карта кислотності грунтів івано франківська область

карта кислотності грунтів івано франківська область

7 маловідомих місць на івано - франківщині, які варто відвідати (фото) більшість людей які прагнуть кудись поїхати частіше за все надають перевагу мандрівкам ближче до моря, або подорожам європейськими столицями. Але мало хто знає про цікавинки своєї області. Команда побудовано в івано - франківську підготувала перелік маловідомих місьць прикарпаття яі обов’язково треба відвідати. Село пнів на березі річки бистриця - надвірнянська відоме з 1482 р. За сторіччя вихідці з угорщини куропатви на обриві річкової тераси побудували один із найбільших на прикарпатті замок - фортецю. Вінпобудований у формі неправильного п’ятикутника, в центрі якого розташовувався житловий палац куропатвів. Товщина стін має півтори метри. Пнівська фортеця зазнавала частих нападів і руйнувань, але завжди відновлювалася, проте незабаром втратила значення і перетворилась в руїну.

Спроби реставрації робилися і в xix, і в xx ст але поки безуспішно. В даний час сюди доступ вільний. Місто короля данила галицького дало назву цілому регіонові україни - галичині. Власне тут був один із наймогутніших осередків нашої державності. Тут споруджували білокам’яні храми, подібних до яких не було у всьому світі, тут працювали славнозвісні галицькі зодчі та майстри ювеліри. Найвідоміша споруда - галицький замок який був збудований в середині xiv століття. За всю свою історію його кілька разів брали штурмом. З роками галицька фортеця поступово втратила своє стратегічне значення. У 1767 році вцілілі укріплення були остаточно розібрані, а матеріал використали для будівництва міста біля пристані. Решта руїн височіла над галичем аж до початку xx століття. У наші дні галицький замок охороняється державою. Ведуться активні реставраційні роботи, заплановано відновити вцілілі частини фортеці, південно - західну вежу і храм святої катерини. Місто в якому знаходиться одна з найвищих ратуш в україні, теж належить до івано - франківської області - це снятин. Будівництво цієї унікальної споруди розпочалося в 1861 році і тривало майже 40 років. її башта сягає 50 метрів. Зараз використовується тільки перший поверх споруди - під контори і магазинчики. Заснували снятин як фортецю з метою охорони торгового шляху до соляних місць і для служіння опорним пунктом князівським дружинам, та до наших часів, на жаль, жодних оборонних споруд тут не збереглося. Місце природних див та чернечих подвигів - манява. За переказом, тут у 1240 році під час монголо - татарської навали осіли монахи києво - печерської лаври. Вихованець святого афону йов княгиницький з тисмениці заснував тут православний скит – монастир з суворим статутом. Манявський скит був впливовою обителлю – його називали українським афоном. Поряд зі скитом розташований один з найвищих у карпатах манявський водоспад, заввишки 20 м. Найвище село в україні - дземброня верховинського району івано - франківської області. У села дуже давня та багата історія, і його мешканці досі свято шанують звичаї і традиції своїх предків, тому потрапити сюди — це ніби побувати в далекому минулому, та тільки не музейно - формальному, а такому, яке живе своїм справжнім життям. Ці красиві місця не раз служили джерелом натхнення для різних діячів мистецтва. На території івано - франківської області пролягає верхня ділянка дністровського каньйону від. Нижнів тлумацького району до околиць. Городниця городенківського району.

