безпека життєдіяльності -підручник

безпека життєдіяльності -підручник

Безпека життєдіяльності. Главная > конспект >безопасность жизнедеятельности. Забезпечення певного стану індивідуальної захищеності людини шляхом формування і розвитку тих якостей особи, що сприяють розвитку небезпеки, а також необхідних знань та умінь. Для зручнішого користування матеріал у ньому викладений у вигляді лекцій. Включає виробничі, природні, побутові і ін. Ці середовища необхідно розглядати тільки в єдності і у взаємозв язку, оскільки в процесі розвитку людства між людиною і середовищем незаселеного безперервно встановлювалася динамічна рівновага. У теж час умови життєдіяльності людини визначаються станом навколишнього середовища незаселеного, наявністю шкідливих і небезпечних чинників. Шкідливі чинники – негативні дії, від яких виникає поступово, протягом значного часу і приводить до погіршення самопочуття людини або захворювання. Форми діяльності різноманітні. Трудова, побутова, наукова, учбова, спортивна, ігрова, сценічна, творча, військова та інші. Діяльність – це необхідна умова існування людського суспільства. Людська практика дає підстави для затвердження про те, що будь - яка діяльність потенційно небезпечна (сидіти, стояти, йти, бігти, їхати і т. Ні у одному виді діяльності неможливо досягти абсолютної безпеки. Отже можна сформулювати наступний висновок. Будь - яка діяльність потенційно небезпечна. Небезпека – центральне поняття бжд, під яким розуміються явища, процеси, об єкти, здатні в певних умовах завдавати збитку здоров ю людини безпосередньо або побічно, тобто викликати небажані наслідки. Ознаки, по яких визначається небезпека. Загроза для життя, можливість нанесення шкоди здоров ю, порушення умов нормального функціонування організму людини, нанесення шкоди навколишньому середовищу.

Небезпека за своєю природою буває потенційною (тобто прихованою), перманентною (постійною, безперервною) і тотальною (загальною, всеосяжною). На землі не існує людини, якій не загрожувала б небезпека. Проте 99, 99% людей про це не здогадуються. їх свідомість працює в режимі відчуження від реальної дійсності. Сфера небезпек визначається в основному сферою практичної діяльності людини (виробничою, гуманітарною, побутовою, спеціальною) і сукупністю природних і екологічних небезпек. Небезпека є поняттям складним, таким, що має багато ознак, що і грають важливу роль в організації наукового знання у області безпеки діяльності. Це можливість провести за певними ознаками класифікацію, що вносить певний порядок і строгість при вивченні такого складного поняття як небезпека. Оскільки небезпека є поняттям складним, таким, що має багато ознак, класифікація їх виконує важливу роль в організації наукового знання у області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати природу небезпеки. Так, наприклад, небезпека класифікується. Номенклатура небезпек – перелік назв, термінів, систематизованих за певною ознакою. В даний час представляється можливим представити загальну номенклатуру небезпек в алфавітному порядку.

При виконанні конкретних досліджень складається номенклатура небезпек для окремих об єктів (виробництв, цехів, робочих місць, процесів, професій і т. ідентифікація небезпек – процес виявлення і встановлення кількісних, тимчасових, просторових і інших характеристик, необхідних і достатніх для розробки профілактичних і оперативних заходів, направлених на забезпечення життєдіяльності. В процесі ідентифікації виявляються. Номенклатура небезпек, вірогідність їх прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток і інші параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання. Ризик – це кількісна оцінка небезпеки або рівень небезпеки, частота небезпеки. Ризик, не дивлячись на різноманітність чинників, має єдиний теоретичний базис і динамічний цикл виникнення і розвитку небезпеки. Це невід ємний супутник суспільства і людини. Рівнем небезпеки можна управляти. Це твердження призвело до концепції прийнятного ризику, яка заснована на розумінні недосяжності абсолютної безпеки. Безпека – це стан об єкту захисту, при якому дія на нього всіх потоків речовини, енергії і інформації не перевищують максимально допустимих норм. Реально існують системи безпеки. Охорона праці, охорона природного середовища, бждл, захист в нс, пожежний захист, радіаційний захист, хімічний захист, національна безпека, глобальна безпека. Представити перелік систематизованих небезпек за певними ознаками і кількісними характеристиками для розробки профілактичних і оперативних заходів щодо забезпечення життєдіяльності. Безпека життєдіяльності – це наука, що вивчає проблеми перебування людини в навколишньому середовищі під час трудової і іншої діяльності. Прогнозування можливої обстановки в нс мирного і військового часу і ухвалення грамотних рішень з захисту населення і персоналу об єктів від можливих наслідків нс. Розробка методів прогнозування і ухвалення рішень в умовах нс природного, техногенного і військового характеру з захисту населення і об єктів від можливих наслідків, а також в ході їх ліквідації; метою концепції оон є створення умов для збалансованого, безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь. Концепція оон, сучасний незадовільний рівень безпеки людей вимагають істотних змін у всіх сферах забезпечення безпеки життя і діяльності людини, установах і органах управління, що дає можливість освіті бути такою, що випереджає на шляху рішення проблеми безпеки людини в умовах постійного розвитку людства. У концепції бжд людини розглядаються багатогранність сфер діяльності людини в середовищах існування. Природному, виробничому, побутовому, міському, в нс мирного і військового часу і процесі пізнання складних зв язків людського організму і середовища існування. Бжд як наукова дисципліна має власну теорію, методологію і методи і базується на досягненнях таких дисциплін, як інженерна психологія, фізіологія людини, екологія, охорона праці, цивільна оборона, ергономіка і ряду інших. Бжд як наукова дисципліна ширша, універсальніша вищезгаданих дисциплін, які можна розглядати як окремі випадки забезпечення безпеки в конкретних ситуаціях. А це означає, що бжд не тільки наукова дисципліна, що вивчає небезпеки і захист від них, це інтегральна наука, що передбачає процес пізнання складних зв язків людського організму і середовища існування, яке розглядає. Методологічною базою бжд є системний аналіз, це сукупність методологічних засобів, використовуваних для підготовки і забезпечення рішень з складних проблем безпеки людини. Вентиляция — организованный и регулируемый воздухообмен, обеспечивающий удаление из помещения воздуха, загрязненного вредными примесями (газами, парами, пылью), и подачу в него свежего воздуха. По способу подачи в помещение свежего воздуха и удалению загрязненного системы вентиляции подразделяют на естественную, механическую и смешанную. По назначению вентиляция может быть общеобменной и местной. В результате проведения разнообразных производственных процессов атмосферный воздух может загрязняться взвешенными твердыми или жидкими частицами, которые подразделяют на пыль, дым и туман. Для улавливания взвешенных частиц наибольшее распространение получили циклонные аппараты для сухого механического пылеулавливания. 1 изображена схема циклона. Цилиндрические циклоны предназначены для улавливания сухой пыли, золы. Наиболее эффективно циклоны работают, когда размер частиц пыли превышает 20 мкм. Конические циклоны предназначены для очистки газовых и воздушных сред от сажистых частиц. Чем больше диаметр циклона, тем выше его производительность. 1 приведены некоторые технологические параметры циклонов. 0, 283 0, 308 0, 352 0, 364 0, 308 0, 34, мкм 8, 5 3, 65 2, 31 1, 95 1, 13. Для циклонов принят следующий ряд внутренних диаметров (мм). При общеобменной вентиляции потребный воздухообмен определяют из условия удаления избыточной теплоты и разбавления вредных выделений свежим воздухом до допустимых концентраций. Предельно допустимые концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны устанавливают по гост 12. Расчетное значение температуры приточного воздуха зависит от географического расположения предприятия; для белгородской области ее принимают равной 22, 3 °с. Температуру воздуха в рабочей зоне принимают на 3. 5 °с выше расчетной температуры наружного воздуха. К основным источникам тепловыделений в производственных помещениях относятся. Горячие поверхности оборудования (печи, сушильные камеры, трубопроводы и др. ); оборудование с приводом от электродвигателей; солнечная радиация; персонал, работающий в помещении; различные остывающие массы (металл, вода и др. Поскольку перепад температур воздуха внутри и снаружи здания в теплый период года незначительный (3. 5 °с), то при расчете воздухообмена по избытку тепловыделений потери теплоты через конструкции зданий можно не учитывать. При этом некоторое увеличение воздухообмена благоприятно влияет на условия труда работающих в наиболее жаркие дни теплого периода года. В настоящем расчетном задании избыточное количество теплоты определяется только с учетом тепловыделений электрооборудования и работающего персонала. – коэффициент, учитывающий загрузку оборудования, одновременность его работы, режим работы. 0, 35; n – общая установочная мощность электродвигателей, квт. Где n – число работающих, чел. Для определения потребного воздухообмена l необходимо сравнить величины l 1, и l 2, рассчитанные по формулам (4. 8), и выбрать наибольшую из них. Кратность воздухообмена помещений обычно составляет от 1 до 10 (большие значения для помещений со значительными выделениями теплоты, вредных веществ или небольших по объему). Для машино - и приборостроительных цехов рекомендуемая кратность воздухообмена составляет 1. 3, для литейных, кузнечно - прессовых, термических цехов, химических производств – 3. Выбрать и записать в отчет исходные данные варианта для расчета потребного воздухообмена при общеобменной вентиляции (таблица 4. Вариант габаритные размеры цеха, м установочная мощность оборудования, квт число работающих, чел. № назва теми зміст завдань форми звіту термін звіту.

