зміст виховної роботи класного керівника

зміст виховної роботи класного керівника

Методичні рекомендації з виховної роботи. На допомогу класному керівникові зміст. Абетка класного керівника. Модель діяльності классного керівника. Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно - технічного навчального закладу (далі — класний керівник). Класний керівник — це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно - технічного навчального закладу, окремими учнями, їхніми батьками, організацію й проведення позаурочної культурно - масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально - виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

— виконання вимог державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; — виховання в учнів (вихованців) поваги до конституції україни, державних символів україни, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов язків, прав і свобод людини й громадянина, відповідальності перед законом за свої дії; — виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; — виховання свідомого ставлення до свого здоров я та здоров я інших громадян як найвищої соціальної цінності формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров я учнів (вихованців). Обов язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника загальноосвітнього, професійно - технічного навчального закладу, який має педагогічну освіту, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров я якого дозволяє виконувати ці обов язки. Обов язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника за його згодою не можуть бути припинені до закінчення навчального року.

У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року.

У професійно - технічному навчальному закладі класне керівництво здійснюється в навчальних групах, учні (вихованці) яких під час навчання здобувають повну загальну середню освіту або навчаються на основі базової загальної середньої освіти без отримання повної. Функціональні обов язки класного керівника розробляються відповідно до цього положення з урахуванням типу закладу та завдань навчально - виховного процесу і затверджуються директором навчального закладу.

— створює умови для організації змістовного дозвілля, профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи; — сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; — проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально - психологічних особливостей учнів (вихованців), їхніх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу; — координує роботу вчителів, викладачів майстрів виробничого навчання, психолога, медичних працівників, органів учнівського самоврядування, батьків та інших учасників навчально - виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в класному колективі (групі) соціального захисту учнів (вихованців). — відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних занять у своєму класі (групі), присутність на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно - просвітні заклади, інші юридичні або фізичні особи; — внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів (вихованців); — внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством; — відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їхнього побуту та виховання; — здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) статуту і правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально - виховного процесу; — інформувати про етап виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків; — дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь - яких форм фізичного, психічного насильства, своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальної людської моралі; 2. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору навчального закладу, а у вирішенні питань організації навчально - виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику директора з навчально - виховної роботи. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за досягнення високих результатів у виховній роботі з учнями (вихованцями). Форми і види заохочення регулюються законодавством україни. Начальник головного управління нормативного. Поглиблення знань учнів з основ наук і формування пізнавальних інтересів у процесі проведення позаурочних заходів та індивідуальної роботи. Планування і проведення виховних заходів у світлі вимог національної доктрини розвитку освіти, концепції загальноосвітньої середньої освіти (12 - річна школа), концепції національного виховання, методичних рекомендацій мон україни за основними напрямами виховної роботи. Ці параметри й критерії випливають з положення про загальноосвітній навчальний заклад і положення про класного керівника. Звичайно, такий розподіл загальної системи роботи класного керівника за видами діяльності умовний. У кожному конкретному випадку можуть бути й інші компоненти. Класний керівник у загальноосвітньому закладі — це педагог, який займається організацією, координацією та проведенням позакласної виховної роботи. Організаційна робота. Ведення журналу; розподіл доручень у класі; організація чергування в класі, в школі; зовнішній вигляд учнів; організація харчування. — взаємозв язок з іншими вчителями - предметниками; створення умов для розвитку обдарованих дітей. Основні завдання класного керівника. Воно має здійснюватися на загальнопедагогічних принципах народності, культуровідповідності та природовідповідності, гуманізації та демократизації, послідовності та системності, оптимальному поєднанні словесно - інформаційних та практичних відділів діяльності. — план має бути доступним стосовно віку та інтелектуально - морального потенціалу дітей; опора на учнівський колектив, сім ю, громадськість. Ефективні засоби впливу, які відповідають вимогам часу.

