медична хімія грищенко
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів з модулів. Кислотно - основні рівноваги та комплексоутворення в біологічних рідинах та рівноваги в біологічних системах на межі поділу фаз. Перелік знань та навичок, якими має оволодіти студент. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів іv рівня акредитації. Рекомендовано центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни як навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів іv рівня акредитації (протокол № 1 від 19. Засідання науково - методичної комісії з медицини міністерства освіти і науки україни). Кислотний біологічний рідина. Навчальний посібник містить вказівки до практичних занять з медичної хімії (модуль 1 “кислотно - основні рівноваги та комплексоутворення в біологічних рідинах” та модуль 2 рівноваги в біологічних системах на межі поділу фаз”) для студентів 1 курсу медичного факультету, відповідно до програми з навчальної дисципліни “медична хімія” (київ, 2005 р. Кожне заняття включає. Обґрунтування теми і мету заняття, перелік знань, умінь і навичок, якими повинен оволодіти студент. Для кращої підготовки студентів до заняття складена орієнтовна картка з основними питаннями теми, запропоновані питання і завдання для самостійного опрацювання з відповідями, наведений список необхідної літератури, врахована інтеграція викладання хімії з іншими навчальними дисциплінами. У збірнику містяться також методичні рекомендації для самостійної позааудиторної роботи студентів з тих тем програми, що винесені на самостійне опрацювання. Вони допоможуть студентам краще засвоїти матеріал. Теоретичні знання та практичні навички з цих розділів курсу будуть необхідні студентам при подальшому вивченні біохімії, гігієни, фармакології, фізіології, спеціальних медичних дисциплін. Завідуюча кафедри загальної хімії національного медичного університету імені о. Богомольця, доктор хімічних наук, професор. Завідуюча кафедри хімії та методики викладання хімії полтавського державного педагогічного університету імені в. Короленка, доктор педагогічних наук, професор шиян. Хімічні дисципліни, що вивчаються студентами і курсу, є обов язковими дисциплінами в системі медичної освіти. В організмі людини міститься більше 70 хімічних елементів та більше 40 елементів входять до складу лікарських засобів, тому важливе значення має вивчення цих елементів. Натрій, калій, кальцій і магній створюють (разом з хлором) електролітний фон організму.
На ці чотири метали припадає 99% (за масою) всіх металів організму.
Крім того, вони є активаторами деяких ферментів. Кальцій входить до складу неорганічних речовин кісткової тканини, бере участь у процесах зсідання крові, відіграє важливу роль у скороченнях м язів. Сполуки цих елементів застосовуються як лікарські засоби. Тому матеріал цієї теми є основою для наступного вивчення складних процесів обміну речовин в організмі та їх корекції за допомогою лікарських засобів (біохімія, фізіологія, фармакологія, клінічні дисципліни). Сформувати уявлення про біогенні елементи, якісний та кількісний їх склад в організмі людини (макроелементи, мікроелементи, органогени) та про біосферу.
Сформувати уявлення про s - елементи, їх будову, властивості, роль у життєдіяльності організму, застосування сполук s - елементів у медицині. Оволодіти методикою проведення якісних реакцій відкриття катіонів s - елементів у розчинах та біологічних рідинах. Значна подібність властивостей елементів і - а групи обумовлена однаковою будовою останнього та передостаннього електронних шарів атомів (крім літію). На зовнішньому енергетичному рівні атоми лужних металів мають по одному електрону.
На передостанньому енергетичному рівні у атома літію міститься 2 е - , а у атомів інших металів - по 8 е.
Характерною властивістю елементів і - а групи є те, що їх атоми віддають валентні s - електрони, проявляючи при цьому відновні властивості, які у групі у напрямку зверху вниз (у зв`язку із зменшенням потенціалу іонізації) посилюються. Атоми s - елементів і - а групи характеризуються подібною будовою електронних оболонок. У нормальному стані у атомів іі - а групи немає неспарених електронів. При виконанні лабораторної роботи студенти повинні дотримуватися правил внутрішнього розпорядку та техніки безпеки. Кожний студент після ознайомлення з правилами техніки безпеки ставить свій підпис у журналі реєстрації інструктажу.
Перед кожним лабораторно - практичним заняттям студенту необхідно вивчити теоретичний матеріал згідно з питаннями орієнтовної картки методичних вказівок з цієї теми. При оформленні протоколу лабораторної роботи в зошиті для лабораторних робіт треба записувати дату, тему та мету заняття, послідовність виконання роботи, результати дослідів, рівняння проведених реакцій та висновки. 3) не залишати на тривалий час реактиви відкритими. Корки від склянок класти на стіл зовнішньою поверхнею донизу.