Каньойн простягається від гирла золотої липи до гирла збруча течією дністра має довжину близько 250 кілометрів. Загалом на території каньйону – близько 100 пам яток природи. Тут збереглися унікальні зразки відслонень гірських порід. Десятки гектарів занедбаної землі на території приміського села крихівці за кілька років перетворилися на повноцінне, самодостатнє містечко калинова слобода. Тут зуміли зберегли тутешню природу і геніально вписалися в існуючий ландшафт. Облаштування території довкола житлових будинків, а самі будинки, нагадують заможні райони міст західної європи. Тут ти забуваєш, що калинова слобода – це івано - франківськ, а не женева чи, скажімо, магдебург. Через усю територію калинової слободи протікає невелика річка, яка живить водою декілька менших озер. Береги водойм не змінювали, а укріпили бетонними блоками. Озера, ставки і струмок постійно доглядають – раз на квартал їх чистять, а при потребі ще й зарибнюють. Крім риби, тут водяться також качки та ондатри. Бахчисарайський район (з адміністративним центром у місті бахчисарай) у складі території, що адміністративно підпорядкована севастопольській міській раді (крім міста севастополь), та територіальних громад, що входили до складу бахчисарайського району; білогірський район (з адміністративним центром у місті білогірськ) у складі територій територіальних громад, що входили до складу білогірського, нижньогірського районів; джанкойський район (з адміністративним центром у місті джанкой) у складі території джанкойської міської територіальної громади та територій територіальних громад, що входили до складу джанкойського району; євпаторійський район (з адміністративним центром у місті євпаторія) у складі території, що адміністративно підпорядкована міській раді міста євпаторія, території сакської міської територіальної громади та територій територіальних громад, що входили до складу сакського, чорноморського районів; керченський район (з адміністративним центром у місті керч) у складі території керченської міської територіальної громади та територій територіальних громад, що входили до складу єдикуйського району; курманський район (з адміністративним центром у селищі міського типу курман) у складі територій територіальних громад, що входили до складу курманського, первомайського районів; перекопський район (з адміністративним центром у місті яни капу) у складі території, що адміністративно підпорядкована міській раді міста армянськ, території територіальної громади міста яни капу та територій територіальних громад, що входили до складу перекопського, роздольненського районів; сімферопольський район (з адміністративним центром у місті сімферополь) у складі території, що адміністративно підпорядкована міській раді міста сімферополь, та територій територіальних громад, що входили до складу сімферопольського району; феодосійський район (з адміністративним центром у місті феодосія) у складі територій, що адміністративно підпорядковані міським радам міст судак, феодосія, та територій територіальних громад, що входили до складу іслямтерецького, ічкінського районів; ялтинський район (з адміністративним центром у місті ялта) у складі територій, що адміністративно підпорядковані міським радам міст алушта, ялта. Вінницький район (з адміністративним центром у місті вінниця) у складі територій агрономічної сільської, вінницької міської, вороновицької селищної, гніванської міської, іллінецької міської, липовецької міської, літинської селищної, лука - мелешківської сільської, немирівської міської, оратівської селищної, погребищенської міської, стрижавської селищної, сутисківської селищної, тиврівської селищної, турбівської селищної, якушинецької сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; гайсинський район (з адміністративним центром у місті гайсин) у складі територій бершадської міської, гайсинської міської, дашівської селищної, джулинської сільської, краснопільської сільської, кунківської сільської, ладижинської міської, ободівської сільської, ольгопільської сільської, райгородської сільської, соболівської сільської, теплицької селищної, тростянецької селищної, чечельницької селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; жмеринський район (з адміністративним центром у місті жмеринка) у складі територій барської міської, джуринської сільської, жмеринської міської, копайгородської селищної, мурафської сільської, северинівської сільської, станіславчицької сільської, шаргородської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; могилів - подільський район (з адміністративним центром у місті могилів - подільський) у складі територій бабчинецької сільської, вендичанської селищної, могилів - подільської міської, мурованокуриловецької селищної, чернівецької селищної, ямпільської міської, яришівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; тульчинський район (з адміністративним центром у місті тульчин) у складі територій брацлавської селищної, вапнярської селищної, городківської сільської, крижопільської селищної, піщанської селищної, студенянської сільської, томашпільської селищної, тульчинської міської, шпиківської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; хмільницький район (з адміністративним центром у місті хмільник) у складі територій глуховецької селищної, жданівської сільської, іванівської сільської, калинівської міської, козятинської міської, махнівської сільської, самгородоцької сільської, уланівської сільської, хмільницької міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Володимир - волинський район (з адміністративним центром у місті володимир - волинський) у складі територій володимир - волинської міської, затурцівської сільської, зимнівської сільської, іваничівської селищної, литовезької сільської, локачинської селищної, нововолинської міської, оваднівської сільської, павлівської сільської, поромівської сільської, устилузької міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; камінь - каширський район (з адміністративним центром у місті камінь - каширський) у складі територій камінь - каширської міської, любешівської селищної, маневицької селищної, прилісненської сільської, сошичненської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; ковельський район (з адміністративним центром у місті ковель) у складі територій велимченської сільської, велицької сільської, вишнівської сільської, голобської селищної, головненської селищної, дубечненської сільської, дубівської сільської, заболоттівської селищної, забродівської сільської, ковельської міської, колодяжненської сільської, луківської селищної, люблинецької селищної, любомльської міської, поворської сільської, ратнівської селищної, рівненської сільської, самарівської сільської, сереховичівської сільської, смідинської сільської, старовижівської селищної, турійської селищної, шацької селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; луцький район (з адміністративним центром у місті луцьк) у складі територій берестечківської міської, боратинської сільської, городищенської сільської, горохівської міської, доросинівської сільської, ківерцівської міської, колківської селищної, копачівської сільської, луцької міської, мар’янівської селищної, олицької селищної, підгайцівської сільської, рожищенської міської, торчинської селищної, цуманської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; дніпровський район (з адміністративним центром у місті дніпро) у складі територій дніпровської міської, китайгородської сільської, любимівської сільської, ляшківської сільської, миколаївської сільської, могилівської сільської, новоолександрівської сільської, новопокровської селищної, обухівської селищної, петриківської селищної, підгородненської міської, святовасилівської сільської, слобожанської селищної, солонянської селищної, сурсько - литовської сільської, царичанської селищної, чумаківської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; кам’янський район (з адміністративним центром у місті кам’янське) у складі територій божедарівської селищної, верхівцівської міської, верхньодніпровської міської, вишнівської селищної, вільногірської міської, жовтоводської міської, затишнянської сільської, кам’янської міської, криничанської селищної, лихівської селищної, п’ятихатської міської, саксаганської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; криворізький район (з адміністративним центром у місті кривий ріг) у складі територій апостолівської міської, вакулівської сільської, глеюватської сільської, гречаноподівської сільської, грушіської сільської, девладівської сільської, зеленодольської міської, карпівської сільської, криворізької міської, лозуватської сільської, нивотрудівської сільської, новолатівської сільської, новопільської сільської, софіївської селищної, широківської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; нікопольський район (з адміністративним центром у місті нікополь) у складі територій марганецької міської, мирівської сільської, нікопольської міської, першотравневської сільської, покровської міської, покровської сільської, томаківської селищної, червоногригорівської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; новомосковський район (з адміністративним центром у місті новомосковськ) у складі територій губиниської селищної, личківської сільської, магдалинівської селищної, новомосковської міської, перещепинської міської, піщанської сільської, черкаської селищної, чернеччинської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; павлоградський район (з адміністративним центром у місті павлоград) у складі територій богданівської сільської, вербківської сільської, межиріцької сільської, павлоградської міської, тернівської міської, троїцької сільської, юр’ївської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; синельниківський район (з адміністративним центром у місті синельникове) у складі територій брагинівської сільської, васильківської селищної, великомихайлівської сільської, дубовиківської сільської, зайцівської сільської, іларіонівської селищної, маломихайлівської сільської, межівської селищної, миколаївської сільської, новопавлівської сільської, першотравенської міської, петропавлівської селищної, покровської селищної, раївської сільської, роздорської селищної, синельниківської міської, славгородської селищної, слов’янської сільської, української сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Бахмутський район (з адміністративним центром у місті бахмут) у складі територій бахмутської міської, званівської сільської, світлодарської міської, сіверської міської, соледарської міської, торецької міської, часовоярської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; волноваський район (з адміністративним центром у місті волноваха) у складі територій великоновосілківської селищної, волноваської міської, вугледарської міської, комарської сільської, мирненської селищної, ольгинської селищної, старомлинівської сільської, хлібодарівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; горлівський район (з адміністративним центром у місті горлівка) у складі територій вуглегірської міської, горлівської міської, дебальцівської міської, єнакієвської міської, жданівської міської, сніжнянської міської, хрестівської міської, чистяківської міської, шахтарської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; донецький район (з адміністративним центром у місті донецьк) у складі територій амвросіївської міської, донецької міської, іловайської міської, макіївської міської, харцизької міської, ясинуватської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; кальміуський район (з адміністративним центром у місті кальміуське) у складі територій бойківської селищної, докучаєвської міської, кальміуської міської, новоазовської міської, старобешівської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; краматорський район (з адміністративним центром у місті краматорськ) у складі територій андріївської сільської, дружківської міської, іллінівської сільської, костянтинівської міської, краматорської міської, лиманської міської, миколаївської міської, новодонецької селищної, олександрівської селищної, святогірської міської, слов’янської міської, черкаської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; маріупольський район (з адміністративним центром у місті маріуполь) у складі територій кальчицької сільської, мангушської селищної, маріупольської міської, нікольської селищної, сартанської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; покровський район (з адміністративним центром у місті покровськ) у складі територій авдіївської міської, білозерської міської, гродівської селищної, добропільської міської, криворізької сільської, курахівської міської, мар’їнської міської, мирноградської міської, новогродівської міської, очеретинської селищної, покровської міської, селидівської міської, удачненської селищної, шахівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Бердичівський район (з адміністративним центром у місті бердичів) у складі територій андрушівської міської, бердичівської міської, вчорайшенської сільської, гришковецької селищної, краснопільської сільської, райгородоцької сільської, ружинської селищної, семенівської сільської, червоненської селищної, швайківської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; житомирський район (з адміністративним центром у місті житомир) у складі територій андрушківської сільської, березівської сільської, брусилівської селищної, високівської сільської, вишевицької сільської, вільшанської сільської, волицької сільської, глибочицької сільської, городоцької селищної, житомирської міської, квітневої сільської, корнинської селищної, коростишівської міської, курненської сільської, любарської селищної, миропільської селищної, новоборівської селищної, новогуйвинської селищної, оліївської сільської, попільнянської селищної, потіївської сільської, пулинської селищної, радомишльської міської, романівської селищної, станишівської сільської, старосілецької сільської, тетерівської сільської, харитонівської сільської, хорошівської селищної, черняхівської селищної, чуднівської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; коростенський район (з адміністративним центром у місті коростень) у складі територій білокоровицької сільської, гладковицької сільської, горщиківської сільської, іршанської селищної, коростенської міської, лугинської селищної, малинської міської, народицької селищної, овруцької міської, олевської міської, словечанської сільської, ушомирської сільської, чоповицької селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; новоград - волинський район (з адміністративним центром у місті новоград - волинський) у складі територій баранівської міської, барашівської сільської, брониківської сільської, городницької селищної, довбиської селищної, дубрівської сільської, ємільчинської селищної, новоград - волинської міської, піщівської сільської, стриївської сільської, чижівської сільської, ярунської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; берегівський район (з адміністративним центром у місті берегове) у складі територій батівської селищної, берегівської міської, великоберезької сільської, великобийганської сільської, вилоцької селищної, виноградівської міської, кам’янської сільської, королівської селищної, косоньської сільської, пийтерфолвівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; мукачівський район (з адміністративним центром у місті мукачево) у складі територій великолучківської сільської, верхньокоропецької сільської, воловецької селищної, горондівської сільської, жденіївської селищної, івановецької сільської, кольчинської селищної, мукачівської міської, неліпинської сільської, нижньоворітської сільської, полянської сільської, свалявської міської, чинадіївської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; рахівський район (з адміністративним центром у місті рахів) у складі територій богданської сільської, великобичківської селищної, рахівської міської, ясінянської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; тячівський район (з адміністративним центром у місті тячів) у складі територій бедевлянської сільської, буштинської селищної, вільховецької сільської, дубівської селищної, нересницької сільської, солотвинської селищної, тересвянської селищної, тячівської міської, углянської сільської, усть - чорнянської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; ужгородський район (з адміністративним центром у місті ужгород) у складі територій баранинської сільської, великоберезнянської селищної, великодобронської сільської, дубриницько - малоберезнянської сільської, костринської сільської, оноківської сільської, перечинської міської, середнянської селищної, ставненської сільської, сюртівської сільської, тур’є - реметівської сільської, ужгородської міської, холмківської сільської, чопської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; хустський район (з адміністративним центром у місті хуст) у складі територій білківської сільської, вишківської селищної, горінчівської сільської, довжанської сільської, драгівської сільської, зарічанської сільської, іршавської міської, керецьківської сільської, колочавської сільської, міжгірської селищної, пилипецької сільської, синевирської