Успішна діяльність класного керівника можлива лише за умови чіткого планування виховної роботи в класі, яке допомагає визначити цілісну виховну систему, проектувати розвиток усього колективу класу й окремих учнів. План роботи класного керівника - науково обґрунтоване проектування становлення і розвитку колективу учнів класу і кожного вихованця зокрема. Планування виховної діяльності потребує від класного керівника аналізу стану справ в учнівському колективі, ознайомлення з передовим досвідом і рекомендаціями психолого - педагогічної науки. На основі аналізу складають характеристику класу, в якій відображають рівень вихованості колективу і окремих учнів, ступінь згуртованості колективу, дієвість громадської думки в ньому, стиль взаємин між членами учнівського самоврядування і рядовими членами колективу, рівень знань учнів, відхилення від норм поведінки окремих учнів та їх причини й інші особливості. Така характеристика дає змогу намітити конкретні завдання виховної роботи з класом. Формулюючи завдання виховної роботи, спираються на орієнтовний зміст виховання в національній школі, яким визначено загальні завдання з кожного напряму виховання відповідно до вікових особливостей учнів. Ці завдання мають ураховувати конкретні умови виховання (вік, вихованість, соціальне оточення). Відповідно до намічених завдань визначають зміст виховної діяльності в класі, підбирають методи і форми його реалізації. Продумуючи систему виховної діяльності - зміст і шляхи її реалізації - дотримуються таких вимог. А) урахування актуальних питань у галузі народної освіти та виховання, плану роботи школи; б) цілеспрямованості, конкретності, розумної насиченості, опори на інтереси учнів; в) поєднання словесних, наочних та практичних форм і методів виховання; г) відповідності форм і методів виховання віковим особливостям школярів і рівню їх вихованості; ґ) урахування ювілейних і суспільно - політичних дат, подій у житті україни; д) єдності педагогічного керівництва і самостійності учнів. У плануванні виховної роботи в класі може прислужитися посібник орієнтовний зміст виховання в національній школі. Згідно з рекомендаціями зміст виховної роботи класного керівника передбачає. Формування національної свідомості і самосвідомості; виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору світоглядних позицій; виховання поваги до конституції, законодавства україни, державної символіки; виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності та культури розумової праці; формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою; утвердження принципів загальнолюдської моралі; формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря; забезпечення високої художньо - естетичної культури особистості; забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров я; формування екологічної культури людини, її гармонійних відносин з природою; розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов для її самореалізації. Плануючи виховні заходи, необхідно враховувати вік учнів, рівень їх вихованості, стан успішності та дисципліни, стадії розвитку учнівського колективу, наявність матеріальної бази тощо. Важливо передбачити якнайбільше практичних справ і залучення до їх виконання самих учнів. Окремим розділом плану передбачається робота з батьками і громадськістю. План виховної роботи з учнями складають і вихователі груп подовженого дня. Він містить такі розділи. 1) участь у комплектуванні групи; 2) піклування про здоров я, фізичний розвиток і режим школяра; 3) керівництво самопідготовкою учнів; 4) керівництво їх суспільно корисною працею; 5) організація відпочинку учнів. Вихователеві також рекомендують складати план на тиждень, який передбачає роботу з вихованцями до і після самопідготовки на кожен день. Орієнтація кожного учня на розвиток його нових психологічних можливостей. Проектування особистості, організація та керування процесом її розвитку.

Прищеплювання учням навичок планування діяльності на день, тиждень, місяць; навчання самозвітування; дотримання виконання свого плану, відповідальності за самозобов язання. Виховання позитивних рис характеру.

Обов язковості, чесності, організованості, доброти, щирості, поваги до старших, співпереживання, вимогливості до себе.

Вміння на основі психологічного вивчення школярів будувати й реалізовувати плани виховної роботи з урахуванням завдань розвитку окремих школярів і всього класного колективу.

