захист населення в умовах радіаційного зараження

захист населення в умовах радіаційного зараження

Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій. Главная > лабораторная работа >безопасность жизнедеятельности. Усіх видів аварій з викидом сдор, внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров ю людей, які проживають у зоні можливого ураження; загальне обов’язкове навчання населення способам захисту від небезпечних факторів та правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій. Розосередження робітників та службовців підприємств міста та евакуація в сільську місцевість не зайнятого у виробництві населення, медичних, дитячих та інших установ. Захист продовольства та води, створення запасів продовольства, медичних препаратів та предметів першої необхідності в місцях евакуації та розосередження. Сховища призначені для забезпечення захисту людей від усіх вражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних речовин, бактеріальних засобів та теплової дії при пожежах. У сховищах передбачається наявність аварійних виходів, фільтрувального устаткування та обладнання для забезпечення температури повітря не вище 23. С і відносної вологості повітря 70 %. У мирний час сховища можуть використовуватися під навчальні майстерні, пункти цивільної оборони тощо. 1 – захисно - герметичні двері; 2 – шлюзові камери (тамбури); 3 – санітарно - побутові відділення; 4 – основне приміщення для розміщення людей; 5 – аварійний вихід; 6 – фільтровентиляційна камера; 7 – приміщення для зберігання продуктів харчування; 8 – медпункт. Протирадіаційні укриття — це захисні споруди, які забезпечують захист людей від зараження радіоактивними речовинами та радіоактивного опромінення. Протирадіаційними укриттями можуть бути спеціальні завчасно збудовані або збудовані при виникненні загрози застосування ядерної зброї укриття, а також споруди господарського призначення (погреби, овочесховища тощо), звичайні житлові споруди, щілини з грунтовим покриттям. На кожне сховище складається план, карта прив’язки сховища і схема евакуації людей із сховища. Організація обслуговування сховищ покладається на службу сховищ та укриттів цо. Засоби індивідуального захисту призначені для збереження життя і здоров’я людини в умовах застосування зброї масового ураження, під час аварій, катастроф, стихійних лих. Своєчасне і вміле їх використання забезпечує надійний захист від отруйних (ор), сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивного пилу, мікроорганізмів та інших шкідливих речовин. До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу належать. Фільтруючі протигази, респіратори, ватно - марлеві пов язки. Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів. Протигаз складається із шолом - маски та фільтруючо - поглинаючої коробки, які з єднані між собою безпосередньо або за допомогою з єднувальної трубки. Затримати дихання, заплющити очі, вийняти шолом - маску, взяти її обома руками так, щоб великі пальці були ззовні, а решта — всередині; прикласти нижню частину шолом - маски під підборіддя, різким рухом рук догори і назад натягнути шолом - маску на голову так, щоб не було складок, а окуляри розмістилися на рівні очей; респіратори використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу (р - 2), парів і газів на виробництві із сдор (рпг - 67, ру - 60, ру - 60му). ізолюючий дихальний апарат іп - 4 призначений для захисту органів дихання, шкіри, обличчя та очей від речовини будь - якої концентрації. Отруйності, сили дії. Принцип дії цього апарату заснований на виділенні кисню із хімічних речовин та поглинанні вуглекислого газу, який видихає людина. Він складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць та чохла для перенесення. Легкий захисний костюм л - 1 використовують при роботі в умовах сильного зараження радіоактивними й отруйними речовинами та бактеріальними засобами. Він виготовлений із прогумованої тканини і складається із. — штанів із чобітьми; знімаючи засоби захисту шкіри після перебування на зараженій місцевості, слід звернути особливу увагу на те, щоб незараженими частинами тіла не торкатися зовнішньої частини захисного одягу.

Перед зняттям захисного одягу, зараженого ор (сдор), необхідно дегазувати передню частину комбінезона, особливо борти (нагрудний клапан) і рукавиці рідиною іпп - 8. Дегазації також підлягають ті місця одягу та шкіряного покриву, які були заражені від знятого захисного одягу.

Після роботи на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, лицьову частину протигазу, штани із чобітьми, сорочку та гумові рукавиці необхідно облити водою, витерти зволоженою ганчіркою (травою), а протигазну сумку витрусити від пилу, стоячи за вітром. Розосередженням називається організований вивід чи вивіз і розміщення у позаміській зоні робітників, які продовжують працювати на важливих об’єктах та працівників комунального господарства. Використовується також комбінований спосіб евакуації за територіально - виробничим принципом. Це означає, що вивіз працівників і членів їх сімей, студентів та учнів організовується підприємствами, установами чи навчальними закладами. Решта населення евакуюється через жеки і домоуправління за місцем проживання. Планування розосередження і евакуації населення є одним із важливих завдань штабів цо всіх рівнів. Для допомоги штабам цо в містах, районах, на підприємствах, у навчальних закладах створюються евакуаційні комісії. Розосередження і евакуація проводиться через збірні евакуаційні пункти (зеп), на яких організовують адміністрацію зеп (начальник, замісник, група оповіщення, група реєстрації і обліку, стіл довідок, група охорони). Організувати з робітників та службовців, колгоспників, учнів формування цивільної оборони та підготувати їх для роботи в осередках ураження. Завчасно спланувати дії формувань цивільної оборони як при загрозі нападу так і під час проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт. Вивести в найкоротші строки формування цивільної оборони, створені в містах, в заміську зону, розмістити їх в завчасно намічених районах і привести до готовності для проведення рятувальних робіт. Підрозділи громадського харчування (пересувні пункти харчування) призначені для забезпечення гарячим харчуванням особового складу формувань у районах розміщення та при проведенні рятувальних і невідкладних аварійних робіт, а також потерпілого населення в загонах першої допомоги. Підрозділи торгівлі продовольчими товарами (пересувні пункти продовольчого постачання) призначені для забезпечення особового складу формувань продуктами харчування (сухим пайком) при відсутності можливості приготування гарячої їжі. Підрозділи торгівлі промисловими товарами (пересувні пункти речового постачання) призначені для забезпечення санітарних пунктів та загонів першої медичної допомоги одягом, білизною та взуттям. Захист населення в умовах радіаційного зараження 6. 4 організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях. Одним з основних завдань цо україни є організація життєзабезпечення населення у разі виникнення надзвичайної ситуації. Заходи життєзабезпечення здійснюються центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, структурними підрозділами у їх складі, що безпосередньо відповідають за захист населення, адміністраціями підприємств, установ і організацій з метою задоволення життєвих потреб громадян, які потерпіли від наслідків нс. Головними заходами є. Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я і працездатності людей. – забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки; морально - психологічну підготовку і заходи щодо підтримування високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах; – заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків надзвичайних ситуацій та інші заходи. Всі ці заходи організовуються державною виконавчою владою областей, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл органами управління цивільної оборони при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться. Керівники підприємств, установ і організацій є безпосередніми виконавцями цих заходів. Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах цо і виконуються в період загрози та після виникнення надзвичайної ситуації. Заходами життєзабезпечення населення, які спрямовані на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, що потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних і інших невідкладних робіт, є. Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження при аваріях або катастрофах на радіаційно або хімічно небезпечних об’єктах, а також запобігає загибелі людей у випадках катастрофічного затоплення районів його проживання. В місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (при необхідності) колективні засоби захисту.

