портфоліо вчителя української мови та літератури метод проектів
Практичне впровадження методу проектів на уроках української мови та літератури. У статті розглянуто проектну технологію, яка передбачає системне і послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження і розробку оптимальних шляхів створення проектів. Завдяки проектуванню на уроках у країнської мови та літератури учні вчаться. Усвідомлювати мету; планувати свою роботу; використовувати джерела інформації; самостійно шукати й накопичувати матеріал; аналізувати та зіставляти різноманітні факти; доводити власні погляди; приймати власні рішення; створювати матеріальні носії проектної діяльності. Метод проектів – це освітня технологія, яка націлена на придбання учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних вмінь та навичок завдяки системній організації проблемно - орієнтованого навчального пошуку.
Проектна технологія передбачає системне і послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження і розробку оптимальних шляхів створення проектів, їх неодмінний захист і аналіз підсумків. Метод проектів дозволяє формувати особистісні якості, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально. В ході роботи над проектом діти набувають досвід індивідуальної самостійної діяльності. Стимулює учнів до розв’язання проблем, які мають на увазі володіння деякою сумою знань; розвиває критичне мислення; учні набувають навички роботи з інформацією (відбирають потрібну інформацію, аналізують її, систематизують); вчаться вирішувати пізнавальні, творчі завдання в співробітництві, при цьому виконують різні соціальні ролі. Метод проектів припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результатом виконання проектів повинні бути, що називається, відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична, - готовий продукт проекту.
Метод проектів можна використовувати як у звичайному класі у вигляді самостійної індивідуальної або групової роботи учнів на протязі різного за тривалістю часу, так і з використанням сучасних засобів інформаційних технології, зокрема комп’ютерних телекомунікації. Джерелом мотивації роботи учнів при створенні проектів є можливість використання сучасних видів обробки інформації, актуалізація отриманих раніше знань, застосування комп ютера як засобу рішення власних конкретних завдань (наприклад, комп ютерне оформлення наукових робіт, створення презентацій або організація комп ютерного експерименту для наочного супроводу доповіді і т. Усвідомлювати мету; планувати свою роботу, передбачати можливі результати; використовувати джерела інформації (матеріали преси, літературні твори, дослідження літературознавців, мовознавців); самостійно шукати і накопичувати матеріал; аналізувати та зіставляти різноманітні факти; доводити власні погляди; приймати власні рішення; підтверджувати чи спростовувати ідею; активізовувати соціальні контакти (розподіляти доручення, працювати спільно); створювати матеріальні носії проектної діяльності (газета, сценарій, журнал). Методичні рекомендації. Навчальний проект – організаційна форма роботи, яка спрямована на засвоєння навчального матеріалу і складає частину стандартного предмета. Важливе чітке планування етапів роботи і виконавців. Робота над проектом розпочинається з визначення теми, мотивації, форми захисту і терміну реалізації проекту.
Учитель разом з учнями складає план проекту, обґрунтовує актуальність проблеми, прогнозує результати, визначає основні інформаційні джерела. Якщо робота є груповою, тоді визначається тематика роботи кожної групи, розподіляються обов’язки між учнями. Вони збирають необхідні матеріали, додаткову інформацію під контролем вчителя. Необхідно визначити форми захисту проекту та його оформлення. Визначення теми, мотивації; формулювання спільної мети діяльності; плану підготовки до реалізації задуму; розробки організаційного плану; визначення основних інформаційних джерел; виконання; форми захисту; оформлення; терміну реалізації;підбиття підсумків. Зарезервувати час у комп’ютерному класі. З’ясувати, які пристрої необхідні (камера, сканер, фотоапарат, проектор). Знайти та зібрати основні інформаційні джерела, компакт - диски тощо, потрібні для роботи. Обговорити умови і взаємодію із класом для виконання спільного проекту.