Уміння планувати виховну роботу із згуртування групи (класу), підвищення статусу кожної дитини в системі міжособистісних взаємин співвіднести її з результатом навченості і вихованості школярів (ступінь усвідомлення власної внутрішньої концепції виховання, реалізованої в педагогічній діяльності). Класного керівника призначає директор школи з найдосвідченіших та найавторитетніших учителів. На класного керівника покладається відповідальність за організацію життя дітей, формування та виховання колективу, за стан навчально - виховної роботи в класі. Як вихователь учнів він дбає про їхній всебічний розвиток, про виховання у них працьовитості, колективізму, про підвищення якості знань та зміцнення дисципліни й порядку в класі. Усю цю роботу він проводить як офіційна, службова особа. Він несе відповідальність перед керівництвом школи та органами народної освіти за ідейно - політичну спрямованість, за зміст та організацію виховної роботи в дорученому йому класі. Основні обов язки класного керівника сформульовано в статуті середньої загальноосвітньої школи. У його діяльності поєднуються ідейно - виховні, організаторські та адміністративні функції. Лише за умови органічної єдності та правильного поєднання усіх цих функцій можна забезпечити успішне здійснення складних і відповідальних виховних завдань. Провідними в діяльності класного керівника е ідейно - виховіні функції. Працюючи впродовж ряду років з постійним складом учнів, він має змогу поєднати зусилля, спрямовані на згуртування і виховання класного колективу, з вдумливим індивідуальним підходом до кожного учня. Та хоч класний керівник і є головним вихователем учнів, він веде виховну роботу не сам, а разом з усім педагогічним колективом, піонерською та комсомольською організаціями, позашкільними закладами, сім’єю та громадськістю. Координація всієї цієї різноманітної діяльності, надання їй організаційної єдності, підпорядкування загальному планові багато в чому залежать від організаторських функцій класного керівника. Підвищенню авторитету та успішному виконанню ідейно - виховних функцій сприяють адміністративні права класного керівника щодо учнів. Основна функція класного керівника — виховання учнів і згуртування їх у дружний колектив. Його увагу привертають питання навчальної роботи, підвищення рівня знань. Але до їх розв язання він підходить передусім як вихователь. Класний керівник допомагає вчителям у підвищенні якості навчання, діючи головним чином засобами виховання (виховання свідомого і відповідального ставлення до навчальних обов язків, організація взаємодопомоги у навчанні, привчання до додержання шкільного режиму тощо). У кожному класі працює певний колектив учителів, який повинен керуватися єдиними вимогами до учнів, здійснювати індивідуальний підхід до них. Організатором і душею цього колективу виступає, як правило, класний керівник. Він вивчає особливості навчально - виховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимогами та взаєминами з учнями, обмінюється думками щодо поведінки окремих учнів, щодо методів впливу на них. Об єднання та спрямування виховної діяльності вчителів — його найважливіше завдання. Класний керівник — член педагогічного колективу і педагогічної ради. Усю організаторську та виховну роботу він проводить не один, а під керівництвом директора школи та його заступників, у тісному контакті з іншими учителями. На нарадах учителів погоджуються питання організації виховної роботи, що проводиться на уроках і в позанавчальний час. У своїй роботі класний керівник спирається на організацію. Він допомагає учням повніше використовувати їхні виховні можливості, подає їм допомогу в плануванні та проведенні виховної роботи. Класний керівник більше, ніж інші вчителі, спілкується з учнями. Його спілкування з ними не припиняється із дзвінком. Він і після уроків виступає в ролі організатора життя та діяльності класного колективу.

Успіх його виховної діяльності багато в чому залежить від тісної співдружності з батьками. Це дає змогу забезпечити єдність шкільного та сімейного виховання. Виховна діяльність класного керівника не обмежується рамками школи. Він підтримує тісний зв язок не тільки з сім єю, а й з підприємствами, колгоспами, радгоспами, установами, які шефствують над школою, допомагає в організації виховання учнів за місцем їх проживання, у подоланні бездоглядності школярів, що залишаються після шкільних занять без нагляду старших. Виховні функції класного керівника широкі й багатогранні. Проте не слід вимагати від нього того, що повинна робити адміністрація школи. Директор школи подає велику допомогу класним керівникам. Він керує роботою методичного об єднання класних керівників, створює необхідні умови для підвищення їхньої кваліфікації та педагогічної майстерності. Директор затверджує плани їхньої роботи і здійснює контроль за її ходом і результатами. Спрямовуючи роботу учнівського самоврядування, директор школи добивається необхідної взаємодії між загальношкільними та класними органами самоврядування, між класними керівниками і педагогами, відповідальними за окремі ділянки виховної роботи в масштабі всієї школи. Він допомагає у пропаганді педагогічних знань серед батьків учнів 1 бере в ній безпосередню участь. Спрямовуючи роботу батьківського комітету, директор подає класним керівникам необхідну допомогу в організації діяльності активу батьків за класами. Разом з лікарем та іншими медичними працівниками і своїм помічником по господарській частині директор школи створює необхідні умови для забезпечення санітарно - гігієнічного режиму в класних кімнатах або в закріплених за класами навчальних кабінетах. Розпорядження директора як єдиноначальника, безперечно, обов язкові для класних керівників, їх можуть скасувати лише районні або міські відділи народної освіти. Встановлюючи відповідно до статуту школи та правил внутрішнього розпорядку коло обов язків для класних керівників, директор намагається не допустити перевантаження їх різними дорученнями. Відомо, що особистість школяра формується насамперед у первинному колективі — в класі, гуртку.

