типові умови зовнішньоекономічних контрактів інкотермс
Типові умови зовнішньоекономічних контрактів. Типові умови зовнішньоекономічних контрактів - раздел транспорт, транспортне забезпечення виробництва економічне зростання у світі, яке супроводжувалось протягом о. Економічне зростання у світі, яке супроводжувалось протягом останніх десятиліть випереджальним збільшенням обсягів міжнародної торгівлі, міжнародним кооперуванням виробництва, а також бурхливим розвитком туристичного бізнесу, сприяло зростанню обсягів транспортних перевезень і якісному прогресу транспортної галузі. У свою чергу, транспортні комунікації відіграють кардинальну роль у процесах глобалізації, у формуванні регіональних економічних просторів. Прогрес засобів міжнародних транспортних комунікацій у xx ст. Набув вражаючих масштабів. Вдалося досягти швидкого з єднання материків. Замість тижнів подолати відстань між старим та новим світами стало можливим за лічені години. Транспорт став широко доступним, по - справжньому масовим. Він невід ємна складова технологічних циклів. Досить часто міжнародне спеціалізовані виробництва створюються в розрахунку на стабільні та великомасштабні поставки предметів праці, сировини та енергоносіїв з інших країн світу.
Світові тенденції розвитку транспорту не оминули й україну — державу, що розташована на перетині найважливіших транзитних і зовнішньоторговельних маршрутів між країнами східно - азійського регіону і європи. Тому питання оцінки об єктивного потенціалу розвитку транспортної системи україни, формування її міжнародно - транзитного статусу, розвитку відповідної інфраструктури, а також вироблення практичної програми дій мають особливо велике значення на етапі формування ринкової економіки в країні, їх розв язання є найважливішою умовою піднесення економіки країни та її інтеграції до світового господарства. 3 організаційного погляду юридичною підставою та інструментом забезпечення перевезень безпосередніми учасниками експортно - імпортних операцій є відповідні контракти та технічна документація. Але основні параметри мікрорівневих домовленостей, а також універсальні правила поведінки під час транспортування комерційних вантажів містяться в міжнародних угодах та документах. За багаторічну практику міжнародної торгівлі та укладання договорів сформувалися численні звичаї, на основі яких були розроблені писані та неписані правила поведінки сторін контрактів — експортерів та імпортерів. Подібна систематизація є необхідною для спрощення та забезпечення гарантій перед - контрактного та після - контрактного, або імплементаційного (ітріе - тепі — виконувати, реалізовувати), процесу і взагалі для досягнення господарських інтересів суб єктів комерційної угоди. Згідно з визначенням, що дається в законі № 959, зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб єктів зед україни та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов язків у зовнішньоекономічній діяльності. існує дві відмінності між зовнішньоекономічним договором (контрактом) і звичайними договорами поставки товарів (купівлі - продажу), надання послуг, виконання робіт тощо. Сторонами контракту є юридичні або фізичні особи, як мінімум, двох різних держав, які допускаються відповідно до їх законодавства до здійснення зед. Однак контракт не набуде статусу міжнародного в тому випадку, якщо підприємства сторін – суб єктів різних держав розташовані на території однієї держави. У той же час контракт буде вважатися міжнародним, якщо він укладений між суб єктами однієї держави, підприємства яких знаходяться на території різних держав. Зміст контракту регулюється не тільки внутрішнім законодавством, але й міжнародним правом і звичаями країни контрагента. Це означає, що контракт складається згідно із законом № 959 та іншими законами україни, але разом з тим суб єкти зед мають право під час складання тексту контракту використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, прямо й у винятковій формі не заборонені законами україни. Визначаючи загальні ознаки зовнішньоекономічних контрактів, необхідно звертати увагу на специфіку джерел правового регулювання таких договорів. До основних джерел належать. O конвенція оон про договори міжнародної купівлі - продажу товарів (1980); o конвенція оон про давність позову в міжнародній купівлі - продажу товарів (1974); o конвенція про право, що використовується до договорів міжнародної купівлі - продажу товарів (1985), та ін. Найбільш широко в практиці міжнародної торгівлі використовується віденська конвенція оон про договори міжнародної купівлі - продажу, прийнята у відні в 1980 р. Це міжнародний документ, що має практичне значення при підписанні і виконанні зовнішньоторговельних контрактів. Віденська конвенція була розроблена комісією оон про право міжнародної торгівлі (юнсітрал) з метою визначення єдиних норм, що регулювали б міжнародні торгові договори. Учасниками віденської конвенції є понад 30 країн, зокрема, австрія, китай, німеччина, італія, польща, швейцарія, сіла, ірак, франція та ін. На території україни конвенція вступила в дію з 1 лютого 1991 р. Віденська конвенція складається з чотирьох частин і 101 статті, в яких докладно визначається порядок підписання договору міжнародної купівлі - продажу (ч. Ii) і його основні умови (ч. Віденська конвенція не регламентує всі аспекти міжнародної купівлі - продажу.