З’ясувати необхідність додаткових занять із класом. Залучити батьків до реалізації проектів. Розподілити час роботи на комп’ютерах. Попередньо переконатися, що учні мають відповідні навички роботи з комп’ютером та забезпечити можливості навчання тих, хто таких навичок не має. Ознайомити учнів із критеріями оцінювання їхньої роботи в проекті. Проглянути разом з учнями дібраний для проекту матеріал, надати рекомендації для подальшої роботи. Організувати самостійну роботу школярів. Обговорити з учнями майбутню форму подання результатів проекту (презентація, публікація, веб - сайт, журнал, газета). Оцінити учнівські проекти. Провести оцінювання проекту загалом, отримати відгуки про те, наскільки вдалим він був (власні висновки, висновки учнів). Провести виставку кращих робіт. Використати результати реалізованого проекту на наступних уроках. Обов’язковим елементом таких уроків є форма представлення. Учням подобається готувати презентації, публікації. Готуючи такі проекти, діти інтегрують знання з різних предметів. Літератури, історії, географії, музики, малювання, етики. Ефективно використовують уміння роботи з комп’ютером, реалізують свої дизайнерські здібності тощо. Наприклад, використання програми microsoft power point дає змогу створювати яскраві презентації – слайди з різними текстами, малюнки з анімаційними ефектами. Так проектна діяльність може зацікавити навіть тих учнів, які не вважають уроки мови вкрай необхідними. Загальні відомості (автопортрет) 2. Результати педагогічної роботи 3. Науково - методична робота 4. Навчально - матеріальна база 6. Кузіна людмила миколаївна. Показники знань учнів. 80, 00% 70, 00% 60, 00% 50, 00% 40, 00% 30, 00% 20, 00% 10, 00% 0, 00% 2010 - 2011 1 семестр укр. Мова 8 а 8 б 8 в 9 в 61, 00% 68, 00% 67, 00% 73, 33% 58, 00% 63, 00% 76, 00% 85, 71% укр. Літ 8 а 8 б 8 в 9 в 69, 00% 74, 00% 67, 00% 72, 00% 76, 00% 74, 00% 79, 00% 81, 00% світ. Літ 8 а 8 в 9 в 61, 00% 68, 00% 58% 68, 97% 77% 90, 00% предмет українська мова, література, світова література клас учнів в за 1 семестр 2011 - 2012 навчальний рік рівні успішність % д с п українська мова 8 а 8 б 8 в 9 в 25 15 23 21 3 2 3 17 8 13 15 8 4 8 3 українська література 100. 00% 8 а 8 б 8 в 9 в 25 29 21 21 5 5 1 3 11 15 13 13 9 9 7 5 світова література 100. 00% участь у роботі ман. Модель творчої особистості учня творчий пошук творче спікування творча активність творча діяльність творча особистість творче мислення. інтеграція елементів сучасних технологій навчання •проектне навчання •інтерактивна технологія •особистісно зорієнтоване навчання. Урок - пошук урок - диспут урок - гра урок - інсценізація урок - діалог урок – дослідження (філософське, психологічне, лінгвістичне) урок - презентація. “і увійде у душу твою сонце” (життя і творчість г. Козацька минувшина у творчості т. Шевченка (“тарасова ніч”, “до основ’яненка”, “іван підкова”) 3. Дієприслівник як особлива форма дієслова (урок узагальнення і систематизації) 4. Прислівник (урок узагальнення і систематизації) 2009 р. – “активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках рідної мови” 2010 р. – “нестандартні уроки з української літератури” 2011 р. – “система уроків літератури рідного краю” 2011 р. – “взаємне спілкування, співтворчість та співучасть як основні форми успішної діяльності учителя та учня” виступи на педрадах. – “урізноманітнення форм навчання – важливий шлях оновлення методичної системи вивчення української мови та літератури” 2011 р. – “інноваційні технології на уроках української словесності” участь у районному турі всеукраїнського конкурсу участь у перевірці робіт зно. Проектні технології, до впровадження яких так активно закликають сучасних учителів, спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання. Дозволю собі невеликий екскурс в історію питання. Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом джоном дьюї у першій половині xx ст. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях. Американці змогли конструктивно підійти до суті методології й усвідомити величезні переваги нових підходів. Саме тому з часу появи технології на арені педагогічної думки і дотепер вона активно використовується у практиці американської школи. Нині, коли в української школи виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів користується попитом і популярністю. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це завдання особисто орієнтованої педагогіки. Отже, проектом, як на мене, можна назвати роботу різного плану.