сільської, хустської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті біла церква) у складі територій білоцерківської міської, володарської селищної, гребінківської селищної, ковалівської сільської, маловільшанської сільської, медвинської сільської, рокитнянської селищної, сквирської міської, ставищенської селищної, таращанської міської, тетіївської міської, узинської міської, фурсівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; бориспільський район (з адміністративним центром у місті бориспіль) у складі територій бориспільської міської, вороньківської сільської, гірської сільської, дівичківської сільської, золочівської сільської, переяславської міської, пристоличної сільської, студениківської сільської, ташанської сільської, циблівської сільської, яготинської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; броварський район (з адміністративним центром у місті бровари) у складі територій баришівської селищної, березанської міської, броварської міської, великодимерської селищної, зазимської сільської, згурівської селищної, калинівської селищної, калитянської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; бучанський район (з адміністративним центром у місті буча) у складі територій білогородської сільської, бородянської селищної, борщагівської сільської, бучанської міської, вишневої міської, гостомельської селищної, дмитрівської сільської, ірпінської міської, коцюбинської селищної, макарівської селищної, немішаївської селищної, пісківської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; вишгородський район (з адміністративним центром у місті вишгород) у складі територій вишгородської міської, димерської селищної, іванківської селищної, петрівської сільської, пірнівської сільської, поліської селищної, славутицької міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; обухівський район (з адміністративним центром у місті обухів) у складі територій богуславської міської, васильківської міської, кагарлицької міської, козинської селищної, миронівської міської, обухівської міської, ржищівської міської, української міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; фастівський район (з адміністративним центром у місті фастів) у складі територій бишівської сільської, боярської міської, гатненської сільської, глевахівської селищної, калинівської селищної, кожанської селищної, томашівської сільської, фастівської міської, феодосіївської сільської, чабанівської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Голованівський район (з адміністративним центром у селищі міського типу голованівськ) у складі територій благовіщенської міської, вільшанської селищної, гайворонської міської, голованівської селищної, заваллівської селищної, надлацької сільської, новоархангельської селищної, перегонівської сільської, підвисоцької сільської, побузької селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; кропивницький район (з адміністративним центром у місті кропивницький) у складі територій аджамської сільської, бобринецької міської, великосеверинівської сільської, гурівської сільської, дмитрівської сільської, долинської міської, знам’янської міської, катеринівської сільської, кетрисанівської сільської, компаніївської селищної, кропивницької міської, новгородківської селищної, олександрівської селищної, соколівської сільської, суботцівської сільської, первозванівської сільської, устинівської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; новоукраїнський район (з адміністративним центром у місті новоукраїнка) у складі територій ганнівської сільської, глодоської сільської, добровеличківської селищної, злинської сільської, маловисківської міської, мар’янівської сільської, новомиргородської міської, новоукраїнської міської, піщанобрідської сільської, помічнянської міської, рівнянської сільської, смолінської селищної, тишківської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; олександрійський район (з адміністративним центром у місті олександрія) у складі територій великоандрусівської сільської, новопразької селищної, олександрійської міської, онуфріївської селищної, пантаївської селищної, петрівської селищної, попельнастівської сільської, приютівської селищної, світловодської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Алчевський район (з адміністративним центром у місті алчевськ) у складі територій алчевської міської, зимогір’ївської міської, кадіївської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; довжанський район (з адміністративним центром у місті довжанськ) у складі територій довжанської міської, сорокинської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; луганський район (з адміністративним центром у місті луганськ) у складі територій луганської міської, лутугинської міської, молодогвардійської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; ровеньківський район (з адміністративним центром у місті ровеньки) у складі територій антрацитівської міської, ровеньківської міської, хрустальненської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; сватівський район (з адміністративним центром у місті сватово) у складі територій білокуракинської селищної, коломийчиської сільської, красноріченської селищної, лозно - олександрівської селищної, нижньодуванської селищної, сватівської міської, троїцької селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; сєвєродонецький район (з адміністративним центром у місті сєвєродонецьк) у складі територій гірської міської, кремінської міської, лисичанської міської, попаснянської міської, рубіжанської міської, сєвєродонецької міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; старобільський район (з адміністративним центром у місті старобільськ) у складі територій біловодської селищної, білолуцької селищної, марківської селищної, міловської селищної, новопсковської селищної, старобільської міської, чмирівської сільської, шульгинської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; щастинський район (з адміністративним центром у селищі міського типу новоайдар) у складі територій нижньотеплівської сільської, новоайдарської селищної, станично - луганської селищної, широківської селищної, щастинської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Дрогобицький район (з адміністративним центром у місті дрогобич) у складі територій бориславської міської, дрогобицької міської, меденицької селищної, східницької селищної, трускавецької міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; золочівський район (з адміністративним центром у місті золочів) у складі територій бродівської міської, буської міської, заболотцівської сільської, золочівської міської, красненської селищної, підкамінської селищної, поморянської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; львівський район (з адміністративним центром у місті львів) у складі територій бібрської міської, великолюбінської селищної, глинянської міської, городоцької міської, давидівської сільської, добросинсько - магерівської селищної, жовківської міської, жовтанецької сільської, зимноводівської сільської, кам’янка - бузької міської, комарнівської міської, куликівської селищної, львівської міської, мурованської сільської, новояричівської селищної, оброшинської сільської, перемишлянської міської, підберізцівської сільської, пустомитівської міської, рава - руської міської, сокільницької сільської, солонківської сільської, щирецької селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; самбірський район (з адміністративним центром у місті самбір) у складі територій бісковицької сільської, боринської селищної, добромильської міської, новокалинівської міської, ралівської сільської, рудківської міської, самбірської міської, старосамбірської міської, стрілківської сільської, турківської міської, хирівської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; стрийський район (з адміністративним центром у місті стрий) у складі територій гніздичівської селищної, грабовецько - дулібівської сільської, жидачівської міської, журавненської селищної, козівської сільської, миколаївської міської, моршинської міської, новороздільської міської, розвадівської сільської, сколівської міської, славської селищної, стрийської міської, тростянецької сільської, ходорівської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; червоноградський район (з адміністративним центром у місті червоноград) у складі територій белзької міської, великомостівської міської, добротвірської селищної, лопатинської селищної, радехівської міської, сокальської міської, червоноградської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; яворівський район (з адміністративним центром у місті яворів) у складі територій івано - франківської селищної, мостиської міської, новояворівської міської, судововишнянської міської, шегинівської сільської, яворівської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; баштанський район (з адміністративним центром у місті баштанка) у складі територій баштанської міської, березнегуватської селищної, вільнозапорізької сільської, володимирівської сільської, горохівської сільської, інгульської сільської, казанківської селищної, новобузької міської, привільненської сільської, снігурівської міської, софіївської сільської, широківської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; вознесенський район (з адміністративним центром у місті вознесенськ) у складі територій братської селищної, бузької сільської, веселинівської селищної, вознесенської міської, доманівської селищної, дорошівської сільської, єланецької селищної, мостівської сільської, новомар’ївської сільської, олександрівської селищної, прибужанівської сільської, прибузької сільської, южноукраїнської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; миколаївський район (з адміністративним центром у місті миколаїв) у складі територій березанської селищної, веснянської сільської, воскресенської селищної, галицинівської сільської, коблівської сільської, костянтинівської сільської, куцурубської сільської, миколаївської міської, мішково - погорілівської сільської, нечаянської сільської, новоодеської міської, ольшанської селищної, очаківської міської, первомайської селищної, радсадівської сільської, степівської сільської, сухоєланецької сільської, чорноморської сільської, шевченківської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; первомайський район (з адміністративним центром у місті первомайськ) у складі територій арбузинської селищної, благодатненської сільської, врадіївської селищної, кам’яномостівської сільської, кривоозерської селищної, мигіївської сільської, первомайської міської, синюхинобрідської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; березівський район (з адміністративним центром у місті березівка) у складі територій андрієво - іванівської сільської, березівської міської, великобуялицької сільської, знам’янської сільської, іванівської селищної, коноплянської сільської, курісовської сільської, миколаївської селищної, новокальчевської сільської, петровірівської сільської, раухівської селищної, розквітівської сільської, старомаяківської сільської, стрюківської сільської, чогодарівської сільської, ширяївської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; білгород - дністровський район (з адміністративним центром у місті білгород - дністровський) у складі територій білгород - дністровської міської, дивізійської сільської, кароліно - бугазької сільської, кулевчанської сільської, лиманської сільської, маразліївської сільської, мологівської сільської, петропавлівської сільської, плахтіївської сільської, саратської селищної, сергіївської селищної, старокозацької сільської, татарбунарської міської, тузлівської сільської, успенівської сільської, шабівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; болградський район (з адміністративним центром у місті болград) у складі територій арцизької міської, болградської міської, бородінської селищної, василівської сільської, городненської сільської, криничненської сільської, кубейської сільської, павлівської сільської, тарутинської селищної, теплицької сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; ізмаїльський район (з адміністративним центром у місті ізмаїл) у складі територій вилківської міської, ізмаїльської міської, кілійської міської, ренійської міської, саф’янської сільської, суворовської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; одеський район (з адміністративним центром у місті одеса) у складі територій авангардівської селищної, біляївської міської, великодальницької сільської, великодолинської селищної, вигодянської сільської, визирської сільської, дальницької сільської, дачненської сільської, доброславської селищної, красносільської сільської, маяківської сільської, нерубайської сільської, овідіопольської селищної, одеської міської, таїровської селищної, теплодарської міської, усатівської сільської, фонтанської сільської, чорноморської міської, чорноморської селищної, южненської міської, яськівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; подільський район (з адміністративним центром у місті подільськ) у складі територій ананьївської міської, балтської міської, долинської сільської, зеленогірської селищної, кодимської міської, куяльницької сільської, любашівської селищної, окнянської селищної, піщанської сільської, подільської міської, савранської селищної, слобідської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; роздільнянський район (з адміністративним центром у місті роздільна) у складі територій великомихайлівської селищної, великоплосківської сільської, затишанської селищної, захарівської селищної, лиманської селищної, новоборисівської сільської, роздільнянської міської, степанівської сільської, цебриківської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; кременчуцький район (з адміністративним центром у місті кременчук) у складі територій глобинської міської, горішньоплавнівської міської, градизької селищної, кам’янопотоківської сільської, козельщинської селищної, кременчуцької міської, новогалещинської селищної, оболонської сільської, омельницької сільської, піщанської сільської, пришибської сільської, семенівської селищної, територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; лубенський район (з адміністративним центром у місті лубни) у складі територій гребінківської міської, лубенської міської, новооржицької селищної, оржицької селищної, пирятинської міської, хорольської міської, чорнухинської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; миргородський район (з адміністративним центром у місті миргород) у складі територій білоцерківської сільської, великобагачанської селищної, великобудищанської сільської, великосорочинської сільської, гадяцької міської, гоголівської селищної, заводської міської, комишнянської селищної, краснолуцької сільської, лохвицької міської, лютенської сільської, миргородської міської, петрівсько - роменської сільської, ромоданівської селищної, сенчанської сільської, сергіївської сільської, шишацької селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; полтавський район (з адміністративним центром у місті полтава) у складі територій білицької селищної, великорублівської сільської, диканської селищної, драбинівської сільської, зіньківської міської, карлівської міської, кобеляцької міської, коломацької сільської, котелевської селищної, ланнівської сільської, мартинівської сільської, мачухівської сільської, машівської селищної, михайлівської сільської, нехворощанської сільської, новосанжарської селищної, новоселівської сільської, опішнянської селищної, полтавської міської, решетилівської міської, скороходівської селищної, терешківської сільської, чутівської селищної, щербанівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Вараський район (з адміністративним центром у місті вараш) у складі територій антонівської сільської, вараської міської, володимирецької селищної, зарічненської селищної, каноницької сільської, локницької сільської, полицької сільської, рафалівської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; дубенський район (з адміністративним центром у місті дубно) у складі територій бокіймівської сільської, боремельської сільської, варковицької сільської, вербської сільської, демидівської селищної, дубенської міської, козинської сільської, крупецької сільської, мирогощанської сільської, млинівської селищної, острожецької сільської, підлозцівської сільської, повчанської сільської, привільненської сільської, радивилівської міської, семидубської сільської, смизької селищної, тараканівської сільської, ярославицької сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; рівненський район (з адміністративним центром у місті рівне) у складі територій бабинської сільської, березнівської міської, білокриницької сільської, бугринської сільської, великомежиріцької сільської, великоомелянської сільської, головинської сільської, городоцької сільської, гощанської селищної, деражненської сільської, дядьковицької сільської, здовбицької сільської, здолбунівської міської, зорянської сільської, клеванської селищної, корецької міської, корнинської сільської, костопільської міської, малинської сільської, малолюбашанської сільської, мізоцької селищної, олександрійської сільської, острозької міської, рівненської