглядної спрямованості особистості. Для успішного будівництва демократичної, правової й цивілізованої української держави необхідно, щоб підростаюч покоління мали високу національну свідомість і самосвідомість. Особлива сторична відповідальність покладається на українські педагогічні кадри, високе покликання яких - виховувати національно свідомих, палких патріотів, гідних громадян незалежної україни, які працею рук і зусиллям мозку будуть сприяти підвищенню добробуту розвитку науки і культури рідного народу.

Національна свідомість і самосвідомість є тим фундаментальним феноменом, який сприяє розвитку всіх потенцій, можливостей особистості. Національна свідомість особистості сприяє глибшому осмисленню нею успіхів і невдач, визначення цілей і завдань, реалізація яких спрямована на досягнення віковічних мрій, надій, сподівань рідного народу.

Завдяки національній самосвідомості особистість глибше розуміє свій народ, його сторію, духовність і культуру, а також свої якості, здібності і можливості, виробляє основні напрямки своєї діяльності, накреслює і успішно утверджує свою життєву позицію. Засвоюючи оновлений зміст освіти, учні поступово переконуються в тому, що протягом століть чужоземні загарбники, представники сусідніх агресивних держав прагнули, загальмувати розвиток і знищити національну свідомість і самосвідомість наших дідів, прадідів не лише вогнем і мечем, але й штучним перетасуванням різних етносів на нашій території. Вороги фізично знищували національно свідому українську інтелігенцію. Вони спрямовували свою політику, ідеологію, стратегію і тактику на знищення національної самосвідомості українців та її вогнищ - історіографії, закладів освіти і культури, релігії, традицій, пам яті поколінь. Тому необхідно в учнів формувати національну свідомість. Мета дослідження полягала. У формуванн національної свідомості на уроках історії, у з ясуванні особливостей роботи школи з формування національної свідомості учнів у процесі вивчення вітчизняно сторії, у виявленні найбільш доцільних методів та прийомів у роботі вчителя сторії з даної проблеми. В аналізі та узагальненні основних причин низько самосвідомості окремих учнів, у формуванні психолого - педагогічних та методичних умов ефективної роботи у вирішенні даної проблеми. Усвідомлення учнем своїх етнічних витоків наклада могутній відбиток на життєвий шлях особистості, спрямованість її діяльності, смисл і зміст, мету життя. Основою конструктивних взаємин між учителем та учнями мають стати гуманістичні цінності, у відповідності з якими і формується самосвідомість підростаючого покоління. дослідити, що у процесі становлення національної самосвідомост важливим фактором є відкриття особистістю всенародного, всенаціонального самобутнього я, колективного я, осмислення свого я як його частки. пересвідчитись, що національна самосвідомість сприя підвищенню моралі особистості, стимулює бути доброчинним і милосердним, співпереживати біду і горе інших людей. Методологічними та теоретичними засадами дослідження стали основні державні документи про школу, програма з історії україни, іде гуманізації освіти і виховання. Вихідними положеннями дослідження слугували також вітчизнян дослідження лисенко м. М кандиби л ковальчук о довбищенко в шалда т урбатіс с, кловак г гуменюк г кобзар б присвячені формуванню національно свідомості. Проте, чим можна виховувати національну свідомість учнів, писали. Манорик л павх с, осипець р крамаренко л ржепецький л литвин с, копцюк. Наукова новизна визначається постановкою і результатами розробки досліджуваної проблеми. Використовуючи матеріал, автор здійснила спробу узагальнення знань про формування національної свідомості на уроках історії в школі. Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що в роботі зроблена спроба обґрунтувати і апробувати систему методів і прийомів на уроках історії, які сприяли формуванню національної самосвідомості учнів. Розроблені методичні прийоми дають можливість визначити основні напрями роботи вчителя з проблеми в сучасній школі. Надійність та вірогідність результатів дослідження зумовлені вихідними методологічними позиціями, застосуванням комплексу методів, адекватних об єкту, предмету, цілям і завданням дослідження, а також проведеними експериментами, які здійснювалися в період проходження педагогічно практики. Структура дипломної роботи обумовлена метою та завданнями дослідження. її обсяг становить … сторінки. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використано літератури, додатків. Відродження україни неможливе без пробудження національно свідомості українського народу, української молоді. Тому особливе занепокоєння сьогодні викликає брак у багатьох молодих людей усвідомлення себе як частини народу, співвіднесення своєї діяльності з інтересами нації. Зарадити справ може створення такої системи національного виховання та освіти, яка б формувала цю рису в особистості. В концепції громадянської освіти в україні зазначено, що основою демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його потенціал, для якої демократія є природним середовищем задоволення особистих та суспільних нтересів. Сучасна демократія вимагає від особи не лише політичної активності, а й усвідомлення нею власної ролі і значення в житті суспільства, а також дій у відповідності до власних переконань і цінностей. Мета громадянської освіти - сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв язку між ндивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі в житті суспільства. сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько - політичних процесах, критично - конструктивне ставлення молоді до життя суспільства; чому система виховання та освіти мусить бути саме національною. Наукові дослідження переконливо доводять, що дитина повинна перебувати під постійним впливом матеріальної й духовної культури свого народу.

Це потрібно, насамперед, для найповнішого розкриття природних схильностей дитини і розвитку її здібностей, оскільки в цьому разі використовуються якнайповніше етнопсихологічні особливості дітей певного народу.

Зайве нагадувати, що саме такий шлях приводить до виховання національно свідомих громадян. Однак сучасна етнокультурна ситуація в україні, особливо на півдні та сході, а також у містах, дуже далека від тієї, яка б сприяла повноцінному духовному та інтелектуальному відтворенню нації. Діти не залучаються з раннього віку до культури та історії свого народу.

Вони, як правило, не перебувають під безпосереднім формуючим впливом українського мовного середовища. Отже, першочерговою є потреба створити комплексну, науково обґрунтовану програму національного виховання та освіти, орієнтовану на духовно вільну, творчу, гармонійно розвинену особистість, яка уможливить відновлення україни, бо матиме усвідомлену потребу жити у суспільстві, що постійно вдосконалюється. У свою чергу, зворотний зв язок суспільства й людини зумовить характер і темпи українського відродження. Самосвідомість українського народу тривалий час зоставалася явищем проблематичним. Українська спільнота ідентифікувалася через спільну сторичну долю, вікові звичаї, норми громадського життя та зв язок з природним середовищем. Проте тривала відсутність державно - політичного забезпечення культури призвела до збіднення її повнокровного поступу.

Соціо - нормативний рівень культури залишався витісненим вартостями чужих цивілізацій, за якими поставали ідеї та норми, неадекватні життю українського народу.

Втрата національної школи, освіти, науки, професійних мистецьких набутків, приглушила національну самосвідомість, постала загроза існування самого народу з його органічним екологічним середовищем. і лише за останні роки ми маємо право сказати вголос. Це усвідомлення своєї приналежності до української нації повинно зберігатися у глибинах душі і виховуватися з самого дитинства. Надійним фундаментом, на якому успішно формується національна свідомість, є історична пам ять. Педагог у своїй роботі зважає на те, що відсутність національної свідомості нерідко спричинює оманливе, ілюзорне відчуття другосортності, другорядності рідної мови, культури, врешт самого себе, породжує комплекс національної і громадянської неповноцінності, ущербності. Національно ж свідомому юнаку чи дівчині чужі зверхність, чванькуватість, погорда у ставленні до представників інших національностей, комплекси месіанства, національної винятковості. Воно сприяє формуванню основних компонентів духовного світу особистості національної психології. і повноцінне становлення особистості неможливе без врахування психології дитини, стану її душі. До того ж мають велике значення думки прагнення цілого народу, серед якого людина зростає, виховується. Треба брати до уваги усе багатство якостей, відтінки національної психології. Виховання - зазначав к, ушинський, - бере людину всю, якою вона є, з усіма її народними і поодинокими особливостями, - і передусім звертається до характеру людини; а характер і є саме тим ґрунтом, в якому корениться народність. Психологія українця - це психологія працьовитого господаря, умілого хлібороба, захисника прав особистості і державної незалежност батьківщини - україни. Це психологія людини, яка вічно захищала себе, свою матеріальну і духовну спадщину, падала в нерівному бою, підіймалася перемагала і в години політичної незалежності україни сягала вершин людсько цивілізації. історично відповідальна місія батьків, педагогів, громадськості - знати національну психологію і формувати її в кожній дитині. Цей ідеал базується на засадах народних чеснот українців і християнської моралі, позитивних героїв літописних творів княжих часів, педагогічній думці україни від повчання дітей в. Мономаха до виховного ідеалу григорія ващенка. Пріоритетним напрямом процесу виховання юного громадянина україни є формування і розвиток у школяра національної самосвідомості, яку можна формувати і розвивати такими методами як лекція, бесіда, диспут, метод прикладу.

Найчастіше використовуваним є метод бесіди. Результативність бесід залежить від уміння педагога захоплено подати інформацію, зацікавити нею школярів. Теми для таких бесід різноманітні. Але найбільш ефективними для формування національної самосвідомості є героїчні. Сухомлинський, дея вірності батьківщині стає переконанням, коли вона постає перед дитиною в ореалі героїчного. Тому варто вдаватися до бесід про видатних борців за незалежність україни (п. Петлюру), народних героїв (с. Богуна та інших), наводити приклади самовідданого служіння україні, яких немає в підручниках. Ефективним є також метод лекції, завдяки якій учні засвоюють знання про україну (економічні, правові, моральні, культурологічні, історичні, етнопедагогічні тощо), що є необхідним компонентом національної самосвідомості. Ці знання варто інтегрувати в чітку систему і подавати учням у певній послідовності і наступності. Цьому може сприяти групування матеріалу блоками. Кожен такий блок становить основу, яка групує всі інш розрізненні знання. Ці блоки найдоцільніше оформити у вигляді нарисів - розповідей, що в сукупності складатимуть своєрідну хрестоматію для вчителя, яку можна використати під час вивчення тої чи іншої теми, на конкретному уроці. Якщо ви бажаєте бути володарем юних душ, якщо прагнете, щоб серця учнів були відкриті до вашого слова, - звертався до вчительства в. Сухомлинський, - створіть свою хрестоматію громадянського виховання. Величезну роль у формуванні національної самосвідомості, громадянської позиції учнів відіграють диспути - як спонтанні, викликан якимись суспільними подіями (повідомленнями засобів масової інформації і т. ) спеціально організовані. їх треба детально готувати, визначити тему, заздалегідь поставити питання, які обговорюватимуться, з тим, щоб учн опрацювали відповідні інформаційні джерела, продумали свої виступи. Національне виховання також сприяє формуванню національного мислення, національного характеру і темпераменту, народної моралі й етики, народно естетики, народної правосвідомості, національної свідомості та самосвідомості. Отже, формування національної самосвідомості в кожної людини здійснюється в тісному взаємозв язку з формуванням інших громадських рис особистості, як результатом національного виховання. А воно являє собою систему, яка створювалася протягом віків самим народом. Система поглядів, переконань, ідей, деалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світогляд та цілісн орієнтації молоді, передати їй національний досвід, надбання попередніх поколінь. Завдяки національному вихованню в молоді найповніше реалізуються природні нахили, формується національний склад мислення, психіки, національний характер і світогляд. Отже, йдеться про необхідність систематичного цілеспрямованого виховання національного тилу особистості, формування в не національної свідомості та самосвідомості, чим досягається духовна єдність поколінь, наступність національної культури і безсмертя нації. Де вказується, що особливе місце у формуванні і вихованні людини завжди належало музиці, бо особливість полягає в тому, що вона впливає безпосередньо на почуття, формування етнічної самосвідомості школярів - важлива проблема сучасно національної школи україни. Саме етнічну самосвідомість вважають першоосновою національної самосвідомості, національне виховання на уроках трудового навчання в умовах української гімназії, національна самосвідомість школярів та перспективи її розвитку 6, національна психологія, формування національно самосвідомості учнів засобами еколого - натуралістичного виховання. У профільних гуртках. Не стояли осторонь розвитку національної самосвідомост видатні педагоги. Сухомлинський, софія русова, . Пріоритетним напрямком розвитку сучасної педагогічної історії і практики має стати утвердження і розвиток національної системи виховання як провідного чинника культурно - національного відродження. Правильно організоване національне виховання формує повноцінну особистість, суверенну індивідуальність, яка цінує свою громадянську, національну і особисту гідність, совість і честь. Формування національного типу особистості забезпечу духовну єдність поколінь, наступність національної культури і безсмертя нації. Як немає людини взагалі (абстрактної, безликої, безнаціональної належності), а є людина українець, росіянин, німець, білорус тощо, так немає виховання взагалі, а є як зазначив к. Ушинський російське виховання, французьке виховання, англійська система виховання. Ставши одним з елементів державного і народного життя, громадське виховання пішло з кожного народу своїм особливим шляхом, і тепер кожен європейський народ має свою окрему характеристичну систему виховання. Сухомлинський обґрунтував теорію національного самовизначення учнів у процесі навчання і виховання. Завдання національного виховання - зберегти у віках провідний етнос, відтворити його в наступних століттях. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина україни незалежно від етнічної приналежності. Виховання - це цілеспрямована професійна діяльність педагога, яка спонукає до максимального розвитку особистості дитини, входження дитини у контекст сучасної культури, становлення його як суб єкта і стратега особистого життя, достойної людини. Мова йде про всебічний розвиток особистості. Безумовно, про це сказано й написано багато, але останнім часом інколи спостерігається намагання якщо не заперечувати, то хоча б замовчувати цей постулат. Людина від народження має певні природжені здібності, але лише в процесі навчання і виховання, трудової діяльності, спілкування з іншими людьми вони розвиваються і можуть досягти високого рівня. Світло, вестник воспитания, образование.