Проте виховний процес не обмежується рамками класу.

Великий вплив на особистість справляє загальношкільний колектив з його традиціями та суспільне корисними справами. У ньому взаємодіють учні різного віку, здійснюється наступність у їхній діяльності. Тому класний керівник прагне залучати своїх вихованців до загальношкільних справ. Він сприяє включенню їх у загальношкільний актив, у діяльнісгь органів учнівського самоврядування. Серйозну методичну допомогу класним керівникам подає організатор позакласної та позашкільної виховної роботи. Він інструктує їх з питань виховання учнів у процесі позанавчальної суспільно - політичної та суспільно - корисної діяльності. Це досягається за допомогою добре налагодженої інформації про всі заплановані загальношкільні заходи. Разом з класними керівниками, з допомогою учнівського активу організатор налагоджує різну позакласну та позашкільну роботу, подає класним керівникам та активу необхідну методичну допомогу в організації виховної роботи в класах. Організатор скеровує роботу класних керівників, пов язану з використанням позашкільних виховних закладів та громадськості для розвитку всебічних творчих здібностей та організації їхнього дозвілля, відповідальність класного керівника за стан навчально - виховної роботи в класі велика, але не можна знімати цю відповідальність і з інших учителів. Кожен учитель відповідає за якість виховання та навчання, за стан дисципліни. Він не може лишатися байдужим до недбалих і недисциплінованих школярів. Тому в статуті середньої загальноосвітньої школи не випадково підкреслено, що класний керівник веде роботу з учнями у тісному співробітництві з іншими учителями, з піонерським загоном та комсомольською організацією. Успіх виховної діяльності класного керівника великою мірою залежить від правильних взаємин з учителями, які працюють у його класі. У статуті школи зазначено, що учитель виконує почесні й відповідальні завдання не лише навчання, а й виховання молодого покоління. Він несе відповідальність за виховання учнів у процесі навчання, а також за доручені йому позакласні заходи. Саме вчитель передусім відповідає за дисципліну й порядок на своїх уроках, за виконання учнями поставлених до них вимог. Класний керівник у разі потреба допомагає вчителеві порадою, як краще підійти. До того чи того учня, разом з учителем він проводить у класі роз яснювальну роботу, а інколи й бесіди з батьками. Проте він не підміняє вчителів, які працюють у його класі, у проведенні ними повсякденної виховної роботи. У статуті школи говориться також, що класний керівник веде встановлену документацію класу, подає керівництву школи дані про успішність, відвідування та поведінку учнів, стежить за станом їхніх щоденників. Хорошим класним керівником стати нелегко. Проте ним може стати кожний учитель, який при наявності високих моральних якостей наполегливо працює над собою, сумлінно, любовно ставиться до дорученої справи. Школярі часто згадують трудові справи, захоплюючі екскурсії та походи, шкільні вечори та веселі новорічні ялинки, яскраві доповіді й гарячі диспути. Не забуваються й задушевні бесіди з класним керівником, його дружня підтримка у важку хвилину.

Багато учнів після закінчення школи не поривають зв язку із своїм класним керівником. Вони пишуть йому листи, просять у нього поради, діляться своїми радощами і прикрощами, досягненнями та успіхами у праці, в особистому житті. Виховна діяльність класного керівника складна й багатогранна. Він проводить різноманітну виховну роботу з колективом учнів, з учителями свого класу, з батьками та громадськістю. Завдання його виховної діяльності визначаються загальними завданнями виховання та конкретними умовами життя класу.