Якщо сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво, пристосування існуючих підвалів, гірських виробок, для чого залучається усе працездатне населення, в тому числі і евакуйовані. Виключно велике значення має забезпечення в місцях розселення евакуйованого населення продуктами харчування, надання їм побутових послуг і медичне обслуговування. Перші дві доби люди повинні харчуватися запасами продуктів, привезених з собою. При їх відсутності харчування здійснюється через мережу (їдалень) громадського харчування або в сім’ях, куди вони підселяються. Харчування особового складу невоєнізованих формувань цо здійснюється пересувними пунктами харчування і пересувними пунктами продовольчого постачання служби торгівлі і харчування. Безпосередньо організовують харчування особового складу нормувань заступники командирів формувань з матеріально - технічного постачання. Особовий склад невоєнізованих формувань (нф) забезпечується гарячою їжею до виходу з осередка ураження, а потім після санітарної обробки і виведення у відведені місця відпочинку.

При відсутності часу (неможливості) приготування гарячої їжі видається сухий пайок у захисній тарі. Видача гарячої їжі та сухих пайків проводиться за установленою нормою. Приготовлена їжа роздається безпосередньо із похідних кухонь або розноситься в термосах до місць розташування формувань людей). Кухні, термоси та інше, в якому перевозилася (переносилась) їжа, старанно дезактивуються і розкриття їх дозволяється тільки після дозиметричного контролю. Харчування уражених людей в загонах першої медичної допомоги здійснюється через закріплені за загонами пересувні пункти продовольчого постачання служби торгівлі і харчування уражених, поранених і хворих здійснюється за нормами, безперебійно, фізіологічно повноцінно на підставі медичних висновків. Матеріально - технічне і фінансове забезпечення пересувних пунктів харчування і пересувних пунктів продовольчого постачання здійснюється організаціями (підприємствами), на базі яких вони створені. Для приготування їжі в зонах радіоактивного зараження використовуються в основному консервовані і концентровані продукти у захисній (герметичній) тарі і упаковці, які не потребують складної кулінарної обробки. В районах, заражених отруйними речовинами, дозволяється готувати і приймати їжу тільки у спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками. В районах, заражених бактеріальними засобами, приготування і вживання їжі дозволяється тільки після ретельної дезинфекції території, кухонь і обладнання, а також повної санітарної обробки потерпілих. Продовольство і воду, заражені радіоактивними речовинами, отруйними речовинами і бактеріальними (біологічними) засобами використовувати в їжу заборонено. Допустимі рівні сумарного вмісту радіонуклідів у продуктах харчування і питній воді встановлені головним державним лікарем з урахуванням радіаційної обстановки можуть змінюватися. Комунально - побутове обслуговування в районах розміщення покладають на місцеві комунально - побутові служби. Кількість їх при необхідності може бути збільшена за рахунок розгортання комунально - побутових служб евакуйованим населенням. Важлива роль у забезпеченні життєдіяльності населення належить службам торгівлі і харчування цо та їх формування. Вони створюються рішенням виконкому обласних, міських і районних рад (держадміністрацій) на базі організацій державної і кооперативної торгівлі (обласні, міські, районні, міст республіканського підпорядкування). Районні, міські (міст обласного підпорядкування) служби - на базі міських (районних) торгвідділів, торгів, трестів, райспоживспілки і відділів робітничого постачання. Начальником державної служби призначається міністр торгівлі україни, а його заступником - голова правління укркоопспоживспілки. Начальниками обласних служб призначаються начальники управлінь торгівлі, їх заступниками - голови правлінь облспоживспілки. Начальники районних, міських служб і їх заступники призначаються рішенням районних міських виконкомів (держадміністрацій) із керівників державної і кооперативної торгівлі. Начальники служб здійснюють керівництво силами і засобами служб безпосередньо, через начальників штабу, органи управління цо і структурні організації, керівник якої є її начальником. Начальникам служби з питань, які входять в її компетенцію, підпорядковані усі інші начальники служб, керівники організацій і підприємств, на базі яких створена служба або від яких виділяються спеціальні підрозділи торгівлі і громадського харчування. Пересувні пункти харчування і продовольчого постачання створюються на базі одного підприємства. При неможливості створити на базі одного підприємства, вони створюються на декількох підприємствах. Начальником такого зведеного пересувного пункту харчування або продовольчого постачання призначається керівник головного підприємства. Кількість пересувних пунктів харчування і продовольчого постачання визначається з розрахунку забезпечення особового складу нф цо, які мають штатні групи (ланки) матеріально - технічного забезпечення; матеріально - технічне і фінансове забезпечення пересувних пунктів харчування і продовольчого постачання здійснюється організаціями, на базі яких вони створюються. Забезпечення їх похідними кухнями здійснюється через штаби цо за заявками організацій торгівлі і громадського харчування системи міністерства торгівлі україни, укрспоживспілки, відділів постачання. Забезпечення термосами, посудом та іншим обладнанням і інвентарем здійснюється на підставі загальних планів матеріального постачання організацій і підприємств торгівлі та громадського харчування. За певною командою пересувні пункти харчування і продовольчого постачання доукомплектовуються особовим складом, технологічним обладнанням, майном, інвентарем, отримують виділені їм автотранспорт, тридобовий запас продовольства на особовий склад нф цо, які вони забезпечують і готують до виходу в призначений район. Пересувні пункти харчування і продовольчого постачання, які забезпечують формування підвищеної готовності, повинні бути готовими до виконання завдань через 6 - 10 годин після отримання розпорядження, решта пунктів продовжують свою виробничу діяльність і протягом доби приводяться у готовність до виконання завдань згідно із призначенням. Вся повнота відповідальності за реалізацію таких заходів покладається на відповідні міністерства, відомства і місцеві органи влади. Різновідомча система відповідальності за прийняття термінових і єдино правильних способів боротьби зі стихією, за інформування населення, його евакуацію і забезпечення життєдіяльності, як показала ситуація, що створилася в умовах чорнобильської аварії є порочною і безпомічною. Повинно бути чітко визначено, хто буде здійснювати загальне керівництво і з перших хвилин візьме на себе відповідальність у випадку настання можливої надзвичайної ситуації. Захист населення в умовах радіаційного зараження лекція 9. Основні способи і принципи захисту населення в умовах нс. Основні принципи захисту населення. Основні способи захисту населення. Оповіщення населения. Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту.

