реферат на тему легенди про птахів 4 клас

реферат на тему легенди про птахів 4 клас

Пётр великий 4 класс. Пётр i стал царём в 10 лет вместе с братом иваном, которому было 16. Иван был очень болезненным, пётр – слишком юным, поэтому государственны - ми делами заправляла их старшая сестра софья. Она сама хотела стать царицей, но по законам того времени в россии женщина не могла наследовать престол. Пётр был любознательным и одарённым мальчиком. Он проявлял большой интерес к религии и наукам, с особенным увлечением обучался военной премудрости. Со временем потеха превратилась во всестороннюю воинскую подготовку и переросла в увлечение петра военными науками. Россия в то время переживала трудный момент в своей истории. Она очень сильно отстала в своём развитии от стран европы. В россии почти не было инженеров и учёных, армия была плохо вооружена и обучена, военного флота вовсе не было. Молодой царь хорошо понимал, что для решения этих задач россии нужны были образованные люди. Он постоянно учился сам и заставлял учиться других. Во время путешествия в европу молодой пётр трудил - ся плотником на верфях голландии и англии, чтобы самому постичь все премудрости корабельного дела. Царь – простой мастеровой – это было в диковинку, и толпы зевак сходились, чтобы посмотреть на него. Неутомимый, волевой, царь пётр всё хотел постичь сам. Он хорошо знал математику, навигацию, географию, военное дело, иностранные языки. Пётр освоил около 14 специальностей, мог своими руками построить корабль. Был царь крут нравом, не любил, когда шли наперекор его воле.

Нередко бывало, что жестокая расправа ожидала тех, кто осмеливался его ослушаться. Какие главные перемены произошли в россии при петре.

Реформы петра i 1 января 1700 года в россии введён юлианский календарь указом петра i. Было принято решение о начале нового года первого января, а отсчет лет вести от рождества христова. Реформы петра i было построено множество мануфактур – промышленных предприятий того времени. Был создан могучий военный флот, а во главе армии встали образованные офицеры. Реформы петра i появились первые газеты, первый постоянный театр, значительно расширился выпуск книг, в том числе учебников. Была открыта первая публичная библиотека и первый музей. Реформы петра i царь пытался приохотить знатных людей, купцов, зажи - точных горожан к европейским обычаям. Пётр запретил носить бороду и русское платье.

Русскую одежду с длинными рукавами он считал очень неудобной. Царь назвал город не в свою честь. Город носит имя ангела - хранителя царя – святого апостола петра. Город начался со строительства петропавловской крепости. В центре крепости стоит собор во имя святых апостолов петра и павла – усыпальница державных правителей россии. Собор увенчан высоким шпилем, на верхушке которого помещён флюгер в виде ангела. Город строили тысячи мужчин, которых сгоняли со всей россии, а ещё пленные шведы. Места здесь были болотистые, сырые.

Люди порой работали, стоя по пояс в воде.

Они умирали сотнями и тысячами, здесь их и хоронили. Царь пётр работал вместе со всеми. Для него важно было только благо и польза народа. В 1722 году в петербурге – напротив летнего сада на фонтанке – заработала верфь, где начали строить суда для частных лиц. В дни праздников разрисовывали паруса, лодки красили в различные цвета и устраивали парад. Пётр первый особо почитал князя александра невского. В честь этого святого в петербурге была выстроена александро - невская лавра. В лавру были перенесены останки князя александра невского. Пётр сам правил кораблём, на котором они были привезены в лавру.

В 1721 году сенат за выдающиеся заслуги присвоил царю титул петра великого, отца отечества и императора всероссийского. Россия была провозглашена империей – так называли большие и сильные государства. Реферат на тему легенди про птахів 4 клас реферат. Використана література. На землі в сучасній фауні налічується близько 8, 6 тис. За своєю будовою птахи дуже схожі на плазунів і є прогресивною гілкою, еволюція якої йшла по шляху пристосування до польоту.

Птахи — двоногі вищі тварини, передні кінцівки яких перетворились на крила, тіло вкрите пір ям, температура тіла стала й висока. Характерні ознаки розглянемо на прикладі голуба (мал. Уся організація птахів пристосована до умов польоту.

Тулуб птаха компактний, скелет надзвичайно полегшений; площа розпрямлених крил і хвоста значно перевищує цілющу тулуба. В будові організму птахів є ознаки, характерні для плазунів. Так, у шкірі птахів немає залоз, за винятком куприкової залози над коренем хвоста. У деяких птахів немає і її. 1 — стравохід; 2 — трахея; 3 — воло; 4 — легеня; 5 — серце; в — залозистий шлунок; 7 — сім яник; 8 — м язовий шлунок; 9 — сім япровід; 10 — нирка; 11 — сечовід; 12 — клоака; 13 — сліпі вирости; 14 — дванадцятипала кишка; 15 — підшлункова залоза; 16 — печінка; 17 — тонка кишка. Шкіра птахів суха і дуже тонка; на дзьобі вона утворює рогові чохли, на кінцівках — рогові луски, на пальцях — кігті. Похідним шкіри є пір я, філогенетичне пов язане з лускатими утворами (про це свідчить подібність у розвитку пір я й луски на ранніх стадіях). Тіло вкрите пір ям, різним за будовою та функціями. Розрізняють контурні і пухові пера. Контурне складається з порожнистого стрижня та прикріплених до нього бічних пластинок — опахала. Частину стрижня, що міститься в шкірі, називають колодочкою, або пеньком. Голий стрижень між цією частиною і опахалом називають стовбуром, або очином. Функціонально контурні пера поділяють на махові (першого й другого порядку), покривні і рульові. Найбільші — махові пера; накладаючись одне на одне, вони утворюють дуже міцну літальну поверхню крила. Міцність контурного пір я забезпечується тим, що опахало складається з окремих рогових борідок (першого й другого порядку). Борідки першого порядку прикріплені до стрижня паралельно одна одній на близькій відстані. Від кожної борідки з обох боків відходять тонші борідки другого порядку.

Вони накладаються на сусідні борідки і скріплюються з ними мікроскопічними гачечками. Покривні контурні пера, вкриваючи все тіло, захищають його від дощу та вітру.