Не допускається плутати корки від різних склянок. 5) потрібно чітко дотримуватися умов виконання аналітичної реакції, звертати увагу на кількість і концентрацію реактивів, зазначених у методичці. 8) якщо в процесі аналізу осад або розчин потрібно залишити хоча б на короткий час, то на посудині, в якій він знаходиться, слід зробити відповідний напис. У пробірку внести 1 мл розчину солі калію і додати такий же об єм розчину гідротартрату натрію. Для випадання осаду слід обережно потерти скляною паличкою внутрішню стінку пробірки. Випадає білий кристалічний осад гидротартрату калію. Подіяти на одержаний осад сильною минеральною кислотою, оцтовою кислотою та лугом. Написати рівняння реакцій розчинення осаду у лугах та сильних кислотах у молекулярному і короткому іонному вигляді. У пробірку внести 1 мл розчину солі натрію, додати стільки ж розчину гексагідроксиантимонату (v) калію. Для утворення осаду слід потерти скляною паличкою стінку пробірки та охолодити розчин. Цю реакцію використовують для осадження іонів натрію з сироватки крові або плазми при визначенні натрію в крові. Подіяти на одержаний осад сильною мінеральною кислотою та лугом. Написати рівняння реакцій у молекулярному та іонному вигляді, враховуючи розчинення осаду в лужному середовищі та розкладання реактиву у кислому середовищі з утворенням білого аморфного осаду метасурмяної кислоти hsbo 3. У пробірку внести 1 мл розчину солі кальцію (хлориду або нітрату) і додати таку ж кількість розчину оксалату амонію. Випадає білий кристалічний осад оксалату кальцію. Подіяти на осад сильною мінеральною та оцтовою кислотами. Написати рівняння реакції розчинення осаду в мінеральній кислоті у молекулярному та короткому іонному вигляді. Зробити висновок про умови відкриття катіона кальцію дією оксалату амонію. У пробірку внести 1 мл розчину солі барію і додати таку ж кількість розчину сульфату натрію або сірчаної кислоти. Утворюється білий кристалічний осад. Біонеорганічна, фізколоїдна і біоорганічна хімія. Одеський медуніверситет, 1999. До р - елементів належать органогени вуглець, азот, кисень, фосфор, сірка, з атомів яких побудовані основні органічні сполуки організму людини - білки, жири, вуглеводи, полінуклеотиди. Р - елемент хлор бере участь у створенні електролітного фону організму, підтриманні осмотичного тиску позаклітинної рідини. Мікроелементи селен і йод здійснюють регуляторну і транспортну функцію. Бром бере участь у регуляції процесів збудження і гальмування. Сформувати уявлення про р - елементи, іх будову, властивості, роль у життєдіяльності організму, застосування сполук р - елементів у медицині. Оволодіти методикою проведення якісних реакцій відкриття катіонів р - елементів у розчинах та біологічних рідинах. Положення у періодичній системі елементів, будова атомів. Електронна будова атомів. Електронегативність, ступінь окислення, характер зв язків. Біологічна роль р - елементів ііі - а та іv - а груп в організмі людини. Біологічна роль р - елементів v - а групи в організмі людини. Біологічна роль р - елементів vі - a vіі - a груп в організмі людини. Якісна реакція на катіон алюмінію (ііі - а група). Якісна реакція на іон, який містить карбон (іv - а група). Якісні реакції на іони, які містять нітроген (v - a група). Питання для самостійного опрацювання (самостійна позааудиторна робота студентів) 1. Вказати правильну електронну формулу, що характеризує валентні електрони р - елементів ііі - а групи. А) 2ns 2 2p 2; б) ns 2 np 1; в) ns 3 np 4; г) ns 1 np 5. Вказати правильну електронну формулу, що характеризує валентні електрони р - елементів іv - а групи. А) ns 2 np 2; б) ns 1 2p 2; в) ns 3 np 1; г) ns 2 np 0. Вказати правильну електронну формулу, що характеризує валентні електрони р - елементів v - а групи. А) ns 2 np 4; б) ns 1 p 3; в) ns 2 np 3; г) ns 2. Вказати правильну електронну формулу, що характеризує валентні електрони р - елементів vі - а групи. А) ns 2 np 4; б) ns 1 2p 3; в) ns 2 np 5; г) ns 2 np 2. Вказати правильну електронну формулу, що характеризує валентні електрони р - елементів vіі - а групи. А) ns 2 np 5; б) ns 1 2p 4; в) ns 2 np 6; г) ns 0 np 6. Вказати, чим обумовлена амфотерність сполук елементів ііі - а групи. А) характером хімічного зв язку; б) зміною радіуса іона; в) зміною радіуса атома; г) зміною окисно - відновного потенціала. Пояснити, чому аналоги азоту здатні проявляти вищу валентність, ніж гранична валентність азоту.