Захист населення в захисних спорудах. Евакуація і розосередження населення. Підвищення захисних властивостей житла. Державна політика україни у сфері захисту населення і територій базується на конституції україни, відповідних законах, актах президента україни і урядових рішеннях. Людина, її життя і здоров я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначається в україні найвищою соціальною цінністю, визначає стаття 3 конституції україни. Кучма підписав закон україни про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

• здійснення комплексу заходів для запобігання нс та реагування на них; • забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій у нс. Захист населення – це створення необхідних умов для збереження життя людей у нс. Обсяг і характер захисних заходів визначаються особливостями окремих районів і об єктів, а також вірогідною обстановкою, що може скластися в результаті, радіаційного хімічного, бактеріологічного (біологічного) і інших видів зараження. Захист населення при виникненні надзвичайних ситуацій в умовах мирного і воєнного часу організовується і здійснюється у відповідності з певними принципами, основними з яких є. Постійне керівництво проведенням заходів щодо захисту населення з боку керівників, міністерств, відомств і об єктів народного господарства. Заходи щодо захисту населення завчасно плануються і проводяться на всій території країни у всіх містах, населених пунктах і на всіх об єктах народного господарства. Принцип диференціювання. Захист населення планується і проводиться з урахуванням політичного, економічного і оборонного значення економічних районів, міст і об єктів народного господарства. Урахування економічних, природних і інших особливостей території і ступеня реальної небезпеки нс. Заходи щодо захисту населення плануються і проводяться у взаємодії з заходами, проведеними міністерством з надзвичайних ситуацій, збройними силами україни, міністерства внутрішніх справ, державної прикордонної служби та інших структур. Принцип комплексності. Заходи щодо захисту населення плануються і здійснюються в комплексі з планами економічного і соціального розвитку країни, області, міста та об єкта народного господарства. Пріоритетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров я і довкілля. Надання переваги раціональній безпеці. Особиста відповідальність громадян про власну безпеку, неухильне дотримання ними правил поведінки у нс. Відповідальність посадових осіб за дотримання вимог цього законодавства. Обов язковість завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникнення нс. Максимально - можливе використання сил і засобів для запобігання нс. Для забезпечення реалізації державної політики захисту населення і територій від нс 03. Кму прийняв постанову № 1198 про єдину державну систему запобігання і реагування на нс техногенного і природного характеру в україні (сзрнс). Сзрнс складається з органів управління, сил і засобів попередження та реагування на нс, а також систем забезпечення у складі міністрів та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, підприємств незалежно від форми власності. Захист населення в умовах радіаційного зараження організація виявлення та оцінки радіаційної, хімічної і біологічної обстановки. • поняття радіаційної, хімічної і біологічної обстановки; • методику оцінки обстановки в осередках (зонах) ураження (зараження); радіаційний, хімічний та біологічний обстановка. Під радіаційною обстановкою розуміють умови, що виникають в результаті застосування противником ядерної зброї, аварії (руйнування) на радіаційно небезпечних об єктах з викидом в атмосферу великої кількості радіоактивних речовин. Радіаційна обстановка визначається масштабом і ступенем радіаційного зараження місцевості, різних об єктів, розташованих на ній, акваторії, повітряного простору, що виявляє вплив на роботу промислових підприємств, життєдіяльність населення. Виявлення та оцінка радіаційної обстановки проводиться для визначення впливу радіоактивного зараження місцевості на населення за даними безпосереднього вимірювання значення потужності доз випромінювання (радіаційна розвідка) і розрахунковим методом (прогнозування радіоактивного зараження). Виявлення та оцінка фактичної радіаційної обстановки проводиться після завершення формування сліду радіоактивної хмари в місці розташування підрозділів мнс. За даними радіаційної розвідки визначаються конкретні режими радіаційного захисту особового складу, початок і тривалість роботи змін в зоні зараження, необхідну кількість змін для виконання поставлених завдань в умовах радіоактивного зараження, встановлюється необхідність проведення дезактивації озброєння, техніки, продовольства. При аварії на радіаційно небезпечному об єкті з викидом в атмосферу радіоактивних речовин (рв) можливі наступні види радіаційного впливу.