У своїх публікаціях вона висвітлювала проблеми національної школи, істор педагогіки, виховання дітей. Особливий інтерес серед педагогічної громадськост викликала її стаття нова школа, що опублікована в журнал світло (1914). Головною ідеєю статті була теза. Тільки той народ має перспективу, який має кращу школу.

Русова закликала до активної боротьби проти царату за національну школу.

Новою народною школою вона вважала таку школу, де дитина розвивається на національному ґрунті з урахуванням своїх індивідуальних особливостей. На україні рідною мовою є українська; нею й мусить проводитися вся наука. Значний внесок у розбудову національної школи в україн наприкінці xix - на початку xx ст. Він свідомо став на шлях боротьби. Соціальне визволення народу, яке національні меншини царсько росії тісно пов язували з боротьбою за право розвивати рідну мову, освіту, культуру.

Грінченку діти з олексіївської школи добре усвідомлювали, що вони українці, були обізнані з історією і географією україни, знали видатних письменників та їхню творчість і головне - могли свої знання викласти рідною мовою. Вагомий внесок у розбудову національної школи на межі xix - xx ст. Зробив видатний український педагог с. Він докладав значних зусиль до створення національної школи, котра, на його думку, мала бути осередком формування національної свідомості та патріотизму.

Перед психолого - педагогічними науками постає питання про те, що потрібно зробити, щоб сьогоднішній випускник школи став носієм і провідником національного відродження, здатним до подвижницько праці справжнього патріота і громадянина своєї держави. Римаренка, слід врахувати таку важливу компоненту національної самосвідомості, як звернення у майбутнє, саме тут її прогресивн потенції. Важливо так спрямувати виховний процес, щоб зростання національно самосвідомості проявлялося не стільки як процес посилення національних почуттів, усієї емоційної сфери, що, безумовно, важливо, скільки як більш глибока усвідомленість дійсних і корінних національних інтересів та потреб розвитку.

Це визначається, до речі, такою якістю національної самосвідомості, як самопізнання, потяг пізнати самого себе в оточуючому світі, зокрема, виявити дійсні джерела національного розвитку.

Одним із таких джерел самопізнання рідна мова, оскільки в ній найповніше відображено й зафіксовано всі тонкощ світосприйняття, буття, історичний шлях, ментальність і характер. Втрата призводить до порушення суспільної гармонії, законів людської еволюції. Культура змінює свій генетичний код, а народ відчужується від традицій, звичаїв, духу предків, потрапляє в іншу духовну атмосферу і свідомо чи несвідомо страждає. Незважаючи на експерименти про прискорення цивілізаційного прогресу, підтвердилося столітньої давності припущення о. Потебні, що як людині, так і народові з кожним роком важче вийти з колії, прикладуваної для нього своєю мовою, власне, на стільки, наскільки поглиблюється ця колія. Справа в тому, що мова - це витвір і водночас знаряддя, інструмент культури вона має шанс на вічність. Сьогодні, як ніколи, люди почали усвідомлювати, що без культури не може бути інших функціональних атрибутів цивілізованого суспільства включно з демократією та нормальних політичним і економічним життям. Усвідомлення в суспільстві ролі національної культури ма наслідком відповідну політику держави. Наприклад, рада з освіти в япон визначила три кардинальні мети, які стоять перед освітою в цій країні у xxi столітті. Третя з них сформована так. Виховувати японців із широким світоглядом, що піклуються про збереження своєї культурної ідентичност водночас поважають специфіку інших різно - національних культур. Йоган гейзінга вважав, що поняття культури поєднане з самосвідомістю вільного, морального, відповідального індивіда як члена людсько спільноти. Про культуру не можна говорити там, де немає громадянської гідност особи. В народній свідомості вирізбляється ідеал людини - громадянина суверенної україни, який традиційно втілює в собі чесність працьовитість, доброту і милосердя, стійкість і незалежність духу, вірність заповітам батьків, дідів, щирість, доброзичливість, талановитість працьовитість. Загальновідомо, що нові умови суспільного розвитку нашо держави висувають нові вимоги до особистості, що формується саме зараз складатиме основу майбутньої української нації. Це повинна бути людина вільна, творча, що добре орієнтується не тільки в перипетіях громадсько - політичного життя, а й у складних міжособистісних стосунках. Самоусвідомлення себе на тлі органічних культурних вартостей проходить рефлексію відповідальності, моральної причетності до долі ближнього, хто потребує його допомоги. Ротенберг вважає, що аби вести боротьбу, яка видається безнадійною, треба мати високу самоповагу, треба аби точка відліку діянь була всередині, а не ззовні. Тобто потрібно боротися за свій народ, за свою вітчизну, свою державу, за свою національну ідею, бо як писав ю. Вассиян, ні земля, н хліб, ні багатство, ні щастя не дають чарівної сили визволу, і хто записав їм свою душу - ввійде до царства золотої свободи. Національна гідність і самоповага - це атрибути національно самосвідомості, тобто осмисленого, когнітивного ставлення до себе, до свого народу, своєї держави, історії, культури, мови. Це перманентне зусилля пізнавати ці феномени, пізнавати інших, аби зрозуміти суть і сенс перебування свого і своєї спільноти на світі, аби знати справжні вартості та вміти відрізняти їх від фіктивних і фальшивих. Манчіні говорив, що територія, походження, мова, побут і звичаї, минувшина, законодавство, релігія - всі ці об єктивн ознаки нації ще не творять цієї спільноти, бо вони - немов життєздатна, але мертва матерія, яка потребує подиху життя. Тим подихом, що оживляє націю, є національна свідомість - почування, яке вона витворює із само себе та яке дає їй змогу утримуватися назовні і виявлятися внутрі. Великого значення самосвідомості надавав в. Я висуваю інший критерій вищої раси - самосвідомість. Зовні вона виявляється в тому, що ми називаємо різним іменем - частіше за все - гордістю. Це є риса, завдяки якій король лір і в ручищі залишається королем, він не може позбутися цього усвідомлення. Усвідомлення себе - це і є формування самосвідомості. Таким чином, самосвідомість становить основу можливостей або свідомого ставлення до світу і людини взагалі. Національне усвідомлення - це раціональне, інтелектуальне прагнення завбачити перспективи життя народу в системі його самозбереження. Тому поняття української перспективи адекватне національній самосвідомості народу.

Вишневський виділяє три окремі етапи. Перший - етап раннього етнічного самовдосконалення; другий етап - етап національно - політичної самосвідомості; третій етап - етап громадського самоусвідомлення. Протягом останніх років відбулися значні зрушення в українському шкільництві, у позашкільних молодіжних та юнацьких організаціях. З явилися експериментальні школи, гімназії, ліцеї, класи з поглибленим вивченням окремих предметів, експериментальні навчальні програми. Вінниці гімназія № 17. Нарешті з явилися і численні концепції українсько національної школи. Проте головним їхнім недоліком є те, що в них відсутня система, котра забезпечувала б їх втілення. Але, як правило, пропонуються загальнореспубліканськ концепції національної школи. А у нас же існують зрусифіковані південь та схід, денаціоналізований центр і національно збережений захід. і скрізь проблеми національного виховання мають вирішуватися по - різному.

Тож цілком зрозуміло, що введення у дитячому садочку навчальних занять, а в школі викладання предметів українською мовою не вичерпують проблеми створення системи національного виховання та освіти. Так само не зарадять справі і ін єкції до шкільно програми предметів із українознавчою специфікою (народознавства, істор україни тощо). Початок національної свідомості закладається учителем в початковій школі, бо саме тут національне виховання відбуватиметься засобами нтегрованого курсу українознавства. Він не може бути обмежений рамками одного - двох предметів (тим більше в українській школі). Вивчення такого курсу в початковій школі - це зустріч дитини з духовною спадщиною народу.

Народною піснею, казкою, виробами народних майстрів, обрядом - втіленням багатовікової культури й мудрості наших предків. На уроках з єднуватимуться розповідь вчителя із практичною діяльністю дітей, хньою участю в проведенні свят, обрядів, творчою групою на уроках праці та образотворчого мистецтва, з екскурсіями на місця історичних подій, в майстерн художників і народних митців. Вважають, що це має бути інтегрований курс, до якого входитимуть. Мистецтво слова, тобто фольклор, література, музика і співи (народні пісні та виконання їх на народних інструментах), образотворче мистецтво (народне та професійне малярство, художня праця, народні ремесла, писанкарство, витинанки, розпис, вишивка, народні танці, театралізован дійства (обряди, зустрічі весни, купальські, обжинки та ін. ) увесь навчально - виховний процес, певна річ, має відбуватися українською мовою (крім уроків іноземної мови), а щодо уроків рідної мови, то навчання має бути спрямоване як на вивчення орфографії й граматики, так і на оволодіння мовою як засобом спілкування, знаряддям мислення, усного й писемного викладу думок, поетичного зображення дійсності. Саме вона втілює в собі одну з основних ознак нації. Через рідну мову і культуру, вважав в. Симоненко, дитина здійснює своє синівське право побути з матір ю на самоті. Досконале володіння рідною мовою безпосередньо впливає на розвиток інтелектуальних, естетичних інтересів учнів, їх моральних почуттів. Клекотини вчителі української мови та літератури люблять слово, мову, з великою відповідальністю ставляться до своєї справи. Вони домагаються практичного спрямування уроків для підвищення орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів, розвитку їх літературної освіти, розкриваючи складні процеси історичного розвитку українського письменства в широкому національно - соціальному контексті, у зв язках із світовою літературою. і на основі цього уже буде продовжуватися вивчення в інших класах. Ось наприклад, вчителька української мови проводить вступний урок в шостому класі на тему.

Краса і багатство української мови. Вчителька ставить перед собою мету.

Показати учням красу, багатство, невмирущість державної мови україни, розкрити значення мови в житт людини, суспільства, виховувати любов до неї, гордість за свій народ, який ма славне героїчне минуле і багату культуру.

Щоб виховати громадянина суверенної україни, який традиційно втілює в собі м якість і ніжність вдачі, пісенність і мужність, доброту й милосердя, стійкість і незламність духу, вірність заповітам батьків і дідів та. починати треба, мабуть з рідної мови. Бо ж загальновідомо, що вона однією з найдавніших і найрозвинутіших мов світу.