Рульові пера розміщені на хвості та першому пальці кисті (крильце). У більшості видів птахів під контурними перами знаходяться пухові. Від контурних вони відрізняються тим, що опахала в них пухкі, м які і не утворюють суцільної пластинки. Пухові пера мають дуже короткий стрижень з пучком борідок першого порядку на вершині. Між перами, особливо пуховими, затримується багато теплого повітря. У шкірі голуба, як і багатьох інших видів птахів, є лише одна куприкова залоза, розміщена при основі хвоста зі спинного боку.

У курей та інших видів наземних птахів ця залоза недорозвинена. Особливо сильно вона розвинена у водоплавних птахів. Куприкова залоза виділяє секрет, яким птахи за допомогою дзьоба змащують пір я. Скелет птахів характеризується легкістю та міцністю кісток, а також міцністю їх з єднань. Кістки птахів пневматичні, тобто мають великі повітряні порожнини. Для черепа характерні повне зростання всіх кісток у монолітний утвір, на якому не видно навіть швів, надзвичайна легкість і великі очноямкові западини. Щелепи птахів представлені легким дзьобом, позбавленим зубів. Хребет має багато хребців, у ньому розрізняють п ять відділів. Численні (у папуги — 11, у голуба — 14, у лебедя — 25) шийні хребці надзвичайно рухливі, грудні майже нерухомі, а поперекові й крижові зрослися між собою. Це забезпечує компактність тіла, яка необхідна в польоті. В результаті злиття поперекових, крижових і частини хвостових хребців як один з одним, так і з тазовими кістками, утворюється складний криж. Він є опорою для задніх кінцівок, які несуть на собі всю масу тіла. До грудних хребців прикріплюються ребра. Вони складаються з двох частин, напіврухомо сполучених між собою. Верхня частина кожного ребра рухомо з єднана з хребтом, нижня — з грудною кісткою. На верхній частині кожного з ребер є гачкоподібні відростки, що накладаються на сусідні задні ребра. Цим забезпечується монолітність грудної клітки при збереженні рухливості груднини. У більшості видів птахів на груднині є високий поздовжній кіль, до якого прикріплені м язи, що опускають крило. Пояс передніх кінцівок складається з трьох парних кісток. Воронячої, лопатки і ключиці. Ключиці зростаються, утворюючи вилочку.

Передні кінцівки — крила — повністю пристосовані до польоту, їхні елементи, типові для п ятипалої кінцівки, частково редуковані й видозмінені. В їхній скелет входять плечова (плече), ліктьова і променева кістки (передпліччя), одна складна кістка із зрослих кісток кисті та кістки лише трьох пальців. Скелет ноги птахів складають масивна стегнова кістка, дві зрослі кістки гомілки, цівка і кістки пальців. Цівка утворена зрослими кістками стопи. У більшості птахів (і в голуба) чотири пальці, з них один звернений назад, а три — вперед. Мускулатура птахів більш диференційована, ніж у плазунів, що зумовлено значно складнішими рухами під час польоту, ходіння, повзання, добування поживи. Найбільші м язи (великі та малі грудні), які приводять у рух кінцівки, розміщені на тулубі, а до кінцівок ідуть сухожилки. Черевні м язи слабші, ніж грудні. Розвинена мускулатура шиї й кінцівок. Сучасні птахи не мають зубів, їхню функцію як знаряддя захоплювання і втримування поживи виконують рогові чохли, що вкривають щелепи. Форма й розміри дзьоба залежать від характеру поживи та способів її добування. До дна ротової порожнини прикріплений язик, форма якого також різноманітна. Здебільшого у птахів є слинні залози, хоча ступінь їх розвитку різний. Довгий стравохід у хижих, курячих та голубів утворює розширення — воло, в якому їжа розмочується і частково перетравлюється. Стравохід веде до тонкостінного залозистого шлунка, в якому їжа зазнає впливу травних залоз. За залозистим шлунком розміщений товстостінний мускульний відділ шлунка, вистелений зроговілою кутикулою. Тут пожива перетирається завдяки рухам стінок шлунка, а також за допомогою проковтнутих камінців (у зерноїдних), що відіграють роль жорен. Тонкий відділ кишок відносно довгий. Коротка товста кишка відкривається в клоаку.

Печінка велика, дволопатева. У більшості видів є жовчний міхур. Підшлункова залоза розміщена в петлі дванадцятипалої кишки. Легені птахів являють собою щільні губчасті тіла, численні галузисті повітроносні трубочки — парабронхи, а не мішки, як у плазунів. Крім того, вони доповнюються тонкостінними повітряними мішками (умовно поділеними на передні й задні), які розміщуються між усіма внутрішніми органами, між м язами, в порожнині кісток та під шкірою і виконують роль резервуарів для повітря. Коли птах не в польоті, дихання здійснюється опусканням і підійманням грудної кістки. Об єм грудної клітки збільшується під час опускання груднини (вдих) і зменшується під час її підіймання (видих). Під час польоту грудна клітка нерухома і акт дихання здійснюється рухами крил. Коли крила підіймаються, повітряні мішки розширюються і повітря надходить у них через легені. При цьому повітря, що було в легенях, переходить у передні мішки, а легені і задні мішки заповнюються свіжим повітрям. Під час опускання крил повітря з легень і передніх мішків виходить назовні, а із задніх мішків — у легені. Отже, під час польоту у птахів спостерігається подвійне дихання, тобто газообмін відбувається не лише під час вдиху, а й під час видиху.

Дихальні мішки крім виконання дихальної (вентилювальної) функції сприяють полегшенню тіла і запобігають його перегріванню в разі інтенсивного руху.

В будові серця привертає до себе увагу повне розділення його на праву — венозну — і ліву — артеріальну — половини. Таким чином, повністю сформувались два самостійних кола кровообігу.

Оскільки артеріальна й венозна кров не змішуються, органи дістають артеріальну кров. Завдяки цьому посилюється обмін речовин і підвищується рівень життєдіяльності організму, чим забезпечується висока і стала температура тіла — 30—43, 5 °с. Отже, птахи — теплокровні тварини, тобто температура їхнього тіла не залежить від температури навколишнього середовища. Видільна система птахів представлена нирками із сечоводами, що відкриваються в клоаку.