міської, соснівської селищної, шпанівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; сарненський район (з адміністративним центром у місті сарни) у складі територій березівської сільської, вирівської сільської, висоцької сільської, дубровицької міської, клесівської селищної, миляцької сільської, немовицької сільської, рокитнівської селищної, сарненської міської, старосільської сільської, степанської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Конотопський район (з адміністративним центром у місті конотоп) у складі територій бочечківської сільської, буринської міської, дубов’язівської селищної, конотопської міської, кролевецької міської, новослобідської сільської, попівської сільської, путивльської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; охтирський район (з адміністративним центром у місті охтирка) у складі територій боромлянської сільської, великописарівської селищної, грунської сільської, кириківської селищної, комишанської сільської, охтирської міської, тростянецької міської, чернеччинської сільської, чупахівської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; роменський район (з адміністративним центром у місті ромни) у складі територій андріяшівської сільської, вільшанської сільської, коровинської сільської, липоводолинської селищної, недригайлівської селищної, роменської міської, синівської сільської, хмелівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; сумський район (з адміністративним центром у місті суми) у складі територій бездрицької сільської, верхньосироватської сільської, білопільської міської, ворожбянської міської, краснопільської селищної, лебединської міської, миколаївської селищної, миколаївської сільської, миропільської сільської, нижньосироватської сільської, річківської сільської, садівської сільської, степанівської селищної, сумської міської, хотінської селищної, юнаківської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; шосткинський район (з адміністративним центром у місті шостка) у складі територій березівської сільської, глухівської міської, дружбівської міської, есманьської селищної, зноб - новгородської селищної, свеської селищної, середино - будської міської, шалигинської селищної, шосткинської міської, ямпільської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Кременецький район (з адміністративним центром у місті кременець) у складі територій борсуківської сільської, великодедеркальської сільської, вишнівецької селищної, кременецької міської, лановецької міської, лопушненської сільської, почаївської міської, шумської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; тернопільський район (з адміністративним центром у місті тернопіль) у складі територій байковецької сільської, бережанської міської, білецької сільської, великоберезовицької селищної, великобірківської селищної, великогаївської сільської, залозецької селищної, збаразької міської, зборівської міської, золотниківської сільської, іванівської сільської, козівської селищної, козлівської селищної, купчинецької сільської, микулинецької селищної, нараївської сільської, озернянської сільської, підволочиської селищної, підгаєцької міської, підгороднянської сільської, саранчуківської сільської, скалатської міської, скориківської сільської, теребовлянської міської, тернопільської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; чортківський район (з адміністративним центром у місті чортків) у складі територій білобожницької сільської, більче - золотецької сільської, борщівської міської, бучацької міської, васильковецької сільської, гримайлівської селищної, гусятинської селищної, заводської селищної, заліщицької міської, золотопотіцької селищної, іване - пустенської сільської, колиндянської сільської, копичинецької міської, коропецької селищної, мельнице - подільської селищної, монастириської міської, нагірянської сільської, скала - подільської селищної, товстенської селищної, трибухівської сільської, хоростківської міської, чортківської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; богодухівський район (з адміністративним центром у місті богодухів) у складі територій богодухівської міської, валківської міської, золочівської селищної, коломацької селищної, краснокутської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; ізюмський район (з адміністративним центром у місті ізюм) у складі територій балаклійської міської, барвінківської міської, борівської селищної, донецької селищної, ізюмської міської, куньєвської сільської, оскільської сільської, савинської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; красноградський район (з адміністративним центром у місті красноград) у складі територій зачепилівської селищної, кегичівської селищної, красноградської міської, наталинської сільської, сахновщинської селищної, старовірівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; куп’янський район (з адміністративним центром у місті куп’янськ) у складі територій великобурлуцької селищної, вільхуватської сільської, дворічанської селищної, кіндрашівської сільської, куп’янської міської, курилівської сільської, петропавлівської сільської, шевченківської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; лозівський район (з адміністративним центром у місті лозова) у складі територій біляївської сільської, близнюківської селищної, лозівської міської, олексіївської сільської, первомайської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; харківський район (з адміністративним центром у місті харків) у складі територій безлюдівської селищної, височанської селищної, вільхівської сільської, дергачівської міської, липецької сільської, люботинської міської, малоданилівської селищної, мереф’янської міської, нововодолазької селищної, південноміської міської, пісочинської селищної, роганської селищної, солоницівської селищної, харківської міської, циркунівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; чугуївський район (з адміністративним центром у місті чугуїв) у складі територій вовчанської міської, зміївської міської, малинівської селищної, новопокровської селищної, печенізької селищної, слобожанської селищної, старосалтівської селищної, чкаловської селищної, чугуївської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Бериславський район (з адміністративним центром у місті берислав) бериславської міської, борозенської сільської, великоолександрівської селищної, високопільської селищної, калинівської селищної, кочубеївської сільської, милівської сільської, нововоронцовської селищної, новоолександрівської сільської, новорайської сільської, тягинської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; генічеський район (з адміністративним центром у місті генічеськ) у складі територій генічеської міської, іванівської селищної, нижньосірогозької селищної, новотроїцької селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; каховський район (з адміністративним центром у місті нова каховка) у складі територій асканія - нової селищної, великолепетиської селищної, верхньорогачицької селищної, горностаївської селищної, зеленопідської сільської, каховської міської, костянтинівської сільської, любимівської селищної, новокаховської міської, присиваської сільської, рубанівської сільської, тавричанської сільської, таврійської міської, хрестівської сільської, чаплинської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; скадовський район (з адміністративним центром у місті скадовськ) у складі територій бехтерської сільської, голопристанської міської, долматівської сільської, каланчацької селищної, лазурненської селищної, мирненської селищної, новомиколаївської сільської, скадовської міської, чулаківської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; херсонський район (з адміністративним центром у місті херсон) у складі територій білозерської селищної, великокопанівської сільської, виноградівської сільської, дар’ївської сільської, музиківської сільської, олешківської міської, станіславської сільської, херсонської міської, чорнобаївської сільської, ювілейної сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Кам’янець - подільський район (з адміністративним центром у місті кам’янець - подільський) у складі територій гуківської сільської, гуменецької сільської, дунаєвецької міської, жванецької сільської, закупненської селищної, кам’янець - подільської міської, китайгородської сільської, маківської сільської, новодунаєвецької селищної, новоушицької селищної, орининської сільської, слобідсько - кульчієвецької сільської, смотрицької селищної, староушицької селищної, чемеровецької селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; хмельницький район (з адміністративним центром у місті хмельницький) у складі територій антонінської селищної, війтовецької селищної, віньковецької селищної, вовковинецької селищної, волочиської міської, городоцької міської, гвардійської сільської, деражнянської міської, заслучненської сільської, зіньківської сільської, красилівської міської, летичівської селищної, лісовогринівецької сільської, меджибізької селищної, миролюбненської сільської, наркевицької селищної, розсошанської сільської, сатанівської селищної, солобковецької сільської, старокостянтинівської міської, староостропільської сільської, старосинявської селищної, теофіпольської селищної, хмельницької міської, чорноострівської селищної, щиборівської сільської, ярмолинецької селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; шепетівський район (з адміністративним центром у місті шепетівка) у складі територій берездівської сільської, білогірської селищної, ганнопільської сільської, грицівської селищної, ізяславської міської, крупецької сільської, ленковецької сільської, михайлюцької сільської, нетішинської міської, плужненської сільської, полонської міської, понінківської селищної, сахновецької сільської, славутської міської, судилківської сільської, улашанівської сільської, шепетівської міської ямпільської селищної, територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Звенигородський район (з адміністративним центром у місті звенигородка) у складі територій бужанської сільської, ватутінської міської, виноградської сільської, вільшанської селищної, водяницької сільської, єрківської селищної, звенигородської міської, катеринопільської селищної, лип’янської сільської, лисянської селищної, матусівської сільської, мокрокалигірської сільської, селищенської сільської, стеблівської селищної, тальнівської міської, шевченківської сільської, шполянської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; золотоніський район (з адміністративним центром у місті золотоноша) у складі територій великохутірської сільської, вознесенської сільської, гельмязівської сільської, драбівської селищної, золотоніської міської, зорівської сільської, іркліївської сільської, новодмитрівської сільської, піщанської сільської, чорнобаївської селищної, шрамківської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; уманський район (з адміністративним центром у місті умань) у складі територій бабанської селищної, баштечківської сільської, буцької селищної, дмитрушківської сільської, жашківської міської, іваньківської сільської, ладижинської сільської, маньківської селищної, монастирищенської міської, паланської сільської, соколівської сільської, уманської міської, христинівської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; черкаський район (з адміністративним центром у місті черкаси) у складі територій балаклеївської сільської, березняківської сільської, білозірської сільської, бобрицької сільської, будищенської сільської, городищенської міської, кам’янської міської, канівської міської, корсунь - шевченківської міської, леськівської сільської, ліплявської сільської, медведівської сільської, михайлівської сільської, мліївської сільської, мошнівської сільської, набутівської сільської, ротмістрівської сільської, руськополянської сільської, сагунівської сільської, смілянської міської, степанецької сільської, степанківської сільської, тернівської сільської, червонослобідської сільської, черкаської міської, чигиринської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Вижницький район (з адміністративним центром у місті вижниця) у складі територій банилівської сільської, берегометської селищної, брусницької сільської, вашківецької міської, вижницької міської, конятинської сільської, путильської селищної, селятинської сільської, усть - путильської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; дністровський район (з адміністративним центром у селище міського типу кельменці) у складі територій вашковецької сільської, кельменецької селищної, клішковецької сільської, лівинецької сільської, мамалигівської сільської, недобоївської сільської, новодністровської міської, рукшинської сільської, сокирянської міської, хотинської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; чернівецький район (з адміністративним центром у місті чернівці) у складі територій боянської сільської, ванчиковецької сільської, великокучурівської сільської, веренчанської сільської, вікнянської сільської, волоківської сільської, герцаївської міської, глибоцької селищної, горішньошеровецької сільської, заставнівської міської, кадубовецької сільської, кам’янецької сільської, кам’янської сільської, карапчівської сільської, кіцманської міської, кострижівської селищної, красноїльської селищної, магальської сільської, мамаївської сільської, неполоковецької селищної, новоселицької міської, острицької сільської, петровецької сільської, ставчанської сільської, сторожинецької міської, сучевенської сільської, тарашанської сільської, тереблеченської сільської, топорівської сільської, чагорської сільської, чернівецької міської, чудейської сільської, юрковецької сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Корюківський район (з адміністративним центром у місті корюківка) у складі територій корюківської міської, менської міської, сновської міської, сосницької селищної, холминської селищної територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; ніжинський район (з адміністративним центром у місті ніжин) у складі територій батуринської міської, бахмацької міської, бобровицької міської, борзнянської міської, вертіївської сільської, височанської сільської, дмитрівської селищної, комарівської сільської, крутівської сільської, лосинівської селищної, макіївської сільської, мринської сільської, ніжинської міської, новобасанської сільської, носівської міської, плисківської сільської, талалаївської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; новгород - сіверський район (з адміністративним центром у місті новгород - сіверський) у складі територій коропської селищної, новгород - сіверської міської, понорницької селищної, семенівської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; прилуцький район (з адміністративним центром у місті прилуки) у складі територій варвинської селищної, ічнянської міської, ладанської селищної, линовицької селищної, малодівицької селищної, парафіївської селищної, прилуцької міської, срібнянської селищної, сухополов’янської сільської, талалаївської селищної, яблунівської сільської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни; чернігівський район (з адміністративним центром у місті чернігів) у складі територій березнянської селищної, гончарівської селищної, городнянської міської, деснянської селищної, добрянської селищної, іванівської сільської, киїнської сільської, киселівської сільської, кіптівської сільської, козелецької селищної, куликівської селищної, любецької селищної, михайло - коцюбинської селищної, новобілоуської сільської, олишівської селищної, остерської міської, ріпкинської селищної, седнівської селищної, тупичівської сільської, чернігівської міської територіальних громад, затверджених кабінетом міністрів україни. Графічні зображення розроблялися групою експертів, що працювали за підтримки координатора проектів обсє в україні в рамках проекту підтримка належного врядування в місцевих громадах як складової реформи децентралізації. Проект здійснюється за фінансування місії сполучених штатів америки при обсє, міністерства закордонних справ норвегії, а також постійного представництво федеральної республіки німеччини при обсє. Карта кислотності грунтів івано франківська область на id - картку можна записати кваліфікований електронний підпис – першим послугою скористався президент… на id - картку можна записати кваліфікований електронний підпис – першим послугою скористався президент україни. Відтепер громадяни україни, які є власниками id - карток, мають можливість отримати послугу з внесення кваліфікованого електронного підпису (кеп) на безконтактний електронний носій (чіп) id - картки. Першим громадянином україни, який скористався безкоштовною послугою міграційної служби, став президент україни володимир зеленський. Кваліфікований електронний підпис було записано на новий паспорт у формі id - картки президента, отриманий ним замість старого паспорта - книжечки. Запровадження послуги з внесення кваліфікованого електронного підпису на id - картку надасть громадянам можливість користуватися різноманітними електронними сервісами державних органів, отримувати адміністративні і банківські послуги, відкривати та вести бізнес тощо, не виходячи з дому.

