методи досліджень у лісовому та садово-парковому господарстві

методи досліджень у лісовому та садово-парковому господарстві

Фенологічні програми досліджень. З різних причин у лісовому та садово - парковому господарстві фенологічні спостереження в абсолютній більшості випадків ведуться наземним методом. Фіксуються при цьому фенофази розвитку вегетативних і генеративних органів рослин у віці двох та більше років. Тому універсальною, такою що задовольняє абсолютну більшість потреб, є наведена нами нижче фенологічна програма (табл. Етапи сезонного розвитку пагонів та їх органів умовні позначення фенофаз фенологічні фази 1. Осінньо - зимовий спокій цг о ц о осінньо - зимовий спокій вегетативних бруньок те ж генеративних бруньок спостереження за вегетативними пагонами 2. Ріст вегетативних материнських бруньок пг 1 пг 2 набухання бруньок, або вихід бруньок зі стану спокою. Розкривання бруньок 3. Ріст і визрівання пагонів пг 3 пг 4 початок лінійного росту пагонів. 3акінчення лінійного росту пагонів. Ріст і визрівання листків пг 5 пг 6 3корковіння базальної частини пагонів. 3корковіння ростових пагонів по всій довжині 5. Відмирання листя і листопад л 1 л 2 початок облиснення (охвоєння) пагонів. 3авершення росту і визрівання листків. Формування на пагонах бруньок відновлення л 3 л 4 осіннс забарвлення листків листопад бр (а, т) бр2(а, т) поява на пагонах бруньок відновлення у вигляді дрібних сферичних утворень на вершині пагона (т - термінальні бруньки) або в пазухах листків (а - акселярні бруньки). Зкорковіння зовнішніх лусок бруньок спостереження за генеративними пагонами або за генеративною частиною генеративно - ростових пагонів 7. Ріст репродуктивних бруньок. ) набухання бруньок розкривання бруньок 8. Бутонізація і цвітіння ц 3. Початок цвітіння закінчення цвітіння 9. Формування і дозрівання плодів (шишок) і насіння пл 1 пл 2 пл 3 закладання плодів або шишок. Нестиглі плоди чи шишки досягай розмірів стиглих достигання плодів чи шишок 10. Опадання стиглих плодів (шишок) і насіння пл 4 пл 5 опадання достиглих плодів чи шишок разом з насінням. Висипання насіння із дозрілих плодів чи шишок. Опадання порожніх плодів чи шишок без насіння. Позначаються тичинкові квітки та мікростробіли, а знаком. Позначаються маточкові квітки та мегастробіли. Для двостатевих квіток позначення здебільшого не застосовуються. Ріст до розкривання репродуктивні бруньки за формою і розмірами не відрізняються від вегетативних, то вони умовно розглядаються і позначаються як вегетативні; у посівних відділеннях лісових розсадників, або при вивченні природного відновлення лісу, фенологічні спостереження над проростками і сіянцями ведуться за іншою програмою (табл. Для проведення спостережень закладаються облікові ділянки (1x1 м чи 2x2 м - під наметом лісу і 0, 25x0, 25 м - при розсіяному висіві у розсаднику) або визначаються погонні метри стрічок посіву в кількості не менше десяти. Фенодати встановлюються як середнє для всіх облікових площадок чи стрічок. Етапи сезонного розвитку рослин умовні позначення фенофаз фенологічні фази і. Розвиток підсім ядольного коліна (гіпокогиля) рослин с 1 с 2 с 3 1. Розпускання сім ядолей. Розвиток надсім’ядольного коліна рослини (епікотиля). Розпускання зародкової брунечки. Початок лінійного росту первинного пагона. Закінчення лінійного росту первинного пагона. Зкорковіння первинного пагона по всій довжині. Облиснення первинного пагона. Осіннє забарвлення перших листків. Закладання на верхівці пагона бруньки відновлення. Зкорковіння зовнішніх лусок бруньки. Бп 3 бп 4 лп 1 лп 2 лп 3 бр 1 т бр 2 т. Згаданий тематичний напрям наукових досліджень нині стає надзвичайно актуальним у світовому науковому співтоваристві. За 10 - річний період глобальна природнича наука поповнилася значною кількістю наукових праць присвячених питанням екологізації процесів впливу людини на лісові та урбанізовані екосистеми. Міжнародна зацікавленість у питаннях запровадження механізмів екосистемного менеджменту у лісовому та садово - парковому господарстві відображена участю у роботі конференції науковців з сша, німеччини, швейцарії, польщі, білорусі та словаччини. Загалом у роботі конференції взяли участь понад 80 учасників з семи країн. Під час пленарного засідання 18 квітня було акцентовано увагу на питаннях застосування методичних підходів для обліку та оцінювання функцій лісових й урбанізованих екосистем, а також на впровадженні механізмів екозбалансованого відтворення та комплексного використання лісових ресурсів в умовах глобальних викликів та існуючих соціально - екологічних обмежень. Наукова молодь науковці інституту не тільки ознайомилася з науковою та виробничою базою боярської лдс, а й долучилася до практичних аспектів використання сучасних технологій у природничих дослідженнях. Зокрема, на базі дзвінківського навчально - науково - виробничого центр у, аспірантом кафедри таксації лісу та лісового менеджменту петром дячуком було проведено майстер - клас зі створення просторових моделей дерев, що ростуть на відкритому просторі за допомогою безпілотного літального апарату dji phantom 4 pro, оснащеним камерою з сенсором 1”cmos. Також молоді науковці представили власні наукові результати, зокрема ті, які стали можливими завдяки активній співпраці з науковою частиною боярської лдс. Обговорення згаданих питань у ході активної наукової дискусії, дозволило виокремити перспективні напрями майбутніх досліджень дня науковців інституту у співпраці з колегами з міжнародних наукових лісівничих установ. Методи досліджень у лісовому та садово - парковому господарстві економіка лісового т. Загальна характеристика курсу.