Сечового міхура у птахів немає. Кінцевим продуктом обміну у птахів є не сечовина, а сечова кислота. Головний мозок має відносно великі півкулі і зорові частки, добре розвинений мозочок і дуже маленькі нюхові частки. Спосіб життя птахів позначився на будові органів чуття. У птахів недорозвинені органи нюху, однак виняткового розвитку набувають органи зору.

Від очей плазунів вони відрізняються подвійною акомодацією, що досягається шляхом зміни кривини кришталика та відстані між кришталиком і сітківкою. Ця властивість пов язана з величезним значенням зору під час польоту.

У більшості птахів очі розміщені по боках голови. Поле зору кожного ока дорівнює 150—170 °с, однак поле бінокулярного зору невелике і становить у багатьох птахів лише 20—30°. У сов та деяких хижих птахів очі зміщуються до дзьоба і поле бінокулярного зору зростає. У деяких видів птахів поле зору може становити 360°. У самців є парні статеві органи. У самок — тільки лівий яєчник і лівий яйцепровід, що відкривається в клоаку.

Запліднення у птахів внутрішнє. Внутрішня частина яйця — жовток, на поверхні якого розміщений зародковий диск. Жовток вкритий тонкою жовтковою оболонкою, до неї з двох боків прикріплені скручені канатиками халази, які відходять від внутрішньої підшкаралупової оболонки. Вони підтримують жовток так, що зародковий диск знаходиться зверху, незалежно від положення яйця. Підшкаралупові оболонки розшаровуються і утворюють повітряну камеру.

Зародок у яйці у птахів розвивається за певної температури. Тому дорослі птахи висиджують яйця до вилуплювання пташенят. В інкубаторах потрібні для розвитку зародка температура і вологість підтримуються автоматично. Птахів поділяють на виводкових і нагніздних залежно від розвитку пташенят. До виводкових належать такі птахи, пташенята яких вилуплюються з яйця розвиненими, вкритими пухом і здатними через кілька годин або наступного дня рухатись у пошуках поживи. Пташенята нагніздних птахів голі, сліпі і не можуть самостійно живитися. У птахів добре розвинені складні інстинкти, пов язані з розмноженням і турботою про потомство. Більшість видів птахів виявляють турботу про своє потомство. Вони годують пташенят, оберігають їх від ворогів, зігрівають або захищають від перегрівання сонячними променями, підтримують чистоту в гнізді тощо. У маленьких пташенят не функціонує механізм терморегуляції. Поведінка птахів набагато складніша й різноманітніша, ніж земноводних і плазунів. Вони знаходять зручне місце для гнізда, будують його з відповідного матеріалу, висиджують і годують пташенят, захищають їх від ворогів, орієнтуються в просторі, регулярно здійснюють перельоти на зимівлю і назад. Усі перелічені дії птахів інстинктивні. інстинкти поєднуються у них з набутими умовними рефлексами. В ході еволюції у птахів виробилась властивість не лише співати, а й подавати різні звукові сигнали, які означають переляк, попередження особин свого виду про небезпеку тощо. Записані на магнітофонну стрічку тривожні крики птахів людина використовує для відлякування птахів зі злітної смуги аеродромів, з виноградників і садів. Уміння орієнтуватись у просторі має велике значення при перельотах птахів. Цю здатність птахів раніше використовувала людина (голубина пошта). Сезонні явища в житті птахів. Гніздування, кочування і перельоти. Сезонної періодичності в житті птахів, як правило, немає лише в смузі екваторіального клімату, де сприятливі умови для життя є цілорічне.

Тут замість сезонних циклів спостерігаються видові та індивідуальні цикли, зумовлені віком, настанням статевої зрілості, тривалістю гніздового періоду тощо. Проте деякі види птахів здійснюють перельоти і з тропіків, де часто бувають посухи або зливові дощі. В інших районах земної кулі, що мають несприятливі умови для життя птахів у певні періоди року, в житті птахів існують річні цикли. Птахи, поперше, гніздяться і виводять пташенят у найсприятливішу пору року і, подруге, пристосовуються до кочування або перельотів. Повернувшись навесні з теплих країв на батьківщину, птахи створюють пари і будують гнізда. Одні види птахів (гуси, дрібні горобині) створюють пари на один сезон, інші (фазани, качки) тримаються разом лише до насиджування яєць, треті (лелеки, чаплі, хижаки та ін. ) живуть парами впродовж багатьох років. Такі види птахів, як тетеруки й глухарі, не створюють постійних пар взагалі. Птахи надзвичайно стійко утримують гніздовий район з року в рік. Більшість видів птахів відкладають свої яйця в гнізда, які будує зазвичай самка (рідше один самець або обоє батьків разом). Птахи будують гнізда в різних місцях. На гілках, у дуплах і серед коренів дерев, у норах берегових обривів, під карнизами будинків, на землі тощо. Лише небагато видів птахів зовсім не будують гнізд (кайри, гагари та ін. Птахи ведуть різноманітний спосіб життя. є птахи осілі (сойки, синиці), кочівні (снігурі, граки) і перелітні (стрижі, солов ї, вивільги, качки, гуси, лебеді та ін. Перелітні птахи змінюють місце свого життя у зв язку з наближенням зими. Одні з них (качки, лебеді) відлітають у теплі краї пізньої осені, коли не можуть живитися на батьківщині. інші (вивільги, стрижі, солов ї) відлітають на зимівлю наприкінці літа, коли стоїть тепла погода і достатньо поживи. Щороку птахи використовують один і той самий шлях перельоту.

Усі особливості птахів, що відрізняють їх від плазунів, мають переважно характер, пристосувальний до польоту.