• зовнішнє опромінення під час проходження радіоактивної хмари; • зовнішнє опромінення від випали на поверхню землі рв; • зовнішнє опромінення за рахунок забруднення шкірних покривів і одягу; • внутрішнє опромінення щитовидної залози і легенів в результаті надходження рв з повітрям; • внутрішнє опромінення за рахунок споживання забруднених продуктів харчування. Структура прогнозованої дози для орієнтовної оцінки внеску всіх джерел, що беруть участь у формуванні сумарної дози опромінення на забрудненій території, є такою. • доза від зовнішнього опромінення - близько 15%; • доза від внутрішнього опромінення - 85% за умови, що протягом цього часу населення буде споживати продукти харчування, вирощені на забруднених територіях. 1) рання фаза - від початку аварії до моменту припинення викиду рм в атмосферу і закінчення формування радіоактивного сліду на місцевості. Тривалість цієї фази в залежності від характеру і масштабу аварії може тривати від кількох годин до кількох діб. У цій фазі доза зовнішнього опромінення формується гамма і бета - випромінюванням рв, що містяться в хмарі. Внутрішнє опромінення обумовлено інгаляційним надходженням в організм радіоактивних продуктів із хмари; 2) середня фаза - від моменту завершення формування радіоактивного сліду до прийняття всіх заходів захисту.

Залежно від характеру і масштабу аварії тривалість середньої фази може бути від кількох днів до одного року.

Джерелом зовнішнього опромінення є рв, що осіли з хмари на поверхню землі, будівель, споруд тощо, що сформували радіоактивний слід. Всередину організму рв надходять в основному пероральним шляхом при вживанні забруднених продуктів і води; 3) пізня фаза - триває до припинення необхідності у виконанні захисних заходів. Фаза закінчується одночасно зі скасуванням всіх обмежень на життєдіяльність населення забруднених районів і переходом до звичайного санітарно - дозиметричного контролю радіаційної обстановки. Джерела зовнішнього і внутрішнього опромінення ті ж, що і на середній фазі. Типові режими радіаційного захисту розраховані заздалегідь і вводяться в дію рішенням відповідних начальників підрозділів силових відомств (начальників го). Для прийняття рішення щодо захисту особового складу в умовах радіаційної аварії розроблені критерії для прийняття рішень на кожній фазі розвитку аварії. Під хімічної обстановкою розуміються умови, що виникають в результаті застосування противником хімічної зброї або аварії на хімічно небезпечних об єктах, пов язані з викидом (розливом) аварійно - хімічно небезпечних речовин. Хімічне зараження - наявність токсичних речовин на шкірних покривах, обмундируванні, засобах захисту, на місцевості, техніці, а також в повітрі і відкритих джерелах води в кількостях, що створюють небезпеку ураження населення протягом певного часу.

• масштаб - характеризує просторові межі прояви наслідків; • тривалість - характеризує часові межі прояви наслідків. Обумовлюється стійкістю - здатністю ов і ахова зберігати свою вражаючу дію протягом часу.

Стійкість залежить від типу ов і ахова, швидкості вітру, температури, вологості, структури ґрунту і наявності рослинності; • небезпека хімічного зараження - характеризує можливий збиток від наслідків. Оцінюється можливими втратами населення на площі зони хімічного ураження. Виявлення хімічної обстановки, її оцінка зводиться до визначення меж території зараження і параметрів, що визначають ефективність дії отруйних речовин ов (ахов). • тип ов або ахова; • розміри району застосування хімічної зброї або кількість ахов в зруйнованих або пошкоджених ємкостях; • стійкість ов (час вражаючої дії ахов); • концентрація ов (ахов); • глибина поширення хмари зараженого повітря і площа зараження; • час підходу зараженого повітря до певного рубежу; • допустимий час перебування людей в засобах індивідуального захисту (зіз). Виявлення та оцінка радіаційної, хімічної і біологічної обстановки здійснюються силами і засобами постів радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (прхбн), разведгрупп (дозорів), рятувальних команд го, позаштатних розрахунково - аналітичних груп і спеціально підготовленими особами. Розрахунково - аналітична група (раг) є позаштатним формуванням цивільної оборони і призначена для збору, обробки і видачі інформації у випадках застосування противником зброї масового ураження і виникнення аварій (руйнувань) на радіаційно, хімічно та біологічно небезпечних об єктах. 1) збір, обробку і узагальнення інформації про ядерні вибухи, районах застосування хімічної і біологічної зброї, факти аварій (руйнувань) на радіаційно, хімічно та біологічно небезпечних об єктах, даних про метеорологічну, радіаційної, хімічної і біологічної обстановки (рхбо); 2) прогнозування наслідків ядерних і хімічних ударів, аварій (руйнувань) на радіаційно, хімічно та біологічно небезпечних об єктах, оцінку рхбо; 3) виконання розрахунків по обгрунтуванню найбільш доцільних дій підрозділів мнс в зонах рхб зараження; 4) підготовку вихідних даних для вирішення на еом завдань з виявлення та оцінки масштабів і наслідків застосування зброї масового знищення і аварій (руйнувань) на радіаційно, хімічно та біологічно небезпечних об єктах; 5) інформування штабів підрозділів мнс та обмін інформацією про застосування зброї масового знищення, факти аварій (руйнувань) на радіаційно, хімічно та біологічно небезпечних об єктах і їх наслідки з пунктами управління вищестоящих, підлеглих, взаємодіючих органів внутрішніх справ, військових частин внутрішніх військ, взаємодіючих військових частин збройних сил російської федерації, інших військ, військових формувань, органів і спеціальних формувань, територіальних органів у справах цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, а також з відповідними установами мережі спостереження і лабораторного контролю цивільної оборони російської федерації; 6) ведення в установленому порядку карт рхбо, іншої документації щодо збору та обробки інформації. Розрахунково - аналітична група виконує завдання наявними силами в режимі цілодобового чергування. Оцінка рхб обстановки здійснюється на основі прогнозу і реальних даних. Дані про рхб обстановці отримують. Від територіальних органів мнс росії, штабів з єднань і частин збройних сил російської федерації, інших військ, органів внутрішніх справ, прхбн, разведгрупп і дозорів, підрозділів формувань цо органів внутрішніх справ. Раг складається з начальника, старшого інструктора, інструктора і обчислювача - кресляра. Зміст рятувальних робіт. Сили і засоби для проведення рятувальних робіт. Найпростіші засоби захисту органів дихання. Призначення засобів захисту органів дихання. Правила користування засобами колективного захисту.