Внаслідок реформування лісового господарства і лісової промисловості виникла потреба в періодичному оновленні змісту підручників з економічних дисциплін і приведення їх у відповідність з реальним станом економіки. З цією метою у 1998 р. Був оновлений підручник “організація і планування лісового господарства”. У зв’язку з виробничою необхідністю ця дисципліна також була реструктуризована і отримала назву економіка лісового та садовопаркового господарств планування та управління садово - парковим господарством”. Оскільки значна частина робіт, що виконуються в лісовому господарстві, за технологією, організацією виробництва і плануванням схожі з садовопарковим господарством. Надання студентам комплексу теоретичних знань і практичних умінь, навичок необхідних для економічної діяльності в лісовому та садово - парковому господарствах. Надання студентам комплексу економічних знань; усвідомлення ролі і практичного значення набутих знань і конкретних форми прояву у лісовому господарстві економічних законів та категорій; формування навичок самостійного економічного аналізу для прийняття ефективних управлінських рішень. Згідно з вимогами освітньо - професійної програми студенти повинні досягти таких компетентностей. Здатність використовувати професійно - профільні знання у галузі економіки лісового та садово - паркового господарств; здатність виконувати техніко - економічні розрахунки і на їх основі розробляти бізнес плани; здатність використовувати базові знання про склад і структуру виробничо - господарської діяльності підприємств; здатність до аналізу альтернативних варіантів для вибору оптимальних рішень у галузі лісового та садово - паркового господарств. Міждисциплінарні зв’язки. Дисципліна «економіка лісового та садово - паркового господарств необхідна для засвоєння професійно спрямованих дисциплін. Компетентності сформовані у студентів під час вивчення даної дисципліни використовуються в подальшому для проходження навчальних практик; проведення науково - дослідних та проектних робіт під час виконання кваліфікаційної роботи бакалавра та майбутньої професійної діяльності. Визначено місце лісових екосистем у загальній сукупності екосистем за видовими та функціональними ознаками. Обґрунтовано потребу врахування непрямих видів вартості лісових ресурсів для забезпечення збалансованого природокористування. Розглянуто види вартості лісових екосистемних послуг та висвітлено методи розрахунку для кожного виду вартості. Зазначено переваги та недоліки кожного з методів. Визначено головні завдання користувачів лісових екосистемних послуг. Окреслено напрями для наступних досліджень у сфері лісових екосистемних послуг. Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу, автор научной работы — теоретико - методические подходы к оценке экосистем - ных услуг в лесном хозяйстве.

Указан источник экосистемных услуг естественный капитал и определены принципы его использования в хозяйственной деятельности. Определено место лесных экосистем в общей совокупности экосистем по видовым и функциональным признакам. Обоснована необходимость учета косвенных видов стоимости лесных ресурсов для обеспечения сбалансированного природопользования. Рассмотрены виды стоимости лесных экосистемных услуг и освещены методы расчета каждого вида стоимости. Указаны преимущества и недостатки каждого из методов. Определены основные задачи пользователей лесных экосистемных услуг. Определены направления для последующих исследований в области лесных экосистемных услуг. Визначено джерело екосистемних послуг - природний каштал та зазначено принци - пи його використання в господарськш дшльносп. Визначено мюце люових екосистем у загальнш сукупност екосистем за видовими та функщональними ознаками. Обгрунто - вано потребу врахування непрямих видiв вартост люових ресурав для забезпечення збалансованого природокористування. Розглянуто види вартост люових екосистемних послуг та висв^лено методи розрахунку для кожного виду вартосй. Зазначено переваги та недолши кожного з метсдав. Визначено головш завдання користувачш лiсових екосистемних послуг. Окреслено напрями для наступних дослiджень у сферi лiсових еко - системних послуг. Х потреб людство черпае ресурси з навколишнього природного середовища. Збалансований розвиток будь - яко1 територi. Неможли - вий без ращонального та ефективного використання запаав природних ресур - сiв. Окрiм матерiальних потреб, людство мае потреби нематерiальнi - культурнi та естетичнi. Таю потреби не в змозi задовольнити жоден природний ресурс у вiдривi вiд свого джерела утворення, тобто навколишне природне середовище потрiбно розглядати не тiльки як сукупнiсть запаав природних ресурсiв, а i як складну екосистему, в якiй кожен елемент ре^зуеться повною мiрою тшьки у взаемодi. З усiма елементами ще.