Тому цілком природно вважати, що птахи виникли від плазунів. Походять птахи від стародавніх плазунів, задні кінцівки яких були побудовані так само, як і у птахів. Перехідні форми — археоптерикс (археорніс) — у вигляді викопних решток (відбитків) виявлені у верхньоюрських відкладах. Поряд з рисами, характерними для плазунів, вони мають ознаки будови птахів. Птахи добре пристосувались до різноманітних умов існування. До життя в болотах, водного способу життя, у повітрі, лісах і кущах, на рівнинах чи скелях. Для деяких птахів (стрижів, ластівок тощо) повітря є основним середовищем існування, оскільки вони живляться в повітрі різними літаючими комахами. Птахи, що добувають поживу в повітрі, є мешканцями обривів, скель і дерев. Ластівки і стрижі, наприклад, вторинно пристосувались будувати свої гнізда в будівлях людини, які замінюють собою схили берегів і скель. Птахи, що використовують повітря і як середовище пересування, і як середовище добування поживи, більшу частину доби проводять у польоті. Вони мають найдосконаліший літальний апарат. Дрібні та середні птахи (стрижі, ластівки, соколи) мають надзвичайно видовжене крило, загострене до вершини. Хвіст у них частіше глибоко вирізаний, або вилчастий. Ці птахи літають дуже швидко і можуть робити несподівані повороти. У більших птахів літальний апарат пристосований до ширяння. Наприклад, у морських форм (чайок, буревісників) крило відносно довге й вузьке, а у сухопутних (хижих птахів) воно ширше і коротше.

Птахи, що використовують як середовище існування й добування поживи воду, також мають відповідні пристосування, які розвивались у двох напрямках. Пристосування крил і пристосування ніг. Одні птахи (буревісники) мають надзвичайно довгі крила і цілими днями ширяють над водою, хапаючи побачену здобич. Такі птахи можуть плавати на воді. інші птахи (пінгвіни) для пересування у воді використовують крила, якими діють як веслами. Пір я крил пінгвінів перетворилися на лускоподібні утвори, тому ці птахи зовсім не можуть літати. У водяних птахів, які під час плавання й пірнання використовують ноги, в ході еволюції між пальцями з явились плавальні перетинки. Винятком є водяна курочка, яка непогано плаває, а перетинок на ногах не має. 1 географическое положение 1. 4 полезные ископаемые 1. 9 животный мир 2 история 3 население 3. 2 национальный состав 4 населённые пункты 5 административное деление 6 экономика 6. 3 строительство 7 туризм 8 известные люди 8. Географическое положение.

Краснодарский край находится на юге россии, в юго - западной части северного кавказа и входит в состав южного федерального округа. На северо - востоке край граничит с ростовской областью, на востоке — со ставропольским краем, на юге — с абхазией. С северо - запада и юго - запада территория края омывается водами азовского и чёрного морей. Наибольшая протяженность края с севера на юг — 327 км и с запада на восток — 360 км. Территория краснодарского края занимает площадь 75, 5 тысяч квадратных километров. 00 (msd, летнее время). Несмотря на то, что на территории россии действует декретное время, в связи с действующими исключениями, время в краснодарском крае соответствует поясному.

Краснодарский край делится рекой кубань на две части. Высшая точка — гора цахвоа (3345 м). В недрах края открыто более 60 видов полезных ископаемых. В основном они залегают в предгорных и горных районах. Имеются запасы нефти, природного газа, цементного мергеля, йодо - бромных вод, мрамора, известняка, песчаника, гравия, кварцевого песка, железных, медных апатитовых и серпентинитовых руд, каменной соли, ртути, гипса, небольшое количество золота. Климат на большей части территории умеренно - континентальный, на черноморском побережье от анапы до туапсе — полусухой средиземноморский климат, южнее туапсе — влажный субтропический. Средняя температура января на равнине.

Годовое количество осадков — от 400 до 600 мм в равнинной части, до 3242 мм и более — в горной. Каждую весну край затапливают паводки. В целом для края характерны жаркое лето и мягкие зимы. Главная река краснодарского края — кубань, принимающая слева много притоков (уруп, лаба, белая и др. Её именем часто именуют и весь край, называя его просто кубань. Наибольшая из рек черноморского побережья — мзымта. Для регулирования стока реки кубань сооружены водохранилища — тшикское, шапсугское и краснодарское.

На территории края расположено много мелких карстовых озёр, на полуострове тамань и побережье азовского моря — озёра - лиманы. На территории краснодарского края находится самое большое озеро северного кавказа — абрау.

На территории края расположен крупнейший в европе азово - кубанский бассейн пресных подземных вод, имеющий значительные запасы термальных и минеральных вод. Основную часть почвенного покрова степной зоны края составляют предкавказские карбонатные и выщелоченные чернозёмы. Таманский полуостров занят каштановыми, западно - предкавказскими и болотными почвами. В горах — горно - лесные бурые и дерново - карбонатные почвы, в высокогорье — горно - луговые.

Общая земельная площадь краснодарского края составляет 7, 5 миллионов гектаров, из них пашни — 3, 9 млн га. Это основной пахотный фонд края, отличающийся высоким плодородием. Среди богатств кубани лес занимает важное место, так как имеет большое природоохранное значение и является основным источником древесины ценных пород россии. Общая площадь лесов краснодарского края составляет свыше 1, 8 млн га. Имеющие промышленное значение дубовые и буковые массивы (широколиственные леса) занимают, соответственно, 49 и 19 % площади всех лесов. Также в крае произрастают тёмнохвойные горные (ель, пихта) леса, субальпийские и альпийские луга. Большой интерес представляет растительный мир побережья. Так, особую ценность представляют можжевеловые (часто с примесью фисташки туполистной) редколесья. Они распространены от анапы до устья реки мезыбь (за геленджиком) и служат пристанищем древней средиземноморской флоры. Основные виды — можжевельник высокий, можжевельник вонючий, фисташка туполистная, жимолость этрусская. На территории края обитает 86 видов млекопитающих, 20 — пресмыкающихся, свыше 300 — птиц, 11 видов земноводных, при этом значительное количество животных занесено в красную книгу россии (11 млекопитающих, 24 — птиц, 2 — земноводных, 3 вида пресмыкающихся). Кубанская область являлась территорией кубанского казачьего войска. В 1900 население области насчитывало около 2 млн человек. В 1913 по валовому сбору зерна кубанская область вышла на 2 - е место в россии, по производству товарного хлеба — на 1 - е место. Общая численность населения составляет 5. 2 млн человек (по данным на 1 января 2010 года). Краснодарский край занимает 3 - е место среди регионов российской федерации по числу жителей — после москвы и московской области. Удельный вес городского населения составляет 52, 5 %, сельского — 47, 5 %. Плотность населения — 67, 9 чел. Многие из русских, особенно на западе и севере края, в быту балакают, то есть употребляют в речи много украинизмов; армяне краснодарского края проживают в основном на юге края, особенно в сочи, армавире, новороссийске, анапе, туапсе, а также в краснодаре; количество греков, немцев и турок в крае снизилось после репрессивных переселений 1930 - х — 1940 - х годов; адыги (шапсуги, натухайцы и др. ), сейчас немногочисленные, являются аборигенными обитателями края. Краснодарский край — один из немногих регионов россии, население которого в постсоветский период значительно увеличилось. Административное деление.