Світоглядні основи безпеки законспектувати тему „корпоративна безпека” конспект. (індивідуальне завдання 1) 2 тиждень психологічні особливості людини та її безпека. Законспектувати теми. (індивідуальне завдання 2) 4 тиждень стан навколишнього середовища і фактори ризику, що впливають на здоров’я людини обґрунтуйте відповіді на наступні питання. У чому небезпека стану навколишнього середовища. У чому виражається шкідливий вплив нікотину на організм підлітка. Які запобіжні заходи необхідно дотримуватися в запобіганні захворювання інфекційними хворобами. Чому хворі люди й люди похилого віку більш чутливі до метеофізичних явищ. Яким чином алкоголь впливає на підлітка. Письмове обґрунтування. (індивідуальне завдання 3) 6 тиждень. Норми радіаційної безпеки україни (нрбу - 97). Відділ поліграфії українського центру держсанепіднагляду моз україни, 1998. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення. Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки. Центру вищої освіти мону, 2001. О безпека життєдіяльності. Видавництво ну львівська політехніка, 2009. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ііi - iv рівнів акредитації. Полтавський кооперативний технікум безпека життєдіяльності методичні рекомендації та конспективний виклад питань, визначених для самостійної. Менеджмент безпеки, правове забезпечення й організаційно - функціональна структура захисту населення та адміністративно - територіальних одиниць у надзвичайних ситуаціях…………………………. Методичні рекомендації та конспективний виклад питань розроблено відповідно до навчальної програми дисципліни “без­пека життєдіяльності”, затвердженої укоопспілкою 25. Мета даних методичних рекомендацій - надання допо­моги студентам при самостійному вивченні питань, відведених для самостійного опрацювання. У роботі подано короткі методичні рекомендації щодо вивчення кожної теми, зазначено список рекомендованої літера­тури, запропоновано запитання для самоперевірки. Працювати над кожною темою необхідно в такій послі­довності. Уважно розглянути програму; ознайомитися з методичними рекомендаціями і конс­пективним викладом питань; опрацювати рекомендовану літературу; скласти конспект; відповісти на запитання для самоперевірки. Самостійне опрацювання навчального матеріалу сприяє. Глибокому засвоєнню навчального матеріалу шляхом опрацювання рекомендованої літератури; самостійному складанню тестів, написанню статей, ре­фератів; створенню презентацій із дисципліни; стимулюванню використання телекомунікаційних за­собів (комп’ютерних програм, мережі інтернет тощо) при опра­цюванні навчального матеріалу; оволодінню культурою мови, логічним мисленням; розвитку вмінь формулювання висновків; формуванню широкого світогляду, позитивних мо­ральних засад, умінь працювати з літературою. Окремі питання тем дисципліни повністю виносяться на самостійне вивчення. При використанні спеціальних термінів та скорочень вар­то скласти короткий словник основних термінів та визначень, що вживаються під час роботи і є базовими для розуміння матеріалу, що вивчається. Оволодіння навчальним матеріалом з курсу “безпека життєдіяльності” потребує опрацювання як основної, так і до­даткової літератури, періодичних видань. Вивчення дисципліни направлене, перш за все, на фор­мування у майбутнього фахівця культури особистої безпеки, відповідних моральних цінностей, поглядів, поведінки тощо. Вивчення матеріалу передбачає не лише виявлення тих чи інших негативних явищ чи небезпек середовища, а й забезпе­чення безпеки людини комплексно, відповідно до особливостей діяльності людини в системі “людина - життєве середовище”. Важливо усвідомити, що усунення негативних факторів, запобігання небезпекам та зменшення наслідків їх прояву можливе лише при володінні відповідними знаннями і вмін­нями. Особливістю дисципліни “безпека життєдіяльності” як науки є тісний зв’язок з іншими дисциплінами, зокрема з. Філософією, біологією, фізикою, хімією, психологією, соціо­логією, екологією та ін а також із практичною діяльністю людини. Тому при вивченні питань, запропонованих для самостій­ного опрацювання, необхідно обов’язково користуватися не тільки підручниками з безпеки життєдіяльності і додатковою літературою, а й підручниками і довідниками з біології, фізики, хімії, психології, соціології, використовувати знання, отримані у школі. Наприклад, при вивченні теми “фізіологічні та психо­логічні особливості людини” необхідно повторити. Будову нер­вової, ендокринної та інших систем людини (шкільний предмет - анатомія людини). При вивченні теми “фізіологічні особливості людини” необхідно повторити тему з предмету “основи безпеки життєдіяльності”. Ефективним методом самостійної роботи є використання мережі інтернет, у якій, на відміну від сd - дисків, інформація поновлюється швидше.