Щорічно в різних країнах світу, у різних галузях діяльності людини трапляються мільйони нещасних випадків, сотні тисяч з яких закінчуються трагічно. Страждають люди всіх професій на виробництві, в побуті, в армії, на транспорті. Великих збитків зазнають країни від аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих, які призводять до загибелі людей. В україні 28 жовтня 1999 року затверджено указом президента україни найважливіші функції безпеки життєдіяльності людини, передано в компетенцію міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи. Ці функції спрямовані на захист населення від наслідків стихійних лих, аварій та катастроф, а також застосування ворогом сучасних засобів ураження. Захист населення – це комплекс заходів, спрямованих на попередження негативного впливу наслідків надзвичайних ситуацій чи максимального послаблення ступеня їх негативного впливу.

Захист населення планується і здійснюється диференційовано, залежно від економічного та природного характеру його розселення, виду, ступеня небезпеки, можливих надзвичайних ситуацій. Усі заходи щодо життєзабезпечення населення готуються заздалегідь і здійснюються на підставі законів держави. Громадяни повинні знати основні свої обов’язки щодо безпеки життєдіяльності, дотримуватись установлених правил поведінки під час надзвичайних ситуацій. Повідомлення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійного його інформування про наявну обстановку.

Навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях. Укриття людей у сховищах, медичний, радіаційний та хімічний захист, евакуація населення з небезпечних районів. Спостереження та контроль за ураженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води радіоактивними, отруйними, сильнодіючими отруйними речовинами та біологічними препаратами. Організація і проведення рятувальних та інших робіт у районах лиха й осередках ураження. Повідомлення населення про факт небезпечної аварії, стихійного лиха, застосування зброї масового знищення проводяться засобами масової інформації (радіо, телебачення та ін. ) з метою не допустити загибелі людей, забезпечення їм нормальні умови життєдіяльності у надзвичайній ситуації. Для того, щоб населення своєчасно ввімкнуло радіо та телевізора, в помешканнях, на підприємствах, інших закладах існує сигналізація (сирени, ревуни, гудки). Почувши сигнал, всі громадяни повинні ввімкнути радіо і телевізор. По радіо і телебаченню штаб цивільної оборони україни у надзвичайних ситуаціях передають сигнал повідомлення, а також поради населенню, як поводитися в тій чи іншій ситуації. Говорить штаб цивільної оборони міста коломиї. У зв’язку з можливістю землетрусу необхідно. Відключити газ, воду, електричний струм, погасити вогонь у печах. Повідомте усіх сусідів про цю інформацію. Візьміть одяг, цінні речі, документи, харчі і вийдіть на вулицю. Допоможіть хворим і літнім. Займіть місця подалі від будинків, споруд і ліній електропередачі. При загрозі війни або іншого регіонального конфлікту із застосування сучасної зброї існують спеціальні сигнали. Якщо сигнал безперервний дзвінок сирен, гудків протягом 2 - 3 хв то зупиняються всі роботи, вимикаються прилади, силова мережа. Виключається подача газу, електричного струму.

Робітники і службовці прямують до сховищ. Якщо сигнал радіосигнал. Повітряна тривога тоді якщо цей сигнал застосовується у вас дома, негайно вимкніть нагрівальні прилади, газ, світло, загасіть вогонь у печі, одягніть дітей, візьміть засоби індивідуального захисту.

Протигаз, ватно марлеву пов’язку, аптечку, документи, необхідні речі, харчі, воду.

Вимкніть зовнішнє і внутрішнє світло і прямуйте до сховищ. Якщо ви під час тривоги знаходитеся на вулиці, необхідно сховатися в найближчому сховищі. А якщо ви не встигли сховатися в сховищі, то сховайтеся у підвалах, підземних переходах, тунелях. Якщо поблизу немає підземних споруд, ховайтеся у траншеях, канавах, ярах, ямах та іншим місцях, обов’язково треба надіти засоби індивідуального захисту.

Радіаційна небезпека. Тоді надіньте респіратор; проти пилову тканину - маску, а при відсутності – протигаз. Візьміть харчі, воду, предмети першої необхідності і прямуйте до сховища. При відсутності сховища надійним захистом можуть бути підвали і кам’яні споруди. А якщо ви сховалися у квартирі або на підприємстві, не гайте часу.

Приступайте до герметизації приміщення, зачиніть вікна, двері, заткніть усі щілини. Якщо ви перебуваєте на зараженій місцевості або вам доведеться увійти в район ураження, необхідно прийняти засіб №1 з індивідуальної аптеки. Вихід зі сховища можливий тільки за розпорядження місцевих органів цивільної оборони. То почувши сигнал, надіньте протигаз, засоби захисту шкіри та сховайтеся у сховищі. При загрозі хімічного ураження необхідно прийняти антидот, біологічного ураження – протибіологічний засіб №1 з аптеки а 1 - 2. Якщо захисної споруди немає – використовуйте житло, підсобні та виробничі приміщення. До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу відносяться фільтруючі протигази гп - 5, гп - 7, респіратори, ватно - марлеві пов’язки. Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя та очей від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів. Принцип дії фільтруючого протигазу ґрунтується на ізоляції органів дихання від забруднюючого навколишнього середовища й очищення вдихну того повітря від токсичних аерозолів і парів у фільтруючо - поглинаючій системі, які з’єднані між собою безпосередньо або за допомогою з’єднувальної трубки. Шолом - маска захищає обличчя й очі від ор, сдор, рп, ба, підводячи до органів дихання очищене повітря й викидаючи в атмосферу видихнуте повітря. Вона складається із корпусу, окулярного вузла, системи кріплення на голові та клапанної коробки. Вона виготовляється із гуми сірого або чорного кольору.