Город краснодар — краснодар (i) город новороссийск — новороссийск (ii) город - курорт геленджик — геленджик (iii) город горячий ключ — горячий ключ (iv) город - курорт сочи — сочи (v) город армавир — армавир (vi) город - курорт анапа — анапа (26) абинский (28) — город абинск апшеронский (31) — город апшеронск белоглинский (14) — село белая глина белореченский (30) — город белореченск брюховецкий (10) — станица брюховецкая выселковский (11) — станица выселки гулькевичский (24) — город гулькевичи динской (20) — станица динская ейский (1) — город ейск кавказский (23) — город кропоткин калининский (17) — станица калининская каневской (6) — станица каневская кореновский (19) — город кореновск красноармейский (16) — станица полтавская крыловской (5) — станица крыловская крымский (27) — город крымск курганинский (32) — город курганинск кущевский (4) — станица кущевская лабинский (37) — город лабинск ленинградский (7) — станица ленинградская мостовской (36) — посёлок мостовской новокубанский (33) — город новокубанск новопокровский (13) — станица новопокровская отрадненский (38) — станица отрадная павловский (8) — станица павловская приморско - ахтарский (9) — город приморско - ахтарск северский (29) — станица северская славянский (15) — город славянск - на - кубани староминский (3) — станица староминская тбилисский (22) — станица тбилисская темрюкский (25) — город темрюк тимашевский (18) — город тимашевск тихорецкий (12) — город тихорецк туапсинский (35) — город туапсе успенский (34) — село успенское усть - лабинский (21) — город усть - лабинск щербиновский (2) — станица старощербиновская. В связи с проведением в городе сочи олимпиады 2014 года ожидается приток инвестиций в инфраструктуру черноморского побережья краснодарского края. Доля легкой отрасли совсем незначительна (1, 3 %). Аэропорты в краснодаре, сочи и анапе являются международными, аэропорты в геленджике и ейске — внутренними. Занял 7 место по пассажиропотоку). В апреле 2010 года президент и президент подписали документ, согласно которому к 2014 году будет построен мост, который соединит краснодарский край с ар крым. В краснодарском крае находятся железные дороги, принадлежащие и относящиеся к северо - кавказской железной дороге.

Портовыми городами на азовском море являются. Портовые города чёрного моря. Порт кавказ, тамань, анапа, новороссийск, геленджик, туапсе, сочи. Порты новороссийск и туапсе обеспечивают перевалку 75 % сухих грузов, проходящих через портовое хозяйство юга россии, обслуживают третью часть российского экспорта нефти. Краснодарский край занимает второе место в россии по объёмам строящегося жилья. За 10 месяцев 2009 года было введено в эксплуатацию 2 млн 718 тыс. Важная отрасль экономики краснодарского края — туризм, активно развивающийся на побережье чёрного и азовского морей, а также в горных и степных районах края. Центральную роль в сфере туризма играют курорты федерального значения — сочи, геленджик и анапа. Курорты краевого значения — ейск, горячий ключ и туапсинский район. Кроме того, туристическими центрами края считаются абинский район, апшеронский район, ейский район, мостовский район, окрестности новороссийска, славянский и темрюкский районы. Легенд про диких і хижих птахів збереглося чимало. Зупинимося на найголовніших з них. Одним з найшанованіших, так би мовити, на україні птахів є ластівка (сільська ластівка). Це — божа пташка (київський повіт). Створена вона богом із землі (ушицький та літинський повіти) благословив її господь за те, що коли &quo ;жиди&quo; розпинали христа, ластівки крали в них цвяшки (проскурівський повіт). Якщо ластівка в є під чиєюсь оселею гніздо, то це передвіщає щастя тій родині (старобільський та літинський повіти). Розоряти гніздо ластівки або &quo ;драть&quo; їхні яєчка — гріх. Все обличчя у винних всіється веснянками, подібно до цяток на ластів ячих яєчках (літинський, київський та старобільський повіти). Хто розорить гніздо ластівки і вб є її пташат, у того вона спалить хату, принісши з поля вогню (харківський і старобільський повіти). Щоб вивести з обличчя ластів яче ряботиння (веснянки), потрібно, як уперше навесні побачиш ластівку, вмитися молоком і втертися тим рушником, в якому носили святити паску, — не тільки зійде ластів яче ряботиння, а й станеш білолицим (старобільський повіт). Коли побачиш уперше навесні ластівку, треба тричі сказати. &quo ;ластівко, ластівко. На тобі веснянки, дай мені білянки. &quo; (подільська губернія). Декотрі, побачивши вперше навесні ластівку, беруть з - під правої ноги землі й помічають, якого кольору трапиться в ній вовна. Такої масті і скотину треба тримати (старобільський повіт). Якщо ластівки раптово відлітають з якої - небудь місцевості, то там слід неодмінно чекати мору на людей (літинський повіт). Якщо ластівка &quo ;напаскудить&quo; комусь на голову, то голова в того чоловіка вкриється шолудями (літинський і канівський повіти). Восени (в літинському повіті 26 вересня — за старим стилем. ) ластівки не відлітають на теплі води, у вирій, а зчеплюються лапками одна за одну, утворюючи довгу вервечку, і, за якусь провину, замерзають на цілу зиму у воді. А напровесні, коли скресне крига і зігріється вода, вони оживають і літають потім аж до здвиження. Не раз, буцімто, витягували взимку неводами цілі в язки зчеплених одна з одною мерзлих ластівок (київський, таращанський та деякі інші повіти). Природне бажання пояснити деякі особливості зовнішнього вигляду ластівки та її суто ідеальну сімейність породило особливу досить зворушливу легенду про походження ластівок з палко закоханих одне в одне чоловіка й жінки (олександрівський повіт). Жили собі, кажуть, чоловік і жінка. Чоловік одного разу щось різав і забруднив руки кров ю, а жінка в цей час підійшла й так і в ється круг нього. Чоловік узяв ii за підборіддя й лагідно промовив. &quo ;ластівко, — каже, — ти моя. &quo; — і при цьому поцілував. Тієї ж миті вони спурхнули й полетіли ластівками. Оце через те в ластівки й видно під горлечком червоненьку плямочку.