А) тому, що їх атоми мають валентні d - орбіталі; б) тому, що їх атоми мають більший радіус, ніж радіус атома азоту; в) тому, що зменшується значення першого потенціалу іонізації їх атомів; г) тому, що збільшується заряд ядра. Вказати, чому валентність кисню, як правило, дорівнює двом. А) тому, що кисень менш електронегативний, ніж фтор; б) тому, що атом кисню не має d - підрівнів; в) тому, що кисень проявляє неметалічні властивості; г) тому, що для завершення зовнішнього енергетичного рівня його атому не вистачає двох електронів. Вказати, чи є вуглець органогеном, який утворює структурні компоненти живої клітини. А) є органогеном; б) не є органогеном; в) частково є органогеном. Вказати, які іони р - елементів v - a групи беруть участь у фізіологічних процесах організму людини. Правильна відповідь б). Атоми елементів ііі - а групи. Бор, алюміній, галій, індій, талій мають три валентних електрони, з яких два знаходяться на s - підрівні та один на р - підрівні зовнішнього енергетичного рівня. Правильна відповідь а). Вуглець, кремній, германій, олово та свинець є р - елементами головної підгрупи іv групи. Атоми цих елементів мають 4 валентні електрони. 2 з них на s - підрівні та 2 на р - підрівні зовнішнього енергетичного рівня (s 2 p 2). Правильна відповідь в). У атомів азоту, фосфору, миш яку, сурми, вісмуту на зовнішньому енергетичному рівні п ять валентних електронів. З них 2 знаходяться на s - підрівні та 3 на р - підрівні. У атомів кисню, сірки, селену, телуру, полонію на зовнішньому енергетичному рівні знаходяться шість валентних електронів, з яких два електрони знаходяться на s - підрівні та чотири на р - підрівні. Атоми галогенів мають сім валентних електронів. Два знаходяться на s - підрівні та п ять на р - підрівні зовнішнього енергетичного рівня (s 2 p 5). Правильна відповідь д). У сполуках елементів ііі - а групи не можна провести чітку межу між іонним і ковалентним характером хімічного зв язку.
Бор завдяки високим потенціалам іонізації у сполуках утворює ковалентні зв язки, хоча він може також утворювати кристалічні модифікації, здатні проводити електричний струм. У алюмінію велика різниця між потенціалами іонізації електрона зр 1 (5, 8 ев) та 3s 2 (і 2 = 18, 82 ев, і 1 = 28, 44 ев). Тому він утворює ковалентні зв язки. Лише при високих температурах (біля 1000 0 с) можуть протягом короткого часу існувати сполуки з іонним типом зв язку.
Утворення зв язку у талію та його аналогів відбувається приблизно з таким же енергетичним ефектом, як і в алюмінію. Але складність збудження пари s 2 - електронів у галію, індію, талію збільшується, і різниця між потенціалами іонізації np 1 - електрона та ns 2 - електронів різко зростає. Це призводить до того, що у гідроксиду талію (ііі) переважають основні властивості, а гідроксид талію (і) подібний до їдкого натру.
У гідроксиду талію (і) зв язок тl - o близький до іонного. Азот значно відрізняється за властивостями від фосфору, миш яку, сурьми, вісмуту (як і взагалі перші елементи головних підгруп). Це пояснюється малими розмірами атома, невеликою кількістю електронів та відсутністю d - орбіталей. Наявність цих орбіталей у інших елементів головної підгрупи v групи обумовлює можливість переходу на d - орбіталь sі р - електронів. Тому аналоги азоту здатні виявляти більш високу валентність. Атом кисню відрізняється від атомів інших елементів підгрупи відсутністю d - підрівня на зовнішньому енергетичному рівні. Збільшення кількості неспарених електронів можливе тільки шляхом переходу одного з електронів на наступний енергетичний рівень. Але такий перехід вимагає дуже великої затрати енергії, яка не компенсується енергією, що виділяється при утворенні нових зв язків. Тому за рахунок неспарених електронів атом кисню може утворювати не більше двох ковалентних зв язків. У сірки та інших елементів підгрупи число неспарених електронів в атомі може бути збільшене шляхом переходу sі p - електронів на d - підрівень зовнішнього шару.
Тому ці елементи проявляють валентність, що дорівнює не тільки двом, а також і 4 та 6. Особлива роль карбону (вуглецю) обумовлена властивостями його атома. Зв язки в його сполуках завжди ковалентні. Атоми карбону (вуглецю) в одній і тій же сполуці здатні виконувати роль акцептора і донора електронів. З біохімічної точки зору дуже важливим є те, що всі хімічні зв язки, які утворює карбон (вуглець), досить міцні і одночасно здатні легко розриватися (лабільні зв`язки) в біохімічних реакціях. Дигідроортофосфат - іони н 2 ро 4 є складовою частиною фосфатної буферної системи крові, сечі, міжклітинної рідини. Проведення якісної реакції на катіон алюмінію. Реакція з розчином лугу.
У пробірку налити 1 мл розчину солі алюмінію і краплями додати розчин лугу до утворення білого аморфного осаду.
Випробувати дію на осад сильної мінеральної кислоти та лугу.
Написати рівняння реакцій розчинення осаду в мінеральній кислоті та надлишку лугу в молекулярному і короткому іонному вигляді. Проведення якісної реакції на карбонат - іон. Реакція з мінеральними кислотами. У пробірку налити 1 мл розчину карбонату натрію, додати 2 мл розчину соляної кислоти та швидко закрити пробірку пробкою з газовідвідною трубкою. Кінець трубки опустити в пробірку з вапняною або баритовою водою. Відзначити, що спостерігається. У пробірку налити 0, 5 мл розчину солі амонію і стільки ж концентрованого розчину лугу.