Задоволення нематерiальних потреб ввдбуваеться завдяки використанню екосистемних послуг. Джерелом природних ресурав та екосистемних послуг е природний каштал. Щодо його тлумачення, досi тривають дискусi але бiльшiсть авторш схо - дяться на тому, що природний каштал - це природно - ресурсний потенщал пев - ного регiону, що приносить або здатний приносити дохiд тому, хто його вико - ристовуе.

Для забезпечення сталого функщонування природного капiталу одночасно з постшним зростанням людських потреб, потрiбно дотримуватись основних правил. По - перше, обсяги видобутку природних ресурсiв повинш бути менши - ми за обсяги вщновлення цих ресурсiв (якщо йдеться про вiдновлювальнi ре - сурси), по - друге, обсяги видобутку не повинш перевищувати обсяги вщкритих нових покладiв (якщо йдеться про невщновлювальш ресурси) та по - трете, обсяги вiдходiв, що викидае людина будь - яким способом у навколишне природне середовище, не повинш перевищувати вщновних можливостей системи. Ощнюючи лiсовi екосистеми, важливо чiтко розумгги, яке мiсце вони займають серед решти екосистем, та розглянути класифжацш лiсових екосис - темних послуг. Для того, щоб визначити мiсце люових екосистем, потрiбно розглянути класифкацш екосистем за двома, на наш погляд, найважлившими критер1ями. Складшсть класифшацп об екпв за х розмiром полягае в тому, що за допо - могою одних i тих самих критерпв потрiбно оцiнити екосистему, яка утво - рюеться мiнiмальною неподiльною одиницею (окремим органiзмом, краплею води), та всю нашу планету загалом. 1, лiсовi екосистеми входять до складу макросистем, осктьки люи займають значну дiлянку територп. Важливо зазначити, що вище йшлося тальки про природш екосистеми, та якщо взяти саме визначення екосистем, в якому.

Лк - це надзвичайно складна екосистема, яка виконуе безл1ч р1зномашт - них функцш. Окрш безпосередньо матер1ального забезпечення, лки стабшзу - ють ландшафти, виконують водо - , земле - та атмосфероохоронш функцп, мають культурно - оздоровчу та естетичну щннкть. Все це е частиною природного капиталу лку, який для рационального використання потр1бно правильно вишряти та ощнити. Тому достов1рна економ1чна ощнка лкових екосистемних послуг е складною, але необидною задачею збалансованого природокористування. Важливо розумгти, що економ1чну ощнку лкових екосистемних послуг не - можливо провести, не визначившись попередньо з поставленими задачами, як потр1бно виршити з використанням лкового природного кашталу.

Тобто про - цес економ1чно1 ощнки одного 1 того самого об екта може ввдбуватись по - р1зно - му залежно вщ поставлених задач. Понад це, кнують типов1 завдання, як1 пос - тають перед суб ектами використання лкових екосистемних послуг. Серед них можна видшити таю. • пiдвищення значення основних показниыв використання лiсових екосистемних послуг до середнього або провiдного значення те^вняно з iншими терито - рiями крайни. Кожна поставлена задача приводить до формування власно. Методики проведения економ1чно1 ощнки лкових екосистемних послуг, але неможливо не звернути увагу на найпоширешший метод формування вартоста лкових екосистемних послуг - метод загально. Суть цього методу по - лягае в тому, що загальна економ1чна щннкть, або просто зец, складаеться з низки компонентав, представлених у табл. Проанал1зувавши табл можна зробити висновок, що не вс види економ1ч - но. Ощнки однаково просто розрахувати. Якщо пряму варткть лкових екосистемних послуг можливо розрахувати, дослвдивши ринки лково. Продукцц, то з ввдкладеною альтернативною вартктю, а тим паче, з вартктю невикористання виникають проблеми, оскшьки не кнуе ринкш, як1 б мктили щ екосистемш послуги. Вартоста лкових екосистем. Х оценка мае важливе значення шд час розгляду лкокористування загалом, оскшьки прихо - вана варткть (варткть невикористання) мае особливе рекреащйне значення для мешканщв найближчих населених пунктов. Станом на сьогодш розроблено досить багато р1зних методов оц1нювання лкових ресурйв (рис. 3), бшьшкть з яких грунтуеться на варткнш ощнщ спо - живчих властивостей ресурсу.