Не меншою повагою й любов ю користується ластівка і в інших народів. У чехії та німеччині вона зветься &quo ;пташкою божої матері&quo ;; вважають доброю ознакою, якщо ластівка влетить у вікно. Розорити гніздо ластівки чи вбити ii — тяжкий гріх (німеччина та італія) і, як кара за це, в корів тієї людини, що розорила гніздо, молоко обертається на кров або ж і зовсім пропадає (угорщина і німеччина). Давні письменники свідчать, що навіть хижі птахи вважають ластівку священною. У арріана — ластівка попереджує александра македонського про небезпеку.

У дагестані розповідають, що богатирі заснували аул цудаха з такого приводу.

Зупинились вони одного разу на тому місці на ночівлю і ввіткнули прапор у землю біля свого вогнища. Прокинувшись уранці, богатирі побачили, що ластівки носять землю на кінець списа, до якого прикріплено було прапор, лагодять на ньому собі гніздо. Вчені пояснили це як добре знамення, і богатирі вирішили оселитися тут. На монгольському сході є така чудова легенда, що являє собою суміш декількох казкових мотивів на апокрифічній підкладці і змальовує ластівку великою благодійницею роду людського. Коли всемогутнім богом призначено було пророку ноєві, хай буде над ним благословення, мандрувати в ковчезі по водах, що покрили всю землю, шайтан (диявол), обернувшись на мишу, всіляко намагався шкодити людям і звірям, які були в ковчезі. Він знищував запаси, псував майно і, нарешті, замислив погубити весь ковчег, потопивши його у водах вселенського моря. Для цього, забравшись якомога нижче, аж на дно ковчега, шайтан прогриз дірку в днищі його. Вода ринула, і ковчег почав швидко наповнюватися водою. Змія, що була тут же, заткнула дірку хвостом і стала голосно кликати на допомогу.

Першою прибігла на той лемент кішка, яка, дізнавшись у чому річ, не чекаючи приходу пророка ноя, хай буде над ним благословення, з їла мишу.

Винуватця було знищено, а тому карати було нікого; залишалось винагородити змію. &quo ;змерзла я&quo ;, — промовила змія. — &quo ;пошли комара довідатися, яка кров найсолодша, бо мені не можна відлучатися&quo. Ковчег уже зупинився. Скуштувавши крові усіх звірів, гадів і птахів, комар покуштував і крові людини. &quo ;солодкість її ще й зараз я відчуваю на язиці&quo ;, — каже він ластівці, що летіла навстріч, показуючи їй язика. Почувши це, ластівка боляче щипнула його за язик, і комар уже не міг говорити, а тільки пищав; за нього ж - доказала ластівка, що найсолодшу кров знайдено комаром у жаби. &quo; — вигукнув пророк, хай буде над ним благословення. Звідтоді призначено змії годуватися жабами, а ластівку за свій порятунок людина береже в своєму домі разом з її гніздом і пташенятами. Змія хотіла з їсти ластівку за її витівку, схопила її за хвоста; та ляйляк (лелека) відняв її в змії, яка встигла лише відкусити у ластівки кінчик хвоста. Досі можна бачити в кожної ластівки викроєний зубами змії хвіст. Кішка хоч і стала домашньою твариною, але й тепер зберігає все лукавство шайтана, якого вона проковтнула. Ляйляк — священна птиця, це й дитина знає. Змія досі не може зігрітися кров ю жаби; велика заслуга її перед праведним ноєм, хай буде над ним благословення, та, мабуть, гріх її перед адамом ще більший. Такою ж благодійницею роду людського постає ластівка і в легенді, записаній у 1883 році на острові лесбосі, поблизу берегів малої азії, зі слів одного молодого черкеса, і яка належить до великого циклу легенд про соломона. Мудрий цар соломон, син давида, розумів мову всіх птахів і рослин і призначив усім тваринам їжу.

Змії він призначив для покорму кров людини. Люди стали жалітися, що скоро загине весь їхній рід. Соломон зібрав усіх звірів і, вислухавши скаргу людини, послав комара розшукати для змії тварину з найсолодшою кров ю. Через рік — нове зібрання звірів. Комар зустрів на шляху ластівку і каже до неї, що він вважає найсолодшою кров людську.

Ластівка вирвала в нього язик і у відповідь соломонові комар міг лише пищати — кс. Ластівка сказала, що комар онімів, та начебто встиг сказати їй, що найсолодша кров у жаби. і жабу було віддано в їжу змії. Невдоволена такою переміною їжі, змія кинулась на ластівку, але та випручалася і змії вдалося вискубти в неї тільки середину хвоста. Через те люди люблять ластівку й не розоряють її гнізда. Колись на землі жив страшний змій, який живився кров ю тварин. Змій послав комара куштувати у тварин кров; язик у комара на той час був довшим, аніж тепер. Комар, помандрувавши по світу, повідомив змія, що найсолодша кров у коня. Змій посилає його на пошуки вдруге.

Через якийсь час комар прилітає й каже, що людська кров солодша за кров усіх тварин на землі. Не встиг комар скінчити мови, як до нього підлетіла ластівка й відірвала в нього язика, щоб він не говорив на людину.

Комар злетів і запищав. Змій розгнівався на ластівку і схопив її за хвіст. Ластівка вирвалась із рук (sic. ) змія, лишивши в них середину хвоста. і залишився в ластівки хвіст назавше в такому вигляді, в якому він нині є. Горобці (сірий, домашній — passer domes icus) виникли з чортів, і взагалі горобці — проклята господом пташка (ушицький та інші повіти). Про походження їхнє є в літинському повіті така оригінальна легенда. &quo ;жиди&quo; постійно тримали і тримають кіз. Колись вони так їх любили, що навіть послід козячий ховали у свої пуховики. У пуховиках послід цей зігрівся, і з нього зродились горобці. Оскільки &quo ;жиди&quo ;, за українським народним віруванням, підпорядковані безпосередньо дияволу, то й горобців не можна назвати інакше, як &quo ;чортовим насінням&quo. Цей твір настільки захопив українського композитора й письменника гната хоткевича, що він ще в 20 - ті роки переклав його українською мовою, а на тему шакунтали написав 27 музичних творів різного жанру.