Крім того, тут міститься багато статис­тичної, наукової, наочної інформації, що розміщена на сайтах міністерств, відомств, наукових організацій, видавництв тощо. Контроль за виконанням завдань самостійної роботи здійснюється таким чином. Перевірка конспекту з питань самостійної роботи; « усне опитування з тем чи питань самостійної роботи; перевірка виконання індивідуальних творчих завдань. Рефератів, тестів, кросвордів, статей, огляду літератури із зада­ної теми тощо; опитування під час заліку з дисципліни. У другій половині xix століття в країнах західної європи, в росії, сша ивними вадами, характерними і для сучасності - недосконалість техніки, технологій і через це - забруднення природного середовища відходами, збільшення рівня захворюваності та смертності як загальної, так і пов язаної з виробничими умовами - смертельні травмування, виробничі хвороби, зменшення тривалість життя людей, народжуваність, активні процеси деградації природи. Все це ми тепер позначаємо єдиним терміном - глобальна екологічна криза. Це комплексне поняття, пов язане з політичними, соціально - економічними умовами життя і діяльності людини в різних сферах - природній, яка зумовлює всі інші - виробничу, побутову, соціальну, політичну, економічну, психічну.

Отже, в цей час виникла необхідність аналізувати, прогнозувати ці явища, від яких залежить безпека людини, суспільства, всієї цивілізації. Першим, на сучасному науковому рівні, про забезпечення безпеки людині вказав польський натураліст в. Він опублікував роботу риси ергономіки, розуміючи під цим науку про безпеку праці, в якій пріоритет надавався машинам, не враховуючи психіку людини - працівника, оператора. Він вважав, що коли машини, механізми, техніка стануть безпечними, то і людина, працівник (оператор) будуть у цілковитій безпечності. Але крім технічної сторони потрібно враховувати і психічний стан людини - людський фактор, який може часто змінюватися в залежності від ситуації на що вказував відомий російський вчений в. Вже в глибокій давнині обговорювали проблеми безпеки людини в процесі трудової діяльності. Наївні, зачаточні поняття про безпеку праці можна зустріти у гіппократа (460 - 377 р. ), аристотеля (384 - 322 р. Вже вони писали про важливість умов, в яких здійснюється трудова діяльність. У період епохи відродження відомий лікар парацельс (14931541 р. ) вивчав небезпеки, пов язані з гірничорудною справою. Він першим висловив принцип нормування (принцип парацельса) - усе є отрута, і усе є ліки - все залежить від їх дози, норми. Цей принцип став тепер основою виробничої санітарії, нормування дії гранично допустимих концентрацій (гдк) шкідливих речовин на людину.

Німецький лікар і металург агрикола (1494 - 1555 рр. ) виклав питання охорони праці у своїй роботі про гірничу справу.

італійський лікар рамаццані (1633 - 1714) заклав основи виробничої гігієни у роботі про хвороби ремісників. Пізніше, у 19 сторіччі, в зв язку з інтенсивним розвитком промисловості, з являються роботи в. Кирпичова (1845 - 1913), д. Нікольського (1855 - 1918), а. Пресса (1857 - 1930), в. Левиць - кого (1867 - 1936), а. Скочинського (1874 - 1960) та інших вчених, їх праці яких стали основою сучасного вчення про безпечну життєдіяльність людини. Виходячи із сучасних уявлень безпека життєдіяльності є багатогранним об єктом розуміння і сприйняття дійсності, який потребує інтеграції різних стратегій, сфер, аспектів, форм і рівнів пізнання. Складовими цієї галузі є різноманітні науки про безпеку.

У всьому світі велика увага приділяється вивченню дисциплін, пов язаних з питаннями безпеки. Науки про безпеку мають спільні й окремі частини. Гуманітарні, природничі, інженерні науки, науки про людину та про суспільство є складовими галузі знань, яка називається безпекою життєдіяльності, своєрідним корінням генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності. Кроною цього дерева є охорона праці, гігієна праці, пожежна безпека, інженерна психологія, цивільна оборона, основи медичних знань, охорона навколишнього природного середовища, промислова екологія, соціальна й комунальна гігієна та багато інших дисциплін. Наука - це сфера людської діяльності, функціями якої є опрацювання і теоретичне систематизування об єктивних знань про світ, а метою - опис, пояснення і передбачення процесів та явиш дійсності, що становлять предмет її вивчення, на основі законів, які вона відкриває. Кожна наука має власний методологічний апарат, структуру досліджень, мову.

Наука відрізняється від повсякденної свідомості тим, що теоретично обґрунтовує дійсність. Безпека життєдіяльності тепер формується як наука, що забезпечує єдиний, загальний підхід до розробки і реалізації відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту й виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій. Життя - одна із форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до різних форм руху, розмноження, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин та подразнення. Термін життя певною мірою передбачає активну діяльність, а людська активність має на думці пристосування до навколишнього середовища і трансформацію його до своїх потреб. Діяльність - це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої цілі, що виникла в наслідок прояву у неї певної потреби. У результаті діяльності чоловік використає та розвиває свій життєвий ресурс, використає та поповнює ресурси оточення. Життєдіяльність - властивість людини не просто діяти в навколишньому життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та саморегуляції індивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому в єдності їх життєвих потреб і можливостей тобто єдності життєвого і природних ресурсів. Життєдіяльність людини протікає упевнених умовах, тобто сукупності біологічних, фізичних та соціальних явищ, які визначають спосіб існування індивідуума, груп та суспільства в цілому.