Матеріали віденської конвенції охоплюють широке поле питань з регламентації договірних відносин між контрагентами з різних країн походження. Значення віденської конвенції полягає в усуненні значних розбіжностей у національних законодавствах, що регулюють міжнародну купівлю - продаж товарів; визначенні рис міжнародного характеру договору; встановленні переліку видів договорів і послуг, на які не поширюється її дія; визначенні головних прав і обов язків сторін за договором; встановленні форми контракту купівлі - продажу; визначенні засобів правового захисту у разі порушення договору продавцем чи покупцем та ін. Разом з тим віденська конвенція носить диспозитивний характер. Це означає, що сторони можуть у договорі відступити від будь - якого положення конвенції чи змінити його дії. і це повинно бути вказано в контракті. Якщо в контракті купівлі - продажу таких відступів не передбачено, до нього мають застосовуватись норми віденської конвенції 1980 р. Такі умови поділяються на обов язкові та додаткові. До обов язкових умов договору (контракту) належать. До додаткових умов належать. Страхування; гарантії якості; залучення субвиконавців до договору (контракту), агентів, перевізників; норми завантаження (розвантаження); передача технічної документації на товар; збереження торгових марок; порядок сплати податків, мит, зборів; захисні застереження; момент початку дії договору (контракту); кількість підписаних примірників договору (контракту); можливість і порядок внесення доповнень та змін до договору (контракту) та ін. Зовнішньоекономічний договір (контракт); типовий контракт; оферта; тверда оферта; акцепт; контроферта; вільна оферта; запит; закупівельний ордер; індент; консульський рахунок; сертифікат походження товару; рахунок - фактура; рахунок - проформа; інкотермс; інвойс (комерційний рахунок); коносамент; страховий поліс; вантажна митна декларація. Типові умови зовнішньоекономічних контрактів інкотермс типова структура міжнародного контракту.
Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 5 жовтня 1995 р. Назва, номер договору (контракту), дата і місце його укладення. У преамбулі зазначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів (продавець, покупець, замовник, постачальник тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір (контракт), документів, якими керуються контрагенти договору (контракту) (установчі документи тощо). Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини). Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна позначка в тексті договору (контракту). Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того, балансується іще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг). У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки. O усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію; o кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологічних втрат сировини; o втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг). У цьому розділі визначається залежно від номенклатури одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики. У тексті договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання. Базисні умови поставки товарів (приймання - здавання виконаних робіт або послуг). У цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні умови поставки (у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції, які визначають обов язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару) (додаток б). У випадку укладення договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та строки виконаних робіт (послуг). Ціна та загальна вартість договору (контракту). У цьому розділі визначається ціна одиниці товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою, а також валюта контракту.
Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору (контракту). При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його укладення. У договорі (контракті) про переробку давальницької сировини, крім того, зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки. У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором (контрактом), з обов язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній національним банком україни до першої групи класифікатора іноземних валют. Цей розділ визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків, а також гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) зазначаються. № 444, редакція від 28. На вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій. Умови приймання - здавання товару (робіт, послуг). У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання здавання проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю - згідно з документами, що засвідчують якість товару.
Упаковка та маркування. Форс - мажорні обставини. Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов язань на строк дії цих обставин. Строк дії форс - мажорних обставин підтверджується торгово - промисловою палатою відповідної країни. Санкції та рекламації. Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред явлення рекламацій у зв язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій. Вказується місце арбітражного суду, повне його найменування, країна й матеріальне право, яке буде застосовуватися при розгляді спорів, і обговорені випадків, при яких сторони можуть звернутися в суд. Юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін. Сутність зовнішньоекономічного контракту.
Основні умови укладання договорів. Відповідно до закону україни від 16. 91 № 959 - хіі про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) визначено, як матеріально оформлена угода двох або більше суб єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов язків у зовнішньоекономічній діяльності. Суб єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) використовують вимоги національного законодавства, рекомендації міжнародних органів й організацій, передбачені світовою практикою, а також сукупність різних гарантій і застережень. Коректне складання зовнішньоекономічного договору (контракту) є запорукою успішного проведення зовнішньоекономічної операції, пов язаної з переміщенням товарів й інших предметів через митний кордон україни. Зовнішньоекономічний договір укладається в простій письмовій формі. Повноваження представника на укладення договору випливає з доручення, статутних документів. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб єкта зед уповноваженим суб єктом зед україни, вважаються діями цього іноземного суб єкта. Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства україни з урахуванням міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних організацій. Для підписання зовнішньоекономічного договору суб єктам зед не потрібен дозвіл будь - якого органу державної влади. Вони мають право укладати різні види договорів, крім тих, які заборонені законодавством україни. Якщо зовнішньоекономічний договір не відповідає вимогам українського законодавства або міжнародних договорів україни, то він може бути визнаний недійсним у судовому порядку.