Від звичайного реферату і нестандартно виконаного завдання до дійсно серйозного дослідження із наступним його захистом, бо в основі його — спрямованість на результат діяльності школяра. Зовнішній результат можна буде побачити, застосувати на практиці. Внутрішній результат — досвід діяльності — стане безцінним досягненням учня, який поєднує знання і вміння, компетенції і цінності. Залучення до проектної діяльності відбувається поступово. Практика роботи підтверджує, що учні 6 - х класів — новачки у цій справі, тому й починати треба з простого. — повідомлення (на 5—7 хвилин). Починаючи з 7 - го класу (особливо 8 - го), все більше учнів стають активними діячами вже групових проектів, проектів по систематизації і узагальненню знань, розробці тестових завдань. Комп’ютерна презентація стає справжнім захистом наукового дослідження чи глибокої роботи. Стаючи дев’ятикласниками, а особливо старшокласниками, учні — вже досвідчені аналітики й експерти. Крім міні - проектів, для них важливе значення мають короткотривалі та середньотривалі, парні та групові проекти, комплекс пошукових, дослідницьких, різного роду творчих видів робіт, що виконуються з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми. Найсерйознішим проектом, звичайно, є учнівська науково - дослідницька робота. Робота над груповим проектом сприяє формуванню комунікативної компетентності — здатності встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, досягнення партнерами взаєморозуміння, краще усвідомлення ситуації і предмета спілкування. Для учнів цього віку характерна недостатня сформованість у них навичок спілкування (замкнутість), нездатність одержувати інформацію в спілкуванні, використовувати зворотний зв’язок (труднощі при формулюванні запитання для одержання додаткової інформації), нездатність звернутися по допомогу і прийняти її. Тобто є певні проблеми у комунікативній сфері. Проектна діяльність дає можливості усунути багато проблем спілкування. Неодмінним складником проектної діяльності є презентація матеріалів перед широкою аудиторією. Вона має свій строгий регламент — 7—10 хвилин на виступ і 3—5 хвилин відповіді на питання. Презентація призначена для демонстрації отриманого продукту.
Відеофільму, відеоряду, тестів, збірки творчих робіт, словника, розробці інтелектуальних ігор або сценарію позакласного заходу.
За своїм педагогічним ефектом це один із найбільш важливих етапів проекту, коли учень одержує можливість презентувати результати своєї праці. Важливим моментом є підкреслення рівня творчості та оригінальності, ступінь володіння інформацією з досліджуваної теми та риторичні вміння. Критерії оцінювання проекту можуть бути різними, в залежності від типу проекту і складу його учасників. Моїми ж параметрами оцінювання захисту виконаного проекту є. Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань. Діти придбають комутативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. ), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці. Який різновид проектної технології не застосував би, в її спроможності одержати успішний педагогічний результат. Я активно голосую за метод проектів у загальноосвітній школі. Формування гармонійно розвиненої компетентної особистості є пріоритетним завданням сучасної освіти. З розвитком сучасної науки й освіти з’явилися не тільки нові цілі, але й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядається не тільки як діяльність педагога, іншими словами, як форма навчання, а й як діяльність учня. Саме в умовах особистісно орієнтованого навчання відбувається ставлення та розвиток таких важливих якостей як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватись. Так як урок залишається основною формою навчання, готуючись, намагаюся охопити якнайбільше матеріалу, щоб заняття було цікавим і змістовним, тому поряд з традиційними методами навчання використовую інтерактивні технології. Урок – це напружена, науково організована і спрямована на результат робота учнів і вчителя, яка розвиває творчі здібності школярів, сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою, що стимулює роботу з додатковою літературою, розвиває аналітичне мислення, вміння узагальнювати і синтезувати, формує навички самооцінки і самоконтролю. Формування творчого мислення школяра займає значне місце в особистісно орієнтованому навчанні, що робить його потужним фактором розвитку особистості. Орієнтація на творчу особистість потребує запровадження таких методів, які спонукають учнів до активної діяльності, стимулюють розвиток мислення, уяви, викликають зацікавленість, позитивне ставлення до навчання. Як результат учень стає активним співтворцем навчально - виховного процесу.