З’єднувальна трубка з’єднує шолом - маску протигаза із фільтруючо - поглинаючою коробкою. Вона зроблена із гуми, обтягнута трикотажем і має поперечні складки, які надають їй пружності та забезпечують проходження повітря при згині. Підготовка протигаза до використання починається з вибору необхідного розміру шолом - маски, який визначається за обсягом голови шляхом вимірювання її по лінії, що проходить через маківку, щоки та підборіддя. Сп - 5м (шм - 62) до 63, 63, 50 - 65, 5; 66 - 68; 68, 5 - 70, 5; 71 і більше.

Надіти сумку з протигазом через праве плече так, щоб вона була на лівому боці. Відрегулювати за допомогою пряжки довжину плечового ременя так, аби його краї опинилися на рівні талії. Затримати дихання, заплющити очі, вийняти шолом - маску, взяти її обома руками так, щоб великі пальці були ззовні, а решта – всередині. Прикласти в нижню частину шолома підборіддя, різким рухом рук вгору і назад, натягнути шолом - маску на голову так, щоб не було складок, а окуляри розмістилися на рівні оцей. Видихнути повітря, відкрити очі, продовжувати дихати. Респіратори використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу (р - 2), від парів і газів на виробництві із сдор (рпг - 67, ру - 60, ру - 60му). Респіратор р - 2 виготовляють трьох розмірів, які визначаються виміром висоти обличчя (відстань між точкою найбільшого заглиблення перенісся та найнижчою точкою підборіддя). На підприємствах із сдор використовують респіратори, які складаються із гумової напівмаски, фільтрувально - поглинальних патронів, пластмасових манжет із клапанів вдиху та видиху, трикотажного обтюратора, наголовника для закріплення на голові. Принцип дії його заснований на виділенні кисню із хімічних речовин при поглинанні вуглекислого газу і вологи, які видихає людина, тобто перетворення со2 на о2. Регенеративний патрон призначений для отримання кисню, необхідного для дихання, а також поглинання вуглекислого газу і вологи, які містяться у видихнутому повітрі. При важкому фізичному навантаженні (біг, земляні роботи) – 40 хв при середньому фізичному навантаженні (хода, обслуговування механізмів) – 60 хв при легкому фізичному навантаженні (перебування у стані спокою) – 180 хв. Встановити регенеративний патрон іп - 4 на каркас та приєднати його до дихального мішка; приєднати шолом - маску до іп - 4; одягнути сумку з іп - 4 через праве плече так, щоб вона була зліва, а регенеративний патрон був на рівні талії; відкрити кришку сумки, вийняти шолом - маску; надіти шолом - маску так, щоб не було складок, а окуляри – на рівні очей; привести у дію пусковий брикет, знявши чек, закрутивши гвинт за годинниковою стрілкою до краю; переконатися в тому, що пусковий пакет працює за зміною кольору термоіндикатора – від рожевого до яскраво - синього; закрити кришку сумки і защепити її на всі кнопки. Евакуація – це організований вихід працівників підприємств та організацій, які припиняють або переносять свою діяльність у заміську зону, а також непрацездатного й незайнятого у виробництві населення. Евакуація населення проводиться за територіально - виробничим принципом. Це означає, що вихід у заміську зону робітників і службовців, евакуйованих членів їхній сімей, студентів вузів, учнів шкіл та училищ організовується через підприємства, навчальний заклад. Плани евакуації населення розташовані в штабах цивільної обороти міста, району, області. На підставі плану евакуації проводять такі заходи. Створюють і завжди підтримують напоготові пункти управління, засоби зв’язку й передачі інформації; підготовлюють усі види транспорту, станції та пункти посадки і висадки, райони розміщення у заміській зоні, виявляють приміщення. Придатні як протирадіаційні укриття, проводять інші заходи, що сприятимуть успішній евакуації населення. Для підготовки і проведення евакуації населення на допомогу штабам цивільної оборони в містах, районах і на об’єктах народного господарства створюють евакуаційні комісії. Евакуаційна комісія об’єкта здійснює. Підрахунок кількості студентів та викладачів, членів їхній сімей, які евакуйовуватимуть; визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх виходу; організовує забезпечення транспортом, готує пункти посадки і висадки; забезпечує зв’язок з районними комісіями, займається питанням розміщення матеріального забезпечення, медичного та побутового обслуговування. Зеп розміщують у громадських будинках, поблизу залізничних станцій, платформ, тобто поблизу місць посадки на відповідний транспорт. Крім того, поблизу зеп підготоване сховище з розрахунком кількості відправленого населення. Поблизу станцій пунктів висадки створюють прийомні евакуаційні пункти (пеп), на який організовуються зустріч і відправлення населення. Спостереження організовується з метою своєчасного забезпечити штаб цивільної оборони необхідними даними про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження та вижити необхідних заходів щодо захисту населення. Дані обстеження використовують органи державної влади для прийняття відповідних рішень щодо евакуації населення. Джерелами промислових викидів в атмосферу та дотримання норм гранично доступних викидів; джерелами скидів стічних вод і дотримання норм тимчасово узгоджених і гранично допустимих складів; станом ґрунтів, скидами і викидами з об’єктів, на яких використовуються радіаційно небезпечні технології, станом складів, звалищ промислових і побутових відходів, наземних і морських екосистем. Національне космічне агентство україни спостерігає за станом озонового шару, забрудненістю атмосфери, ґрунтів та поверхневих вод, радіаційним станом. Міністерство сільського господарства та продовольства україни здійснює контроль за токсичним станом сільськогосподарських рослин та тварин і продуктів з них. Міністерство лісового господарства україни – стан лісів, ґрунтів у лісах та мисливської фауни. Державний комітет україни з гідрометеорології контролює стан атмосферного повітря, поверхневих, підземних та морських вод, стан озонового шару у верхній частині атмосфери, радіаційну обстановку (аес). Державні комітети україни, житлово - комунального господарства здійснює спостереження за якістю питної води централізованих систем водопостачання, станом стічних вод, міської каналізаційної мережі, станом зелених насаджень тощо. Подану цими організаціями інформацію узагальнює та аналізує міністерство природи україни, щорічно її публікують у національній доповіді про стан навколишнього природного середовища україни. Спостереження навколишнього середовища ведеться методом моніторингу протягом доби і методом контролю, який проводять спеціальні підрозділи. Збройні сили, гідрометеоцентр, та ін. Підрозділи, міністерства та відомства. Моніторинг – це система повторних цілеспрямованих спостережень за параметрами навколишнього середовища у динаміці, тобто здійснюється спостереження, оцінка стану і відбування можливих змін. Санітарно - токсичний – забезпечує спостереження за станом якості навколишнього середовища; екологічний – це визначення змін у складі екосистем, природних комплексів, а також контролю, оцінки екологічного стану на об’єктах і територіях підприємств; біосферний – дозволяє визначити глобально фонові зміни в природі, рівні радіації, погодно - кліматичні зміни на планеті. Контроль (дозиметричний, хімічний, біологічний) проводиться для безпосереднього визначення ступеня зараження людей, місцевості, повітряної акваторії отруйними (сдор) речовинами тощо. Дозиметричний контроль проводяться для своєчасного отримання даних про дози опромінення людей та ступеня зараження місцевості, техніки тощо для вжиття заходів щодо зменшення небезпеки радіаційного ураження. Контроль опромінення застосовується для груп людей. Які спільно діють в однакових умовах радіоактивного ураження, з метою отримання даних про працездатність. За допомогою вимірювача потужності доз радіації дп - 5в. індивідуальний контроль опромінення проводиться з метою отримання даних про дозу опромінення кожної людини за допомогою дозиметра кишенькового дкп - 58а. Хімічний контроль проводиться для визначення факту та ступеня зараження отруйними речовинами та сильнодіючими отруйними речовинами. Біологічний контроль – це виявлення характеру та ступеня небезпеки зараженої місцевості, людей, продуктів харчування, води збудниками інфекційних хвороб та визначення заходів проти біологічного захисту.