Права та обов язки сторін за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) визначаються правом країни, обраної сторонами під час укладання договору, або внаслідок подальшого погодження. продавцем - у договорі купівлі - продажу; - лізингодавцем - у лізинговій угоді; - ліцензіаром - у ліцензійному договорі; - комітентом (консигнатором) - у договорі комісії (консигнації); - довірителем - у договорі доручення; - перевізником - у договорі перевезення; - експедитором - у договорі транспортно - експедиторського обслуговування; - страхувальником - у договорі страхування; - кредитором - у договорі кредитування тощо. Залежно від виду зовнішньоекономічного договору здійснюється вибір того чи іншого застосованого права. Так, до зовнішньоекономічних договорів. про виробниче співробітництво, спеціалізацію та кооперування, виконання будівельно - монтажних робіт застосовують право країни, де здійснюється така діяльність або де створюються передбачені договором результати, якщо сторони не погодили інше; - про створення спільних підприємств застосовується право країни, на території якої спільне підприємство створюється та офіційно реєструється; - укладених на аукціонах, торгах або на біржі застосовується право країни, на території якої проводиться аукціон, торги або знаходиться біржа. До інших контрактів застосовується право країни, де заснована чи має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання такого договору, що має вирішальне значення для його змісту.
При прийманні виконання за контрактом береться до уваги право місця проведення такого приймання, оскільки сторони не погодили інше.
Наказом міністерства економіки та з питань економічної інтеграції україни № 201 від 06. Згідно цього положення, до умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті) відносяться. Зазначення в зовнішньоекономічної договорі (контракті) місця його складання має немаловажне значення, оскільки законом україни про зовнішньоекономічну діяльність установлено, що форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її складання. Цим же законом установлено, що угода, що складена за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недотримання форми, якщо дотримані вимоги законів україни. Державне підприємство ярмолинецький лісхоз, хмельницького обласного управління лісного господарства, україна, що діє на основі статуту, в особі директора гудловського володимира васильовича, далі продавець, з однієї сторони та фірма унилес. О братислава, словакія, в особі директора мирослава процика, далі покупець, з іншої сторони, уклали цей контракт про наступне.
Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту). усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію; - кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологічних втрат сировини; - втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки. Продавець продав, а покупець придбав на умовах кайзер - слаутерн згідно інкотермс 2010 устаткування кількість, номенклатура та ціна якого вказані у специфікації (додатку №1 до цього контракту), яка є невід ємною частиною цього контракту при використанні додатків або специфікацій (для великої номенклатури товарів) необхідно враховувати деякі особливості. Так, оскільки додатки й специфікації є невід ємною частиною зовнішньоекономічного договору (контракту), вони повинні бути підписані уповноваженими на те особами й завірені печатками контрагентів. Умови, визначені в зовнішньоекономічних договорах (контрактах) і в додатках до них, не можуть містити відомостей, які суперечать умовам зовнішньоекономічного договору (контракту). У зв язку з тим, що додаток (специфікація) складається до конкретного зовнішньоекономічного договору (контракту), у ньому повинні чітко відображатися дата його складання й посилання до якого саме зовнішньоекономічного документа цей додаток складений. У цьому розділі визначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики. Одиниця виміру товару, за якої встановлюється ціна, залежить від характеру товару, а також від практики, що склалася щодо торгівлі товарами певного виду на світовому ринку.
Практика здійснення зовнішньоекономічної діяльності показує, що доцільно вибирати одиницю виміру товару, що використовується в гармонізованій системі опису й кодування товарів. Якщо в основу ціни заставляються вагові одиниці, визначається характер ваги. із цією метою розрізняють вагу нетто (чиста вага товару без пакування), вага брутто (вага товару разом з пакуванням) і вага брутто за нетто (при мізерно малій вазі впакування). При цьому в таких договорах (контрактах) окремо вказується, чи входить ціна пакування у вартість товару.
Кількість товару визначається у специфікаціях на кожну партію товару, які оформлюються додатками до цього договору і є його невід ємною частиною. Якісні характеристики товару встановлюють залежно від їхнього типу й характеру (за діючими стандартами, за зразком, за технічними умовами, по спеціальному замовленню й ін. При здійсненні купівлі - продажу товарів, виготовлених за індивідуальним замовленням, критеріями якості можуть виступати дані, зазначені в технічних умовах на виготовлення товару.
Якість продукції, що поставляється, має відповідати дсту, технічним умовам чи додатково погодженим сторонами якісним характеристикам, зазначених у додатках і підтверджених паспортом якості 5. У цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні умови поставки (відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції), які визначають обов язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару). Обов язковість застосування правил інкотермс у зовнішньоекономічних договорах (контрактах), предметом яких є товари, установлена указом президента україни від 04. Обрані контрагентами базисні умови поставки в зовнішньоекономічних договорах (контрактах) купівлі - продажу товарів визначають обов язку продавця щодо доставки товару в зазначене місце й установлюють момент переходу ризику випадкової загибелі або ушкодження товару.
Базисні умови поставки використовуються також для калькуляції купівельної ціни товару й безпосереднім чином впливають на митну вартість товару.