Вміст пробірки нагріти. До отвору пробірки піднести змочений водою фенолфталеїновий індикаторний папірець. Поява забарвлення свідчить про наявність в розчині іонів амонію. Реакція з розчином перманганату калію. Спостерігається знебарвлення розчину перманганату калію. Проведення якісної реакції на сульфат - іон. Реакція з розчином хлориду барію. У пробірку налити 1 мл розчину сульфату натрію або калію, додати розчин хлориду барію до утворення білого дрібнокристалічного осаду сульфату барію. Випробувати дію на осад соляної або азотної кислоти. Зробити висновок про умови відкриття сульфат - іона. Проведення якісної реакції на тіосульфат - іон. Суміш злегка нагріти та спостерігати утворення жовтуватого осаду вільної сірки. Біологічна роль d - елементів обумовлена їх здатністю брати участь в лігандообмінних, гетерогенних, протолітичних реакціях. До особливо поширених і важливих в людському організмі та для фармакології слід віднести d - елементи і - б групи мідь, срібло, золото, іі - б групи цинк, кадмій, ртуть та vі - б групи хром і молібден. З елементів підгрупи мангану найбільше практичне значення має сам манган. Знання будови атомів та властивостей d - елементів та їх сполук необхідні студентам - медикам для засвоєння багатьох розділів біохімії, фармакології, фізіології та спеціальних дисциплін. Розуміння ролі їх сполук та метаболічних реакцій неможливе без попереднього вивчення властивостей елементів та їх простих сполук. Сформувати уявлення про d - елементи, їх будову, властивості, роль у життєдіяльності організму, застосування сполук цих d - елементів у медицині. 1 положення у періодичній системі елемен - тів, будова атомів. Електронегативність, ступінь окиснення, характер зв язків. Кислотноосновні та окисно - відновні влас - тивості сполук цих елементів у порівнянні з властивостями сполук елементів головних підгруп. Біологічна роль d - елементів в організмі людини. Пояснити, чому при додаванні до осаду гідроксиду міді розчину аміаку відбувається розчинення осаду і розчин набуває інтенсивно синього забарвлення. 8) вказати, які ступені окиснення характерні для елементів родини заліза у їх комплексних сполуках з білками в живих організмах. Хром знаходиться у vі групі у 4 періоді, тому у його атомі заповнюється 3d - підрівень, а число валентних електронів (s та d) повинно дорівнювати шести. Оскільки в атомі хрому відбувається перескок одного електрона з 4s - підрівня на 3d - підрівень, у нього утворюється стійкий, наполовину заповнений 3d - підрівень. У побічній підгрупі іі групи потенціал іонізації від цинку до ртуті збільшується, схильність до окиснення, а значить і стабільність катіонів зменшується. Хлориди цинку, кадмію та ртуті слід віднести до солей з полярним ковалентним зв язком. Причому у вказаному ряду полярність зв язку зменшується. У кристалах солі hgcl 2 доведена наявність молекулярних структур. Такий характер зв язку можна пояснити високими енергіями іонізації атомів внаслідок стійкого стану повністю заповнених (n - 1)d 10 ns 2 атомних орбіталей. Такі комплекси, насамперед, є ферментами оксидоредуктазами. Від заліза до нікеля стабільність сполук з нижчим позитивним ступенем окиснення зростає. Сполуки ж нікелю (ііі) настільки нестійкі, що у водних розчинах практично не існують; їх можна одержати, лише подіявши дуже сильним окисником на сполуки нікелю (іі). У пробірку внести 1 мл розчину солі срібла і додати такий же об єм соляної кислоти або солі соляної кислоти. Спостерігається утворення білого осаду хлориду срібла. Написати рівняння реакції розчинення осаду в розчині аміаку.
Зробити висновок про умови відкриття іона срібла (і) у вигляді хлориду срібла. Спосетрігається утворення червоно - бурого осаду купрум гексаціаноферрату (іі). Перевірити розчинність осаду у сильних мінеральних кислотах та лугах. Написати рівняння реакцій розчинення осаду в кислотах і лугах. Зробити висновок про умови відкриття катіону міді (і) у вигляді купрум (іі) гексаціаноферрату.
До 1 мл розчину солі заліза (ііі) додати такий же об єм розчину роданіду амонію або калію. Утворюється розчин криваво - червоного кольору.
Перевірити дію на роданід заліза (ііі) сильної кислоти та лугу.
Написати рівняння реакції руйнування роданідів у лужному середовищі. Зробити висновок про умови відкриття катіона заліза (ііі) роданід - іоном. У пробірку внести 1 мл розчину перманганату калію, додати 2 - 3 краплі розчину сірчаної кислоти та 5 крапель розчину перикису водню з масовою часткою н 2 о 2 10%. Комплексні сполуки це сполуки з особливою будовою і типом зв язку.
Значна кількість природних сполук є комплексними за будовою, властивостями та біологічною дією. Металоферменти, гемоглобін, міоглобін, вітамін в 12, хлорофіл ось приклади фізіологічно активних речовин, що є комлексними сполуками. Особлива група сполук, яка здатна утворювати комплекси з багатьма катіонами, комплексони широко використовуються як лікарські засоби для розчинення каменів нирок, жовчного міхура. Вони застосовуються як стабілізатори при зберіганні крові, так як зв язують іони металів, що каталізують реакції окиснення; для виведення з організму іонів токсичних металів, радіоактивних ізотопів і продуктів їх розпаду.