Один із написів, а їх усього два, знайдений у керчі 1901 року, відноситься до iv ст. Другий датується ііі ст. На чернігівщині є річка й місто мена, що показово в плані зв язку апсар з водами (мена якраз і була апсара) і з тим, що українські сівери виявляють спорідненість з індійськими сувірами (див. Быстро самые востребованные темы адаптировано в соответствии с возрастом грамотно написано специально для dokladiki. Рысь – это хищная лесная кошка. Она имеет сильное и гибкое тело, длина которого составляет около 100 сантиметров. Это животное не очень крупное, и весит она также относительно немного – до 30 кг. Рысь обладает коротким хвостом с черным кончиком, а ее ушки украшают красивые кисточки. Именно благодаря им зверь хорошо слышит любые звуки. Если обрезать эти кисточки, слух рыси сразу ухудшится. У рыси имеются острые зубы и не менее опасные когти на мощных лапах. Повадками рысь похожа на домашнюю кошку, она любит урчать, мяукать и даже шипеть. Несмотря на то, что рысь выглядит милой и пушистой, подходить к рыси нельзя, ведь она дикий и опасный хищник. Шерстка животного густая и мягкая. Ее окраска может быть разной – от серого до рыжеватого. Цвет шубки зависит от природных условий, в которых проживает рысь. Мех зверя украшен пятнышками, которые особенно заметны на боках, лапах и спинке.

Шерсть рыси всегда ценилась, именно поэтому это животное активно истреблялось. На сегодняшний день рысь занесена в красную книгу и охраняется, их осталось очень мало на земле.

Рыси ловко ползают по скалам и ветвям деревьев, также они умеют хорошо плавать. Благодаря острому зрению и слуху, рысь является хорошей охотницей. Охотится она в одиночку.

Рысь прячется на дереве, осматривается и терпеливо поджидает свою добычу.

Едва заметив жертву, животное осторожно спускается на землю, подкрадывается и быстро прыгает. И даже если поймать добычу не удалась, рысь будет еще долго преследовать ее.

Днем рысь обычно отдыхает, а на охоту выходит ближе к вечеру в сумерках. Питается рысь зайцами, может полакомиться лисицами, тетеревами, рябчиками и даже косулями. Этот зверь кушает только свежее мясом. Поэтому если мясо пойманного зверя рысь не доела, она закапывает его в снег или прячет в другое место, но больше никогда к нему уже не притронется. Рысь охотится всегда, даже если и не голодна. Она играет важную роль в природе.

Рысь, как и волк является санитаром леса – уничтожает нездоровых или слабых зверей. Живет рысь в темных лесах и горных местностях. Обычно животное постоянно проживает на одном месте, но если питания не хватает, она ищет новую среду обитания. Домом для нее могут стать ямы под корнями деревьев, небольшие дупла, а также норы других животных. Там у рыси появляются 2 - 3 котенка. Маленькие рысята рождаются слепыми и беспомощными. Малыши питаются молоком матери. Немного повзрослев и окрепнув, они вместе с родителями выходят на охоту.

Самостоятельной рысь становится ближе к году жизни и затем навсегда покидает своих родителей. Пасха - это самый яркий и очень интересный праздник не только для детей, но и для взрослых. Многие люди знают, что именно в этот день воскрес иисус христос. Многие традиции и само празднование этого дня утратило свое действие в современном мире.

Все же многие стараются соблюдать этот праздник, печь пасхальные куличи и красить праздничные яйца. Праздник пасхи все был самым значимым днем для человека, это не только связано с воскрешением сына божьего. В этот день заканчивается строгий пост. В такой пост нельзя было веселиться и кушать многие продукты, люди придерживались диеты, отказывались от тяжелой и жирной пищи. Но когда пост заканчивался, устраивались гулянья и накрывались большие столы с огромным количеством разнообразных вкусных блюд. Поэтому многие праздники переносили и отмечали их, уже после окончания поста. В день самой пасхи верующие люди устраивали крестный ход, в церкви проводилась всенощная служба. После этого люди освещали в храме продукты и ставили их на праздничный стол. Сегодня эта традиция так же смогла сохраниться. В светлый праздник пасхи принято говорить при встрече христос воскресе, а отвечать воистину воскресе.

Перед самой пасхой всегда начинается страстная неделя. Именно с этого периода начинается настоящая подготовка к празднику.

Хозяйки делают в домах генеральную уборку и закупают ингредиенты на кулич и другие сладости и вкусности. В страстную пятницу все вспоминают смерть иисуса христа, и посещают храм. А в ночь субботы святят пасхальные куличи, и всю ночь молятся. Перед праздником пасхи хозяйки украшали дома, после чего устраивались домашние посиделки за праздничным столом всей семьей. Кроме пасхального кулича на стол ставят крашеные яйца. Изначально их красили в красный цвет при помощи луковой шелухи. А немного позже с помощью различных пищевых красителей и других украшений, пасхальные яйца приобретали все новые и новые цвета. Почему же изначально яйца красили только в красный цвет. По преданию, когда христос воскрес, мария магдалина пришла сказать об этом императору.

Он в это, конечно же, не поверил. В его руках было яйцо, и император сказал, что он поверит в воскрешение, когда яйцо станет красным. Яйцо покраснело, вот так и возникла традиция. Что касается самого пасхального кулича, изначально его готовили из творога. Блюду придавали форму пирамидки, после чего украшали помадкой. В творог для кулича хозяйки добавляли разнообразные пряности, яйца, орехи и изюм. Это придавало блюду хорошего вкуса и запаха. Даже сегодня считается, что пасха это большой праздник. Люди продолжают ходить в церкви и почитать христа. Неотъемлемой частью пасхи стало посещение кладбищ. Именно сюда люди приходят, чтобы проведать умерших родственников, оставляют кусочек кулича, конфеты и крашеные яйца. После этого основное празднование пасхи будет дома за большим столом, всей семьей. Праздник пасхи самый необычный, светлый, главный в году для православных всего мира. День празднования устанавливается церковью. Он всегда преподает на воскресенье.