Пряме використання блага та екосистемш послуги, якi безпосередньо використовують у господарськiй дiяльностi. Еконо - мiчна оцiнка визначаеться на осно - вi ринкових цiн на виготовлену продукщю, тобто загальна оцiнка люових ресурсiв дорiвнюе множинi добуткiв щни продукцй на й максимально можливу кшькють вартють формуеться, вихо - дячи з щни використання благ (щна деревини, продукта харчування, лкарсь - ких трав) та послуг (щна за участь в проведених куль - турних масових заходах у люах та люопаркових зонах) опосередковане використання вигоди, якi отримують вiд вико - ристання екосистемних послуг за межами само. Цей по - казник часто застосовують у глобальному масштабi або в широкому регюнальному аспект укршлення грунтового пок - риву, захист вщ в^ровох ерозй земель сшьськогос - подарського призначення, здатнють рослин поглинати вуглекислий газ, що сприяе зменшенню парникового ефекту.

Вщкладено1 альтернативи виникае тодi, коли використання благ або екосистемних послуг не - можливе в певний момент внасль док або власного ртення (цiннiсть вщкладено. Альтернативи), або рь шення когось шшого (цiннiсть за - повiту) i вiдкладаеться на невизна - чений термiн економiчна оцiнка цiнностi лiсiв з точки зору регулю - вання кмматичних умов ре - гiону в майбутньому.