Послуга надаватиметься безкоштовно та буде доступною для громадян україни, які досягли 18 - річного віку.

Термін дії сертифікатів ключів кеп становитиме 2 роки. Одразу після отримання нової id - картки – у територіальному підрозділі дмс за місцем реєстрації особи; записати на раніше видану id - картку – у будь - якому територіальному підрозділі дмс, незалежно від місця реєстрації. Для запису кеп на чіп id - картки знадобиться pin - код (pin 2), який особисто вказується власником id - картки під час її отримання. Зазначимо, що оформлення кеп та внесення його на чіп id - картки не є обов’язковим і здійснюється за бажанням. Однак, в разі небажання власника id - картки отримати таку послугу, він не зможе скористатися усіма перевагами електронного підпису.

Впровадженню послуги передувала тривала робота з нормативно - правового врегулювання питання використання кеп та значний обсяг проведених технічних робіт. Наразі, завдяки тісній співпраці державної міграційної служби україни, міністерства внутрішніх справ та інших державних органів, id - картка, яка містить електронний підпис громадянина, стала повноцінним засобом електронної ідентифікації особи. Загалом, з початку оформлення біометричних документів в україні міграційна служба оформила понад 4, 4 мільйони id - карток і має усі технічні можливості для внесення на них кеп за бажанням власника. Електронний цифровий підпис – це аналог власноручного підпису у світі електронного документообігу.