За ступенем поширення на планеті перебуває у другому десятку, а за кількістю носіїв посідає друге місце серед слов янських народів. Без історичної пам яті неможливо відповісти на питання. Хто ми, чиї сини, якої матері діти. В історії україни учні черпають знання про витоки самобутність етносу нашої нації, її велич і трагедію, особливості історичного розвитку українського народу (з праць грушевського, субтельного, крип якевича, аркаса, яворницького, дорошенка. ) немає мудріших, ніж народ, учителів; у нього кожне слово - це перлина, це праця, це натхнення, це людина. поетично переконує м. Без повернення багатовікового досвіду народу у справ виховання і навчання не може здійснюватись і формуватися національна самосвідомість, як її практичний результат, невід ємне право української нац на самовизначення. Вже не перший рік педагоги школи працюють над проблемою формування національної самосвідомості учнівської молоді засобами еколого - натуралістичного виховання. Плануючи роботу педагоги використовують такі народн традиції, які б давали учням певні екологічні знання, дохідливо пояснювали взаємозв язок людини з суспільством і природою, визначали правила поведінки людей у навколишньому середовищі, забезпечували можливість легко і усвідомлено використовувати знання про народні традиції у власному ставленні до природи. Формою національного виховання є й використання свят, обрядів народного календаря. День святого миколая, новорічні та різдвян свята. Водохреще; благослови, мати, весну зустрічати; свято зустрічі птахів; день матері; зелені свята; івана купала - свято сонця і врожаю. Збагачуючи душу дитини, перекладаючи в неї те, що отримали у спадок, педагоги прагнуть виростити нове покоління, яке продовжить наш український рід, адже відродити україну, зберегти і поліпшити довкілля україни повинні діти, яких ми сьогодні навчаємо і виховуємо. Одним із головних завдань виховання в сучасній загальноосвітній школі україни є формування національної самосвідомості. Сучасні дослідження показують, що особливим моментом у вирішенні цієї проблеми питання розуміння сутності цього важливого явища. Серед істотних характеристик визначеного поняття національна самосвідомість центральне місце відводиться етнічній самосвідомості. Саме етнічну самосвідомість вважають першоосновою національної самосвідомості. Дослідники також називають етнічну самосвідомість суб єктивною властивістю нації. Формування етнічної самосвідомості пов язане з усвідомленням особистістю свого місця у світі, зі ставленням до своєї рідної культури, з усвідомленням себе як суб єкта етносу, громадянина україни та світу.

Проведені нами дослідження в ряді загальноосвітніх шкіл дозволили визначити певні особливості розвитку етнічної самосвідомості школярів сучасної школи україни, зокрема, існування в них уяви про свою та інші нації (за принципом ми - вони). На запитання чи пишаєтесь ви тим, що ви українці. майже всі школярі початкових класів (98, 7 %) відповіли так. Клекотини дали такі відповіді. Так - 51, 5 % (україна центром європи, це рідна земля, бо є сало, нормальні люди, це батьківщина, я тут виросла живу, ми українці); не знаю - 21, 2 % (в нших країнах нас вважають рабами, з неповагою до нас ставляться); 3, 1 % - немає перед ким; ні - 18, 2 %. Звичайно, проведене дослідження не претендує на вичерпну відповідь щодо вивчення проблеми стану наступності формування етнічно самосвідомості учнів загальноосвітньої школи, а потребує уточнення, доповнення, узагальнення результатів, з метою з ясування об єктивнішої оцінки. Однак уже наведен результати дають змогу передбачити основні напрямки удосконалення виховно роботи, спрямованої на забезпечення ефективних шляхів вирішення проблеми формування етнічної самосвідомості школярів сучасної національної школи україни. Особливе місце у формуванні і вихованні людини завжди належало музиці, бо її особливість полягає в тому, що вона вплива безпосередньо на почуття. Народні пісні, які в сукупності своїй окреслюють феномен української нації, промовляючи до прийдешніх поколінь, покликані виплекати в їх душах національну свідомість і гордість за свій народ, його історію, культуру.

Вченими в останні роки встановлено позитивний вплив пісні, пісенної молитви на психіку людини, її здоров я. Це та муза, де емоційна нформація досконало поєднані музикою й словом. Аналіз праць визначних просвітителів, письменників, діячів культури і мистецтва, дослідження текстів пісенного фольклору україни переконливо показують, що українські народні пісні - джерело пам яті народу, духовний його набуток, - є дієвим засобом формування національно самосвідомості. Завдяки емоційності, мелодійності, змістовності й образному багатству українська пісня легко засвоюється слухачем, її зміст трансформується в ставленні особистості до рідної землі, народу, батьківщини. У звичаях, обрядовості зафіксоване національне буття народу.

Неперервність життя, наступність поколінь підкреслюються тією провідною роллю, яка належить, з одного боку, старшим людям, збагаченим досвідом, життєвою мудрістю, і, з другого - дітям, які уособлюють місію продовження роду, його культурно - історичних традицій. Зміни в ідеалах, ціннісних орієнтаціях, релігійних віруваннях націй, народностей руйнують старі традиції і трансформують їх відповідно до свого змісту.

Без традицій не може бути цивілізації, без руйнування традицій не може бути ніякого прогресу, підкреслив г. Формування національної самосвідомості учнів має відбуватися повсякчасно, багатопланова. Не лише на уроках, а й у позаурочній, позашкільній роботі. Під час проходження педагогічної практики у школах було помітно, що національна свідомість формується в процесі безпосередньої участі учнів у навчально - виховних заходах, які спираються на знання, здобуті раніше, поглиблюють і розширюють їх. Ці заходи логічно продовжують розпочату роботу, мають певну систему, враховують принцип послідовності, наступності, вікові та ндивідуальні особливості учнів, їхні інтереси та побажання; вони доступні, цікаві. Учитель пізнає індивідуальні здібності і устремління учня, створює відповідні умови для їх самореалізації, активізуючи і спрямовуючи внутрішню енергію дитини на її самовиявлення і самоутвердження. За формою заходи по формуванню національної самосвідомост можуть бути навчальні, ігрові, змагальні, художні, індивідуальні, гурткові і т. Водночас їх можна поділити. Охорона пам яток історії і культури, екологічні рухи, експедиції - козацькими шляхами, моя земля - земля моїх батьків, патріотичні акції дитячих, юнацьких молодіжних організацій пласт, січ; отож, процес формування національної самосвідомості втілює в собі національні та загальнолюдські цінності і реалізується основними шляхами, засобами, як. Рідна мова, родовід, рідна історія, краєзнавство, народна символіка, національні традиції, звичаї та обряди і т. Ось чому важливо відродити й активно впроваджувати в національній школ народознавче і родинознавче виховання, бо саме така робота містить найбільше можливостей для глибокого і всебічного пізнання і засвоєння учнями багато національної культури взагалі і звичаєвої спадщини українських сімей зокрема. Таким чином, національна свідомість і самосвідомість - це осягнення людиною себе представником певного народу, носієм його культури, знавцем минулого сучасного, діяльність якого спрямована у майбутнє. Отже, в сучасній школі відбувається формування національної свідомості. Важливу роль в цьому відіграє учитель. Він створює всі умови для досягнення поставлено мети. Українська державність, зародившись у глибині віків, еволюціонувала від найпростіших до високоорганізованих форм політично організації, переживала періоди піднесення й занепаду.

Проте ідея власно державності ніколи не згасала в свідомості українського народу.

Перше державне утворення на її території - давньоукраїнська держава антів, яка займала значну територію та мала вихід до чорного моря. Проіснувавши три століття (кінець iv - початок vii) вона розпалася під натиском кочовиків - аварів, які прийшли з глибин азії. Грушевський у вступних зауваженнях до першого тому історії україни - руси зазначав, що. Середнє подніпров я з усякою правдоподібністю можна вважати правітчизною нашого народу.

З великою слов янською міграцією східнослов янські племена, що увійшли в склад нашого народу, опанували майже всю теперішню етнографічну територію. Від часів слов янського розселення історія нинішньої української території ста територією українського народу.

У статті українці м. Грушевський підкреслював. Як і диференціація слов янських племен взагалі, так і зачатки виокремлення українського племені беруть свій початок з доісторичних часів, а пізніше історичне життя лише посилювало це відусоблення, ведучи українськ племена особливим шляхом, що лише часами і частково збігався з історичною еволюцією племені великоросійського чи білоруського. Розвиваючи і продовжуючи цю думку, зокрема визнаючи початки етногенезу українського народу, м. Грушевський в очерках истории украинского народа писав, що порогом історичних часів для українського народу можна прийняти iv ст. До цього часу ми можемо говорити про українські племена лише як про частину слов янської групи племен. (історії українського народу) відокремлення південної групи східнослов янських племен, з якої сформувалась українська народність. Ще конкретніше з цього приводу висловився вчений в ілюстрованій історії україни. В цій праці він прослідковує родовід українського народу з перших століть нашої ери, зазначаючи, що античні автори vi - vii ст. Називали антами українців. Словенами звуть вони т племена, що сиділи над дунаєм і в балканських землях. Антами тих, що сиділи над дністром і дальше азовського побережжя. Отже й були наші, українські племена, що зайняли тоді вже побережжя чорноморське від дністра до азовського моря вперше тут виступають в історичних джерелах окремо, під тою назвою антів. В розділі про історію і передісторичне життя м. Грушевський наголошував. Про наш нарід письменні звістки у чужих народів починаються. Для нашого народу се значить півтори тисячі літ назад. Народ, який населяє простори української землі, має свою давню і блискучу історію ще за ii - iii тисячоліття до народження христа тут жили численні хліборобські племена, які сіяли хліб, розводили худобу, виготовляли витончені ювелірні й гончарні вироби - глечики, горшки, полумиски тощо. Найцікавіші з них знайдені при археологічних розкопках біля трипілля, тому й епоха та умовно названа вченими епохою трипільської культури. Саме в т далекі часи на берегах дніпра виникла і перша писемність. Літери її згодом перейняли древні фінікійці, а за ними й давні греки. Відомий український сторик михайло суслопаров, розшифровуючи написи трипільської культури, дійшов висновку, що абетка, якою пізніше стала користуватись європейська писемність, походить саме з регіону трипільської культури на подніпров ї. На цій території здавна жило багато землеробських племен, як час від часу об єднувалися. Часто вони розпадалися під ударами кочовиків, котр постійно рухались із глибин східно - азіатських рівнин на захід, шукаючи нових пасовищ для коней і худоби, грабуючи надбання цивілізацій багатьох народів. Доля української держави від самого початку існування постійно залежала від географічного положення. Українська земля нерідко перетворювалась на фортечний оплот для західної європи в боротьбі з руйнівними ординськими навалами. Після давньоукраїнської держави антів, наступною державою українців була київська русь - могутнє державне утворення, яке виникло в ix ст. Центром її був київ, де перебував великий князь - верховний правитель. Великий князь управляв державою одноосібно, спираючись у своїх рішеннях на раду бояр, яка мала лише дорадчий голос. Племена українців (а також білорусів та росіян) до ix століття не мали чітко розвинутої внутрішньо - суспільної структури (деякий виняток становили лише поляни). Організація їхнього суспільного життя базувалась не на чіткому підпорядкуванні єдиній волі особи, а на громадській раді - вічі. Грецький історик прокопій (vi ст. У слов ян антів панує не одна людина, але здавен - давна вони живуть так, що всім порядкують громади - всі справи, щасливі чи погані, йдуть до громади. Зрозуміло, що українські та інші східнослов янські племена не могли надто довго перебувати в такому стані. Постала нагальна потреба докорінних змін суспільного життя. Необхідний був поштовх, який би вивів величезний духовний потенціал українських племен на нові простори. і ним волею долі стали варяги, предки скандинавських народів. Маючи на ті часи вищий рівень розвитку воєнного мистецтва і будучи наділені особливою цілеспрямованістю духу, варяги не могли не викликати до себе поваги. Цей союз потужної неоформленої української стихії з скандинавською несхитністю і організованістю несподівано дав великий результат. Ця держава трималася на сильних, вольових князях і їхньому військові. Традиційні віча втратили своє значення і відігравали хіба що дорадчу функцію. Головними ідейними цінностями, які культивувалися серед народу, були честь, розум, сила, лицарство, войовничість. На їх ґрунті цементувалася державна спільність древніх українців, в центрі якої стояла ідея свободи рідно країни. Древнім українцям були притаманні висока самооцінка і почуття гордості за свою державу і князів, що вказує на сформованість стійких патріотичних почувань. В першій половині xii ст. Київська русь розпалася на ряд князівств, що й стало в основному причиною поневолення її монголо - татарськими ханами. Полчища батия вдерлися до києва і зруйнували його. Відтод українці втратили свою незалежність і перебували в складі інших держав, час від часу роблячи героїчні спроби її відновити. Яскравим підтвердженням цього є слова данила галицького, сказані своєму військові перед боєм. Скріпіть серця ваші й піднесіть зброю свою на ворогів. Вивчення даного матеріалу сприяє осмисленню ролі людини (включаючи себе) в історії, відповідальності особистості за власні дії, усвідомленню учнями права на вибір способу власної поведінки з урахуванням і дотриманням правових гуманістичних засад. Слід додати, що характерною рисою галицько - волинської держави було виникнення впливового суспільного класу бояр, які дотримувалися давньо східнослов янської традиції - народного віча - для підриву князівської влади. Отож на плечі князів лягав важкий тягар боротьби з внутрішніми ворогами. Держава не могла бути міцною, не могла витримувати нескінченну зовнішню агресію коли вона була позбавлена чіткого централізованого управління, яке базувалося на особистій владі князя. Та головною причиною занепаду галицько - волинської держави, як і зрештою падіння україни - русі, було загальне ослаблення духу войовничості серед різних верств населення і особливо серед панівної князівської верстви. У 80 - х роках xv століття на рівнинах придніпров я появився новий стан, що міг народитися лише на порубіжні - стан козаків. У пониззі дніпра остаточно сформувалося українське козацтво - низове, або запорізьке військо, - що було першим паростком відродження державного утворення, кордони якого охоплювали значну територію півдня та південного сходу україни. Найбільшої слави козацтво досягло за часів петра конашевича сагайдачного. Після походу на москву в жовтні 1618 р. Він став гетьманом і правителем усієї україни. Козацтво створило українську козацьку державу.