Знання особливостей будови комплексних сполук необхідні для вивчення біохімії, фармакології, гігієни, дисциплін медичного профілю. Сформувати уявлення про особливості будови, властивості комплексних сполук та їх значення для життєдіяльності організму людини; навчитися проводити реакції комплексоутворення. Теорія будови комплексних сполук. Природа хімічних зв язків у комплексних сполуках. Класифікація за зарядом внутрішньої сфери. Класифікація за природою лігандів. Внутрішньокомплексні сполуки. Залізо - , кобальто - , міде - , цинковмісні біокомплексні сполуки. Переважний вид хімічного зв язку між комплексоутворювачем і лігандами це ковалентний зв язок, утворений за донорно - акцепторним механізмом. Найчастіше ліганди це донори електронних пар, а комплексоутворювач акцептор. Константа нестійкості комплексного іона це константа його дисоціації, отже, чим більше значення константи, тим краще дисоціює комплексний іон, тим менша його стійкість. Комплексоутворювачами у складі ферментів та інших білків найчастіше виступають іони d - елементів. Крім цього, кальцій і натрій в організмі частіше зустрічаються у вигляді вільних іонів, ніж у вигляді сполук з білками. На відміну від міоглобіну, функцією якого є тільки перенесення кисню, гемоглобін має декілька функцій. Крім транспорту кисню, гемоглобін переносить від 3 до 10 % вуглекислого газу від тканин у вигляді карбамінової форми, де вуглекислий газ вступає в реакцію з n - кінцем поліпептидного ланцюга глобіну.
Віддача кисню гемоглобіном стимулюється підвищеною концентрацією іонів водню, що вступають в реакцію з гемоглобіном. Тому, на відміну від цитохромів, гемоглобін не переносить електрони. Одержаний осад гідроксиду міді розчинити у надлишку реактиву nh 4 oh. Випробувати дію сильних кислот на розчин, що містить катіон тетрааміакату міді (іі). Написати рівняння реакцій руйнування комплексу у кислому середовищі. Утворений осад гідроксиду олова розчинити в надлишку реактиву.
Розчин розділити на дві частини. До першої додати аміловий спирт, до другої - воду.
Порівняти забарвлення одержаних розчинів та стійкість комплексів у аміловому спирті та у воді. Знання про розчини необхідні для лікаря. З утворенням розчинів безпосередньо пов язані процеси засвоєння їжі та виведення з організму продуктів життєдіяльності. Розчинами є плазма крові, слина, шлунковий сік та інші рідини людського організму.
Коферменти які беруть участь у окисно - відновних реакціях. Реакції відновлення в біоорганічній хімії. Реакції відновлення у фотосинтезі та в процесі гліколізу (під час спиртового бродіння). Редокс - потенціал як характеристика окисно - відновних реакцій. Обзор літератури що до четвертинних амонієвих солей, їх хімія та особливості до реакційної здатності. Види випробувань даної сполуки. Вимірювання температури топлення, розчинення у різних рідинах. Засоби використання солі, її властивості і зберігання. Хімічні процеси, самоорганізація, еволюція хімічних систем. Молекулярно - генетичний рівень біологічних структур. Властивості хімічних елементів залежно від їхнього атомного номера. Еволюція поняття хімічної структури. Роль каталізатора в хімічному процесі. Зовнішні ознаки реакцій комплексоутворення в розчині. Термодинамічно - контрольовані (рівноважні), кінетично - контрольовані методи синтезу координаційних сполук. Взаємний вплив лігандів. Пояснення явища транс - впливу на прикладі взаємодії хлориду з амоніаком. Зміст металів у компонентах крові здорової людини. Значення s - елементів для організму людини. Натрій, калій, магній, кальцій. З єднання марганцю в біологічних системах. Роль d - елементів у фізіологічних і патологічних процесах в організмі людини. Методи дослідження рівноваги в гетерогенних системах. Специфіка вивчення кінетики хімічних реакцій. Дослідження кінетики масообміну.
Швидкість хімічної реакції. інтегральні методи розрахунку кінетичних констант. Оцінка застосовності теоретичних рівнянь. Предмет, задачі, значення і основні поняття аналітичної хімії. Система державної служби аналітичного контролю, його організація в державі. Способи визначення хімічного складу речовини. Класифікація методів аналізу.
Напрями розвитку аналітичної хімії. Напрям підготовки медицина спеціальності 7. Мета медична хімія як навчальна дисципліна є однією з важливих дисциплін у системі вищої медичної освіти. Дисципліна базується на вивченні студентами біоорганічної хімії, біофізики, медичної біології та інтегрується з цими дисциплінами. Медична хімія розглядає основні поняття, положення і закони неорганічної, фізичної та колоїдної хімії на конкретних прикладах їх застосування в теоретичній і практичній медицині, та фармації. її вивчення надає студентові базову підготовку для оволодіння такими дисциплінами, як фізіологія, біологічна хімія, загальна та молекулярна фармакологія та токсикологія, гігієна. Систематичне вивчення найважливіших теоретичних питань хімії дозволить студентам застосувати їх для розкриття суті фізико - хімічних процесів, що відбуваються у живому організмі. Це сприятиме кращому засвоєнню студентами інших теоретичних та клінічних дис - циплін, формуванню у них наукового мислення. Підготовка фахівців, яким потрібні знання медичної хімії вимагає не тільки теоретичної підготовки, але й різнобічних практичних навичок і вмінь у проведенні хімічного експерименту.