Установлення базисних умов поставки повинне обов язково передбачати вказівку географічного пункту, у якому переходять всі ризики на товар, пов язані з його поставкою від відправника до одержувача. Ех київ, cpt берлін, fob одеса тощо. Постачання товару за цим контрактом здійснюється на умовах срт (м. Раваруська) відповідно до міжнародних правил інкотермс - 2010. Покупець зобов язується надати продавцеві довідку - калькуляцію від перевізника про вартість транспортних витрат по території україни із зазначенням номера автомобіля, номера контракту, вартості одного кілометра пробігу, відстані від м. Хмельницький до кордону україни. Датою постачання продукції вважається дата оформлення експортної митної декларації. Перехід права власності на товар відбувається в момент здійснення поставки. Перехід ризиків на товар відбувається в момент переходу права власності. Продавець передає покупцеві з товаром такі відвантажувальні документи. Постачання товару здійснюється партіями не пізніше 20 днів з моменту надходження грошей на розрахунковий рахунок продавця 6. У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором (контрактом), крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою, та валюта контракту.
Загальна вартість контракту складає 759, 22 доларів сша. Ціна товару включає вартість тари, упакування, маркування та транспортування до місця призначення (сір - хмільник відповідно до інкотермс 2000р. Податки, мито, митні збори, а також інші витрати, пов язані з цим контрактом і які повинні бути сплачені у країні продавця несе продавець, а податки, мито, митні збори, а також інші витрати, пов язані з цим контрактом і які повинні бути сплачені у країні покупця несе покупець. У договорі (контракті) про переробку давальницької сировини крім того зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки. Цей розділ визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов язань. Платежі за товари, поставлені в рахунок цього договору, мають бути здійснені у доларах сша з безвідкличного документарного акредитива, відкритого за дорученням покупця на користь продавця банком - кореспондентом банку продавця і авізованого через банк продавця. Якщо акредитив буде відкритий банком, який не є кореспондентом банку продавця, покупець забезпечить підтвердження акредитива банком - кореспондентом банку продавця. Акредитив, що відкривається відповідно до цього договору, підпорядковується уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів у редакції 1993 року, опублікованим міжнародною торговельною палатою за № 500. Якщо з вини покупця або його банку відкриття акредитива буде затримано. Продавець має право відмовити у відвантаженні товару або розірвати договір. Платежі за акредитивом будуть здійснюватися в банку продавця проти подання продавцем таких документів. Дубліката залізничної накладної, що містить найменування покупця вантажу, і позначку перевізника про відправлення вантажу; 3. Копії специфікації, за якою здійснюється поставка; 5. Копії вантажної митної декларації. Акредитив передбачає можливість або дозвіл часткових відвантажень. Усі витрати, пов язані з відкриттям, авізуванням, підтвердженням, продовженням терміну, зміною умов та виконанням акредитиву, сплачує покупець. Якщо умови відкритого акредитива не відповідатимуть умовам цього договору, покупець за свій рахунок за дорученням продавця забезпечить внесення необхідних змін до умов акредитива. Умови приймання - здавання товару (робіт, послуг) у цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання - здавання проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю - згідно з документами, що засвідчують якість товару.
Приймання пиловника ялинового виконується покупцем на основі відвантажувальних документів продавця за якістю відповідно до п. Та за кількістю на заводі вантажоотримувача. Залежно від методу виконання обмірів продавцем, пиловник хвойних порід приймається на заводі електронно - лазерною установкою з поштучним обміром. У випадку невідповідності результатів приймання покупця відвантажувальним документам продавця, подальше приймання виконується за участю експерта незалежної сторони (незалежна міжнародна контрольна організація), статус якої підтверджений міжнародною ліцензією на право проведення такої експертизи, з складанням акту (протоколу) про прийняття товару по кожному вагону, що і є актом - рекламацією. Результати такого прийняття є обов язковими для обох сторін. В такому випадку покупець надає продавцю акти (протоколи) про прийняття засобами факсимільного або електронного зв язку у п ятиденний строк, з дати прийняття товару.
Попереднє здавання - прийняття може відбуватися в процесі виготовлення товару або перед його навантаженням (відправленням). Основною метою при такій здачі прийманню є проведення попереднього контролю за якістю й кількістю товарів, станом їхнього пакування й ін. Кінцеве здавання - прийняття є більше розповсюдженою в торговельній практиці. Таке здавання - прийняття впливає на процеси здійснення остаточних взаєморозрахунків сторін контракту й встановлює фактичне виконання поставки в зазначеному місці. При визначенні строків здавання - прийняття товарів необхідно враховувати, що оцінка якості товару триває значно довше, ніж перевірка кількості отриманого товару.