Найвищим виявом національно - визвольної боротьби українського народу (1648 - 1654 рр. ) був період гетьманування богдана хмельницького. її правовими засадами мала бути перша конституція україни (1710 р. ) складена наступником мазепи - гетьманом пилипом орликом. Під проводом великого гетьмана богдана хмельницького - епохальна подія в історії українського народу.

Поваливши колоніальне панування речі посполитої, народ україни здобув національну незалежність і створив власну державу із столицею в чигирині - полковому місті південної київщини. Вивчення цієї теми сприяє розвитку історичної свідомості, розумінню завдань, що стоять перед державою і світовою цивілізацією, критичному осмисленню минулого, прогнозуванню майбутнього. Після 6 - річної визвольної війни незалежна держава україна, не маючи достатніх сил, щоб протистояти могутній на той час речі посполитій змушена була в 1654 р. Вступити в союз з російською державою й прийняти протекцію її царя - самодержця. Адже до цього часу ще не зовсім визнані статус снд, членство в ньому окремих держав, а серед них і україни. З цього приводу дуже доречно згадати, як народ україни на чолі з видатним державним діячем. Хмельницьким обачно регулював свої стосунки з росією за договором 1654 р. (березневі статті), яким вперше юридично визнан створення та існування незалежної української держави. Україна зберігала і свій державний устрій, і свою територію. Православна церква залишалася самостійною, не підлеглою російському патріархату.

Україна та її народ знайшли в росії захисника, союзника в боротьбі проти зовнішніх ворогів, що повною мірою забезпечило збереження української народності. Однак і російській державі було дуже вигідно мати у своєму підданстві такий край з багатими землями і майже з трьох - мільйонним населенням - працьовитим, хоробрим, талановитим. Росії потрібна була і військова допомога з боку такого сусіда, як україна. Невипадково жалувана грамота російського царя закінчувалася наказом гетьману україни й війську запорізькому захищати царя та росію від супротивників, не жаліти живота свого у боротьбі з ними. Під проводом богдана хмельницького й утворення української держави - гетьманщини українці прагнули визволити свої землі від іноземного панування й об єднати їх у соборну державу, здобути їх незалежність і свободу.

На правобережній україні козаки стали головною силою визвольного руху проти панування речі посполитої. Під проводом полковника семена палія козаки із самого початку проявляли державотворчі тенденції. Захоплювали владу й визволяли територію від панування шляхти. Російська держава у змові з річчю посполитою не давала згоди на це приєднання, посилаючись на умови московського договору про вічний мир (1686 р. і це продовжувало трагедію українського народу, поневоленого загарбниками. Відбулося довгождане приєднання правобережної україни з лівобережною під протекторатом російської імперії. Гетьман сподівався, що незабаром настане час визволення україни з - під царського деспотизму, а тому шукав союзників, готував сили українського козацтва для рішучих дій. Та його сподіванням не судилося збутися. Програна полтавська битва 1709 р. Стала початком занепаду української козацької держави, а водночас закріпила верховенство москви над україною. Здавалося, україна померла назавжди, але надто численний, надто сильний був духом і своєю історичною пам яттю український народ, щоб його можна було знищити. Українц перебували під владою двох імперій. 80 % із них підлягали російським мператорам, решта населяли імперію габсбургів. Отже, український народ був і є однією з великих європейських націй, яка впродовж кількох тисячоліть живе на своїй історичній землі понад 800 років, мала свою державність у різних формах і завжди боролася за відродження. Київська русь була однією з наймогутніших і найцивілізованіших держав світу, що уславилась помислами і ділами князів володимира великого, ярослава мудрого, володимира мономаха. Згодом втіленням державницької іде українського народу стала галицько - волинська держава, а після - запорозька січ. Вона відіграла визначну роль у долі народів україни і всієї європи. Про ці та інші державотворчі процеси учитель повинен говорити учням. Потрібно, щоб вони володіли політичними знаннями щодо демократичних принципів функціонування політичної системи і влади та їх особливостей в україні. Процедури та механізмів формування і функціонування державних структур, порядку реалізації їх повноважень, апеляцій до них; основи конституційного устрою в україні, особливостей взаємодії органів державно влади і органів місцевого самоврядування та їх відповідальності перед громадянами. Славну і героїчну сторінку історії україни становить національно - визвольна боротьба українського народу 1917 - 1921 рр яка є найвизначнішим етапом у тривалих змаганнях за утвердження української державності. Цей досвід має слугувати реалізації, використанню будь - яких альтернатив, спроможних якнайкраще і в найкоротший термін привести до прогресу національного піднесення в нашій державі. В боротьбі народ дозрівав до державності. Один з найвизначніших діячів, голова директорії і головний отаман військ унр с. Петлюра говорив про це так. Перед революцією ми були лише етнографічним матеріалом, а тепер, після революції і кривавих років - років збройної боротьби за свою вольність і державність, україна, як нація - як нація, яка знає, чого вона хоче і куди їй іти, - є фактом безперечним навіть для наших ворогів. Перша світова війна загострила міжнаціональні стосунки, поставила українське питання у площину практичного вирішення. В україн набувають сили процеси з ознаками державотворення, виразником яких стала центральна рада. На передові позиції суспільного життя виходять представники українства. Проте більшовицька росія, не рахуючись з прагненнями українського народу до самостійного життя, намагалася задушити його брутальною військовою силою, більшовицькі походи супроводжувалися підступністю жорстокістю. По суті, боротьбу народу за волю і самостійницьке державне снування було потоплено у крові. Найсвідомішу провідну верству його було фізично знищено, частково витіснено за межі рідної землі. Висловлював цю віру такими словами. Ти переможеш, великий народе мученику, і переможеш не для того, щоб підбивати під себе чужі, не наші землі. Ти переможеш для спокійного будування могутньо держави україни, для щасливої праці поколінь майбутніх. Спадуть віковічні кайдани з стомлених рук твоїх, спадуть ганебні пута з величезної постаті рідної матер - україни. Минуть жахливі криваві роки боротьби і невпинна праця синів твоїх загоїть рани кривавої руїни, дасть пишні скарби для всіх народів світу, дасть спокій і щастя великій, вільній самостійній україні. Український народ мав у означений період свою державність, це стало важливим здобутком національно - визвольної боротьби. і хоча в силу багатьох причин дійшло до поразки і втрати державності, набутий досвід боротьби став джерелом, з якого наступні покоління борців за волю україни черпали цю віру в державність. Боротьба за її здобуття, хоч і в інших формах, після падіння унр практично не припинялася. Четверте, треба висвітлювати, що 1917 - 1921 рр. період масового героїзму з проявом патріотизму, яким була пронизана вся національно - визвольна боротьба. Широко відомими історичними фактами патріотизму та ідейної стійкості є героїка крут, мотовилівки, оборона армією унр кам янця - подільського у червні 1919 р участь в обороні замостя у липні 1920 р. Цей період породив тисячі героїв, імена яких поки що менш відомі, але гідні, щоб їх знати й уславлювати. Героїзм і жертовність борців за україну в цей період мають бути для молоді взірцем служіння своєму народові і державі. Непідготовленість народу до побудови своєї держави, політична пасивність більшості українського населення. Сам народ мусить внутрішньо підготуватися, бути життєздатним в державному розумінні, свідомим організованим. Українці, перебуваючи у складі польщі, австро - угорщини, росії, сформували досить стійкий стереотип відчуження від держави. Протягом століть виробилася ворожість широкого загалу до адміністрації та провідних верств як до репрезентантів чужоземного панування. Тривалий період бездержавності виробив своєрідну ментальність українців, схильність до анархії. Зазначав голова уряду унр і. Мазепа, трагедія нашо минулої боротьби полягала в тому, що український рух спирався на українське село. Міста на україні, за невеликими винятками, були не українські. Тому бракувало свідомої української інтелігенції як для політичної організац народних мас, так і для організації державного апарату 1. Невміння українських урядів досягти соціального і національного компромісу між різними верствами населення, що під впливом демагогічно більшовицької пропаганди вело до глибокого роз єднання українства. Відсутність союзників. Короткочасний союз з поляками хоч дав можливість продовжити збройну боротьбу регулярним фронтом у 1920 р під тиском росії і на вимогу антанти був розірваний. Таким чином, внаслідок названих причин в україні склалися тяжкі обставини, виник цілий ряд складних проблем та непередбачених ситуацій, яких, напевно, не могли б подолати навіть найгеніальніші майстри тогочасно світової політики. Але боротьба не була марною. Петлюра у промов на останній нараді проводу унр на рідній землі 26 листопада 1919 р. Так, наша боротьба в історії українського народу буде записана золотими буквами. Ми виступили на арену історії тоді, коли весь світ не знав, що таке україна. Ніхто не хотів її визнати як самостійну державу, ніхто не вважав нашого народу за окрему націю. єдиною боротьбою, упертою і безкомпромісною, ми показали світові, що україна є, що її народ живе і бореться за своє право, за свою свободу і державну незалежність. боротьба за українську державність могла бути успішною лише за наявності науково обґрунтованої української ідеї і сприйняття її широкими народними масами, - досвід історії показав, що народ не може мати політично волі, не може нормально розвиватися соціально, коли він поневолений національно. Політичні, економічні і соціальні реформи можливі і дають ефект лише за умови створення національної суверенної держави, одночасного розв язання національних і соціальних питань. Практика показала, що приєднання україни до росії принесло їй не тільки національне і соціальне поневолення, а й розвіяло всі ілюзії стосовно допомоги з боку російської демократії. Жодні компроміси з чужою владою неприпустимі і вбивчі для нації, які б позірні поступки вона не робила в національному питанні, які б соціальні блага вона не обіцяла народові. історія національно - визвольної боротьби українського народу 1917 - 1921 рр. Переконливо доводить, що єдиним гарантом збереження власно державності та запорукою її існування є власні національні збройні сили. Цього повчального історичного уроку ми не повинні ніколи забувати. Однак необхідно пам ятати, що у формуванні національно свідомості учнів визначальна роль належить учителям. Саме вони мають робити все можливе, щоб запалити іскру патріотизму і любові до україни у своїх вихованців. Події і постаті періоду національно - визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Мають міцно закріпитись у свідомості учнів. Це буде найкращим виявом шани до наших попередників. Наша вірність тим ідеям, за які голови поклали незабутні лицарі оружної боротьби за українську державність з часів 1917 - 1920 рр буде найкращою пошаною до світло пам яті їх, до великого чину їхнього життя. Насамперед можливість давніх українців само організуватися, творити державу.

існування могутньої україни - русі, а потім галицько - волинсько держави є яскравим підтвердженням цього. Те саме стосується і козацько держави, яка успадкувала традиції попередніх двох держав. Національно - визвольн змагання 1918 - 1920 рр а також нинішнє проголошення незалежності україни теж поза сумнівом, відгомоном давніх державницьких поривань українців. При аналізі історичних подій беззаперечно слід показувати, що в плані державотворчої спроможності українська нація впродовж останнього тисячоліття неухильно ослабла. Починаючи з занепаду україни - русі, а пізніше галицько - волинської держави, українці (якщо не рахувати короткого існування козацької держави й унр) шістсот років перебували в неволі. Це свідчить, що українська нація з певних причин стала втрачати якийсь дуже важливий для сво самоорганізації елемент духу.