Навчити студентів основних хімічних понять, положень, принципів для розуміння та оцінки фізико - хімічних процесів живого організму; розкрити практичні аспекти хімічного експерименту, шляхи і методи використання хімічних досліджень у медичній практиці. Основні типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико - хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму; класифікацію хімічних властивостей та перетворень біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльності організму; загальні фізико - хімічні закономірності, що лежать в основі процесів життєдіяльності людини. Визначати хімічні елементи та класи неорганічних сполук методами кількісного та якісного аналізу; розв’язувати розрахункові та ситуаційні задачі, пов’язані із фізико - хімічними процесами, які відбуваються в організмі; експериментально визначати рівень рн буферних розчинів та біологічних рідин. Автор (автори) курсу.
Хімія біогенних елементів. Кількісний аналіз розчинів. Комплексоутворення в біологічних рідинах. Основні лкаси неорганічних сполук. Біогенні s - та р - елементи; біологічна роль, застосування в медицині. Біогенні d - елементи; біологічна роль, застосування в медицині. Комплексоутворення в біологічних системах. Електрофотоколориметричний метод визначення концентрації розчинів. Перманганотометрія, як метод об’ємного кількісного аналізу.
Термодинамічні та кінетичні закономірності перебігу процесів та електрокінетичні явища в біологічних системах. Теплові ефекти хімічних реакцій. Хімічна термодинаміка. Кінетика біохімічних реакцій. Кислотно - основні рівноваги в біологічних рідинах. Колігативні властивості розчинів. Кислотно - основні рівноваги в організмі. Водневий показник біологічних рідин. Буферні системи, класифікація та механізм дії. Фізико - хімія поверхневих явищ. Ліофобні та ліофільні дисперсні системи. Сорбція біологічно - активних речовин на межі розділу фаз. Добування, очистка та властивості колоїдних розчинів. Ліофобні золі та їх властивості. Властивості розчинів біополімерів. ізоелектрична точка білка. Фармакологічні властивості нейролептичних речовин. Характеристика нейролептиків, механізм їх дії, основи фармакокінетики. Фармакодинаміка нейролептиків, їх хімічна характеристика. Фізичні властивості, ідентифікація, умови зберігання нейролептиків. Соглашение об использовании материалов сайта. Просим использовать работы, опубликованные на сайте, исключительно в личных целях. Публикация материалов на других сайтах запрещена. Данная работа (и все другие) доступна для скачивания совершенно быстро. Мысленно можете поблагодарить ее автора и коллектив сайта. Загальна характеристика дубильних речовин, їх будова і класифікація. Поширення та локалізація дубильних речовин, їх фізико - хімічні властивості. Умови заготівлі сировини. Лікарські властивості кори дуба, гірчака зміїного, родовика, чорниці та черемхи. Використання місцевих анестетиків, їх класифікація та типи, функціональні особливості. Характеристика і класифікація розчинів. Розчин ропівакаїну, його хімічна структура, елементи, фармакологічні властивості. Опис сировини, матеріалів і напівпродуктів. Роль мікроорганізмів в перетвореннях органічних речовин. історія відкриття антибіотиків, їх класифікація та способи отримання. Властивості, спектр і механізм дії. Зміни мікроорганізмів та побічна дія. Принципи раціональної терапії антибіотиками. Ставлення до ролі допоміжних речовин у складі фармацевтичних препаратів. Класифікація допоміжних речовин. Особливості прописування лікарських форм для дітей, їх фармакодинаміка та фармакокінетика. Вибір шляху введення, виду та дозування лікарської форми. Біологічний опис нагідків лікарських. Екологія та поширення лікарської рослини, її основні фармакологічні властивості. Практичне застосування в сучасній фармакотерапії та народній медицині (рецепти). Збирання, переробка та зберігання рослинної сировини. Види та ефективність антацидних препаратів. Особливості дії інгібіторів протонної помпи. Блокатори гістаміну н2 - рецепторов. Фармакологічні механізми захисту слизової оболонки, гастропротектори. Препарати, вживані при діареї. Ботанічна характеристика, хімічний склад, батьківщина та ареал розповсюдження фрукту.
історія його використання. Умови вирощування, догляду та зберігання. Лікувально - профілактичні властивості. Протипокази до застосування. Використання ананасу у медицині. Академик валентин иванович грищенко. Основоположник репродуктивной медицины в украине.