Вартють невикористання (iснування) економiчна оцiнка рiвня задоволен - ня нематерiальних потреб населен - ня, яю задовольняються вiд зви - чайного усвщомлення людьми юну - вання того чи шшого природного ресурсу, навггь якщо вони безпосередньо нiколи не припускають мож - ливiсть ним скористатися. Для ощн - ки щет вартост використовують спрощенi економiчнi пiдходи, а та - кож методи анкетування економiчна оцiнка цiнностi лiсiв як таких екосистем, що мають щннють для лю - дини та екологй просто ю - нуючи та функщонуючи. Формування еколопчнот свiдомостi населення, збе - реження лiсового фонду для наступних поколшь. Метод ринкових щн; витратний метод; виробничий метод метод дорожшх витрат; метод гедошчного щноутворення метод умовного ш ноутворення; метод альтернатив; метод груповот ощнки. Перевагою такого методу е доступнкть та висока точнiсть даних на основi реально iснуючих та ефективно функцiонуючих рин - кiв лкових екосистемних послуг. До недолiкiв можливо вiднести те, що далеко не вс лiсовi екосистемнi послуги представлеш на ринку, а 1х варткть не може бути достовiрно визначена на основi виконаних угод та укладених договорiв. Гедошчне цiноутворення передбачае залежнiсть мiж якктю лiсових екосистемних послуг (рiвень шумових забруднень, чистоти по - вiтря, мальовничосп околиць) та цiнами ринкових благ (скажшо, вартiсть землi чи нерухомосп на територi вiдведенi пiд лки). Такий вид вартостi дае змогу стверджувати. Нечiтко вираженi, але внутртньо узгодженнi цiни iснують для кожно1 властивостi товару, i 1х можна визначити на основi ринкових щн. Тобто, якщо визначити оцiнку мальовничосп об ективно неможливо, для розрахунюв береться рiзниця мiж вартiстю об екта, що перебувае на територц лiсово. Еко - системи, та аналогiчного об екта поза межами тако1 системи. Ця рiзниця i буде становити цiннiсть екосистемних послуг. Недолжом цього методу е багатогран - нiсть факторов, що впливають на цiноутворення, що значно ускладнюе розра - хунки та порядок визначення, яка ж саме частина рiзницi виникла внаслiдок на - дання лкових екосистемних послуг. Складнкть останньо1 групи методiв полягае в тому, що не кнуе ринкш, на яких можна було б визначити щннкть саме iснування лкових екосистемних послуг у вiдривi ввд 1х використання. Оскшьки ринюв не к - нуе, неможливо спрогнозувати поведiнку суб ектш використання лiсових еко - системних послуг. Тому застосування таких методов не завжди можливе, оскшьки дуже часто неможливо зобразити у вартiсному вираженш цiннiсть екосистемних послуг, якi здатен надати лк. Звiдси випливае ймовiрнiсть значно1 недооцiнки загально1 вартостi природного кашталу територi. Недооцiнка вартостi лкових ресурсов особливо вiдчутна у процес прийняття управлiнських рiшень про найбшьш перспективнi напрямки розвитку лiсових територш, оскiльки територi. Цього виду багап не тiльки матерiальними ресурсами, але i виконують низку важли - вих екосистемних функцiй. Зазначена проблема мае бути виртена. В основi ртення лежить комплек - сний пiдхiд щодо проведения економiчно. Оцiнки вартостi лкових екосистем. Територп проводити за такими напрямками. • оцшка потенцшно 1 ринково 1 вартостi лкових ресуршв, зосереджених на певнiй територй (розрахунок здiйснюють на основi очшувано ефективностi використання лiсових ресуршв, коли дерева досягнуть стиглого вшу, дисконтованою до теперiшнього часу, враховуючи обсяги використання деревини, отримано 1 шд час доглядових рубань); • оцшка потенцшно 1 ринково 1 вартостi мисливсько - промислових тварин, що мешкають на певнiй територй. До складу таких тварин входять також i рибнi ресурси водойм певно 1 територй, а також недеревних, харчових лкових ресур - сiв (наприклад, лiкарських рослин). Розрахунок проводять, опираючись на за - гальну вартiсть кожного з видiв промислового ресурсу; • оцшка потенщйно. Ринково 1 вартостi наявних рекреацшних ресурсiв. Для того, щоб достовiрно i справедливо оцiнити вартiсть наявних рекреацшних ресуршв, пропонують розглядати 1х вартiсть як суми втрат лкових акгивiв у разi повно. Територп); • оцшка значення сiльськогосподарського природокористування, що впрова - джуеться на територи лiсових комплекив (розрахунок проводять на основi оцшки особливостей функцiонування с1льськогосподарських пiдприемств, вра - ховуючи соцiальний, екологiчний та економiчний стан територп). Зазначений комплексний шдхвд дасть змогу впровадити найбiльш. Об ективну оцiнку вартостi лiсового капiталу, що, своею чергою, дасть змогу визначити найбдльш ефективнi шляхи подальшого збалансованого розвитку певно територi. З дншого боку, оцiнювати лiсовi екосистемнi послуги доречно з погляду економiчних вигдд, отриманих не вiд використання лкових ресурсов, а х збереження для наступних поколiнь. Такий пiдхiд значно ускладнюе розра - хунки, але забезпечуе бдльш точну оцiнку лiсових екосистемних послуг. З економiчного погляду, найскладшше вимiряти у кiлькiсному вираженнi вигоди, якд виникають завдяки забезпеченню збереження бiорiзноманiття лдсо - вих природних комплексдв. Тобто визначити обсяг вигоди, отримано вiд кон - кретних компонентiв бiорiзноманiття (наприклад, економiчна цiннiсть видобут - ку певних виддв лiсових ресурсiв), вддносно просто, тодi як оцiнити вигоди вдд власне наявностi цього бiорiзноманiття е надзвичайно важким завданням. Отже, лiс - це не тiльки джерело деревини, а насамперед, надзвичайно складна еколопчна система, що здатна надавати рiзноманiтнi природ - нi блага, кожне з яких мае певну визначену економiчну щннкть, яку не завжди можливо точно та справедливо визначити. Вддсутнкть дiевих ефективних меха - нiзмiв точного визначення економiчно. Цiнностi лiсових екосистемних послуг призводить, як правило, до вибору звичайного, традицiйного лiсокористування, яке не враховуе повно. Цiнностi лiсових ресурсдв, як елементу повнощнно. Сiльськогосподарське природокористування на територдях, вiдведених шд лдсовд ресурси, провокуе негативнi екологiчнi наслiдки, пов язанi з браконьерсь - кою заготiвлею деревини (захаращенням лдсдв, зниженням ландшафтно при - вабливостд територiй, збiльшенням вогнищ лкових пожеж). Серед можливих шляхдв розвитку лкових територп прiоритетним напрямом видiлено та обгрун - товано збiльшення повно. Щнностд лкових ресурсiв, яка буде вра - ховувати не тдльки щннкть продажу лкових ресурсiв, а й щннкть лдсдв як основного джерела розвитку рекреащйно. Велика складнiсть, а школи д неможливiсть об ективного визначення вартостд бшьшостд лкових екосистемних послуг, не означае, що х щннкть нижча вдд щнностд природних ресурсдв, якд можна фдзично вимдряти та ощнити. Понад це, багато послуг ма - ють, можливо, бдльше значення пордвняно з вимдрюваними ресурсними компонентами природного кашталу лкових екосистем. Клшатичш змдни д процес ур - башзацц останндх рокдв тдльки ще раз шдтверджують важливе значення нере - сурсних лкових екосистемних послуг у краы. Цей процес здатний дати пози - аналiз цiнностi лiсових екосистем як природного кашталу тiсно пов язаний з економiчною оцiнкою сукупностi усiх випд, якi надходять вiд них. Для прийняття правильних економiчних рiшень в еколопчнш та клiматичнiй сферах важливим е правильний облiк економiчно. Цшносп природи, екологiчних вигiд i витрат. Типография левко, центр экологической политики россии, 2009. Изд - во предст - во оон в республике беларусь, 2010. Загальна характеристика л1ив украгни, державне агентство люових ресурсов украгни. Теоретичш тдходи до визначення економ1чно. Вартост послуг люових екосистем. Академи наук украгни. Указан источник экосистемных услуг - естественный капитал и определены принципы его использования в хозяйственной деятельности. Кажуть, що сесія - це раптовий інтерес студентів до різноманітних підручників, конспектів, а також пошуки свого читацького чи забутого паролю від облікового запису на сервері електронного супроводу навчання. Але є студенти, інтереси яких не залежать від періоду навчання. ім вистачає часу на все.