Більшість українського люду в часи україни - русі, галицько - волинської держави і великою мірою козацької держави була дуже войовнича. Переважав тип лицарі - войовника, який духовні блага, такі як честь, гідність, свободу, силу, відвагу, зневагу смерті ставив над матеріальними. Люди з лицарськими якостями були головною опорою держави. Незаперечним фактом є те, що українська нація мала державну незалежність доти, поки на її чолі стояв сильний, вольовий, мудрий провідник серед громадян держави була достатня кількість індивідів з лицарськими властивостями. А як тільки наверх виходили слабкі особи, все йшло шкереберть. Так було з україною - руссю, галицько - волинською державою, козацькою державою. Всі вони занепали, бо не стало сильних провідників. Отже, бажано, щоб учні зрозуміли, що саме сила була тим елементом духу давніх українців, з утратою якого ми почали втрачати спроможність до державотворення. Шестисотрічна неволя української нації була прямим наслідком цієї втрати. Якщо розглядати українську націю в минулому, можна сказати, що вона була сильною людською спільнотою. На жаль, її теперішній стан далеко не такий. Сьогодні українцям бракує вольових якостей. Це не означає, що серед українців зовсім немає людей із лицарським характером, просто таких людей замало. Без сильних людей національна спільнота не може існувати як держава. Отже, існування нашої держави прямо залежить від того, чи стане сильною українська нація. Сьогодні перед українською нацією стоїть велике завдання відновити в собі силу волі. Це завдання є цілком реальне, бо в глибинах українського ства ця сила обов язково є, перебуваючи у згорненому стані. Те, що було в нації, не може зникнути, воно може лише сховатися в надрах національного організму.

і нам сьогодні належить тільки віднайти найбільш ефективний спосіб, як вивести українську силу наверх. Методом виховання людей словом і ділом. Тобто поширення серед українських мас такої системи цінностей, яка вихову силу, динамізм й активність. Головним у цій пропаганді мають бути два моменти. утвердження віри у величезну цінність сили і власну здатність перемагати. Якою буде українська нація, це буде залежати від того, наскільки глибоко. Теперішня українська керівна верства зрозуміє значення національної ідеї для україни. Отже, будемо все ж сподіватися, що національно - державницьк почування з часом проникнуть у серця усіх верств нашого суспільства українська держава матиме надійну опору в широких народних масах. Вивчення розвитку національної самосвідомості - одна з ключових проблем курсу національної історії. Ознайомлюючись з подіями та сторичними постатями, учні мають змогу простежити складні шляхи боротьби народу за свою мову, культуру, за національну школу, за існування, в кінцевому рахунку, української нації з притаманними їй корінними рисами і відмінностями. Особливу роль у збереженні та розвитку національної самосвідомості завжди відігравали школа й учитель. Безумовно серед факторів, що найбільше впливають на формування національної свідомості учнів, важливе місце посідають гуманітарн предмети і насамперед історія україни. У ході її вивчення формується історична свідомість людини, що є чи не найвизначальнішою складовою національно свідомості. 1 формується людина - громадянин з високою національною гідністю, національним характером, складом мислення. Курс історії україни покликаний донести до свідомості учнів розуміння того, що український народ сформувався історично, має свою самобутню культуру, свою державність, пройшов складний трагічний і героїчний шлях боротьби за рідну землю. У процесі отримання знань про свою батьківщину, минуле, про визначних людей, народні традиції та ідеали формуються історична пам ять, патріотизм і громадянська позиція підростаючого покоління. Ніхто, напевно не буде заперечувати того, що навчання дітей сторії - це перший ступінь формування духовної культури особистості, прилучення до загальнолюдських гуманітарних цінностей, її громадянського та національного самоусвідомлення. Саме тому навчання історії нині набирає в україні особливої ваги, й необхідно розробити такі історичні курси, принципи й методи навчання, які б дали бажані результати. Але разом з тим молодший шкільний вік є дуже важливим з погляду формування мислення, свідомості та людських якостей дитини. У цьому віці дитина повинна одержати перше уявлення про те, за якими законами існують природа і суспільство, за якими правилами та моральними нормами живуть людські спільноти від сім ї до народу й держави. У неї вперше пробуджуються соціальні почуття, розуміння цінності таких людських якостей, як чесність працьовитість, доброта, милосердя й прагнення до вироблення відповідних якостей у себе.

Дуже важливим є також пробудження у дитини інтересу й поваги до життя людей, до їхнього минулого і сучасності, до пам яток істор природи, бо без цього неможливе виховання патріота свого народу, сво держави. Всі ці завдання повною мірою може розв язати спеціальний курс для початкової школи, який інтегрує елементи знань з історії, народознавства, суспільствознавства, допоміжних історичних та інших гуманітарних дисциплін. Базою такого інтегрування виступає історія. Людина лише тоді стає активним членом суспільства, коли добре знає, хто вона, й якого роду, коли справді знає свій народ, його історичну долю, його шлях в історичному житті, його природжену національну вдачу, здібності, хист; коли знає, що народ має вічно цінне і що тимчасове, поверхове; коли безпосередньо відчуває всією душею й розуміє свою органічну належність до свого народу.

Отже, проведення такого курсу є досить цікавим внеском у перебудову системи історичної освіти в середній школі, в її переорієнтацію на вирішення найважливішого завдання сучасності - виховання громадян україни. Мисан у статті якої історії та як потрібно вчити п ятикласників стверджує, що низька техніка читання ускладню вивчення пропедевтичного курсу саме в початковій школі. Саме цей курс повинен покласти початок цілісному процесу формування історичної свідомості майбутнього громадянина. Він має засвідчити приналежність дитини до певного народу.

Глибоко відчувати цю приналежність зможе лише той, як стверджує гр. Наш, хто змалечку зрісся з нацією, хто змалечку звик дивитися на рідну націю, як на щось міцне, віковічне, закономірне, що з давніх - давен при всяких умовах існувало, існує і буде снувати, що існує на непорушних законах і через те ніколи не руйнується, а навпаки - міцніє. “без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик м. За короткий час в україні створену нову цілісну систему викладання історії україни та всесвітньої історії, оновлено зміст та структуру сторичної освіти. Вона повністю звільнена від ідеологічних, вузько класових підходів і поглядів на розвиток суспільства, оцінювання минулого та перспективи майбутнього. Новий навчально - методичний комплекс зорієнтований на пріоритети науки, гуманістичні та демократичні цінності, інноваційні педагогічн технології, їхнє поєднання з досягненнями народної педагогіки, яка була завжди властива українському народові. За останні роки сформувався новий образ учителя сторії. Постійно зростає його роль у навчальному і виховному процесах. Відомому демократу д. Харкнессу належать слова, які безпосередньо стосуються вчителів україни. “учитель – не єдине джерело впливу на розвиток дітей, але його життєво необхідна складова. Нам відводило небагато часу на те, щоб допомогти засвоїти знання і зрозуміти, що вони повинні стати гідними громадянами своєї батьківщини, нашого неспокійного континенту і загального дому, який постійно перебуває під загрозою”. Праця вчителя історії сповнена великої відповідальності. На наш погляд, сучасному вчителю історії мають бути притаманні такі риси. Державницька свідомість. (в непростих сучасних трансформацій українського суспільства від тоталітаризму до демократії, правової держави, громадянського суспільства вчитель є провідником державницьких ідей, послідовно наголошує на історичні традиції та прагнення українського народу до свободи, незалежності власної держави. Спираючись на багатий історичний та літературний матеріал він змальовує героїчні постаті князів, гетьманів, героїв національно - визвольної боротьби, простих людей, для яких державність україни завжди була найвищим життєвим сенсом. Саме вони та їх справи повинні стати яскравим прикладом для учнівської молоді. Професійна майстерність. (цей аспект охоплює дві сторони питання. Вільне володіння історичним матеріалом, постійне вдосконалення своїх знань, напружена робота над собою, а також оволодіння сучасними педагогічними технологіями, інтерактивними методами навчання, які зможуть давати вагом результати у навчанні та вихованні учнів. Вчитель історії ніколи не стоїть на місці, знаходиться в постійному пошуку.

Він самостійно конструює оригінальн педагогічні прийоми навчання, створює власну педагогічну лабораторію. Гуманіст очна спрямованість викладання – якісно новий момент в навчанні історії. Адже в центрі історичних подій не стояти партії, класи, рухи, а конкретні люди з її постійними життєвими потребами. Звернення до особистості, духовних цінностей утвердження високих моральних норм. Як найкраще відповіда деям конституції україни. “людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в україні найвищою соціальною цінністю. В процесі навчання та виховній роботі дає можливість педагогу знайти свій особистий підхід до кожної дитини. Вчитель не тільки сприймає, а всебічно підтримує право кожного учня на власне бачення історичних подій, яке може відрізнятись від позиції педагога та авторів підручників. історичний плюралізм, багатоманітність відкривають пере учнями шляхи до подальшого пізнання, а не до простого засвоєння “суми знань”. Демократизм навчання передбачає всебічну педагогіку співробітництва, атмосферу дружби взаємоповаги та чуйності вчителя та його вихованців. Особистість педагога, його висока особиста культура – запорука педагогічного успіху.

Саме вони пробуджують у учнів інтерес до навчального предмету, бажання продуктивно працювати, спонукають до дослідницької роботи. Справжній вчитель завжди бачить у своїх вихованцях перш за все особистість, а лише потім учня, саме тому хотілось нагадати і про думку в. Якщо ми будемо намагатись, щоб всі сили душі дитини були поглинуті уроками, життя його стане не зносним. Він повинен бути тільки школярем, але перш за все людиною з багатогранними інтересами, запитами, прагненнями”. Зовнішній вигляд, емоційність мови, доброзичливість педагога часто створюють важливий позитивний образ, який є прикладом ля школярів. Відкритість, щира увага вчителя до внутрішнього світу учнів, розуміння їх – народжують повагу і довіру до педагога, бажання йти за ним. Принципи викладання історії в школі. Відповідно проекту концепції історичної освіти україни визначаються основні підходи і головні принципи викладання, серед яких. А) (науковість) введення в науковій обіг нових історичних матеріалів, документів, маловідомих джерел, використання тільки перевірених посилань на публікації, як мають під собою історичні факти; застосування найновіших педагогічних технологій; б) (об’єктивність) відхід від штампів, ідеологічних стереотипів, політично кон’юнктури, відображення історичних діячів, політичних рухів без фальсифікацій міфотворень; в) (демократизм) широкий простір для творчої роботи вчителя, вибір педагогом різноманітних форм, методів і прийомів викладання, педагогіка співробітництва, формування критично - аналітичного мислення учнів; г) (гуманізм) виховання у молоді в процесі викладення високих моральних і духовних цінностей, досягнення розуміння, що найвищим ідеалом суспільства є життя людини, права і свободи, добробут, зростаючі матеріальні і духовні потреби; заперечення воєн, расової чи національної виключності; д) (національний компонент) постійне звернення до великої історичної, культурно спадщини українського народу, його демократичних та гуманістичних традицій, споконвічного прагнення до незалежності; вивчення історії своєї країни, рідного краю; е) (цивілізаційність) усвідомлення особливих та загальних закономірностей розвитку суспільних процесів, підхід до вивчення історії за планом. історія рідного краю – національна історія сторія європи – історія американського континенту, азії і африки; розгляд аналіз історичних явищ без ідеологічних догм, враховуючи політичний, економічний, теологічний, географічний і психологічні фактори. Національна самосвідомість є інтегральним показником усвідомлення історичного досвіду та суспільного інтересу - чинників, що відіграють вирішальну роль у процесі самоорганізації людей у переломні моменти буття. У сучасній школі викладання історії поділено на два окремі предмети - історію україни і загальну історію. Вони вивчаються паралельно і синхронно, але за різними підручниками. Проект не має такого поділу, вітчизняну історію в ньому подано на тлі всесвітньої. і якщо вивчення всесвітньої історії має сприяти формуванню загальнолюдських, гуманістичних поглядів, то вивчення вітчизняної історії формує ще й громадянина, патріота, з яким держава і суспільство пов язують перспективи свого подальшого розвитку.

Головною метою сучасного загальноосвітнього навчального закладу в україні є виховання громадянина україни, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості. Виходячи з цього, головними цілями навчання сторії є. Ознайомившись детально з програмою, автор дипломної роботи старається простежити, як проходить формування національної свідомості на уроках вітчизняної історії в сучасній школі у 5 - 11 класах, використовуючи при цьому досвід роботи з учнями під час проходження педагогічної практики. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки сторії українського народу.

Учні захоплюються минулим україни і бажанням більше знати про нього, прищеплюється школярам любов до історії як науки про минуле людства. Початковий курс історії органічно поєднується з іншими шкільними предметами та розв язує не лише спеціальні, але й загально педагогічні завдання. Розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширю кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національно свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах, але все - таки закладаються початки. Під час вивчення курсу історії україни у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості. «найвидатніш сторики україни. Грушевський та інші, заснування києва. Становлення київської держави. Перші князі, виникнення козацтва, розбудова богданом хмельницьким українсько держави, здобуття україною незалежності. Будучи на практиці у школі. Клекотини, я спостерігала, як учні вчать тему давня сторія україни в історичних джерелах. Зокрема, як відбувалось залюднення території сучасної україни, школярі більше взнають про минуле нашої батьківщини. Розповідаючи про столиких первісних людей, вчитель пропонує конкретно вивчити одну з - них (кирилівську, мізинську, каїк - кобинську чи іншу) і підкреслює, що на україні таких стоянок відкрито вже багато, створює в учнів уявлення про значне поширення первісних людей на україні. Основні засади сучасного уроку.