Залежно від характеру товару, що є об єктом зовнішньоекономічної угоди, встановлюють спосіб перевірки кількості і якості товару (вибірково або всього товару). Залежно від виду товару, його здавання - прийняття може проводитися різноманітними способами. Самостійно покупцем (одержувачем); у присутності вповноважених представників продавця (постачальника); із залученням незалежних компетентних організацій (наприклад, торгово - промислової палати), які мають право видачі експертного висновку щодо кількості і якості товару, а також іншими способами. Упакування товару - відповідно до нормативного документа на виріб залежно від характеру товару, розрізняють зовнішнє пакування (коробки, ящики, мішки й інша тара) і внутрішнє пакування (таке пакування є невіддільною від товару). У торговельній практиці застосовуються такі особливості використання тари. вона переходить у власність покупця разом з товаром; - тара підлягає поверненню продавцеві (постачальникові) після одержання товару; - товари містяться в тару, надану завчасно покупцем (одержувачем). Виходячи із цього, при висновку зовнішньоекономічних договорів (контрактів) рекомендується враховувати право власності на пакування й окремо вказувати ціну зовнішнього пакування, якщо вона не є поворотною тарою. Нанесене на товар (пакування) маркування дозволяє надалі визначити спеціальні умови навантаження, зберігання, перевезення й інші дії з товаром при здійсненні його доставки до місця призначення. При цьому сторони звільняються від виконання зобов язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Сторони погодилися, що в разі виникнення форс - мажорних обставин (дії нездоланної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме.
Війни, воєнних дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи сезонних природних явищ, зокрема таких, як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів. Сторони звільняються від виконання своїх зобов язань на час дії зазначених обставин. У разі, коли дія зазначених обставин триває більш як 30 днів, кожна із сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніш як за 10 днів до розірвання. Достатнім доказом дії форс - мажорних обставин є документ, виданий торгово - промисловою палатою кожної із сторін. Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови покупця від плати за товари, поставлені до їх виникнення. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій. 1 за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі нестриманий прибуток, у порядку, передбаченому чинним законодавством. Постачальник за цим договором несе таку відповідальність. Визначаючи штрафні санкції у зв язку з невиконанням або неналежним виконанням контрагентом своїх зобов язань за умовами зовнішньоекономічних договорів (контрактів), пов язаних з вивозом товарів за межі україни не слід забувати про вимоги законодавчих актів україни. закон україни від 23. 98 № 351 - хіу про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності встановлює, що товари, які імпортуються на підставі бартерних договорів, підлягають ввозу на митну територію україни в строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з моменту митного оформлення вантажної митної декларації на експорт товарів. При цьому у випадку експорту за бартерним договором високоліквідних товарів строки ввозу в україну імпортних товарів не можуть перевищувати 60 календарних днів від дня оформлення вивізної вантажної митної декларації; - при вивозі давальницької сировини законом україни від 15. 2001 № 2761 - ш) установлений 90 - денний строк щодо повернення на територію україни готової продукції. Урегулювання спорів у судовому порядку.
Усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв язуються відповідно до законодавства україни у міжнародному комерційному суді при торгово - промисловій палаті україни. Сторони визначають, що всі ймовірні претензії за цим договором повинні бути розглянуті сторонами протягом 30 днів з моменту отримання претензії. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін. Зазначаються місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (№ рахунку, назва та місцезнаходження банку, ) контрагентів договору (контракту). За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови. Типовий контракт - це приблизний договір або ряд уніфікованих правил, викладених в письмовій формі, сформульованих раніше з врахуванням торгової практики і звичаїв та прийняті сторонами, що домовляються, після узгодження відповідно до вимог конкретної угоди. Типові умови зовнішньоекономічних контрактів інкотермс особливості змісту зовнішньоекономічного контракту.
Право країни, що визначає права та обов язки сторін. Базисні умови поставок. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов язків у зовнішньоекономічній діяльності. Суб єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь - які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами україни. Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь - якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами україни. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів україни або міжнародних договорів україни. Вимоги до форми, порядку укладання та виконання зовнішньоторговельних договорів (контрактів) визначаються. 1) гк україни; 2) цк україни; 3) законами україни. Про зовнішньоекономічну діяльність; про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті; про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності; 4) указами президента україни. № 15 - 93 про систему валютного регулювання і валютного контролю; 6) постановою кабінету міністрів україни і національного банку україни від 21. В міністерстві юстиції україни 21. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається відповідно до закону україни про зовнішньоекономічну діяльність та інших законів україни з урахуванням міжнародних договорів україни. Суб єкти господарювання при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі законом україни про зовнішньоекономічну діяльність та іншими законами україни. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором україни чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать закону україни про зовнішньоекономічну діяльність. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб єкта зовнішньоекономічної діяльності суб єктом зовнішньоекономічної діяльності україни, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб єкта зовнішньоекономічної діяльності. 6 закону україни про зовнішньоекономічну діяльність та п. 9 постанови кабінету міністрів україни і національного банку україни від 17. № 523 про стан виконання указу президента україни від 18. № 319 про невідкладні заходи щодо повернення в україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами наказом міністерства економіки та з питань європейської інтеграції україни від 06. № 201 затверджено положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Права та обов язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту). 