Він наділяє юридичною силою файл, створений на комп’ютері, який, як і підпис від руки, перетворює папір із текстом на офіційний документ. Його головні переваги – надійність та непідробність, адже електронний підпис – це набір цифрових даних, який суттєво відрізняється від того, який ви залишаєте цифровою ручкою на планшеті або у вашому паспорті. івано - франківська область утворен а 4 грудня 1939 р р озташована на південному заході україни, в передгірській та гірській частинах українських карпат. На північному заході з львівською, на північному сході з тернопільською, на південному заході з закарпатською та на південному сході з чернівецькою областями україни. На півдні межі області (протяжність 50 км) співпадають з державним кордоном україни та республікою румуні я. На території івано - франківської області проживають люди понад 80 національностей і народностей. Основною національністю в області є українці - їхня частка в загальній чисельності населення перевищує 95% (за перепис ом 2001 р. – українці - 97, 5%, росіяни - 1, 8%, поляки - 0, 1%, білоруси - 0, 1%, інші національності - 0, 1%. У всіх адміністративно - територіальних одиницях області, крім м. івано - франківська та м. Коломия, частка українців у загальній чисельності населення перевищує 90%. Друга за чисельністю національність в області - росіяни (близько 4%). Основна зона їхнього проживання - це міська місцевість. Росіяни проживають, головним чином, у містах івано - франківськ, коломия й калуш. В інших районах області частка росіян у загальній чисельності населення не перевищує 3%. Серед інших національностей області багато білорусів і поляків. Адміністративно - територіальний поділ. Районів - 14, міста - 15, з них 6 міст обласного значення (івано - франківськ, болехів (10. ), бурштин (15, 3), калуш (67. 2); селищ міського типу - 24, селищ сільського типу - 765. Кліма т помірно континентальний. У рівнинній і середній частинах області зима м яка, літо тепле, середня температура січня - 4. У горах клімат холодніший. Річні суми опадів коливаються від 600 - 800 мм у передкарпатті й до 1400 мм в горах. Річки області належать до басейнів дністра й прута. На території області протікають 8160 річок загальною довжиною 1554 км. 35% річок - гірські, вони придатні для розвитку водних видів спорту.