Умови можуть бути звичайними надзвичайними, екстремальними, сприятливими, комфортними. Характер умов залежить як від стану оточуючого середовища, також від внутрішнього стану людини, від ступеню відповідності ресурсів середовища та людини. Взагалі зовнішні та внутрішні умови можуть сприяти життєдіяльності людини (використанню життєвого ресурсу), або навпаки - шкодити. Небезпека - є негативна властивість живої і неживої матерії, яка здатна завдати шкоди самій матерії, людям, тваринному світу, природному середовищу і матеріальним цінностям. Небезпека - центральне поняття бжд, що об єднує явища, процеси, об єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти. Дії небезпеки приводять до часткового або повного руйнування життєвого ресурсу.

Безпека життєдіяльності (бжд) - наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності (в т. Це галузь знання та науково - практичної діяльності, спрямованої на вивчення закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на життєвий ресурс, основ захисту здоров я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розроблення і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як в повсякденних умовах побуту і виробництва так і в умовах надзвичайних ситуації (нс). Небезпечний фактор — це фізичне, природне, соціальне явище або процес у середовищі існування яки потенційно можуть порушувати життєвий або природний ресурси. Шкідливий фактор — небезпечний фактор, вплив якого на людину за певних умов призводить або може привести до захворювання або зниження життєво важливих функцій організму, а також працездатності, надає збитки матеріальним цінностям, викликає негативні процеси у суспільстві та природі. Уражаючий фактор - шкідливий фактор, який скорочує життєвий та природний ресурси, знищує матеріальні цінності. Під скороченням життєвого ресурсу розуміється порушення будь - якого компоненту життєвого ресурсу, або сукупності його компонентів. Середовище існування — це навколишнє середовище, яке на цей момент складається із сукупності факторів (фізичних, хімічних, біологічних, соціальних), що здатні прямо або посередньо миттєво чи на відстані впливати на діяльність людини, її здоров я та потомство, інші компоненти, які у підсумку складають життєвий ресурс. Бог обращает но не каждый кто ищет — тот дно, и каждому свои слова к каждому, его слышит. Все же, найдет рано или поздно воздастся по заслугам. Практикуя цигун, я осознал, что все великие религии стремятся к одной цели. Такой вывод напрашивается сам по себе, так как существует лишь одна истина или реальность, хотя она может быть по - разному интерпретирована и реализована на разных уровнях. Внешне атрибутика мировых религий может отличаться. Однако сравнительный анализ деяний и заповедей великих святых и подвижников разных конфессий доказывает общность целей и теологических подходов. Следует заметить, что современная наука постепенно отступает с позиций воинствующего материализма. Теория относительности эйнштейна потрясла основы традиционных представлений о мироздании. Впервые в академических кругах прозвучала мысль о том, что пространство и время не абсолютны, но относительны, а масса и энергия переходят друг в друга. Еще раньше (в 1801 г. ) результат простого, но исторически важного эксперимента томаса юнга по прохождению солнечного света через две вертикальные щели заставил ученых задуматься о наличии сознания у фотонов. Макс планк открыл, что энергия излучается не направленно, а порциями частиц, названных квантами. Луи де бройль потряс своих современников, предположив, что не только волны состоят из частиц, но и частицы имеют волновую природу.

Впоследствии он оказался прав, и эта концепция сейчас известна под названием “принципа соответствия бора”. Гейзенберг закончил разрушение механистического взгляда на мир, открыв закон “соотношения неопределенностей” ( соотношения неопределенностей — неравенство, выражающее фундаментальное положение квантовой механики и отражающее двойственную корпускулярно - волновую природу материи). Эти и другие захватывающие открытия заставили ученых пересмотреть детерминистский, механистический взгляд на материю. Новый взгляд на вещи удивительно похож на то, что уже давно было предложено многими мистиками и духовными учителями. Вселенная все больше напоминает великую мысль, а не гигантский механизм. Ум больше не похож на незваного гостя мироздания. Мы начинаем подозревать, что его следует приветствовать как создателя и правителя материального мира. В течение тысячелетий человек искал ответы на вопросы о происхождении и назначении сознательного начала. Следующая цитата отражает подобные чаяния человеческой мысли. Человек — это часть целого, называемого нами вселенной, часть, ограниченная во времени и в пространстве.

Он ощущает себя, свои мысли и чувства как нечто самостоятельное и уникальное, что является своего рода оптическим обманом. Подобное заблуждение заставляет нас жить в иллюзорном мире собственных желаний и ограничиваться общением с узким кругом близких нам людей. Наша задача — преодолеть косность мышления и заключить в свои объятия весь мир, во всем его величии и великолепии. Цигун предлагает эффективные способы самореализации сознания и дает ответы о его происхождении и предназначении. Высшей целью искусства цигун является достижение духовного совершенства людьми любой веры, включая атеистов ( с философской точки зрения атеизм — это тоже своего рода религия). Все великие мировые религии можно рассматривать на двух уровнях. Популярном, ритуально - показном и на высшем, религиозно - философском. Большинство обывателей воспринимают религию на ри - туалистическом уровне и обычно несведущи в ее философии. В связи с историческими, географическими, культурными, языковыми, интеллектуальными и другими факторами мировые религии отчетливо различаются на уровне обрядово - культовой атрибутики. Но, изучая религиозно - философские концепции разных конфессий и учения великих пророков, нетрудно обнаружить, что они имеют много общего. На ритуалистическом уровне в индуизме не счесть богов и богинь, но на философском уровне все они есть проявления одного верховного божества, называемого брахманом. Ниже следует отрывок из упанишад — священной книги индусов. До сотворения брахман существовал, не проявляя себя. Из непроявленного он сотворил проявление.

Из себя он сделал себя. Поэтому он существует сам по себе.