Кожен школяр, не залежно від рівня знань, умінь і навичок, долучається до співпраці в колективі, груповій діяльності, яка формує ситуацію успіху.
Орієнтація; визначення мети; проектування; реалізація; корекція; контроль та оцінювання. Урок у системі особистісно орієнтованого навчання починаю з повідомлення учням орієнтованих на конкретний результат цілей, створюю позитивний настрій та мотивацію успіху.
При визначенні мети застосовую метод передбачення, що є потужним фактором, який працює на розуміння і підсилює інтерес. Успішним є складання асоціативних рядів. Залучення учнів до проектування здійснюю через попередню роботу (метод випереджувального навчання) це підготовка повідомлень, рефератів. Для актуалізації опорних знань використовую літературні диктанти, кросворди, запитання для бесіди. (додаток а) на етапі реалізації на уроках літератури використовую пообразний аналіз, структурований огляд. Дотримуючись принципу.
(додаток д) на контрольно - оцінювальному етапі використовую методи самооцінювання і взаємооцінювання, надаючи можливість учнів порівняти отриманий результат з критеріями стандарту, закладеними у навчальній програмі. (додаток г) для наочності під час уроків широко застосовую мультимедійні технології. Презентації, перегляд відео сюжетів, прослуховування аудіо записів, заохочую учнів для створення проектів - презентацій і їх захист на уроках. Мультимедіа відкривають для учителя нові можливості, адже тоді навчання стає продуктивним і цікавим. Завдяки мультимедійним технологіям стає можливим широке урізноманітнення методів, форм та прийомів, створення комфортних умов навчання. Важливим складником навчально - виховного процесу є залучення учнів до позакласної роботи з української мови та літератури. Під час організації і проведення позакласних заходів у школярів формується пізнавальний інтерес до предмета, удосконалення умінь і навичок, виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей. Готуючись, школярі оволодівають багатьма необхідними вміннями й навичками. Користуватися довідковими виданнями, здійснювати інформаційний пошук, виступати перед аудиторією, організовувати конкурси, свята. У ході позакласних заходів, як і на уроках школярі удосконалюють мовну, мовленнєву, комунікативну, соціокультурну компетенції. У позакласній роботі практикую проведення тижнів української мови та літератури, мовознавчих турнірів, брейн - рингів, свят та виховних годин, присвячених творчості поетів та письменників (додаток є). Цікавими для учнів є літературні вечори, інсценізації, вікторини, семінари, науково - практичні конференції. В останні роки намітилася тенденція до використання в навчанні різних предметів, у тому числі української мови й літератури, нового типу уроку, який названо інтегрованим (від лат. Integer – повний, цілісний), тобто, органічне поєднання в уроці відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, що сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що також дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах. інтеграція – важлива умова сучасної науки й розвитку цивілізації в цілому.
Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі ізольовані об єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. інтеграція, як вимога об єднання в ціле певних частин чи елементів, вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу.