Тут формуються основні витоки річок дністра і лозини. Найбільша річка - дністер, довжина якої в межах області рівна 190 км. Другою за величиною річкою, що протікає по території області, є лозина - ліва притока дунаю. Річки області мають значні гідроенергетичні ресурси (514 тис. Квт), що складає 10% від загальноукраїнських. Природно - рекреаційний потенціал. 366 територій і об’єктів природно - заповідного фонду, зокрема карпатський природний національний парк, природний заповідник “горгани”, 99 пам’яток природи, 3 дендропарки, 8 парків - пам’яток садово - паркового мистецтва, 212 заповідних урочищ. Сприятливі кліматичні умови, джерела мінеральних вод, лікувальні торфові грязі, розташовані в південній частині області курортні зони становлять її природно - рекреаційний потенціал, на базі якого створено курорти. У придністров ї переважають опідзолені чорноземи, темно - сірі, сірі грунти. У передкарпатті - дерново - підзолисті й дернові, в горах - бурі лісові, гірсько - лугові. У природно - ресурсному потенціалі області займають центральне місце.

При середній заселеній україни в 14% цей показник для області складає 43, 5%, ліси покривають від 30% території на рівнині, до 60% - в горах. Лісами покрита площа в 606, 5 тис. Чітко помітна висотна поясність. До висоти 800 - 1000 м ростуть листяні ліси, вище (1300 - 1500 м) - хвойні, на вершинах гір - субальпійські луки (полонини). За характером рельєфу територія області ділиться на три частини. Північно - східну - рівнинну (подільська височина), середню - передгірську (передкарпаття), південно - західну - гірську (українські карпати). Найвища точка рівнинної частини знаходиться в опіллі на північному заході (430 м). Сільське господарство. Основний напрям розвитку - тваринництво, питома вага якого в загальному обсязі сільськогосподарського виробництва – 53%. У рослинництві найбільшу частку становить льон, цукровий буряк, зернові. Площа сільськогосподарських угідь області - 635 тис. Га, із них орні землі займають 393 тис. Га пасовища - більше 128 тис. Га, сіножаті - понад 82 тис. Га плодово - ягідні насадження - близько 10 тис. Виробниками сільськогосподарської продукції є 309 колективних сільськогосподарських підприємств, 654 фермерських господарства та 196 тис. Жителів області, зайнятих у власних підсобних господарствах. Сьогодні приватний сектор дає 95% картоплі, 96% плодово - ягідних культур, 82% яєць, 75% молока і 62% м яса. Га, з них орні землі займають 393 тис. Га, сінокоси - більше 82 тис. Зокрема зернові культури (пшениця, ячмінь, жито, кукурудза) займають 173, 3 тис. Га, технічні (цукровий буряк, льон - довгунець) 44, 0 тис. Га, картопля 55, 6 тис. Га, кормові 132, 5 тис. Основні масиви пшениці, кукурудзи, ячменю і цукрового буряка зосереджені на рівнині і в передгір ях. Зайнято земель з осушною мережею під сади (яблука, сливи, груші, вишня, волоський горіх і ін. Виробниками сільськогосподарської продукції є 309 колективних сільськогосподарських підприємств, 654 фермерських господарства і 196 тис. Сьогодні приватний сектор поставляє 95% картоплі, 96% плодово - ягідних культур, 82% яєць, 75% молока і 62% м яса. Розвідано 160 родовищ 24 - х видів корисних копалин, з яких розробляється 50 - 55%. Тут залягають основні запаси нафти й газу карпатської нафтогазової провінції (н айбільшими по запасах серед нафтових родовищ є долінськоє, нафтогазових - бітков - бабчинськоє, газових – богородчанськоє), є з начні запаси калійних і магнієвих солей. Нерудні представлені значними запасами калійних солей, які знаходяться в калушсько - голінськом родовищі. є в наявності покладу магнієвих солей. Міжрегіональне значення мають родовища кухонної солі в болехове і долині. івано - франковщина має великі запаси сировини для виробництва будівельних матеріалів. Це торкається вапняків (ліповецкоє родовище), мергеля (межігорсько - дубовецкоє), гончарних глин (коломійськоє). Карпатські гори також багаті пісковиками, гравієм, галечником. У українських карпатах є також невеликі поклади і марганцевих залізняку, міді, цинку, срібла і золота. Основні галузі господарського комплексу області - нафто - і газодобувна, лісова, деревообробна, хімічна, нафтохімічна, машинобудівна, електроенергетична, харчова промисловість. Найбільші лісокомбінати. Надвірнянський, вигодський, врошновський; меблеві комбінати - прикарпатський та снятинський. Працює коломийська паперова фабрика. Хімічна індустрія випускає мінеральні добрива, металевий магній, карбамідні та поліхлорвінілові смоли, барвники тощо. Легка промисловість представлена швейною, хутряною, шкіряно - взуттєвої, лляною та іншими видами галузі. Для промисловості характерний надзвичайно високий рівень спеціалізації. На долю електроенергетики приходиться близько третини загального випуску продукції промисловості. При цьому практично весь обсяг припадає на одне підприємство - бурштинську грес (селище бурштин), яка є найбільшою на заході україни. іншими провідними секторами промисловості є нафтогазовий комплекс і хімічна промисловість. Здобич і переробка нафти ведуться в долині, надвірній, биткове, газу — в надвірній, долині, богородчанах. Хімічна промисловість представлена калушськім хіміко - металургійним комбінатом (мінеральні добрива і інша продукція), лісохімічним (вигода) заводом і надвірнянським нпз. із інших галузей можна виділити харчову промисловість, промисловість будівельних матеріалів, лісовий комплекс, машинобудування й легку промисловість. Тут переважає недержавний сектор, частка якого в загальному обсязі виробництва складає 94, 2%. Найважливіші підприємства машинобудування і металообробної промисловості. Приладобудівний, локомотіворемонтний, авторемонтний заводи (івано - франківськ), завод з. Пріоритетною в івано - франківській області є деревообробна промисловість, яка посідаєє одне з провідних місць на державному рівні й постійно нарощує обсяги товарної продукції. Деревообробна промисловість розвинена в коломиї, вигоді, брошнев - облозі, надвірній, верховіне, солотвіне; меблева — в івано - франківську, болехове, отине, паперова — в коломиї. Серед галузей харчової промисловості головне місце займає цукрова (городенка; бовшевській завод) і спиртна (івано - франківськ, снятин, подгайчики). є тютюнова ферментація (заболотов), пивоварні (івано - франківськ, коломия, калуш), масло - сиродельниє (коломия, галич, городенка і ін. ) заводи, м’ясокомбінати (івано - франківськ, коломия) і ін. У легкій промисловості області працює 66 підприємств, що випускають одяг із натурального хутра, шкіртоварів для взуттєвоїта шкіряно - галантерейної промисловості. Широко поширені художні промисли. Різьблення по дереву, інкрустація, ткання, вишивка, виготовлення килимів, кераміка (косов, коломия, верховіна і ін. З області експортується. Продукція хімічної і пов’язаних з нею областей промисловості, мінеральні продукти, деревина і вироби з неї, пластмаса. імпортується в область переважно мінеральні продукти, текстиль і текстильні вироби, машини, устаткування і механізми, оснащення, продукція хімічної і пов’язаних з нею областей промисловості. Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування – 4, 4 тис. Автобусний транспорт обслуговує 13 міжнародних маршрутів до низки міст молдови, польщі, словаччини, чехії. Загальна протяжність залізничної мережі області складає 1, 1 тис. В області знаходиться 35 залізничних станцій - найбільші залізничні вузли – івано - франківськ, коломия, калуш. є аеропорт в івано - франківську.