Люди, чья проницательность притупилась из - за мирских страстей, установили тот или иной ритуал или культ и обращаются к различным божествам под воздействием своих врожденных влечений. Но не важно, какое божество верующий выберет для поклонения. Если у него есть вера, я делаю ее непоколебимой. Наделенный ниспосланной мной верой, он поклоняется этому божеству и получает от него все, о чем молит. В действительности даю только я. Форма поклонения, которая заключается в созерцании брахмана, превосходит ритуалистическое поклонение с материальными жертвоприношениями. Одним из способов достичь бога, или брахмана, является йога, которая означает союз с богом. Хотя она очень интенсивно используется индусами для духовного развития, в действительности йога не носит религиозного характера ( точка зрения автора носит радикальный и спорный характер. За исключением хатха - йоги, все направления этой науки проповедуют истинную и глубокую религиозность) и люди различных вероисповеданий могут применять ее с пользой для себя. Есть много видов йоги. Хатха - йога, бхакти - йога, мантра - йога, янтра - йога, раджа - йога. Раджа - йога считается высшей и учит познанию бога через медитацию. Патанджали, отец йоги, выделяет восемь этапов совершенства. Ключ к сосредоточению — стремление удержать внимание на одном предмете.

Когда ум уравновешен и хорошо сконцентрирован, становится видимым высшее “я” человека. Это означает ощущение единства с богом. Высшая форма медитации — сосредоточиться на абсолютной реальности, на неизменном. Ум — это тонкое тело внутри большого. Физическое тело—лишь оболочка ума. Выше ума — атман — истинное “я” человека. Тело и ум материальны, атман же — чистый дух. Ум — это не атман, но нечто другое.

Следовательно, высшая цель для индуса — очистить свой дух и освободиться от иллюзий (майя) ( в индуизме любое материальное проявление иллюзорно чтобы атман соединился с брахманом. Основателем даосизма считается лао - цзы, живший в iv. Однако многие западные ученые после нескольких лет изучения китайских текстов настаивают на том, что даосизм как учение сформировался лишь через 300 лет после смерти мыслителя. В то же время последователи даосизма, в течение многих веков верили, что учение ведет начало со времен желтого императора хуань ти, то есть примерно с xxii. Несмотря на то что ни один источник не указывает на взаимное влияние даосизма и индуизма, их философские концепции имеют много общего. В то время как ритуалистический даосизм имеет дело с бесчисленными богами и богинями, философское - направление учит достижению бессмертия путем слияния с дао. “все возникает из того, что нельзя ни назвать, ни описать, потому что оно выше понимания человека; для удобства его называют дао. Великая мудрость, заключенная в этих словах, становится очевидной, когда мы понимаем, что дао означает великий предел, “один” означает космос, “два” — инь и ян, а “три” — положительный, отрицательный и нейтральный энергетические заряды. Даосизм указывает путь к великому пределу, иначе говоря, к обретению бессмертия. Такой вопрос задал китайский император своему учителю у чун сюй, и тот ответил. Нравственность — первая и неотъемлемая часть пути к бессмертию. Затем ищущий бессмертия должен медитировать на пустоту.

Медитируя, он соединяет свой ум и дыхание, устраняет все эмоции и заботы и сосредоточивает свой ум на пустоте.

Пустота — это то, что было до появления сущего, это изначальность беспредельности. Возврат к пустоте означает возврат в первозданное состояние.

Цель тренировки по достижению святости заключается в преобразовании цзин в сверкающую жемчужину энергии. Когда эта энергия пройдет через разные энергетические точки и вернется в свое энергетическое поле, ее можно высвободить, как бессмертную душу.

Каждый хочет стать святым, но этот метод — тайна неба, поэтому святости достигнут очень немногие.

Следовательно, высшая цель даоса — достичь бессмертия, и основной метод — медитация, с помощью которой душа возвращается к пустоте, достигая единения с космосом. Высшая цель буддизма — уход в нирвану, то есть достижение такого состояния, когда просветленный разум освобождается от цикла земных воплощений. Многие великие учителя буддизма особо отмечали, что медитация — это единственный путь к нирване.

Как ни странно, многие буддисты не понимают важности этого обстоятельства. Сам гаутама будда достиг просветления с помощью медитации. Первые пять этапов имеют дело с нравственными категориями и являются подготовительными для трех последующих. Три последних этапа готовят ум к просветлению и реализуются с помощью медитации. Другими словами, буддист может сделать много хороших дел, молиться будде, стать монахом и уйти в монастырь, но пока он не будет заниматься медитацией, он не достигнет нирваны. Вначале медитация совершенствует ум, приспосабливая его к нуждам повседневной жизни, а ее высшая цель — освобождения от колеса сансары — круговорота рождений и смертей. Во все времена медитация была единственным средством окончательного постижения и обретения вечного блаженства — нирваны, о которой говорил будда. Ту же идею высказал пятнадцать веков назад достопочтенный бодхидхарма, когда император лян у ти, который прославился многими достойными деяниями во благо нации, задал ему вопрос. Господин, учитывая все храмы, которые я. Построил, все буддийские тексты, которые я перевел с санскрита, и все добрые дела которые я сделал во имя буддизма, близок ли я к нирване.

Ваше величество, мне больно говорить это, но вы все еще очень далеки от постижения. Все ваши достойные дела — это хороший фундамент, но на самом деле вы еще не ступили на золотой путь медитации, ведущий к нирване.

Разочарованный гневом императора, вызванным справедливым и мудрым заявлением, бодхидхарма удалился в монастырь шаолинь, где основал чань (дзэн) - буддизм, или медитационную школу буддизма. Избегайте злых дел, творите добро, и ваша душа обретет изначальную, бесконечную пустоту — таково учение всех будд. Есть много способов достичь бесконечной пустоты, но главный, необходимый шаг — чжи - гуань. Чжи означает медитацию покоя (саматха), а гу - ань — углубленную медитацию (випассана). Это — две основные категории буддийской медитации. Главная цель буддизма, как и даосизма, и индуизма, — осознать конечную реальность, освободиться от иллюзий и зла, выйдя таким образом из круга рождений и смертей. Путь, который указывают великие подвижники, — это путь медитации. Главная цель христианства — возврат в царство божие.

Несмотря на то что в христианских канонических текстах медитация, как таковая, не упоминается как средство духовного роста, религиозная практика высокого уровня, несомненно, использует элементы этой техники. Следующие цитаты двух выдающихся христианских святых свидетельствуют в пользу такого утверждения. Однажды после молитвы я почувствовал себя наполненным ярким светом, мне показалось, будто с моих глаз спала пелена, и перед моим духовным взором предстали все знания, накопленные человечеством. Истины, о которых я ранее не имел представления, стали очевидны и понятны. Состояние интуитивного восприятия продолжалось в течение 24 часов, и, когда видение исчезло, я ощутил свое невежество. В этот момент я услышал голос. “таково бренное человеческое знание.