Это знаменательный праздник к нам дошел из древности. По легенде, описанной в библии произошло воскресение христа после его распятия и смерти, он таким способом искупил все грехи человечества. Верующие люди считают такое чудо символ освобождения всех живущих людей от их грехов. По приданиям в этот светлый день все земля оживает и обновляется. В разных странах такой праздник празднуют по своим традициям. И после посещения церкви всей семьей садятся за праздничный стол. И празднуют такой светлый праздник. Существует поверье, что после прихода пасхи, наступает настоящая теплая, прекрасная весна. В такой светлый праздник в основном идет дождь, это символизирует, как будто христос плачет. Но на следующий день светит яркое солнышко. Готовится, к такому знаменательному празднику, люди начинают задолго до его начала. Перед пасхой принято в чистый четверг наводить порядок в своем жилище, красить яйца, печь куличи и готовит пасхи. Стол в светлый праздник очень отличается от обычных праздников. Готовили множество разнообразных вкусных блюд. Столы всячески украшали живыми цветами, а также весь дом, в том числе и иконы. Неделя перед пасхой называется страстная. В эту неделю верующие люди соблюдали строгий пост. В эту неделю нельзя есть пищу животного происхождения. В пятницу – страстную считается, что есть вообще нельзя. Так как в этот день по приданиям библии был распят христос, за все человеческие грехи. В наше время для праздника пекут разнообразные куличи, пасхи. Самый главный символ - яйца. Так как яйцо считается символом жизни. Поэтому принято дарить в праздник друг другу яйца. Яйца красят в разные цвета. Например, красный цвет – символ пролитой крови христа. Существует обычай среди людей дарить именно красные яйца – символ искупления грехов. Есть два вида пасхальных яиц крашенки и писанки. Варенные яйца и окрашенные с помощью различных красок - крашенки. Расписные яйца это писанки. Дарить друг другу яйца в этот праздник принято только у нас в других странах нет такого обычая. Яйцо, которое освещается в этот великий и светлый праздник является волшебным. Ему приписываются различные магические свойства. В этот праздник во всех церквях звонят колокола оповещая радостную новость христос воскрес. После праздника вся следующая неделя празднуется верующими людьми. В эту неделю необходимо зазывать всех родственников и угощать различными вкусными блюдами. Совершать различные добрые дела, помогать нуждающимся. Эта неделя по церковному поверью называется красная горка. Каждый по - разному смотрит на празднования таково знаменательного праздника. Считается, что в эти дни бог с нами и прощает все наши грехи, которые мы совершаем, ведая об этом или нет. Существуют среди верующих христиан поверье, что в этот светлый для всех нас праздник сбываются все загаданные мечты. Только одно условие, чтоб человек по настоящему верил, иначе чуда не произойдет. Поэтому можно просить нашего бога о своих желаниях, которые должны, направлены быть на добрые дела. Остался такой обычай, который и по сей день многие люди чтят обливаться студеной водой. Поэтому долгожданный, великий, светлый праздник пасхи мой самый любимый праздник в году.

Популярные темы сообщений. Диффузия – это взаимное протекание частиц одного вещества в другое.

Рассеивание запаха в воздухе трактуется тем, что молекулы ударяются с молекулами газов, которые входят в совокупность воздуха. Также, молекулы эфира меняют свое.

Австралия – очень маленький и сухой материк. Из – за того что континент долгое время находился не тронутый цивилизацией, на нем сохранилась удивительная флора. Засушливый климат породил особые растения, которые неприхотливы к окружающей. Не найдется тех, кто ничего не слышал о пирамидах древнего египта. Это величественные, монументальные сооружения, созданные несколько тысячелетий назад. За столько лет не утихают споры об этих сооружениях, появляются новые мифы и теории относительно. Марс - это планета солнечной системы. Он относится к планетам земной группы. Назвали эту планету так в честь бога войны аресу.

Эта планета находится четвертой от солнца. У марса есть два спутника - фобос и деймос. Марс меньше земли по диаметру примерно в два раза. А легче земли примерно в 9 раз. Марс можно увидеть с земли невооруженным глазом. Но лишь в определенные моменты и достаточно редко. В обычные дни марс можно наблюдать в телескоп. Северное и южное полушарии марса очень различаются. На них различается и рельеф и погода. Когда на северном полушарии лето, на южном - зима. На марсе расположена самая высокая гора на планетах солнечной системы и самый крупный каньон. Есть на марсе и необычное место. Его называют лабиринт ночи. Это пересечение множества каньонов. Над этим местом иногда появляться очень высокие облака. Когда ветер их раздувает, они получаются очень больших размеров. На этой планете есть темные и светлые пятна. Темные пятна называют морями, а светлые - материки. Хотя были это настоящие моря или нет, ученые еще исследуют. В южном полушарии много кратеров. А в северном полушарии в основном равнины. Есть на марсе старые вулканы и гейзеры. На полюсах можно рассмотреть белые пятна - это снеговые шапки. В течение года они могут изменяться в размерах, так как снег иногда тает. Сутки на этой планете почти такие же, как и у нас. Они больше всего лишь на 39 минут. А вот в году на марсе 668 суток, а не 365 как у нас. Погода на марсе различается в разных полушариях. Например, на северном полушарии лето холодное и длинное, а на южном - теплое, но короткое.

Но температура на планете очень отличается от нашей. Там может быть до - 153 градусов мороза, а самая теплая температура всего лишь 20 градусов. На марсе часто случаются пылевые бури. Они настолько сильные, что невозможно рассмотреть поверхность планеты. Длиться они могут долго. Был случай, когда пылевые бури продолжались три месяца. Воздух на марсе очень разряженный. Воды на марсе очень мало, и она в основном очень соленая. Есть ли на марсе живые существа пока еще не известно. Одни ученые доказывают, что жизнь на марсе возможна. Другие наоборот, считают это невозможным. Исследования ведутся с далеких времен и по сегодняшний день. Считается, что марс схож с землей. И есть вероятность, что там живут очень умные существа. Возможно когда вы вырастите, то сможете провести свое исследование и выяснить, живут ли там какие - нибудь существа.