Густота залізниць - 35, 5 км на 1000 км. Прямим залізничним сполученням івано - франківськ (через львів) з єднаний з. Берліном, будапештом, братиславою, варшавою, вроцлавом, краковом, мінськом, москвою, прагою, санкт - петербургом. Аеропорт має зручне географічне розміщення в центрі західної україни і розташований на відстані 180 - 300 км від кордонів польщі, словаччини, румунії, угорщини. Аеропорт забезпечує обслуговування повітряних суден всіх типів, з датний приймати повітряні судна практично усіх класів. 10 державних і понад 60 громадських музеїв, національний заповідник давній галич. На збереженні в їх фондах - понад 162 тисячі експонатів. В івано - франківському краєзнавчому музеї зберігається саркофаг галицького князя ярослава осмомисла. Приміщення музею (ратуша) є візиткою міста. Цікаві музей дерев’яної архітектури та живопису хvі–хvіі ст. У рогатині, ратуша 1695 р костел 1703 р. і колегіум, вірменський храм 1763 р. В івано - франківську; коломийський музей народного мистецтва гуцульщини; манявський скит хvіі ст мури з брамами хііі–хіv ст. Різдва хіі ст святодухівська 1598 р благовіщення 1587 р різдва у смт ворохті хvіі ст. В івано - франківському художньому музеї зібрані унікальні пам ятки галицького іконопису й барокової скульптури, роботи українських художників другої половини xx ст а також твори польських, австрійських та італійських майстрів хviii - xx століть, майстрів барокової тематики. Томаса гуддера, конрада кутченрайтера, йоана георгія пінзеля, матвія полейовського, діоніза станетті, братів унтербергерів та ін. В області знаходиться єдиний у світі музей писанки (коломия). Коломийський музей народного мистецтва гуцульщини і покуття ім. Кобринського (сховище декоративно - прикладного мистецтва прикарпаття) занесений до королівської енциклопедії великої британії як музей світових шедеврів. із міста рогатин, за легендою, походить турецька султанша роксолана (настя лісовська), яку татарська орда в 1520 році викрала в полон. Завдяки своїй красі, розуму й спритності настя (в історію потрапила під ім ям роксолана - хуррем) стала улюбленою дружиною султана сулеймана ii пишного, а її міфологізований образ надихнув городян відзначити заслуги шанованою наложниці пам ятником на центральній площі її рідного міста. Хотимир тлумацького району живе найстаріша жінка україни 115 - річна козак катерина іванівна. Дата її народження - 14 лютого 1897 року.

Для жінок коломиї на площі перед музеєм писанки в березні 2012 року встановили найбільше в україні рожеве дерево. Висотою дерево чотири метри 60 сантиметрів, зроблено з 550 троянд. Червоні троянди - символ пристрасної любові - до металевої конструкції прив язували протягом 5 годин. 18 лютого 2012 року в туристичному комплексі буковель було встановлено рекорд. Молодь зі снігу виліпила 4 - метрового сніговика, найбільшого в україні. 22 серпня 2011 року в івано - франківську на площі біля обласного музично - драматичного театру ім. івана франка жителі прикарпаття встановили рекорд україни з виконання державного гімну україни у вишиванках із синьо - жовтою атрибутикою. У вересні 2011 року в калуші був випечений медовик довжиною 20 м, шириною 70 см, заввишки 6 см і вагою 440 кг. Його довжина 2, 2 м, ширина - 1, 2 м, висота - 70 см (разом із ручкою - 1, 4 м). У кошику були традиційні для великодня страви. М ясна прокукція - 70 кг, паска, вагою 70 кг, 20 маленьких пасочек по 0, 5 кг, а також страусині та курячі яйця. Неподалік яремче, в криворівні, проходили зйомки фільму сергія параджанова тіні забутих предків, який за кількістю отриманих нагород потрапила до книги рекордів гіннеса. У 1907 році в озокеритній шахті села старуня богородчанського району було знайдено останки мамонта, волохатого носорога і гігантського оленя. Вулкан старуня (село старуня богородчанського району) - єдиний діючий грязьовий вулкан в україні. єдиним в україні пам ятником виробничої старовинної культури xix. Цікавою мальовничою ділянкою дністра є його відрізок у 250 км від гирла золотої липи до гирла збруча - дністровський каньйон, який є одним із найбільших в європі. Біля села лука врублевецька збереглися залишки однієї із найдавніших в україні стоянок раннього палеоліту, вік якої сягає 300 тисяч років. На території дністровського каньйону знаходиться джуринський водоспад, один із найбільших у країні рівнинних водоспадів. Його висота складає 16 метрів. Манявський скит (богородчанський р - н) гошівський монастир (долинський р - н) гора говерла (2061м, чорногірський хребет) колишня обсерваторія на г. Піп іван (2026 м) високогірні озера несамовите, бребенескул, марічейка (чорногірський хребет) національний заповідник давній галич залишки пнівського замку (м. Надвірна) музей писанки та народного мистецтва гуцульщини та покуття (м. Криворівня верховинського р - ну) скелі довбуша (с. Болехів) скелі писаний камінь (верховинський р - н) сріблясті водоспади. Шешори (косівський р - н) вузькоколійка карпатський трамвай (долинський, рожнятівський р - ни) сокільський хребет (косівський р - н). В області є десять курортних місцевостей. Татарів, яремче і микуличин, мислівка, новий мізунь, шешори, м. Косів, ворохта, яблуниця, бальнео - грязевий передгірський курорт черче.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

аккаунты в стар стейбл с лошадьми

irina and oleg mom and son

the history of ages 1.3.7.2 торрент

сочіненіе по белоруской літературе

танки коды на кристаллы 1000000 без скачивания