До них входять формування загального призначення, які мають у своєму складі аварійно - технічні формування, форм. Вони можуть бути посилені протипожежними, дорожніми, автомобільними та іншими підрозділами. Пересування людей і автомобілів дозволяється тільки назначеними та розвіданими шляхами; забороняється вести роботи біля конструкцій, які загрожують падінням; проведення робіт на електромережах, електроустановках тільки після їх відключення і заземлення; освітлення ділянок роботи вночі та за несприятливої погоди. Під стійкістю роботи об’єкта народного господарства розуміють здатність підприємства, установи попереджувати виникнення виробничих аварій, катастроф, протистояти впливу уражаючих факторів, аби запобігти або зменшити загрозу життю і здоров’ю робітників і службовців, матеріальних втрат, а також забезпечити відновлення порушеного виробництва в мінімально короткий термін. Зі стійкості інженерно - технічного комплексу (буд. Споруд) до дії зовнішніх факторів при аваріях, катастрофах, а також при застосуванні щодо них сучасної зброї; зі стійкості виробничої діяльності (захист виробничого персоналу, надійність системи управління тощо). Надійність захисту робітників і службовців; безпечність розташування об’єкта щодо зон масштабних руйнувань; можливість інженерно - технічного комплексу протистояти уражаючим діям сучасної військової зброї; безперервність постачання електроенергією, паливом, газом і всім необхідним для випуску продукції; надійність керування виробництвом, силами і засобами цо; підготовленість підприємства до поновлення виробництва і проведення рятувальних робіт. З вище перерахованих факторів випливають такі шляхи і засоби підвищення стійкості підприємств, установ, навчальних закладів україни. Нагромадження фондів захисних споруд і засобів індивідуального захисту; будівництво важливих підприємств за межами зон можливих зруйнувань; розширення зв’язків між галузями промисловості і підприємствами; утворення матеріально - технічних резервів; підтримування сил цо в постійній готовності. Захист населення в умовах радіаційного зараження основні етапи і зміст заходів з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки. I етап - завчасне виявлення та оцінка рхо в мирний час за прогнозом на підставі оціночних параметрів можливих ядерних і хімічних ударів, гіпотетичних аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об єктах з урахуванням переважаючих метеоумов. Ii етап - виявлення та оцінка рхо, що складається з прогнозом після проведених ядерних і хімічних ударів, а також фактичних аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об єктах. Збір, аналіз і оцінку вихідних даних. • про ядерні та хімічних ударах або руйнування (аварії) на радіаційно і хімічно небезпечних об єктах (параметри ядерних вибухів - координати, потужність, вид, час; параметри хімічних ударів - кількість і тип ов, час і місце його застосування); • характеристиці аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об єктах - тип ядерного енергетичного реактора (яер), його потужність, ступінь руйнування і час аварії; • кількості та умов зберігання викинутого в навколишнє середовище ахова, часу аварії; • метеорологічних умовах (для ядерних вибухів - параметри середнього вітру по верствам атмосфери до висоти підйому верхньої кромки хмари вибуху, для хімічних ударів, а також для аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об єктах - параметри приземного вітру і ступінь вертикальної стійкості атмосфери). Збір і обробку даних і інформації про радіаційного, хімічного і біологічного обстановці організовує оперативний штаб мнс спільно з взаємодіючими організаціями в рамках єдиної системи виявлення та оцінки масштабів і наслідків застосування зброї масового ураження, аварій (руйнувань) атомних електростанцій і хімічно небезпечних об єктів. Обмін інформацією про радіаційну і хімічну обстановку здійснюється з взаємодіючими підрозділами і вищестоящими штабами. Дані про ядерні вибухи, радіоактивне, хімічне та біологічне зараження, руйнування об єктів атомної енергетики і хімічно небезпечних об єктів надходять від частин (підрозділів) з єднань цивільної оборони (цо) в розрахунково - аналітичні групи пунктів управління начальників служб радіаційного, хімічного і біологічного захисту з єднань і частин го, де обробляються, доповідаються командиру, начальнику штабу і передаються в розрахунково - аналітичні станції вищого пункту управління органу управління у справах цивільної оборони і надзвичайних ситуацій. До отримання даних розвідки радіаційна і хімічна обстановка орієнтовно може бути оцінена за результатами прогнозування, яке організовується штабом мнс спільно з начальником служби радіаційного, хімічного і біологічного захисту підрозділи (частини) військ цивільної оборони. • параметри ядерних вибухів; • кошти, способи, час і район застосування отруйних речовин, руйнувань хімічно небезпечних об єктів з аварійно - хімічно небезпечними речовинами; • дані про повну загальну середню вітрі в різних шарах атмосфери і метеорологічні умови в приземному шарі повітря; характер місцевості, стан, захищеність і характер підрозділів мнс в момент застосування противником зброї масового ураження, аварій та надзвичайних ситуацій. При прогнозуванні встановлюються можливі зони (райони) зараження місцевості і атмосфери, населені пункти та підрозділи мнс, які опинилися в зонах з високими рівнями радіації і хімічного зараження, орієнтовні втрати особового складу.