Сучасний стан навчально - методичного комплексу загалом дає змогу вирішувати різноманітні освітні завдання. Навчальні, розвиваючі, виховні. Водночас гострою залишається проблема щодо методичного забезпечення уроку, оволодіння ефективними педагогічними технологіями. Значно розширюється критерії оцінювання самого уроку, які, на наш погляд, можуть бути такими. Окреслимо також деякі проблеми щодо викладання історії в школі. Велике значення під час вивчення курсу істор мають вступні уроки. Вчитель не лише ознайомлює школярів зі змістом і завданням курсів, підручниками, а знаходить можливість для національного і патріотичного виховання. Обов’язково слід розповісти про становище українських земель у той чи інший історичний період, споконвічне прагнення українського народу до свободи, незалежності, власної держави. Неабияке значення мають героїчні теми. Робиться наголос на тому, що на кожному історичному етапі українці вели боротьбу із зовнішніми ворогами, виборювали своє право на існування. Перед учнями постає велична галерея історичних образів. Князів, гетьманів, керівників народних повстань, політичних діячів, борців за українську справу.

Учням 5 - 7 класів важливо пояснити, щоб вони зрозуміли, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історичних дисциплін на цих паралелях передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні факти, які визначають епоху і є основними, найсуттєвішими; постійно розвивати вміння і навички учнів щодо праці з історичними фактами, що дають узагальнену картину минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно - наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучість руху суспільства до сторичного прогресу.

Важливим інструментарієм історичного пізнання на цьому етапі вивчення історії стануть шкільні підручники, посібники, хрестоматії з сторії, історичні атласи, контурні карти, збірники дидактичних вправ, зошити з сторії тощо. Велика увага приділяється наскрізним історичним поняттям, таким як. історичні джерела, держава, монархія, республіка, демократія, релігія, матеріальна та духовна культура. Практикою доведено, що високу ефективність мають уроки, на яких використовуються прийоми коментованого читання підручника, робота з текстами підручників та посібників, сторичними документами, малюнками, дидактичними вправами. Зустрічі з історією не можуть обійтись без звернення до історії рідного краю. Діти повинні розуміти не лише загальні історичні процеси, а й уміти локалізувати їх. Запропонована нами модель вивчення історії рідного краю може мати такий вигляд. Знання, які здобувають учні, переходять із класу до класу, повинні розширювати їхн логічне мислення, розвивати вміння та навички до історичного пізнання. Цей новий етап роботи потрібно реалізувати під час викладання історичних курсів у 8 та 9 класах. Розкрити перед учнями великий шлях, пройдений українським народом, від гетьманської держави, національно - державницьких ідей другої половини хiх ст. До початку української революції 1917 р. – одна із основних проблем, яку має реалізувати вчитель. Вивчення історії україни збігатиметься із загальним контекстом всесвітньої історії. Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять. індустріальне суспільство, соціальна структура суспільства, національно - визвольна війна, соціальна революція, технічний прогрес, гуманізм, національно - культурне відродження. Зростають і вимоги до зун учнів. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками. Плануючи роботу з учнями 10 - 11 класів, учитель орієнтується на розвиток логічного мислення старшокласників, їхні вміння і навички щодо самостійної роботи. Уроки шкільні лекції, семінари, конференції, диспути, практикуми, міжпредметн уроки – повинні посісти в навчальному процесі пріоритетне місце.

На наш погляд, буде доцільним проводити конференції старшокласників за темами, як найбільше за обсягом містять навчального матеріалу і є соціально - політичне важливими. “українська революція і боротьба за збереження державно незалежності україни1917 - 1920 рр. У хi класі буде цікаво провести учнівську конференцію на тему.

“україна в роки другої світової війни”. Епіграфом ц конференції повинні стати слова президента україни л. “ ми можемо сказати, що в українського народу два головні національні свята – день перемоги день незалежності. Свята великі, світлі і взаємопов’язані”. Під час вивчення курсів історії україни та всесвітньої історії важливо сформувати у старшокласників національні, міжнаціональні та загальнолюдські цінності. У зв’язку з цим потрібно звернутися до історичних понять та термінів. Крах тоталітаризму і перемога демократії, тенденція посилення європейсько нтеграції, еволюційне просування демократичних країн до соціально - орієнтованого громадянського суспільства. В поєднанні з історичним поняття “державність україни” все це дає можливість сформувати у старшокласників цивілізаційний погляд на історію і суспільство, яке може бути визначено такою оцінкою. “я – громадянин україни, я – громадянин європи, я – громадянин світу”. Формування цілісності історичних знань. Однією із проблеми викладання істор комплексний підхід до засвоєння історичного матеріалу.

Як правило більшість учнів в цілому володіють історичними факторами, можуть викладати їх в хронологічній послідовності та знають найважливіші історичні дати. В той же час проблемою залишається формування у школі загального історичного світогляду.

Учні досить абстрактно уявляють історичний процес, як єдине ціле.

Виклика труднощі оперування та використання понятійного апарату.

Започаткована дванадцятибальна система дає можливість і систематизувати знання школярів. Учн повинні знати в яку історичну епоху відбувається та чи інша історична подія, в чому полягає її сутність та історичне значення. Теоретичні та фактологічн знання суміщують з знаннями про історичну добу (тисячоліття, століття, дата). У загальному вигляді це зображення у вигляді таблиці. Проблемне навчання на уроці історії. Під проблемним навчанням розуміють сукупність методів, за допомогою яких перед учнями створюється проблемна ситуація, формуються проблеми, шукаються шляхи їх вирішення та саме рішення. Умовою для створення проблемної ситуації є включення в урок кількох, під час суперечливих поглядів по проблемі, яка вивчається. Учн повинні вибрати вірну точку зору та обґрунтувати її. Рішення проблемних завдань на уроці історії є найвищим етапом організації роботи з учнями. На відмінність від звичайних уроків, проблемне навчання спитається не тільки на пізнання історичних фактів та подій, а на розкриття причинно - наслідкових зв’язків. Вірне формулювання навчальної проблеми – одне із головних завдань, від якого залежить успіх та результативність уроку.

Характерною рисою проблемного навчання є постановка перед учнями проблемної ситуації, яка спонукає їх не тільки користуватися готовими знаннями, але і самостійно (під керівництвом вчителя) здобувати нові знання. Схематично це може мати такий вигляд. Репродуктивне навчання. Робота учнів з історичними поняттями. історичним поняттям називають ключове слово чи ключові слова, в яких відображено головні, важливі найбільш суттєві сторони історичних подій та явищ. Засвоєння учнями сторичних понять є найважливішим завданням навчання історії в школі. Процес формування історичних понять починається з визначення суттєвих ознак та розкриття їх на конкретному історичному матеріалі. Далі учні повинні знати сутність історичного поняття. Наступними етапами роботи є визначення місця сторичного поняття в загально історичному процесі та їх зв’язок з іншими сторичними поняттями. Методистами виділяються наступні етапи формування понять. Дослідження дидактів та методистів підтвердили, що поняття та теоретичні положення в шкільних курсах істор можуть бути засвоєні лише при умові знань учнями конкретних історичних фактів. Політичне піднесення удільних князівств. Помітний економічний розвиток удільних земель. Панування натурального господарства. Розвиток феодальних відносин. При викладанні історії україни слід звернути увагу на вивчення основних понять та ідей курсу, які є провідними в усіх класах і акумулюються в наступних положеннях. Між предметні зв’язки на уроках історії. Координація історичної освіти з іншими гуманітарними предметами відкриває шляхи підвищення ефективності викладання історії. Звернення вчителів до змісту і методів суміжних дисциплін дає можливість значно розширити вирішення завдань навчально - виховного процесу.

Особливе місце у відтворенні подій історичного минулого займає художня література. За допомогою художнього твору – вчитель одержує змогу реконструювати історичні події, показати колорит епох, узагальнити образи історичних діячів. Наприклад, при вивченні найбільшої теми з історії української революції у 10 класі. (теми 2 - 3) вчитель може звернутись до твору миколи виговського “на українському свят свободи”. В києві відбулося урочисте “українське свято свободи”. Майдани й вулиці столиці україни були заповнені людьми. Робітники, селяни, інтелігенція, військові під синьо - жовтими прапорами з усіх усюдів сходилися на площу свято софії, щоб звідти організовано, з піснями, пройти вулицею фундуклеївською на хрещатик, маніфестуючи волю всього українського народу жити в суверенній україні. Очевидець цього історичного акту так описує події. “кожна група має свій прапор з написом. Прапори з різного матеріалу, є шовкові, оксамитові, з портретами цілими картинами”. Йшли колони війська, робітників фабрик і заводів – уперше під національними прапорами. Після рядів війська та робітників і інтелігенції підходить скромна валка на чолі із проф. Він тільки повернувся із заслання, де був більше двох років, есь посивів, побілів”, – зауважив автор репортажу.

Аж нараз із гущі демонстрантів залунало. Студенти під орудою о. Копиця – “величезна маса, що зайняла простори обох садків перед думою – дружньо і влад – проспівали ще не вмерла україна”. Так визвольні мотиви народного славна вперше після падіння царату вільно і розлого зазвучали на вулицях столиці україни, яка вставала з колін і заявляла, що все віддасть за “свою свободу”. Слова гімну полум’яніли на багатьох прапорах, на яких маяли гасла. “хай живе вільна україна”, “душу, тіло ми положим за нашу свободу”. Звернення до художньої літератури, в першу чергу до поезії, відкриває можливост створення особливої емоційної атмосфери уроку.

Практичний досвід це підтверджує. Наприклад, при вивчення теми “війна радянської росії з українською народною республікою. Проголошення незалежності унр” (10 кл. Українська революція. ) велике психологічне враження на учнів має вірш павла тичини пам’яті тридцяти”. На аскольдовій і дніпро - ріка. Робота учнів з історичними документами. Важливого значення для розкриття сторичного минулого набуває використання на уроках архівних матеріалів та документальних джерел, які викладені в підручниках, посібниках чи об’єднані та систематизовані в хрестоматійних збірниках. Це дає можливість конкретизувати виклад матеріалу та наблизити школярів до історичної епохи. Як правило, до аналізу документів залучаються учні, перед якими ставляться логічні завдання. Організація роботи учнів з текстовими таблицями та схемами. Ефективність навчання визначається конкретними знаннями, вміннями та навичками, які здобули учні в процесі уроку.

Велику допомогу в цьому їм надають узагальнюючи схеми та таблиці. Вони містять головні, найбільш суттєве для школярів. Дати, події, факти історичні поняття. Схеми та таблиці можуть виконувати різноманітні функції, наприклад, узагальнення історичного матеріалу (див. Схему 1), чи формувати логічне мислення у учнів (див. В курсі “історія україни” та учн зустрічають чимало історичних образів. Для значної категорії звернення до сторичних персоналій є непростою проблемою. Тільки в курсі вітчизняної істор учень має виявити знання історичних портретів, зокрема князів, гетьманів, керівників національно - визвольного руху, політичних діячів, видатних представників суспільного і культурного відродження. Часто це не можна зробити тільки за шкільними підручниками, тому велика увага надається самостійній роботі, використанні довідкової, документальної та сторико - публіцистичної літератури. Робота з хронологією на уроці. У методиці викладання історії вироблено низку прийомів, які допоможуть учням відновити чи збагатити свої знання з хронології. Насамперед – це складання хронологічних таблиць. Учні пишуть у хронологічній послідовності дати і назви подій, що допомагає закріпити їх у пам’яті. Робота учнів з текстами підручників та посібників. Кінцева мета самостійної роботи учнів над текстом підручників і посібників, а також різноманітною історичною літературою – узагальнити історичні факти, знаходити зв’язки між ними і робити висновки. Етапи роботи з історичною картою. Уявлення за допомогою карти історичних подій (напрямків походів, місць битв, стратегічних планів полководців, районів народних повстань національно - визвольних рухів тощо); економічного розвитку, побуту, культурного поступу чи іншої епохи. Якою повинна бути мова учнів. В ході уроку історії вчитель зверта велику увагу на всебічний розвиток української мови. До усної відповіді учнів ставлять такі вимоги. – змістовність викладу – повне, конкретне, чітке розкриття теми з використанням найважливіших історичних фактів, їх оцінка з висновками й узагальненнями; – багатство мови – вживання історичних термінів, синонімів, образних висловів тощо. Багатство мови зумовлює використання історичних документів, знання літературних пам’яток епохи, історико - публіцистичних творів; – правильне вживання слів – забезпечується додержанням норм українсько літературної мови, відсутністю слів - паразитів, жаргонних словотворень, русизмів, правильною вимовою і написанням історичних термінів. В учнів розкриваються та розвиваються здібності, виховується громадянська свідомість, гідність та честь в гармонійному поєднанн національних та загальнолюдських цінностей, утвердження ідеалів гуманізму.