Внимания людей достойна лишь моя любовь”. Ум неожиданно наполнился новым и странным светом, мгновенно и без видимой причины, тайны веры и истины мироздания открылись перед ним. Знания предстали в таком объеме и настолько отчетливо, что он подумал. “если собрать воедино духовный свет, полученный душой от бога за шестьдесят лет жизни, то все эти знания не могли бы сравниться с тем, что пришло ко мне в момент озарения”. Как близко описанные ощущения напоминают переживания буддистов, даосов, индусов и других мистиков. Все экстатические духовные переживания происходили, когда святые были в состоянии медитации. Все религии во все века имели свои собственные методы безмолвной медитации, внутреннего созерцания и развития духовного опыта. Представители всех мировых религий черпали вдохновение из внутренних, духовных источников. Это подтверждается историческим опытом христианства и других религиозных направлений. Очевидно, что внешняя форма медитации не имеет принципиального значения. Важно, чтобы ум верующего был спокоен и находился в контакте с богом. Искренняя молитва — одна из форм глубокой медитации. Святой августин описал технику и философию христианской медитации. Его описание стирает грани между христианским и восточным подходами к выходу на мистический уровень восприятия и обретения союза с высшей реальностью. Августин долгое время готовил себя к духовному подвигу и шел по пути самопожертвования, укрощения страстей и обретения добродетели. Только аскетизм и самодисциплина способны изменить характер и поднять человека на необходимый уровень духовности. Августин полагал, что религиозное созерцание доступно лишь тем, кто “очистился и исцелился”. Созерцание само по себе подразумевает “внутреннее самосозерцание” и “молитвенное сосредоточение”. Последнее должно сопровождаться концентрацией ума и уходом от чувственных восприятии. По достижении этого состояния молящийся должен заглянуть в собственную душу и найти в ее глубинах место богу.

Быв же спрошен фарисеями, когда придет царствие божие, отвечал им. Не придет царствие божие приметным образом, и не скажут. Ибо вот, царство божие внутрь вас есть. Каждое священное писание и каждый пророк изначально говорят об одном и том же.

Мы созданы мудрым и любящим создателем, и главная цель нашего существования — попытка найти путь к нему.

Назначение нашей жизни заключается в обретении союза с богом. Каковы же методы ислама в достижении этой цели. Доктор мир валиуддин, другой выдающийся мусульманский мыслитель, сказал, что после очищения души и тела следует освободить “сирр”, то есть объединить бренное с божественным. Это достигается с помощью муракаба или созерцания, когда душа верующего озаряется. Под “муракаба” подразумевается ощущение неусыпного внимания аллаха к делам человеческим. Само религиозное созерцание осуществляется на двух уровнях. Внутреннем и внешнем. Внешнее созерцание означает “отвращение пяти (органов) чувств от всего земного и непроявление тщетных и бессмысленных эмоций на людях и в одиночестве.

Внутреннее созерцание подразумевает “ограждение души (сердца) от внешних влияний и никчемных мыслей о прошлом или будущем. Во время этого состояния следует избегать не только суетных мыслей, но и молитвы, так как все мирское понижает уровень созерцания”. “озарение духа” означает переполненность души чувством божественной любви. В зависимости от личностных качеств, каждый человек причастен к вселенскому духу.

После того как дух снизошел на тело, следует отринуть все мирские отношения и привязанности, мешающие его единению со всевышним. Избегайте страстей и привязанностей, ибо они порабощают дух. Приведу еще одно высказывание.

Исламского мыслителя относительно непонимания, характерного как для магометанской паствы, так и для христианских верующих. Нет необходимости говорить о том, что в приведенной цитате слово “любовь” следует понимать в контексте “любви к богу”. Наиболее полно чувство любви проявляется в абсолютном созерцании возлюбленного, когда субъект не замечает и не чувствует ничего, кроме объекта, и полностью сливается с ним. Именно такое состояние можно назвать апофеозом любви. Мансур аль - халладж выразил это чувство следующими словами. “я тот, кого люблю, а тот, кого люблю, — это я”. Обзор мировых религий показывает, что методы религиозного постижения, подобны методам цигун высокого уровня. Поэтому к его помощи могут прибегать мистики и спиритуалисты в поисках бога и высшей реальности. Впрочем, этим людям, занятым напряженной и энергоемкой работой, будут полезны и оздоровительные упражнения цигун. Следующее упражнение поможет в достижении духовного совершенства независимо от ваших религиозных убеждений. Сядьте, скрестив ноги, или примите любую удобную позу.

Войдите в состояние глубокой медитации, используя метод концентрации на одной точке или метод сосредоточения на пустоте (см. Семнадцатую и восемнадцатую главы), или любой другой удобный для вас метод. Медити - руйте, представляя себе космос, сливаясь - с пустотой и ощущая ее бесконечность. Сосредоточьтесь на вашем идеале и представьте его во всем блеске славы. Метод прост, но путь, долог и тернист. Однако, если вы настойчивы, то непременно дойдете.