Вони не з тих, хто має все найкраще.

Вони з тих, хто бере все найкраще з того, що мають. Найсильніші з них, безперечно, мають бути відзначені. У цьому розділі ви зможете знайти нормативно - правові документи, що регулюють провадження освітнього процесу в чернівецьк. Ознайомтесь, будь ласка, з положенням про виявлення та запобігання академічному плагіату у чернівецькому національному універистеті імені юрія фед. Холодного нан україни. Вчене звання доцента отримав у 2002 році, професора – у 2011 році. Сфера основних наукових інтересів – регіональна та порівняльна флористика (українські карпати та прилеглі території), збереження фіторізноманіття, фітосоціологія. Найвагоміші наукові здобутки. Критичний аналіз таксономічного складу одного з флористичних районів українських карпат – чивчино - гринявських гір, уточнення таксономічного складу ендеміків флори українських карпат за результатами номенклатурно - таксономічної та ботаніко - географічної оцінки цієї групи рослин, розробка нової схеми флористичного районування українських карпат, уточнення та доповнення таксономічного складу раритетної фракції флори буковини, знахідка низки нових для флори україни, українських карпат та регіону видів судинних рослин. Керівник кафедральної наукової теми, низки держбюджетних тем, керував кількома госпдоговірними науковими темами, які виконувались за результатами конкурсного відбору і тендерних процедур державного фонду фундаментальних досліджень та мінприроди україни. Як експерт з біорізноманіття приймав участь у виконанні кількох міжнародних проектів, які реалізовувались за підтримки програм tacis, apena, national geographic, міжнародної спілки охорони природи (iucn) та всесвітнього фонду охорони природи (wwf). За ініціативи та безпосередньої участі і. Чорнея створена низка заповідних об’єктів різного рангу, в т. Науково - організаційна діяльність. Голова чернівецького відділення українського ботанічного товариства, член наукової ради з проблем ботаніки та мікології при відділенні загальної біології нан україни, член національної комісії з питань червоної книги україни при нан україни (постанова президії нан україни від 26. Член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій д 26. інституту ботаніки ім. Холодного нан україни та спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій д 76. Чернівецького національного університету імені юрія федьковича. Національний лісотехнічний університет україни, кафедра ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу (наказ № 522 від 24. У 2014 - 2018 роках працював професором візитаційним у європейській вищій суспільно - технічній школі (м. Ботаніка (систематика вищих рослин) 2. Лісова геоботаніка 4. Методологія наукових досліджень 5. Популяційна біологія 6. Таксономія і номенклатура. Тема кандидатської дисертації – „берека (sorbus torminalis (l. ) crantz) у північній буковині та північній бессарабії (хорологія, біоекологія, охорона)”, захищена 27 грудня 1996 року на засіданні спеціалізованої вченої ради центрального ботанічного саду ім. Гришка нан україни, м. Вчене звання доцента отримав 8 лютого 2003 року.

), проект pin - matra «підтримка розвитку національної екологічної мережі україни в рамках формування всеєвропейської екологічної мережі. ), «визначення і класифікація типів оселищ в україні. 1999–2013 заступник декана біологічного факультету; 2013 - 2014 заступник директора інституту біології, хімії та біоресурсів; з 2014 по 2016 рр. Національний лісотехнічний університет україни (м. Львів), кафедра лісової таксації та лісовпорядкування з 20 листопада 2017 р по 20 квітня 2018 р (наказ № 288 від 20. Біометрія з основами інформатики 2. Статистичний аналіз в екології 3. Комп ютерне моделювання та обробка експериментальних даних 6. Сучасні інформаційні технології у лісовому господарстві. Кандидат економічних наук за спеціальністю 08. 04 - економіка управління підприємствами. Один з піонерів україні розвитку лісового туризму та рекреації в лісовому господарстві. Був призначений директором сімферопольського лісгоспу.

За рішенням вр ар криму був призначений головою республіканського комітету з лісового та мисливського господарства ар крим. Працював начальником чернівецького обласного управління лісового і мисливського господарства. Державний службовець іі рангу.

Національний лісотехнічний університет україни, кафедри технологій захисту навколишнього середовища і деревини, безпеки життєдіяльності та соціальних комунікацій та менеджменту організацій і адміністрування (2017 р. Заслужений працівник сільського господарства україни (указ президента україни № 5351 від 11. ); відмінник лісового господарства україни, відзнака блаженійшого владики філарета медаль за жертовність та любов до україни. Член національної спілки фотохудожників україни, а також королівського фотографічного товариства великобританії. Очолює го кримчани буковини. Основи лісоексплуатації 2. Спецпрактикум з лісового господарства 3. Охорона праці в галузі 4. Управління лісогосподарським виробництвом та лісове ділочинство 5. Економіка природокористування 6. Економіка лісового та садово - паркового господарства 7. Лісові дороги і транспорт лісу 8. Регіональне лісівництво 9. Організація та планування лісогосподарського виробництва 11. Виробнича практика (гірська зона) 12. Виробнича переддипломна практика 13. Виробнича практика (студенти 4 - го курсу спецальності лісове господарство) 14. Виробнича практика (студенти 5 - го курсу спецальності лісове господарство) сівак володимир карлович кандидат географічних наук, доцент кафедри ботаніки, лісового і садово - паркового господарства закінчив львівський лісотехнічний інститут. Був начальником державного управління екології та природних ресурсів у чернівецькій області. Сфера основних наукових інтересів. Підвищення продуктивності деревостанів українських карпат, організація охорони природи. Автор численних статей, навчальних посібників, підручників. Заслужений природоохоронець україни (2004 р. Член - кореспондент лісівничої академії наук україни (2009 р. індикатори типів лісу 2. Спецпрактикум з лісового господарства та лісової таксації 3. Соціальне лісівництво 4. Вчене звання доцента отримала 2005 року.