43 закону україни про міжнародне приватне право сторони договору можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами україни. Право вибору правової системи, якій будуть підпорядковані відносини сторін у праві, має назву автономія волі сторін, яка виступає фундаментальним принципом міжнародного приватного права. У другій половині xx ст. Відбулося посилення впливу колізійного принципу автономії волі сторін не лише на європейському континенті, й у західній півкулі, де в минулому відмічалося досить стійке його не - сприйняття. Цей принцип знайшов своє закріплення в більшості міжнародно - правових актів, серед яких кодекс бустаманте, конвенція про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі - продажу товарів, 1955 р конвенція про право, що застосовується до договірних зобов язань, 1980 р міжамериканська конвенція про право, що застосовується до міжнародних контрактів, 1994 р. 5 закону україни про міжнародне приватне право у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь - який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотну дію і є дійсними з моменту вчинення правочину, але не можуть. 1) бути підставою для визнання правочину недійсним у зв язку з недодержанням його форми; 2) обмежити чи порушити права, яких набули треті особи до моменту вибору права або зміни раніше обраного права. Мілаш1, у цілому принцип автономії волі підлягає обмеженню на трьох рівнях. 1) за відсутності іноземного елемента у правовідносинах (ч. 5 закону україни про міжнародне приватне право); 2) коли сторона у договорі вимагає спеціального захисту (у даному випадку обмеженням принципу автономії волі в силу ст. 45 закону україни про міжнародне приватне право є споживчі договори); 3) коли мають місце міжнародно - імперативні норми внутрішнього права. Обране сторонами іноземне право не може витіснити ті норми національного права, що примусово регулюють дані обставини справи, незважаючи на право, що застосовується до договору2 (наприклад, інвестиційна діяльність іноземних інвесторів, вимога до засновницького договору - ст. 46 закону україни про міжнародне приватне право). Проте необхідно додатково виділити в окремий рівень обмеження автономії волі сторін в силу публічного порядку.
Норма права іноземної держави не застосовується у випадках, якщо її застосування призводить до наслідків, явно несумісних з основами правопорядку (публічним порядком) україни. У таких випадках застосовується право, яке має найбільш тісний зв язок із правовідносинами, а якщо таке право визначити або застосувати неможливо, застосовується право україни. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема. Правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 конституції україни); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об єктів цивільного права тощо. Відмова в застосуванні права іноземної держави (ч. 12 закону україни про міжнародне приватне право) не може ґрунтуватися лише на відмінності правової, політичної або економічної системи відповідної іноземної держави від правової, політичної або економічної системи україни. У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої ст. 32 цього закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є. 1) продавець - за договором купівлі - продажу; 2) дарувальник - за договором дарування; 3) одержувач ренти - за договором ренти; 4) відчужувач - за договором довічного утримання (догляду); 5) наймодавець - за договорами найму (оренди); б) позикодавець - за договором позички; 7) підрядник - за договором підряду; 8) виконавець - за договорами про надання послуг; 9) перевізник - за договором перевезення; 10) експедитор - за договором транспортного експедирування; 11) зберігай - за договором зберігання; 12) страховик - за договором страхування; 13) повірений - за договором доручення; 14) комісіонер - за договором комісії; 15) управитель - за договором управління майном; 16) позикодавець - за договором позики; 17) кредитодавець - за кредитним договором; 18) банк - за договором банківського вкладу (депозиту), за договором банківського рахунка; 19) фактор - за договором факторингу; 20) ліцензіар - за ліцензійним договором; 21) право - володілець - за договором комерційної концесії; 22) заставодавець - за договором застави; 23) поручитель - за договором поруки. Однак правом, з яким договір найбільш тісно пов язаний, вважається. 1) щодо договору про нерухоме майно - право держави, у якій це майно знаходиться, а якщо таке майно підлягає реєстрації, - право держави, де здійснена реєстрація; 2) щодо договорів про спільну діяльність або виконання робіт - право держави, у якій провадиться така діяльність або створюються передбачені договором результати; 3) щодо договору, укладеного на аукціоні, за конкурсом або на біржі, - право держави, у якій проводяться аукціон, конкурс або знаходиться біржа. Згідно з положеннями ст. 47 закону україни про міжнародне приватне право право, що застосовується до договору, охоплює. 1) дійсність договору; 2) тлумачення договору; 3) права та обов язки сторін; 4) виконання договору; 5) наслідки невиконання або неналежного виконання договору; 6) припинення договору; 7) наслідки недійсності договору; 8) відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором. Якщо при визначенні способів та порядку виконання договору, а також заходів, які мають бути вжиті в разі невиконання або неналежного виконання договору, неможливе застосування визначеного права, може бути застосоване право держави, у якій здійснюється виконання договору.
До умов, які мають бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством україни, належать. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення. У преамбулі зазначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів (продавець, покупець, замовник, постачальник тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір (контракт), та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту) (установчі документи тощо). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один із контрагентів зобов язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того балансується ще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг). Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати. Усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію; кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологічних втрат сировини; втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки. У цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні умови поставки (відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції1, які визначають обов язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару). 189 гк україни) - це форма грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору.
Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. При здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
Регулювання внутрішнього ціноутворення на експортну та імпортну продукцію (послуги) визначається кабінетом міністрів україни. У договорі (контракті) про переробку давальницької сировини крім того зазначаються її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки. У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазначається загальна вартість товарів (робіт; послуг), що експортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором (контрактом), з. Обов язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній національним банком україни до першої групи класифікатора іноземних валют. Цей розділ визначає валюту платежу, спосіб, порядок, строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов язань. Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та ін. ), а за необхідності - також умови її повернення. Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та ін. Договірні сторони, що бажають мати можливість звернутися до арбітражного суду при мтп у випадку виникнення розбіжностей між собою, повинні спеціально і чітко домовитися про арбітраж міжнародної торгової палати у своєму контракті або, за відсутності єдиного договірного документа, шляхом обміну повідомленнями, що складатиме угоду між ними. Факт включення одного або декількох термінів інкотермс у договір чи пов язане з цим листування сам по собі не утворює домовленості про можливість звернутися до арбітражу мтп. Мтп рекомендує таке стандартне арбітражне застереження. Будь - які спори, що виникають із цього договору або у зв язку з ним, підлягають остаточному врегулюванню відповідно до арбітражного регламенту міжнародної торгової палати, одним або кількома арбітрами, призначеними згідно із зазначеним регламентом. При цьому зазначаються місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (номер рахунка, назва та місцезнаходження банку) контрагентів договору (контракту). Суб єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь - які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством україни. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов язки його сторін регулюються законом україни про міжнародне приватне право та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів україни або чинним міжнародним договорам, згоду на обов язковість яких надано верховною радою україни. Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Коментована стаття регламентує такий складний і важливий інститут зовнішньоекономічної діяльності, як зовнішньоекономічний договір (контракт). Кодекс не містить дефініції зовнішньоекономічного договору (контракту). Визначення зовнішньоекономічного договору (контракту) як матеріально оформленої угоди двох або більше суб єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов язків у зовнішньоекономічній діяльності дано в ст. 1 закону україни про зовнішньоекономічну діяльність. Тобто закон визначав зовнішньоекономічний договір (контракт) як будь - який договір, якщо хоча б однією стороною договору був іноземний суб єкт (нерезидент). Таке визначення цілком відповідало і концептуальному підходу закону до поняття зовнішньоекономічна діяльність але, як уже вказано нами, кодекс регламентує зовсім інший підхід до визначення зовнішньоекономічної діяльності. На підставі цього можна зробити висновок, що визначення поняття зовнішньоекономічного договору слід здійснювати виходячи з конституційної ознаки зовнішньоекономічної діяльності. Візьмемо на себе сміливість і запропонуємо наше визначення зовнішньоекономічного договору (як і законодавець, будемо виходити з принципу тотожності понять договір і контракт), враховуючи норми кодексу, цивільного кодексу та закону україни про міжнародне приватне право. Зовнішньоекономічний договір - це матеріально оформлений при здійсненні господарської діяльності господарський договір між сторонами, хоча б одна з яких є суб єктом господарювання, який спрямований на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов язків, реалізація яких потребує перетинання митного кордону україни майном, зазначеним у частині 1 ст. Частина 1 коментованої статті містить загальну норму про можливість укладати будь - які зовнішньоекономічні договори, крім тих, укладання яких заборонено законодавством україни. Отже, законодавець перш за все наголошує на можливості укладати будь - які договори. Кодекс не містить переліку видів зовнішньоекономічних договорів. Не містить такого переліку і закон україни про зовнішньоекономічну діяльність (у ст. 4 він містить лише невичерпний перелік видів зовнішньоекономічної діяльності, які можуть слугувати підказкою при необхідності складення хоча б приблизного переліку видів зовнішньоекономічних договорів. Така ж підказка міститься і в ст. 44 закону україни про міжнародне приватне право). Як відомо, не містить вичерпного переліку договорів ні кодекс, ні цивільний кодекс україни. Витрянский договорное право. 121 - 124) і українська доктрини (див. Киев, юринком интер, 2002. 56 - 571; цивільний кодекс україни. Науково - практичний коментар. За загальною редакцією я. 14 - 15, 19 - 23) єдині в тому, що загальні норми господарського і цивільного права досить чітко вказують на можливість сторонам господарської діяльності вільно обирати будь - які види договірних форм оформлення зобов язань, як тих, що передбачені і регулюються нормами національного законодавства, так і будь - яких інших видів. Говорячи ж про заборону укладати певні договори, законодавець, на нашу думку, мав на увазі або договори, предметом яких є майно (передача прав на майно), стосовно обігу якого існує заборона як на території україні, так і при експортно - імпортних операціях (див. 17 закону україни про зовнішньоекономічну діяльність), або договори, які законодавець кваліфікує як недійсні (див. Три частини статті - другу, третю і четверту присвячено формі зовнішньоекономічного договору.