Может быть, ваш успех послужит счастью всего человечества. Матеріали тексту семінару можуть бути використані для проведення семінарських занять, а також для самостійного вивчення студентами. Природные атмосферные (метеорологические) опасные явления – ураганы, циклоны, бури, штормовые ветра, шквалы, смерчи (торнадо), сильные осадки, засухи, туманы, гололед, метели, заморозки, морозы, грозы. Природные специфические опасные явления – опасные и особо опасные инфекционные заболевания людей и животных, особо опасные болезни растений, карантин, обсервация. Основные опасные химические вещества (хлор, аммиак, водород, цианитсый, фосген, диоксин, ртуть и др. Общие физические характеристики, первая медицинская помощь. Режим питания и методы обработки продуктов питания растительного и животного происхождения и воды для выведения из организма радионуклидов. Радиационная безопасность. Нормы радиационной безопасности и основные регламентные величины украины – нрбу 1997 года. Лимиты доз и допустимые уровни. Социальные опасности, связанные с психическим воздействием на человека (кража, ограбление, шантаж, мошенничество). Способы поведения во время их возникновения. Социальные опасности, связанные с употреблением веществ разрушающих организм человека (наркомания, курение, алкоголизм). Механизм действия наркотиков на организм. Социальные опасности, связанные с болезнями (грипп, туберкулез, болезнь боткина, вирусы, пищевые отравления, вич - инфекция, венерические заболевания). Статистична оцінка небезпечних і шкідливих чинників для життя людини. Забруднення атмосфери аерозолями та їх вплив на здоров я людини. Вивчення небезпеки під час роботи зі шкідливими та пожежонебезпечиими речовинами. Оцінювання захисних споруд. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Методичні вказівки щодо практичних занять з вивчення навчальної дисципліни “безпека життєдіяльності ” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 6. 050701 - ”електротехніка та електротехнології”, 6. 050702 - „електромеханіка”, 6. „системна інженерія”. Вони мають на меті забезпечити розвиток тих якостей особи, що сприяють її безпеці її життя, а також небхідних знань та вмінь щодо правильних дій щодо попередження шкоди людині і довкіллю. Більшість практичних занять присвячені розгляду типових небезпечних ситуацій природного і техногенного походження. Детальний розгляд ситуацій передбачає. Усвідомити концепцію допустимого ризику та визначити небезпечні й шкідливі чинники для життя людини, що найчастіше трапляються, шляхом соціального опитування студентів. Життєдіяльність - це специфічна форма активності людини, яка охоплює усю різноманітність взаємодії людини з навколишнім середовищем. Будь - яка діяльність людини є потенційно - небезпечною. Потенційна небезпека діяльності людини існує як явно, так і приховано, у вияві її результатів, котрі важко передбачити, і які можуть бути причиною травм, загибелі, захворювань, погіршення працездатності і самопочуття та інших небезпечних наслідків. Небезпечні фактори викликають за певних умов травми чи раптове погіршення здоров я(головний біль, погіршення зору, слуху, зміну психологічного чи фізичного стану). Важливо зазначити, що усвідомлення небезпечних та шкідливих факторів для життя людини є тільки першим кроком до безпечної життєдіяльності. Необхідно встановити умови, за яких ці чинники спричиняють небажані наслідки і попередити їх виникнення. Студентам пропонується оцінити небезпечність для життя мешканця україни 25 - ти чинників, наведених в таблиці 1, за такою шкалою. Найнебезпечніший чинник (на думку студента) - оцінено в 25 балів, а далі - 24, 23, 22 і до останнього, який вважається найменш небезпечним - в 1 бал. Зрозуміло, маючи неоднаковий життєвий досвід, студенти по - різному оцінюють небезпечність того чи іншого чинника, тому отримані результати треба статистично обробити. Для кожного чинника підраховують кількість балів, які визначили студенти, цю суму ділять на кількість опитаних студентів і одержана величина слугує середньоюоцінкою небезпечності того чи іншого чинника. Чим вона є більшою, тим небезпечніший чинник. Якщо прийняти, що перелічені чинники охоплюють усі небезпеки життя людини, то можна також оцінити відносну частку кожного чинника qj в сумарною кількістю небажаних наслідків за формулою. У нас еленому пункті а в результаті дорожньо - транспортного пригод загинуло 100 осіб за рік. Визначити рівень ризику для цього чинника, якщо в пункті а проживає 500 тис. Ризик як кількісна оцінка небезпеки. Визначте відносну частку кожного джерела небезпеки (у процентному співвідношенні), що формує для цієї людини загальний індивідуальний ризик. Важливою характеристикою небезпеки є шкода - якісна або кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою. Кожний окремий елемент шкоди має своє кількісне вираження. Чисельність загиблих, кількість поранених чи хворих, площа ураженої території, вартість пошкоджених транспортних засобів, тощо. Універсальною одиницею вираження шкоди є збитки у грошовому еквіваленті. Небезпека само по собі вказує лише на потенційну можливість спричинення шкоди. При розрахунку ґрунтового ризику величина n - це максимальна кількість подій у певній групі населення (виокремлена із загальної кількості людей за певною ознакою, наприклад за віком, професією, місцем проживання тощо). Необхідно виконати розрахунок ризику певної особи, особисті данні якої зазначені за варіантом. Методу розрахунку наведено на прикладі розв язання аналогічної задачі. Про людину відомо, що їй 50 повних років, чоловічої статі, мешкає у місті, є професійним будівельником (спеціальність „муляр - штукатур). Спосіб життя людини відрізняється наявністю шкідливої звички куріння. Відомо також, що людина має власний легковий автомобіль, використовуючи його для приватних цілей 100 годин на рік, і це є для неї основною причиною додаткового ризику.

Визначте відносну частку кожного джерела небезпеки (у процентному співвідношенні), що формує для цієї людини загальний індивідуальний ризик, і побудуйте кругову діаграму джерел ризиків. Необхідні для розрахунку дані візьміть із додаткових таблиць 2 - 9, наведених нижче.

0цінимо для досліджуваної людини ризик смертельної небезпеки внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне старіння організму.

Вік 50 років означає належність до вікової групи №12 (табл. 4) відповідно шуканий ризик для людини цієї групи (табл. 4) становить r1=0, 0084=8, 4 10 - 3. Застосуємо поправку, що враховує місце проживання особи (місто) та стать (чоловіча), звернувшись до табл. Коефіцієнт к пр=1, 45, тому скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне старіння організму становить. Будівельні спеціальності за табл. 5 мають код5 і ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом 1 - ї години к, =6 10. Кількість робочих годин протягом календарного року складає для цієї професійної групи робітників 2024 години, тому скориговане значення ризику наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку на виробництві становить. Якби ми досліджували ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку на виробництві для особи протилежної статі (жінки), відповідно до даних табл. 4 слід було застосувати поправку, яка враховує статистику у співвідношенні нещасних випадків між чоловіками і жінками. Оцінюємо для досліджуваної людини ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого н ещасного в ипадку в п обуті. 3) в1дповідно шуканий ризик для людини цієї групи (табл. 3) становить rз=0, 00120=1, 2 10 - 3. Застосуємо поправку, що враховує місце проживання особи (місто) та її стать (чоловіча), звернувшись до т абл. Коефіцієнт кпр=1, 6, тому скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок можливого н ещасного в ипадку в п обуті становить. 0цінюємо для досліджуваної людини ризики наразитися на смертельну небезпеку протягом року, зумовлені її і ндивідуальним с пособол ж иття. 4 застосовуємо поправковий коефіцієнт, що враховує стать (чоловiча) і місце проживання людини (місто) - кпр=1, 45. Тепер скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок куріння обчислюється як. 5 дістаємо, що для непрофесійної діяльності „водіння автомобіля погодинний ризик наразитися на смертельну небезпеку становить r4=1 10 - 4 оскільки за умовою задачі кількість годин водіння автомобіля протягом року становить 100 годин, скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок дтп обчислюється, зважаючи на поправковий коефіцієнт кпр=1, 6 (табл. 4), що враховує стать (чолові ч а) і місце проживання людини (місто), як. Якби ми досліджували ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку при непрофесійному водінні автомобіля для особи протилежної статі (для жінки), відповідно до даних табл. 4 слід було застосувати поправку, яка враховує статистику ризику нещасного випадку залежно від статі й місцевості, де мешкає людина. Для жінок, що мешкають у місті, поправковий коефіцієнт к пр=0, 28, тому скореговане значення ризику наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку, пов язаного з водінням власного автомобіля, для особи ж іночої с таті становило. 0цінимо для досліджуваної людини сумарний ризик (загальний) наразитися на смертельну небезпеку протягом року, спричинений як її професійною діяльністю, так і індивідуальним способом життя. 0цінимо для досліджуваної людини відносні частки кожного з ризиків наразитися на смертельну небезпеку протягом року і подамо їх у вигляді діаграми. Проведемо я кісний а наліз абсолютних величин складових загального ризику для даної людини за упорядкованою шкалою ризиків смертельних небезпек (табл. Ризик померти внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне старіння організму становить 1, 22 10 - 2. Така величина серед групи високого ризику відноситься до розряду екстремальних ризиків. Ризик передчасної смерті внаслідок індивідуального способу життя (куріння і поїздки на автомобілі) становить (2, 76 10 - 2), що класифікуеться як е кстрем а льний ри зик. Безпека життєдіяльності - підручник конспект лекцій. Визначення поняття безпеки. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Рівновага в системі людина - життєве середовище.