Сфера основних наукових інтересів – паркознавство, мікофлора, альгофлора, фітодизайн, інтродукція, декоративне садівництво і квітникарство, лікарські рослини, рододендрони, мікрофлора, раритетний компонент флори регіону.

Львів), кафедра ландшафтної архітектури, садово - паркового господарства та урбоекології (лютий - листопад 2017 р. Ботаніка (нижчі рослини) 2. Декоративна дендрологія 3. Декоративна дендрологія з основами інтродукції рослин 4. інвентаризація садово - паркових об єктів 6. Прикладна мікологія 9. Озеленення населених місць 11. інтродукція та акліматизація рослин 12. Лабораторні спеціалізації. Данілова ольга миколаївна кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки, лісового і садово - паркового господарства. Кандидат сільськогосподарських наук з 1999 р. 03 – лісознавство і лісівництво. Звання доцента отримала у 2003 році. Сфера основних наукових інтересів - проблеми туристичного маркетингу, екомаркетингу, рекреаційного лісокористування, збалансованого лісогосподарювання, екомоніторингу.

Результати наукових досліджень знайшли втілення в наукових та навчально - методичних виданнях. Загалом за час науково - педагогічної діяльності опублікувано близько 100 наукових та навчально - методичних праць. Член - кореспондент лісівничої академії наук україни, секретар чернівецького відділу українського географічного товариства. Сучава), кафедра менеджменту, адміністративних відносин та туризму, 2018. Грамота міністерства освіти і науки україни (2004), грамота чернівецької обласної ради (2015). Маркетинг у лісовому господарстві 3. Гірське лісівництво 4. історія лісівництва 5. Навчальна практика з лісової таксації. Вчене звання доцента отримала 2011 року.

Бріофлора природних та антропогенно змінених територій. інтродуковані та аборигенні деревні рослини (еколого - біологічні особливості, аутфітосозологічний аналіз, використання у озелененні). Лікарські рослини (поширення, стан популяцій, оцінка запасів лікарської сировини). Кафедра ландшафтної архітектури, садово - паркового господарства та урбоекології національного лісотехнічного університету україни у період з листопаду 2016 р. Сучасні досягнення в біології 4. Проблеми вивчення та збереження біорізноманіття 5. Корисні рослини та фітооздоровлення 6. Лабораторні спеціалізації 7. Навчальна практика ботанічна 8. Навчальна практика з фітопатології. Тема кандидатської дисертації – «рід cypripedium l. Вчене звання доцента отримала 31 травня 2013 року.