Коли говорять, що процес навчання має бути виховуючим, мають на меті, що він усією організацією й змістом повинен сприяти формуванню свідомих громадян. Перебуваючи на практиці, довелось працювати з учнями 9 класу над темою. Українська культура в другій половині xix ст. Учні в ході розповіді вчителя записали основні питання, як потрібно розглянути. Двоє учнів зробили невеликі повідомлення про прочитане ними дома. Потім учні доповнювали своїх товаришів - розповідали про найбільш яскраві сторінки з життя діячів культури. Така робота дуже важлива в старших класах, оскільки допомага вчителеві прищеплювати учням прагнення поповнювати свої знання, використовувати для цього спеціальну літературу.

Учні дізнаються, що на традиціях взаємозбагачення розвивалися російське та українське образотворче мистецтво. Вершин світового мистецтва досягла творчість іллі рєпіна. Він народився, провів дитячі та юнацькі роки в україні, назавжди зберігши почуття щирої любові до братнього українського народу.

Серед багатьох його картин української тематики найвизначнішою полотно запорожці пишуть листа турецькому султанові. Цю картину було розглянуто. Урок організований так, щоб учень прагнув думати і звертатися до додаткової літератури - не тільки книжок, а й газет. Таке спрямування роботи привчає школярів стежити за політичними подіями, виробляє в них навики, необхідні пропагандисту й агітатору - тобто створює сприятливі умови для формування певного світогляду.

Крім того, ця форма роботи пробуджує живу думку учня, викликає потребу поділитися з іншими тим, про що він дізнався, до яких висновків прийшов. Отже, вивчення важливої теми було побудовано так, щоб учень не обмежувався засвоєнням розповіді вчителя й тексту підручника, а звертався до різноманітної додаткової літератури. Це не перевантажує школярів, тому вони здебільшого планують свій день так, щоб залишився час для ознайомлення з різною літературою. А такі завдання допомагають зробити читання цілеспрямованішим. Весь комплекс проведеної роботи допоміг учням якнайкраще засвоїти тему.

Така організація вивчення важлива для формування світогляду, сприяла розвитку в учнів почуття відповідальності за її засвоєння. По - друге, - вони познайомилися з літературою, що дуже важливо для всебічного розвитку молодого покоління. По - третє, вони дістали навички роботи, вміння складати свої виступи й повідомлення. Проблема виховання учнів на трудових традиціях народу однією з найактуальніших. Це означає передачу історично нагромаджених кращих зразків свідомого ставлення людей до праці і активної трудової діяльності. Невичерпн багатства трудової діяльності виступають джерелом матеріального і духовного життя людини. Усвідомлення учнями її значення. Коли школярі знайомляться з таким матеріалом, у них виробляється свідоме ставлення до праці, прагнення до примноження трудових традицій народу.

А це в свою чергу, сприяє формуванню їх національної свідомості. У 10 - 11 класах учитель доручає учням самостійно готувати реферат, повідомлення, добирати документи з газет про передових людей, чия праця прославляє нашу країну.

Широкий простір для участі учнів у суспільно - корисному трудовому процесі відкриває позакласна і позашкільна робота у предметних гуртках, на пришкільній ділянці, обладнанні шкільних майстерень. Спостерігаючи учнів у процесі навчання та праці, поза уроками, учитель, класний керівник вивчає характер, інтереси, нахили своїх вихованців. Це дозволяє краще організувати виховний процес і допомогти професійній орієнтації учнів. У своєму творі на тему про яку професію я мрію випускник сш № 1 м. Усі професії почесні і корисні. Але моя мрія - стати вчителем. Вірю, що моя мрія здійсниться. Перебуваючи на практиці в школі № 1 м. Хмільника можна було побачити уроки історії україни у 10 класах, при вивченні теми початок української революції. Виклад матеріалу відбувався в чіткій, логічній послідовності. Учні дізнаються, що лютнева революція в росії надала могутнього поштовху національно - визвольному рухові на українських землях. Центральна рада утворилася 4 березня 1917 р. і за надзвичайно короткий час стала впливовим представницьким органом народної влади. Головою центральної ради було обрано м. Центральна рада 23 червня 1917 р. Прийняла і універсал, у якому проголошувалася автономія україни і наголошувалося, що однині сам будемо творити наше життя. Ii універсал центральною радою був проголошений 3 липня 1917 року.

У цьому документі вказувалося, що центральна рада, до складу, якої буде введено представників різних народів, які проживають на українських землях, стане єдиним найвищим органом революційної демократії україни. Напередодні 1917 року у містах проживало 20 % населення україни. Які висновки про соціально - економічний розвиток українського суспільства дає підставу зробити ця цифра. Чим пояснити появу на політичній арені центральної ради. Які фактори зумовили швидке зростання її авторитету, популярності, сили. У своїй праці звідки пішло українство і до чого воно йде м. Українці не мають наміру одривати україну від росії. Коли вони мали б такий намір, вони виступили б широко й одверто з таким гаслом бо тепер за се вони б нічим і не ризикували. Коли вільно полякам жадати відновлення незалежної польщі, то вільно й українцям, якби вони схотіли домагатися відлучення україни і повернення її у те становище, в якім вона стояла перед актом 1654 р. безправна нерушеним російським урядом. Але українц не мають наміру відділятися від російської республіки. Вони хочуть задержатися в добровільному і свобідному зв язку з нею. Хто очолював делегацію центральної ради, яка у травні 1917 р. Вручила тимчасовому уряду вимогу проголошення автономії україни. Отже, вивчаючи цей матеріал в учнів формується почуття гордості за свою вітчизну, за тих діячів, які прагнули, щоб україна була автономною. А вже пізніше учні дізнаються, що 7 листопада 1917 р. Ухвалено iii універсал, у якому проголошується утворення української народної республіки. Звичайно, старання не бувають марними. Потім 11 січня 1918 року був ухвалений iv універсал. Лейтмотивом цього документа була теза. Однині українська народна республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу.

Питання національного виховання юнацтва є сьогодні як ніколи актуальним, адже від молоді залежить, якою буде наша україна у третьому тисячолітті. Провідне місце у вихованні учнів, формуванні їх національно свідомості належить урокам історії, а також добре продуманим і чітко спланованим позакласним заходам. Уже 13 років викладає історію у школі № 1 м. Хмільника тимошенко м. На її уроках завжди звучить мотив національного виховання. А йде це від глибокого усвідомлення великої ролі вчителя у формуванні майбутніх громадян. На уроці історії з теми велика вітчизняна війна 1941 - 1945 р. Розповідала учням 11 класу про те, що у роки війни україна втратила п яту частину населення. Школярі особливо були враженні, коли почули такі дані. Жителів республіки залишилися без даху над головою; було знищено 16150підприємств; 27910 колгоспів. Високих результатів у важливій справі формування національно свідомості можна досягти за допомогою добре продуманої системи навчання, різноманітних форм роботи як на уроках, так і в позаурочний час. Нанести на контурну карту результати перерозподілу українських земель між державами - сусідами на початку 1941 р. Які позитивн негативні наслідки мав цей перерозподіл. Здатність до героїзму у людей виявляється по різному.

Одна та ж людина може, ризикуючи життям, кинутись у палаючий дім, але виявиться абсолютно нездатною до виконання щоденної монотонної роботи. Тобто є героїзм моменту.

є героїзм важких періодів у житті свого народу - наприклад друга світова війна. і є героїзм буденний, коли люди свідомо і цілком добровільно беруть на себе якусь важку справу, розуміючи, що в іншому місці жити і працювати було б значно легше і простіше.

Що ж важче для людини. Героїзм моменту, героїзм важких періодів чи героїзм буднів. Чи є критерій героїзму.

В учнів виховується громадянська свідомість, гідність та честь в гармонійному поєднанні національних та загальнолюдських цінностей, утверджуються ідеали гуманізму, демократії, добра та справедливості. Розвивається творче мислення, формується власний погляд та критичне ставлення до інформації. Вже з перших класів учням прищеплюють інтерес до героїчного минулого нашого народу.

На уроках історії їх знайомлять з досягненнями нашо країни, вчать з повагою ставитись до героїв, які боролися за наше сьогоднішнє щасливе життя. Затамувавши подих, учні слухали розповіді про героїзм в роки великої вітчизняної війни. Нерідко вони самі підбирали матеріал з окремих питань. Клекотини на уроки історії часто запрошують учасників велико вітчизняної війни. Школярі уважно вислуховують їх хвилюючу розповідь. На одному з уроків після короткої вступної бесіди на тему велика вітчизняна війна було продемонстровано учням документальний фільм, що відображав под воєнних років. Курс вітчизняної історії дає багатющий матеріал для виховання в учнів почуття обов язку перед українським народом, перед усім людством, почуття особистої відповідальності за те, що відбувається навколо. Висвітлюючи історичні події, вчитель історії висловлює сво особисте ставлення до цих подій. Словам і вчинкам людей, розкриває не тільки політичні, ідейні, але й моральні мотиви вчинків. Щоб перевірити, як це вплива на старшокласників, їм було запропоновано дати письмові відповіді на запитання. Що таке висока свідомість громадського обов язку.

Вивчення відповідей учнів дозволяє зробити висновок про те, що учні старших класів мають певні уявлення про громадський обов язок, пов язують його з ідеалами свого життя. Однак чимало школярів сприймають усе, що їм дає батьківщина, як щось цілком звичне, недостатньо глибоко розуміючи, якими великими зусиллями людей завойовані ці блага. Багато учнів недостатньо усвідомлюють поняття обов язку.

Підбираючи матеріал з історії для прищеплення учням старших класів високої свідомості громадського обов язку, треба щоб цей матеріал відповідав певним вимогам. Необхідно, щоб виховний матеріал природно випливав з основного змісту уроку.

Працюючи над історичною та художньою літературою, над спогадами, листами видатних історичних діячів, вчителі підбирають такий матеріал, що дозволяє дати учням яскраве уявлення про події минулого. Водночас треба дбати про те, щоб використовувані відомості допомагали. А) розкрити суть або одну з ознак громадського обов язку; б) показати різні його прояви; в) проникнути у внутрішній світ людей високого обов язку.

Дуже важливою є також емоційна насиченість розповіді учителя. Учитель не може бути байдужим до того, про що розповідає. і його схвильованість передається учням. Необхідно також пов язувати виклад навчального матеріалу з життям, з діяльністю учнівського колективу.

Виховання любові до україни, рідної землі, малої батьківщини, народу; толерантного ставлення до всіх народів, що проживають на території нашої країни; формування готовності до повсякденної роботи задля процвітання країни, зміцнення української держави та готовності до її захисту.

Виховання національної самосвідомості - процес складний тривалий. На його результат впливають різні фактори. Соціальні, політичні, економічні, сімейні, власне виховання. Нелегкий процес державного будівництва незалежної україни зримо показав, що найпрогресивніші ідеї можуть повиснути в повітрі, якщо свідомість людей не готова до кардинальних змін, якщо не розбуджена національна самосвідомість, низький рівень громадянської культури мас. Процес виховання юного громадянина має бути спрямований на розвиток особистості, таланту розумових, фізичних і духовних здібностей дитини в їх найповнішому обсязі. Пріоритетним напрямом цього процесу є розвиток національної самосвідомості, яка вбирає в себе.

вміння осмислювати історії, культуру, мистецтво, цінності, мораль, звичаї, обряди, символіку свого народу, нації, рідного краю, оволодіння рідною мовою, систему вчинків, які випливають із любові, віри, волі й осмислення, готовність свідомо служити інтересам вітчизни. Особлива роль у вихованні національної самосвідомост належить школі, яка має готувати школярів до суспільного життя, формувати в них національний світогляд, патріотичні почуття, активну громадянську позицію. Формувати віру як особливо важливий феномен національно самосвідомості, завдяки якій знання набувають практичної енергії й реалізації. Формувати ідеї, почуття господаря рідного краю, творця власного життя, активного учасника доленосних подій історії рідного народу.