Ефективним засобом формування інтегративних умінь і навичок є різноманітні міжпредметні зв язки (з історією, етикою, математикою, літературою, географією, риторикою, живописом, музикою тощо), що являють собою короткі принагідні вкраплення в урок відомостей питань з матеріалу інших предметів, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню виучуваного поняття або явища. Йдеться, зокрема, про вживання діалектизмів, застарілих слів у художніх творах, написання великої літери у власних назвах (географія, історія), використання прикметників для точного опису людей, предметів, явищ та подій (література, історія, образотворче мистецтво). Багато важить опора на правильне вживання форм числівника під час читання й усного пояснення прикладів і задач з математики та у відповідях на уроках з інших предметів (історія, географія) тощо. Проте цей методичний прийом служить хоч і важливим, але допоміжним засобом, адже він лише певною мірою об єднує знання школярів з різних предметів. Упроваджуючи інтеграційні підходи, кожний учитель формує в учнів насамперед знання зі свого предмета, а не про світ у цілому.
Тому в навчальній практиці, зокрема у вивченні української мови та літератури, необхідно ширше впроваджувати інтегроване навчання. Через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, тому учень сам у змозі обирати опорні знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дає можливість сформувати в учня здатність сприймати предмети та явища довкілля різнобічно, емоційно й водночас системно. Організація спостережень у процесі гри, спілкування з довкіллям, ознайомлення з музичним, живописним чи літературним твором є істотною проблемою в методиці інтегрованого уроку.
Застосування інтегративного підходу на уроках української мови позитивно позначається на результативності формування в школярів мовленнєвих навичок. Вони характеризуватимуться вищою системністю, набуватимуть узагальненості, комплексності, усвідомленості. Постійний взаємозв язок теоретичних відомостей (знань) з їх застосуванням; мовні знання в системі опанування мови є не самоціллю, а важливим засобом формування, вираження і удосконалення думки; активний характер навчання. Опанування мови має стати активним процесом, який забезпечить органічне поєднання всіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності – слухання, аудіювання, читання й письмо; мовні знання, мовленнєві уміння й навички слід розглядати як умову й компонент розвивального навчання. Для інтегрованих занять доцільно використовувати спарені уроки. Оскільки програмою передбачена певна кількість усних та письмових уроків розвитку зв язного мовлення, можна з єднати їх в інтегрованому занятті, бо на кожному з них задіюємо всі види мовленнєвої діяльності. Учні переказують тексти різних стилів та типів мовлення, створюють усні та письмові висловлювання (твір - розповідь, твір - опис, твір - роздум, діалог, словесне малювання). Прочитати надрукований у журналі відгук. У його тексті вказати зачин, опис та підсумок - оцінку.
Наскільки чітке уявлення про мистецький твір залишає цей відгук у читача. Охарактеризувати тон відгуку.
Таким шевченка ми не бачили. Не знаю, як вам, а мені не доводилось бачити у творах мистецтва такого шевченка, як на картині в казематі андрія антонюка. Смішний, навіть чудний дідусь – і разом з тим близький, людяний, не відсторонений. Шевченко на цій картині – стражденна людина, яка поневіряється і муки свої виливає на папері. М яке світло вихоплює пронизливий погляд шевченкових очей. У них я відчуваю розпачливу беззахисність і душевний біль. За глибиною психологізму це один з найсильніших портретів кобзаря, який мені довелось бачити. Картину написано темними, навіть тьмяними фарбами. Враження таке, ніби із зображеного на полотні простору викачано повітря. Це посилює відчуття тяжкої здавленості, несвободи, приниженості й гіркоти. Гілка калини, кобза на задньому плані – чи то видіння, чи то реальність. Ці традиційні алегорії наближують твір до народної картини. У такому типі завдання відразу бачимо застосування інтегративного підходу (з живописом, літературою, частково з історією). Та й сама назва уроку вказує на зв язок мови з мистецтвом. Таким чином, учні дізнаються про відомості з різних предметів одночасно. Також можна навести фрагмент завдання на уроці узагальнення та систематизації вивченого матеріалу, де реалізується інтегративний підхід (з літературою, частково з музикою, народознавством). Прослухати висловлювання. Чому, на вашу думку, мова порівнюється з піснею. Мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною. Бо ж наша мова – як чарівна пісня, що вміщає в собі і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня – це найдобірніша, найвиразніша мова (п. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української літератури в міру необхідності використовую твори образотворчого мистецтва. Прагну подавати відомості про твори живопису на всіх етапах вивчення літератури в школі залежно від навчальної теми і дидактичних завдань. Оскільки художня література є словесним самостійним видом мистецтва, то й твори живопису мають свою графічну специфіку зображення навколишнього життя. Вони також впливають на емоції учнів, доповнюють враження про певний літературний твір. іншими словами, прагну поєднати живе слово вчителя - словесника з наочним образом, що відтворений на художньому полотні. Здебільшого це тематично близькі картини або просто ілюстрації художників до творів письменників, які вивчаються за спеціальною програмою. На уроках літератури наголошую учням, що література і живопис часто типізують одні і ті ж явища, тематично споріднені. Так, вивчаючи твори т. Шевченка, демонструю ілюстрації відомого художника і. їжакевича до творів письменника. Якби ви знали паничі, і виріс я на чужині, поеми сон. При з ясуванні життєпису великого кобзаря розповідаю про картини в. Меліхова молодий шевченко в художника к. Брюллова та авторські шевченківські картини – автопортрет (1841), хата батьків у селі кирилівці, автопортрет (1853). Намічаю систему завдань, як навчити дітей виділяти основні риси героя в літературному і живописному творах. При з ясуванні життя і творчості і. Франка використовую ілюстрації т. Копистинського до казки лис микита, і. їжакевича до оповідання грицева шкільна наука, в. Пустовіта до повісті захар беркут, с. Адамовича до повісті борислав сміється. Вдячний матеріал для естетичного виховання школярів становить малярська спадщина т. При розгляді їх малюнків підкреслюю, як в одній особі гармонійно поєднались талант письменника і художника. До творів живопису звертаюсь при формуванні в учнів теоретико - літературних понять. Так, наприклад, у старших класах, коли веду мову про стильові особливості романтизму і реалізму в літературі, то використовую для порівняння живописні полотна і. Оригінально підходжу до вивчення життєвого та творчого шляху письменника. Щоб викликати в учнів інтерес до письменника, бажання читати його твори, я старанно готуюся до першого уроку теми, прагну подати дітям біографію так, щоб це був не набір дат у хронологічній послідовності, а жива, емоційна розповідь про людину з її пристрастями, звичками, своїми поглядами на життя. Часто такі уроки проводжу у формі лекції, але обов’язково з елементами бесіди, використовуючи суміжні види мистецтв, художнє та в ролях читання уривків з творів про життя митця слова. Сучасна методика спонукає якнайбільше приділяти уваги самостійності учнів в опрацюванні навчального матеріалу, а це, в свою чергу, сприяє формуванню розумової діяльності школярів. Тому в 9–11 класах часто застосовую інтегративний підхід (з інформатикою). Пропоную самостійно підготувати біографію письменника і представити її у вигляді комп’ютерної презентації. Користуючись додатковою літературою, відшукати цікаві факти з його життя. На уроках української літератури досить часто використовую інсценізацію для того, щоб зацікавити учнів не тільки біографією, а й творами письменника; на яких реалізується інтегративний підхід (з мовою, частково з музикою). Зокрема до уроку за п’єсою і. Створюється проблемна ситуація. «чи може пісня розкрити літературний образ. Після інсценізації я пропоную учням дати відповідь на запитання. Чи співпадає ліричний образ, який створила учениця, із образом наталки, який створив і. Що головна героїня хоче показати глядачам цією піснею. Реалізується інтеграційний підхід при вивченні програмових творів (з мистецтвом) шляхом відвідування театрів м. Перегляд спектаклів з подальшим