На наш погляд, вимоги законодавця з цього питання викладені дещо непослідовно. Частина 2 встановлює обов язкову письмову форму зовнішньоекономічного договору, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором. Такий підхід ґрунтується і на положеннях ст. 181 кодексу, і на положеннях ч. 6 закону україни про зовнішньоекономічну діяльність, а також підкріплюється в підзаконному спеціальному акті - положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом міністерства економіки та з питань європейської інтеграції україни від 06. У той же час частина 3 статті вже говорить про те, що форма зовнішньоекономічного договору визначається правом місця його укладення. Звідси можна припустити, якщо в країні укладення договору не заборонена усна (вербальна) форма договору, то вона може бути обрана сторонами при укладенні зовнішньоекономічного договору.
Однак, на нашу думку, при вирішенні цього питання також слід застосовувати положення ч. 31 закону україни про міжнародне приватне право, яка виходячи з суб єктного складу передбачає, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин або юридична особа україни, укладається в письмовій форм незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором. Проаналізувавши зазначені норми, можна зробити висновок про загальне правило, що зовнішньоекономічний договір укладається суб єктами господарської діяльності у письмовій формі, крім випадків, коли спеціальний закон, нормам якого при конкуренції з нормам кодексу надається перевага, або міжнародний договір прямо допускають укладення зовнішньоекономічного договору в іншій, наприклад вербальній формі. Частина 3 статті регулює питання про форму зовнішньоекономічних контрактів щодо об єктів нерухомості. Зміст цієї частини статті викликає деякий подив, за при нормальних умов господарювання об єкт нерухомості не може перетнути митний кордон україни, а переміщення робочої сили через нього для, наприклад, купівлі - продажу об єкта нерухомості, взагалі не потрібно. Тому, як би цього не хотілося б розробникам коментованої норми та законодавцю, ми можемо зробити наступний висновок. Договори, предметом яких є об єкти нерухомості не можна класифікувати як зовнішньоекономічні договори. У випадку, коли сторонами такого договору є лише суб єкти господарської діяльності, зареєстровані в україні, або громадяни україни, форма договору визначається загальними нормами чинного законодавства україни (ст. 657 цивільного кодексу україни). У випадку, коли б хоча однією із сторін такого договору є іноземець, особа без громадянства або юридична особа, яка зареєстрована в іншій, ніж україна, державі, форма цього договору визначається ст. 31 закону україни про міжнародне приватне право. Частина 5 статті носить диспозиційний характер і дозволяє учасником зовнішньоекономічної діяльності самостійно обирати в договорі право, яке застосовується до прав і обов язків сторін (у правовому сленгу, який застосовується серед практикуючих юристів, що оформлюють зовнішньоекономічні договори, таке право називають матеріальним правом договору). Це може бути як право місця укладання договору, так і право будь - якої іншої країни поза вільним волевиявленням сторін договору.
У випадку умовчання цього питання в зовнішньоекономічному договорі кодекс відсилає нас до закону про зовнішньоекономічну діяльність. із закону україни про зовнішньоекономічну діяльність виключені відповідні статті. На сьогоднішній день на рівні закону питання обрання права в договорі з іноземним елементом регламентується лише в ст. 44 закону україни про міжнародне приватне право. Частина 6 статті про можливість визнання недійсними у судовому порядку зовнішньоекономічних договорів носить дуже загальний характер. На наше глибоке переконання, навіть у випадку відсутності такої норми будь - яка особа, яка має підстави вважати, що до конкретного зовнішньоекономічного договору можуть бути застосовані загальні норми цивільного та господарського законодавства про визнання договорів недійсними чи нікчемними (ст. 215 - 236 цивільного кодексу україни, ст. 207 - 208 цього кодексу), може подати позов про визнання недійсним будь - якого зовнішньоекономічного договору або інший позов за наслідками нікчемного договору (правочину). і невідповідність останнього нормам законодавства (а згідно з ч. 19 закону україни від 29. N 1906 - iv про міжнародні договори україни міжнародні договори є частиною національного законодавства) буде підставою для визнання компетентним судовим органом такого договору недійсним. Остання частина коментованої статті дозволяє законодавцю встановлювати в окремих законах особливі правові механізми договірного регулювання певних видів зовнішньоекономічної діяльності. Як приклади можна привести закон україни від 23. N 351 - xiv про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності та закон україни від 15. Окремо слід зазначити про необхідність використання міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (правил інкотермс) при укладанні деяких зовнішньоекономічних договорів. У відповідності до положень указу президента від 04. 1), а по - друге - ці суб єкти одержують припис забезпечувати додержання правил інкотермс (ч. Зазначимо, що чинне законодавство містить декілька різних визначень поняття товар, які не є тотожними. У той же час сам текст правил інкотермс, на нашу думку, фактично виключає їх застосування щодо послуг, цінних паперів, об єктів авторського права та окремих об єктів інтелектуальної власності).
Коментарі
Дописати коментар