Сфера основних наукових інтересів – раціональне природокористування, оптимізація рекреаційних навантажень на природні комплекси із збереженням ландшафтного та біорізноманіття, заповідна справа, ресурсознавчі дослідження лікарських рослин, орхідні флори україни, садово - паркове будівництво. Розроблено ценохорологічну характеристику роду cypripedium l. ), виконано прогнозування успішності інтродукції його представників для впровадження видового асортименту в озеленення. Визначено біологічні та ценотичні особливості с. Сalceolus ex situ та in situ, що стало основою для індикації та ординації локалітетів виду в природних умовах. Складено оригінальні методики розмноження та візуальної оцінки віку с. Виконано успішну репатріацію c. Сalceolus до складу природних угруповань. Здійснено оцінку кількісного і якісного складу пзф буковини, запропоновано напрями його оптимізації. Розроблено методологічні та організаційні основи рекреаційної оцінки лісопаркових територій, систематизовано теоретичні основи рекреаційного лісокористування. Обґрунтовано ліміти використання сировинних запасів лікарських рослин родини rosaceae l. Флори буковини, рекомендації раціонального використання природних запасів лікарської рослинної сировини, науково - методичні основи обліку ресурсів. Автор і співавтор понад 100 наукових публікацій, в т. 4 монографій, 17 навчальних посібників (1 з грифом мону). Національний лісотехнічний університет україни, кафедра ландшафтної архітектури, садово - паркового господарства та урбоекології (2019 р. Рекреаційне та заповідне лісівництво 2. Природно - заповідна справа 3. Екологія рослин з основами фізіології 4. Основи наукових досліджень 5. Методологія наукових досліджень 6. Недеревні ресурси лісу 7. Загальна біологія (ботаніка) 8. Кормовиробництво та луківництво 9. Спецпрактикум з лісового і садово - паркового господарства 10. Тема кандидатської дисертації – «флора хотинської височини (прут - дністровське межиріччя). Сфера основних наукових інтересів – флора вищих судинних рослин, проблеми сучасної систематика, збереження біологічного різноманіття, мікологія, методика викладання біологічних дисцплін у знз, інноваційні технології навчання, дистанційне навчання. Модерування та інформаційний супровід сайту кафедри ботаніки, лісового і садово - паркового господарства. Кам янець - подільський національний університет імені івана огієнка, кафедра біології та методики її викладання (наказ № 195 від 29 березня 2019 року). Ботаніка (систематика водоростей і грибів) 3. Математичні методи в біології (біометрія) 5. Організація кабінету біології, кутка живої природи та шкільної навчально - дослідної ділянки 6. Методика викладання біології в школі 7. Сучасні технології навчання біології в школі 8. інформаційно - комунікативні методи навчання біології 9. Організація лабораторного практикуму з біології та екології 10. Організація гурткової роботи та факультативних занять з ботаніки. Кандидат сільськогосподарських наук, асистент кафедри ботаніки, лісового і садово - паркового господарства. Закінчила національний лісотехнічний університет україни, м. Захищена у 2016 році на засіданні спеціалізованої вченої ради д 35. 02 за спеціальністю 06. 01 – лісові культури та фітомеліорація в національному лісотехнічному університеті м. Еколого - біологічні особливості формування живоплотів, ландшафтний дизайн та архітектура, 3 - d моделювання садово - паркових об’єктів. Вища соціально - господарська школа, м. Пшеворськ (республіка польща). Термін стажування – лютий – квітень 2021 р. Ua посилання на персональну сторінку.

Ландшафтна архітектура 2. Топіарне мистецтво 3. Декоративне луківництво та газони 4. Садово - паркове будівництво 6. Основи землеустрою та організації території 7. Стандартизація і нормування в землеустрої 8. Екологобезпечне використання земельних ресурсів 9. Землевпорядне креслення та комп’ютерна графіка в землеустрої. 01 – лісові культури та фітомеліорація). Сфера основних наукових інтересів – захисні властивості лісових формацій. Секретар чернівецької обласної організації товариства лісівників україни. Здійснює підготовку кандидатської дисертації на тему.

(asparagaceae) в україні (хорологія, біолого - морфологічні та популяційні дослідження, охорона). Допомагає в обслуговуванні навчального процесу та підготовці документації пов язаної з організацією атестації випускників кафедри та роботою екзаменаційної комісії. Старший лаборант кафедри обслуговує навчальний процес з систематики вищих рослин і готує заняття з курсів. Друкує кафедральні матеріали, відповідає за бібліотеку кафедри і табелює співробітників. Відповідає за розклад, списки студентів, здійснює облік успішності, курсових, дипломних і магістерських робіт. Матеріально відповідальна особа кафедри. Допомагає обслуговувати навчальний процес з анатомії і морфології, систематики нижчих і вищих рослин та спецкурсів і спецсемінарів. Проводить роботу з впорядкування навчального гербарію кафедри, друкує і веде кафедральну документацію. Здійснюється підготовка кандидатської дисертації за темою. „флора північно - бессарабського геоботанічного округу – її аналіз та охорона” науково - організаційна діяльність. Модерування та інформаційний супровід сайту гербарію чну, завідувач гербарію чернівецького національного університету імені юрія федбковича (cher). Відкрита зустріч з експертами назяво шановні студенти та співробітники інституту.

Завтра 14 квітня о 15. 45 відбудеться відкрита зустріч з експертами національного агентства із забезпеч. Обговорення проекту програми підготовки бакалаврів - 205 лісове господарство до уваги студентів, роботодавців та академічної спільноти. Пропонується до обговорення проект навчальної програми трирічної підготовки бакалавра. Обговорення програми підготовки бакалаврів зі спеціальності - 014. 05 середня освіта (біологія та здоров я людини до уваги студентів, роботодавців та академічної спільноти. Пропонується до обговорення навчальна програма підготовки бакалавра за спеціальністю 014. Обговорення програми підготовки бакалаврів зі спеціальності - 205 лісове господарство до уваги студентів, роботодавців та академічної спільноти. Пропонується до обговорення навчальна програма трирічної підготовки бакалавра за спеціал. Опитування студентів шановний студенте.

Соціологічна лабораторія чернівецького національного університету імені юрія федьковича на замовлення ректора проводить опи. Українська мова (0, 25) 2. історія україни, або математика, або географія, або іноземна мова, або фізика, або хімія (0, 25) 1. історія україни, або математика, або географія, або іноземна мова, або фізика, або хімія (0, 25).