Акушерство и гинекология. Как и чем можно оценить значение и результаты работы в жизни человека ученого, когда приходит время подводить итоги его научной и практической деятельности. И всегда трудно ответить на этот вопрос. Часто по этому поводу приходится слышать. «а сколько вы сделали операций. Сколько провели родов. Много ли статей и книг написали. И что стоит за этими цифрами. По - моему, здесь должны быть другие критерии оценки результатов деятельности грищенко валентина ивановича. Например, одна из работ академика грищенко в. По гестозам, изданная в 1968 году, была посвящена одному из актуальнейших вопросов медицины, и в то время эта книга была столь прогрессивной, что, можно сказать, вооружив практических врачей новыми взглядами на патогенез, профилактику и лечение этого грозного осложнения беременности, помогла им сохранить жизнь и здоровье многих женщин и их детей. Сосчитать количество спасенных трудно, точнее – невозможно. И, по - видимому, это - настоящая и глубокая оценка жизни и деятельности человека науки. Прошло время, и годы научных исследований многое изменили в трактовке патогенеза гестозов, однако постулаты, изложенные в этой монографии, не устаревают и до сих пор остаются актуальными. Или взять другой пример. Многие годы научной работы академика грищенко в. Были отданы изучению патогенеза и особенностей ведения резус - конфликтной беременности. Результат - тысячи, десятки тысяч спасенных детей, леченных по оригинальным методикам. А его вклад в проблемы репродукции человека. Валентина ивановича по праву можно назвать отцом внедрения вспомогательных репродуктивных технологий в лечение бесплодия. Весомый результат - рождение в 1991 году первой в украине девочки, зачатие которой произошло in vitro. Работы валентина ивановича по репродуктологии послужили толчком для развития этой науки и ее распространения в донбассе.
Уже в 1992 году городской роддом был реорганизован в донецкий региональный центр охраны материнства и детства, а работа женской консультации на его базе была реформирована в отделение планирования семьи. Более того, на территории 600 м 2 было создано государственное отделение диагностики и лечения бесплодного брака, оснащенное оборудованием на средства меценатов. На базе этого отделения выросло предприятие исида - дон, целью и задачами которого было освоение и внедрение врт в донецком регионе.
Не могу не упомянуть самых инициативных первопроходцев - в то время сотрудников нашего центра. Так сложилось, что те, кто начинали у нас, распространили этот опыт в масштабах украины, и теперь сеть подобных отделений и клиник действует повсеместно в нашем государстве, разрастаясь с каждым днем. Хотелось бы верить, что эта работа идет во имя высокой цели – подарить счастье материнства и отцовства нашим согражданам, а не привлекательного финансового аспекта. К числу наших успехов, состоявшихся благодаря академику грищенко в. И можно добавить и плодотворное многолетнее сотрудничество с ивано - франковским центром репродукции человека. Когда государство приняло решение о бюджетном финансировании лечения бесплодия методом эко, именно валентин иванович, как бесспорный эксперт в этой области, возглавил аттестационную комиссию по лицензированию клиник в данном секторе деятельности. И всего лишь 2 центра (наш и прикарпатский) получили эту лицензию бесспорно благодаря высокой оценке нашей работы академиком грищенко. Если бы предложили охарактеризовать валентина ивановича грищенко одним предложением, я бы сказал так. Он всегда, как настоящий ученый с большой буквы, видел дальше всех, думал на несколько ходов вперед и всегда предвидел и предугадывал не просто какие - то новые методы и методики в медицине, но и целые направления. Так, в далеком 1956 году при участии валентина ивановича, было открыто первое и не только в харькове и не только в украине, но и во всем ссср отделение детской и подростковой гинекологии в охматдет г. Валентин иванович опережал время и многих выдающихся ученых как в своей собственной стране, так и за рубежом. Он положил начало направлению, даже новой отрасли медицины - детской и подростковой гинекологии, абсолютно справедливо выделив ее в отдельную науку, которая сегодня успешно развивается не только в украине, но и в ближнем и дальнем зарубежье.
Создание института проблем криобиологии и криомедицины. Криобанк - первый в нашей стране - на базе этого института признан национальным достоянием украины. В нем хранятся половые клетки и эмбрионы животных, которые занесены в красную книгу или уже вымерли и исчезли, а также клетки человека. Богомольца лауреат премии амн ссср им. Лауреат государственных премий ссср и украины. Можно бесконечно перечислять новаторские предложения валентина ивановича, воплощенные в жизнь, или послужившие толчком для развития принципиально новых, прогрессивных медицинских методик в нашей стране.
Если он брался за решение какой - то научной задачи, то всегда решал ее не только виртуозно тактически, но и глобально стратегически. Например, использование спермы доноров в лечении бесплодия. Он не просто разработал метод инсеминации и научил практических врачей его использовать. Академик грищенко пошел дальше, снова опережая свое время. Создавал криобанк спермы, замораживая и сохраняя многие годы самую лучшую, самую фертильную и качественную сперму, он, таким образом заботился о сохранении генофонда нации, лучших генетических образцов народа украины. В мире и в обществе так происходит, что выдающихся ученых, талантливых и гениальных людей редко оценивают при жизни. Всю их гениальность и прозорливость общество чаще всего замечает после их смерти. Я думаю, что валентин иванович был любим и оценен всеми нами еще при жизни. Мы все живущие сегодня акушеры - гинекологи. И убеленные сединами опытные доктора, и совсем еще юные, молодые коллеги выросли, сформировались и состоялись как врачи на книгах академика грищенко, на его мудрых и ценных советах, благодаря тому, что человек весь свой жизненный опыт врача, ученого и педагога, щедро подарил всем нам. Мы всегда с большим уважением и почитанием вспоминаем наших великих предшественников, которые продвигали отечественную акушерскую науку, вошли в ее историю. Это гентер, отт, малиновский, николаев, снегирев, персианинов, бодяжина, педченко, червакова и многие другие.