Безпека абсолютна та відносна. Життєдіяльність - як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Система людина - життєве середовище та її компоненти. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Об єкти та цілі безпеки життєдіяльності в системі людина - життєве середовище різного рівня. Ергономічні принципи безпеки, сумісності людини з технікою та середовищем. Ергономіка та умови праці. Категорії тяжкості праці. Теоретично безпеку людини, суспільства повинні гарантувати закони держави в різних сферах діяльності. В природній - природоохоронне законодавство, у виробничій та соціальній - адміністративне, господарське, карне та інші розділи права. Саме вони повинні регулювати відношення між людьми в суспільстві, їх відношення до природи, оточуючого середовища. Положення законодавства, будь - якого розділу права є теоретичними основами певного напрямку сучасних наук. Фундаментальних (хімічні, біологічні, фізичні, математичні), соціологічних (політика внутрішня, політика зовнішня) та гуманітарних (правознавство, культурологія, мистецтво). Науковий аналіз чинників, що впливають на безпеку кожної окремої людини, всього суспільства складає основу курсу, його теоретичні засади, без яких не може бути практичних умінь, адекватних дій у певній ситуації. Безпека - стан, при якому явища, процеси, об єкти, не можуть завдати шкоди, несумісної із здоров ям та життям людини, її благополуччям. Безпечний стан не може виникнути сам по собі, як правило для цього потрібно витратити енергію, час та інформацію. Отже, це ентропійний процес, який потребує витрат матеріалів, а отже енергії для підтримання безпечних умов життєдіяльності. Безпеку можна розглядати і як відсутність недопустимого негативного ризику, пов язаного з можливістю завдати будь - якої шкоди, навіть мінімальної. Стан, протилежний безпечному - небезпека. Згідно закону україни про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру небезпека - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об єкті. Безпека людини залежить від стану об єктів, процесів, що оточують її. На об єктах підвищенної небезпеки використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин, організмів, які є реальною загрозою життю та здоров ю людей, виникненням надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру.

Безпека життєдіяльності людини - комплексний стан, при якому вірогідність здійснення негативнього ризику мінімальна в будь - яких умовах її діяльності. Отже, безпека пов язана з визначенням ризику.

Ризик - вірогідність виникнення події з певними небажаними наслідками - травма, хвороба, смерть, аварія - руйнування об єкта. Підвищення вірогідності проявлення ризику формує небезпеку, як протилежність безпеки. Безпека життєдіяльності людини стала особливо актуальною в наш час, коли могутність цивілізації стала порівняною з природною. У світі нараховується більше 500 млн інвалідів і кожний п ятий - результат нещасного випадку у виробництві, побуті або в природі. В середньому протягом року на землі травмується біля 20 млн, а гине 500 тис. У сша щорічно гине у виробничих умовах 14 тис. Людей, отримують травми 2, 3 млн, в тому числі у дорожньо - транспортних подіях гине більше 60 тисяч і понад 2 млн стають інвалідами. В україні лише в побутових умовах гине в середньому 50000 людей за рік при щорічному зростанні майже на 10%. Світова статистика свідчить, що 60 - 80% нещасних випадків це результат невміння передбачити, розпізнати приховану небезпеку, невміння оцінити ризик і узгоджувати його із своїми можливостями, які визначаються психо - фізіологічними властивостями організму та станом техніки. З усіх найбільших промислових аварій 56% відбулися протягом останніх десятиліть, в тому числі третина з них в останні 15 років. Одночасно збільшилися руйнівні наслідки аварій. При аварії на аес в уіндскнілі (великобританія) в 1957 році загинуло 13 чоловік і радіоактивному зараженню піддалася територія площею в 500 тис. В 1979 році при аварії на аес три майл айленд у сша (1979 р. ) шкода склала 1 млрд доларів. При аварії на чорнобильській аес загинуло 30 людей, було евакуйовано 115 тис. Чоловік, 17 млн людей потрапили в зону радіохімічного зараження. У хімічній, нафтопереробній промисловості щорічно відбувається біля 60 катастроф, в яких гинуть 100 - 150 людей і завдається шкода до 100 млн доларів. В індії на заводі американської компанії юніон карбайд сталася аварія, в результаті якої загинуло 3750 людей, інвалідами стали 20000, а 200 тис. Отримали різні захворювання. Нехтування правилами безпеки, незнання основних принципів ергономіки завжди призводить до вкрай важких наслідків. Приклад цього - події в селі новобогданівці запорізької області, де влітку 2004 року вибухи на військових складах нанесли велику матеріальну та психічну шкоду населенню. На людину постійно діють чинники, які можуть негативно впливати на її фізіологічний та психічний стан і щоб забезпечити безпечні умови життя потрібно знати їх механізм дії, знати їх природу.

Що таке безпека життєдіяльності людини, її стан. Як безпека пов язана з ризиком.