За даними прогнозу можуть визначатися обсяг завдань з ліквідації наслідків, найбільш доцільні напрями та райони ведення радіаційної і хімічної розвідки. • визначення радіаційних втрат при діях (знаходженні) в зонах радіоактивного зараження місцевості (рзм); • визначення радіаційних втрат при подоланні зон рзм; • визначення тривалості перебування сил рсчс та го (населення) в зонах рзм за заданою дозою випромінювання; • визначення часу початку робіт у зонах рзм (початку входу в зону) за заданою дозою випромінювання; • визначення часу початку подолання зон рзм (початку виходу із зони) за заданою дозою випромінювання; • визначення ступеня зараження (забруднення) техніки, транспорту та інших матеріальних засобів. В основі методик визначення радіаційної і хімічної обстановки за даними розвідки використовуються математичні моделі розвитку процесів радіаційного та хімічного зараження, що враховують безліч чинників обстановки. В даний час більшість методик реалізовано у вигляді програмних комплексів. Вони дозволяють отримати оціночні дані радіаційної і хімічної обстановки при наявності різних вихідних даних, з більш високим ступенем точності описувати можливі масштаби ураження і більш ефективно організувати виконання заходів щодо захисту населення і територій. У той же час стосовно до процесів радіоактивного та хімічного забруднення при аваріях на радіаційно і хімічно небезпечних об єктах не завжди слід вдаватися до глибокої деталізації знань про ці процеси, прагнути створювати і використовувати складні багаторозмірний математичні описи, для яких часто в повсякденних умовах спостерігається брак інформації, часу і їх застосування буде некоректно. Крім цього, немає впевненості, що складні математичні описи з більшою ефективністю дозволять вирішувати вищенаведені завдання і завдання щодо захисту населення і територій, ніж прості. При відображенні на карті хімічної обстановки при застосуванні противником ор і на підводному човні (руйнуванні) об єктів з викидом ахов умовні позначення наносяться на карту в наступній послідовності. • точкою синього кольору відзначається місце аварії і проводиться вісь в напрямку поширення зараженого повітря; • на осі сліду відкладають величину глибини поширення зараженого повітря; • наноситься зона можливого зараження хмар ахова у вигляді кола, півкола або сектора; • біля місця аварії робиться пояснюється напис синього кольору.

В чисельнику - тип і кількість викинутого ов (ахов), в знаменнику - час і дата застосування (аварії); • зона фактичного зараження має форму еліпса, входить в зону можливого зараження і зазвичай не наноситься на карти (схеми) з огляду на можливу переміщення хмари ов (ахов); • зона можливого зараження ов (ахов) штрих жовтим кольором; • в місці аварії робиться напис із зазначенням в чисельнику типу і кількості застосованого ов (ахов), в знаменнику - часу і дати застосування (аварії). Епіцентр ядерного вибуху (радіаційно небезпечний об єкт) біля якого роблять яка пояснює напис чорним кольором. В чисельнику - потужність і вид вибуху (тип аварійного реактора і його електрична потужність), в знаменнику - час і дата аварії. Від центру вибуху (яер) у напрямку середнього вітру синім кольором проводять вісь прогнозованих зон радіоактивного забруднення. За допомогою спеціальних таблиць для даної потужності вибуху (типу яер) та інших вихідних даних визначають розміри зон радіоактивного забруднення. При отриманні інформації про загрозу хімічного зараження необхідно надіти протигаз і засоби захисту шкіри (плащ або пальто, гумові або шкіряні чоботи, рукавички), загерметизувати приміщення, продукти, воду, взяти документи гроші, необхідні речі. Запас продуктів, води, вимкнути електроенергію, газ, воду і далі діяти згідно з вказівками управління із надзвичайних ситуацій міста (області). раціонально розміщувати об єкти підвищеної небезпеки, з урахуванням можливих наслідків їх діяльності, у разі аварії, на людей і навколишнє середовище; з метою попереджень або зменшення ступеня загрози людям, своєчасному наданню медичної допомоги постраждалим та забезпечення їх лікування, а також забезпечення епідеміологічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, необхідно передбачати наступні заходи. Для надання безкоштовної медичної допомоги постраждалим в період надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, громадянам, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, створюється державна служба медичних катастроф, як основний вид державної аварійно - рятувальної служби. дотримання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також населенням. Під режимом радіаційного захисту населення працюючого персоналу, об єктів господарювання та особового складу невоєнізованих формувань цивільної оборони розуміється порядок роботи і застосування засобів і способів зашиті в зонах радіоактивного зараження, що виключають радіоактивне опромінення людей вище допустимих норм і скорочують.