Их уже давно нет с нами, но их имена - вечное напоминание нам, современным акушерам - гинекологам, кому мы обязаны своими успехами…. Имя академика грищенко валентина ивановича - нашего великого современника, стоит в этой славной когорте особой ст. Валентина ивановича всегда любили, любят, и будут любить не только в донбассе, но и во всей украине.
И я считаю великой честью, если бы ассоциация акушеров - гинекологов украины носила имя величайшего ученого, непревзойденного врача, талантливого педагога, и просто человека, опережающего время, - академика валентина ивановича грищенко. Не мыслил своей жизни без любимой работы, которую предстоит продолжить его ученикам. Он считал, что в науке и врачебной практике главное – не утратить увлеченность, и брался лечить самые сложные случаи, делать самые непредсказуемые операции, исправляя отклонения, допущенные природой. Он надеялся, что в xxi веке достижения медицины позволят улучшить здоровье и самочувствие человека с тем, чтобы он прожил предписанный ему срок – 120 - 150 лет… мы все живем благодаря солнцу.
Валентин иванович был солнечным человеком, творческой энергией которого подпитывались его последователи, ученики, коллеги. Очень многие именитые акушеры - гинекологи нашей страны своей успешной деятельностью, новаторскими идеями, впечатляющими достижениями обязаны творческой щедрости академика грищенко в. Больше всего повезло, конечно, харьковчанам, но, как всем живущим на нашей планете хватает тепла солнца, так и света валентина ивановича доставало нам всем. Порівняти значення іет желатини, визначені за максимумом осадження та за мінімумом набухання. Оформлення протоколу лабораторної роботи. “рівноваги в біологічних системах на межі поділу фаз” перелік питань до підсумкового контролю модулю 2. Макроергічні сполуки. Атф як універсальне джерело енергії для біохімічних реакцій. Характеристика макроергічних зв’язків. Перший закон термодинаміки. Теплота ізобарного та ізохорного процесів. Стандартні теплоти утворення та згоряння речовин. Термодинамічні умови рівноваги. Прогнозування направлення самодовільних процесів. Екзергонічні та ендергонічні процеси, які відбуваються в організмі. Константа хімічної рівноваги. Способи її вираження. Прогнозування зміщення хімічної рівноваги. Реакції прості та складні (послідовні, паралельні, супряжені, оборотні, ланцюгові). Фотохімічні реакції та їх роль у життєдіяльності. Залежність швидкості реакції від температури. Температурний коефіцієнт. Особливості температурного коефіцієнту швидкості реакції для біохімічних процесів. Ферменти як каталізатори біохімічних реакцій. Залежність ферментативної дії від концентрації ферменту та субстрату, температури та реакції середовища. Окисно - відновні реакції в організмі. Прогнозування їх направлення за стандартними значеннями енергії гіббса та за величинами окисно - відновних потенціалів. Дифузійні та мембранні потенціали, їх роль у генезі біологічних потенціалів. ^ фізико - хімія поверхневих явищ. Особливості розчинів вмс. Механізм набухання та розчинення вмс. Залежність набухання та розчинення вмс від різних факторів. Роль набухання у фізіології організмів. Аномальна в’язкість розчинів вмс. В’язкість крові та інших біологічних рідин. Осмотичний тиск розчинів біополімерів. Онкотичний тиск плазми та сироватки крові. Поверхнева активність. Правило дюкло - траубе.
Орієнтація молекул в поверхневому шарі та структура біологічних мембран. Класифікація хроматографічних методів дослідження за ознаками механізму розподілу речовин, агрегатного стану фаз та техніки виконання. Використання хроматографії у медико - біологічних дослідженнях. Дисперсні системи та їх класифікація. Способи одержання та очищення колоїдних розчинів. Діаліз, електродіаліз, ультрафільтрація. Молекулярно - кінетичні властивості колоїдних систем (броунівський рух, дифузія, осмотичний тиск). Оптичні властивості колоїдних систем. Електрокінетичний потенціал колоїдних часточок. Електрофорез, його використання в медицині та медико - біологічних дослідженнях. Рівняння гельмгольца - смолуховського. Поріг коагуляції, його визначення. Правило шульце - гарді. Процеси коагуляції при очищенні питної води та стічних вод. Колоїдний захист, його біологічна роль. Грубодисперсні системи (аерозолі, суспензії, емульсії). Одержання та властивості. Медичне застосування. Процеси розчинення - утворення осадів, що пов’язані з гетерогенними рівновагами, є дуже важливими для функціонування організму.
Вони впливають на нормальну роботу суглобів, судин, а також, у значній мірі обумовлюють утворення каменів у нирках, сечовому міхурі, відкладання солей. У практиці клінічних, санітарно - гігієнічних, судово - експертних досліджень використовують методи осадження, які базуються на закономірностях утворення осадів із розчинів. Знання таких закономірностей необхідне для розуміння багатьох механізмів нормальних і патологічних процесів в організмі. Сформувати уявлення про добуток розчинності та умови утворення та розчинення осадів, їх значення в загальному гомеостазі організму.
Зміст і послідовність дій.
Коментарі
Дописати коментар