обговоренням змушують учнів бути активними на уроці, висловлювати своє ставлення до почутого і побаченого. Таким чином відбувається виявлення та максимальний розвиток індивідуально значущих позитивних задатків кожного школяра, а також формується інтерес до пізнання, бажання та вміння навчатися, що дає можливість підростаючій особистості самовизначитися та самореалізуватися. Далеко не всі учні мають зацікавлення до навчання як такого, бо з’являються нові технологічні аспекти, які відволікають учня від навчання. Саме ці фактори змушують мене шукати нові, більш активні форми і методи навчання, зокрема, використання інформаційних технологій на уроках. Досвід переконує, що комп ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання знань, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв язки. Все це дає можливість покращити якість навчання. Тому у своїй роботі надаю перевагу використанню інтеграційного підходу з інформатикою, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа – це сучасна комп ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об єднувати в одній комп ютерній програмно - технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. Наприклад, під час вивчення життя і творчості і. Використання проектного підходу пробуджує в учнів бажання оволодівати мистецтвом пізнання, прищеплює школярам навички самостійного оволодіння незнайомими комп ютерними засобами. В цьому випадку проекти учні подають у вигляді презентацій, веб - сайтів, комп ютерних газет тощо. Вважаю, що систематичне використання комп ютера на уроці, зокрема систем презентацій, сприяє підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці; зростанню продуктивності уроку; реалізації інтеграції; логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів; зміні ставлення школярів до комп ютера. Вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь - якій галузі людської діяльності. Використання комп ютерних технологій та інтернету є інноваційним для вивчення літератури, що дозволить стимулювати інтерес учнів до художніх творів, зекономити час для творчої співпраці вчителя та учнів. Практика підтверджує, що інформаційні технології дають можливість проведення навчальних занять із української літератури різних типів як за змістом, так і за формою, реалізуючи водночас пізнавальні, розвивальні та дослідницькі дидактичні функції використання комп ютерних технологій. В позакласній роботі також намагаюся використовувати інтеграційні підходи (з народознавством, музикою, живописом, мистецтвом, історією тощо). Часто проводжу конкурси, вікторини, літературні кафе.
За допомогою нього учні навчаються розуміти та глибоко відчувати зміст пісень та дум, поглиблюють свої знання про побут, традиції, звичаї та культуру рідного народу, розвивають музикальний слух, естетичний смак, артистичні здібності, вчаться поважати історію свого народу.
Але треба, звичайно, уникати одноманітності в побудові інтегрованих уроків, пов язаних з опорою на той чи інший матеріал (наприклад літературний), інакше замість того, щоб привносити в навчання свіжий методичний струмінь, вони просто набриднуть учням і не дадуть очікуваного ефекту.
Особливого значення інтеграція набуває у процесі проблемного навчання. інтегративний і проблемний підходи до організації навчального процесу стали розглядатися у взаємозв язку.
Об єктами пізнавальної діяльності учнів стають питання суміжного характеру.
Загальні для ряду предметів ідеї, теорії, закони, факти, комплексні проблеми. Систематичне використання інтегративних підходів виробляє в учнів уміння критично осмислювати матеріал, що вивчається. Новий матеріал школярі порівнюють із тими знаннями, які їм відомі, зіставляють їх, аналізують, додають із відомого раніше, і ця активна розумова діяльність по узагальненню нового під впливом раніше відомого із суміжних дисциплін сприяє більш міцному засвоєнню програмного матеріалу.
Крім того, систематичне використання в навчальному процесі інтегративних підходів позитивно змінює діапазон застосування знань та умінь, сприяє формуванню в дітей широких пізнавальних інтересів. Таким чином, набуття школярами інтегрованих знань стало насущним завданням школи, не менш важливим, ніж засвоєння знань у галузі конкретних наук.
Коментарі
Дописати коментар