Стимулювати учнів постійно займатися самостійною науково - дослідницькою діяльністю з проблем історії, культури, духовності рідного народу.

Учитель повинен бути відданий ідеї української державності, він озброює учнів громадянськими знаннями, формує в них національну самосвідомість. У школах приділяється увага формуванню в учнів національного характеру.

Вічне правдо шукання, щедрість і довірливість, ласкавість ніжність, порядність і доброзичливість, працьовитість і талановитість, глибокий ліризм і задушевність, щирість і глибока волелюбність - лише деякі типові риси українського характеру, які потрібно формувати в учнів. Глибоке дослідження виховної мудрості минулих поколінь, творче відродження в сучасних умовах виховного потенціалу давньоукраїнсько міфології, трипільської культури, козацької педагогіки, національної символіки та інших духовних традицій збагачують засоби і можливості впливу на підростаюче покоління, відкривають нові перспективи розвитку української педагогіки на даному етапі і в майбутньому.

Неабияке місце належить питанням виховання молод насамперед вихованню почуття патріотизму, його ідейно - політичних та морально - етичних засад як складових. Питання виховання патріотизму, формування державної ідеолог й національного світогляду у молоді україни тісно пов язані з сучасними державотворчими процесами. До них входять такі провідні ідейно - політичн чинники як ставлення до політики, до ідеї державності, до рідної землі, до актуальних питань спілкування людей, що живуть в україні. Важливе місце у цьому процесі посідають морально - етичні засади - людяність і бережливе ставлення до близьких рідних, повага до поглядів і переконань іншої людини, совість, честь, стремління робити добрі вчинки, ідеї свободи совісті, поваги й толерантності до національних і релігійних почуттів особистості. Серед проблем, від розв язання яких залежить здійснення національного відродження україни, важливе місце належить формуванню національної самосвідомості. Це зумовлюється, насамперед тим, що високий рівень національної самосвідомості пов язаний не просто з теоретичним усвідомленням процесів національного відродження, а й з практичною готовністю людини до участі в розбудові належної держави. Без належного виховування процес побудови міцних підвалин української держави неможливий. Людина, байдужа до національних надбань свого народу, у якої немає національних орієнтирів, поступово втрача свій зв язок з батьківщиною. Зміст освіти, форми і методи навчання і виховання в школі мають будуватися на засадах гуманізму з урахуванням багатовіково сторії народу, на основі його національно - культурних загальнолюдських цінностей, нтернаціональними здобутками. Проблема національної самосвідомості має давні витоки, але найчастіше постає за умов становлення націй і формування національних держав. Тут вона набуває форми національної ідеї, яка трансформуючись під впливом конкретно сторичних умов, стає духовною основою життєдіяльності нації, подолання кризових етапів, що особливо загострюється на переломних етапах всесвітньо сторії. Вказане має більш ніж суттєве значення для сучасного стану україни, що переживає важкі труднощі на шляху утвердження своєї самостійності, розбудови національної держави. їх подолання неможливе без консолідації народу, усвідомлення й самоусвідомлення причетності кожного жителя україни до цього процесу, його громадянської позиції, зростання національної самосвідомості. В процесі дослідження можна зробити висновок, що поставлена мною мета досягнута, оскільки з ясовано особливості роботи школи з формування національної свідомості учнів у процесі вивчення вітчизняної історії. Виявлено найбільш доцільні методи та прийоми у роботі вчителя історії з даної проблеми. Проведено аналіз та узагальнено основні причини низької самосвідомості окремих учнів. Формувалися психолого - педагогічні та методичні умови ефективної роботи у вирішенні даної проблеми. Поставлені завдання було розв язано. Завершуючи свою роботу з впевненістю можна сказати, що національна самосвідомість сприяє підвищенню моралі особистості, стимулює бути доброчинним милосердним. Учитель створює сприятливі умови для формування в учнів національних почуттів гідності, патріотизму, бажання робити корисні для народу справи. На уроках вітчизняної історії вчитель виховує в учнів любов повагу до минулого україни, почуття національної гордості, гідності людини вільної держави, що в тривалій боротьбі відстояла свою незалежність, почуття відповідальності перед своїм народом. Сьогодні українські школи повертаються до національного виховання, яке є необхідною умовою формування національно самосвідомості. Хочеться, щоб цей процес відбувався повсякчасно, на уроках і в позаурочний час і в першу чергу під час вивчення вітчизняної історії. Для виявлення рівня сформованості національної самосвідомості учнів нами було вивчено рівень їхніх знань з історії україни. До уваги бралися повнота, точність, усвідомлення, глибина знань, вміння застосовувати їх у повсякденному житті. Науково - дослідницька робота була спрямована на перевірку робочої гіпотези, висунутої на початку дослідження. Вона мала на меті визначити рівні сформованості національно самосвідомості учнів 7–9 класів, розробити методику їх виявлення та оцінки. Дбайливим ставленням до культурно - історичних надбань свого народу, толерантним ставленням до представників інших націй та народів, повагою до їх культури; здатністю емоційно переживати успіхи і невдачі свого народу, вмінням реалізувати своє почуття любові до рідного краю, країни, готовністю працювати на благо батьківщини. Небажанням і неготовністю у майбутньому до праці на благо своєї батьківщини, до примноження її національно - культурних багатств, до захисту народу і держави від будь - яких посягань; 3. Нотатки на берегах конспекту міхновських читань професора мороза. 31 серпня - 1 вересня - с. Україна від кия до кравчука. 31 березня - 27 квітня. 31 серпня - 1 вересня. До питання про створення незалежної української держави (1648 - 1654 рр. Формування національної самосвідомості учнів засобами еколого - натуралістичного виховання. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Всесвітня сторія 5 - 11 класи. Рекомендовано міністерством освіти україни. Правобережна україна. Відродження козацької державності й визвольний рух проти панування речі посполитої (80 - 90 - ті р. Xvii - початок xviii ст. Особливості формування національної свідомості молоді та сучасному етапі державотворення нж. Ознайомити учнів з проблемою походження слов ян, їх розселення на території україни, заняттями, суспільним і духовним життям антів, підкреслити думку, що анти були прямими предками українців; вчити учнів вмінню працювати з історичними джерелами, робити відповідні висновки, виховувати гордість за своїх далеких предків. Назвіть у хронологічній послідовності за перебуванням на території україни кочові народи доби раннього залізного віку.

Покажіть їх на карті. П яте питання плану є своєрідним підсумком. Учитель наголошує, що україна - одна з найбільших країн європи, яка має багатовікову славну історію, але довгий час український народ був позбавлений права на неї. Лише після здобуття незалежності історія україни наповнилася новим змістом. Вчені довели, що найдавнішу історію україни слід починати з часу появи перших людей на українських землях 800 - 700 тис. Завдяки самовідданій праці вчених різних галузей у цілому реконструйовано процес формування українського народу, походження його державності. Як ви розумієте поняття велике переселення народів. Як племена і народи населяли території україни. Якими були стосунки слов ян з готами, гунами і аварами. Висвітлити політику московського уряду щодо україни на злам xvii - xviii ст історичну постать і. Мазепи, навчити формулювати проблемну задачу і давати на неї відповідь, користуючись різними джерелами, активізувати пізнавальну діяльність через виконання логічних завдань; формувати в учнів національну свідомість. Епіграф уроку, суспільство, що має віру в себе, мусить мати і відвагу глянути і на неприкрашену правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу (м. Грушевський) вчитель. Вже декілька уроків ми вивчаємо період історії, що охоплює xvii ст він сповнений героїчних подій, зрад, помилок, здобутків. Для чого потрібно нам так детально звертатись до того, що було 300 років тому.

Етапи діяльність вчителя діяльність форми уроку учнів роботи 1. Гетьман, студент, чернець - хто він. 3 його ім ям пов язано руйнування відпові - а) історичні суботова, розриття могили ді загадки. Хмельницького брюховецький хто вони. Його так любили люди, що змальовували на іконах. Його називали сонце руїни 5. 3 його іменем пов язані підписання дорошенко гадяцько угоди, конотопська битва. Його знали, як архімандрита гедеона, князя сарматського, а життя своє. Закінчив з мотузкою на шиї. Його правнучка була дружиною о. Його призначив гетьманом дорошенко московський цар, але від його ж руки він два його сини загинули в сибірі. Пройшов шлях від простого козака до і. Самойлович гетьмана, всіляко догоджав московському цареві, став першим боярином, а вбили його самі козаки. Найвідоміший отаман, якого татари брюховецький називали шайтаном. Знапастив єси богу сироту україну.

За те ж тобі й дяка церков - домовину лт г. Нема кому полагодити. Назвіть причини і мету повстання 1702 - 1704 рр. Розкажіть про хід повстання під проводом с. Проаналізуйте документи, висловіть думку про ставлення козаків до с. Перехід подивіться на дошку, це лінія часу з історія укра - до нового позначеними подіями, згадуємо їх. Матеріалу 1654, 1659, 1667, 1704. Дописуємо лінію часу.

1709 як бачимо якгіюд відбува - вона також чорна і пов язана з іменем лися в ці роки. Що відбулося в цьому році, ми якими сторич - взнаємо сьогодні на уроці. Ними особами пов язан. Новий у 1687 році гетьманом лівобережної матеріал. Мазепа, він гетьманував розповідь 22 роки до 1709 року.

Улюбленцем московського царя петра і, який нагородив його орденом андрія первозданного, найвищою нагородою. Але той же цар наказав служити анафему йому на багато років. Вже більше 200 років історики і пересічні громадяни сперечаються, хто ж він мазепа - патріот чи зрадник. На це питання спробуємо відповісти і ми. Етапи діяльність вчителя діяльність форми уроку учнів роботи підсумок вчителя. історична особа не учні бува деальною, як і кожна людина. Вислов - тому оцінювати її треба так. Яку мету люють вона ставила і які методи її досягнення свої вибирала. Трагедія мазепи, на мій думки погляд, в тому, що благородну мету - утворення незалежної держави він намагався здійснити невірними способами. Але його крок з точки зору нашого епіграфу все ж таки дав багатьом не зневіру, а силу.

Яку державу очолив германаріх. (політичне об єднання племен готів) 7. До яких часів належать перші письмові згадки про україну.

На які групи візантійські, готські та інші історики поділяли венедів. (склавінів, антів власне венедів) по горизонталі. Головний режисер київського театру березіль. Середньовічна монета, поширена на українському ринку у xvi - xviii ст. Улюблена зброя козака. Турецький порт, який не раз брали запорозькі козаки. Генеральний писар у гетьмана мазепи до 1708 р. Давній український жіночий одяг. Соратник богдана хмельницького, ватажок повсталих у прикарпатті 1648 р. Відрога старокиївської гори. Перша на наддніпрянській україні газета українською мовою. Український живописець (стояла слухала весну.

Феодальна повинність у київській русі. Старовинний військовий головний убір. Проукраїнський чудотворець, визнаний давніми греками нащадком бога. Українська письменниця, авторка книги легенди старокиївські. Газета, заснована видавцем - редактором м. Сенетовським у 1869 році. 38 гетьманська столиця. Керівник загону повстанців на прикарпатті 1644 - 1649 рр. Український першодрукар. Фортеця на дніпрі, заснована польсько - шляхетським урядом. Давній літописець запорозького козацтва. ім я головного героя історичного роману п. Перша збірка творів тараса шевченка. Український письменник, автор історичних творів про героїчне минуле українського народу.

Український історик і етнограф, автор праць з сторії дворянства і народного побуту.

Автор трилогії зоряна фортеця 4. Польський король, котрий придушив на україні повстання мухи. Бій, під час якого козацьке військо змішувалося з ворожим. Український церковний діяч, київський митрополит. Український письменник культурно - освітній діяч середньовіччя. Український живописець, який брав участь у розписах софії київської. Велике трищоглове судно xvi - xvii ст озброєне важкою артилерією. Козацька рада на річці. Данькевича богдан хмельницький. Український архітектор, який у 1597 р. Римлянином збудував у львові успенську церкву.

21 права притока пруту.

26 французький військовий інженер xvii ст автор опису україни. Археолог, один із засновників київського музею старожитностей і мистецтв. Головний бог придніпров я, коли телець був сузір ям весняного рівнодення. Учень вищого класу києво - могилянської духовної академії. 34 російський вчений, дослідник історії київської русі. Українська народна назва чумацького шляху.