Він дбає про всебічний розвиток учнів, про виховання у них переконань, працьовитості, колективізму, про підвищення успішності та зміцнення дисципліни, про підготовку до праці. На різних етапах розвитку колективу класний керівник висуває конкретні завдання виховання і, спираючись на учнівський колектив, провадить різноманітну виховну роботу з класом та з окремими учнями. При цьому він враховує вікові особливості учнів, рівень їхніх знань та стан успішності, дисципліни в класі, наявність таких якостей, як працьовитість, колективізм, усвідомлення громадського обов язку.

Конкретні завдання виховної роботи класних керівників залежать і від виробничого оточення, в якому знаходиться школа. Так, у сільських школах завдання полягає в тому, щоб виховати в учнів інтерес і любов до сільськогосподарської праці, ввести їх у світ сільськогосподарських професій, розкритії перед ними перспективи технічного переозброєння сільського господарства, прищепити смак до технічної творчості та дослідництва. Будо поставлено перед сільською школою завдання допомогти колгоспам і радгоспам у підготовці механізаторів та інших спеціалістів з числа учнів старших класів середніх загальноосвітніх шкіл. Випускники цих шкіл повинні добре знати трактор, комбайн, автомобіль і вміти на них працювати. За роки перебування в школі їм треба вивчити основні сільськогосподарські машини і набути початкових навичок роботи на них. Ці завдання можна здійснити насамперед у процесі трудового навчання, вивчення основ сільськогосподарського виробництва, шляхом організації факультативних занять із сільського господарства, а також під час проведення літньої практики па колгоспних і радгоспних ланах. У підготовці добре організованих і досвідчених механізаторів сільського господарства неабияку роль покликані відіграти й сільськогосподарські гуртки, що організовуються в старших класах, учнівські виробничі бригади. Класні керівники, зрозуміло, не можуть стояти осторонь від цієї роботи. З урахуванням інтересів та нахилів учнів вони залучають їх у різні гуртки, до сільськогосподарської праці на ділянках, па полях колгоспів і радгоспів. Діяльність класного керівника досягає своєї мети і дає найкращі результати за умови, якщо вона проводиться за певною системою. Система роботи класного керівника — це сукупність взаємозв язаних виховних заходів, що випливають з мети та завдань виховання. Вона передбачає продуманий добір посильного для учнів виховного матеріалу та вміле використання найефективніших засобів і методів впливу.

Розглянемо основні розділи діяльності класного керівника, які в сукупності і становлять систему його виховної роботи. Класне керівництво починається, як правило, з вивчення класу й окремо кожного учня. У результаті створюються необхідні умови для правильної, раціональної організації виховної роботи, для здійснення індивідуального підходу.

Вивчення учнів триває упродовж усього їхнього навчання. Це допомагає класному керівникові краще організувати виховну роботу.

Міністр освіти срср м. «класний керівник першим може розгледіти народження симптомів небезпечних відхилень і першим повинен вступити у боротьбу з ними, не дати розвинутися хворобі, він скульптор людських характерів. Організація і виховання класного учнівського колективу.

Це один з основних, провідних розділів роботи класного керівника. Згуртовуючи учнів у дружний і цілеспрямований колектив, класний керівник створює передумови для успішного розв язання навчально - виховних завдань. Він впливає на окремих учнів і на клас у цілому не тільки силою свого авторитету, а й шляхом формування громадської думки. Підвищення якості знань та зміцнення дисципліни. Високий рівень знань і свідома дисципліна — найважливіші показники правильної організації навчально - виховної роботи. Класний керівник дбає про підвищення якості знань школярів, намагається запобігти відставанню окремих учнів і другорічництву в своєму класі. Помітне місце в діяльності класного керівника посідає виховання в дусі свідомої дисципліни та привчання до виконання правил співжиття. Усього цього досягають поступово, в результаті повсякденної виховної роботи. Класні керівники вимагають свідомого виконання норм і правил поведінки, сформульованих у правилах для учнів, привчають школярів до додержання режиму, правил культурної поведінки. Разом з тим вони виробляють у них нетерпиме ставлення до порушення норм та правил соціалістичного співжиття. Організація і проведення позанавчальної (позакласної) виховної роботи. У школах склалися й успішно застосовуються різні її форми. Виховання на уроках у процесі навчання доповнюється позанавчальною виховною діяльністю. Центральне місце в ній посідає громадянське виховання — формування стійкої життєвої позиції учнів, підготовка їх до активної участі в громадському житті та трудовій діяльності в різних сферах народного господарства й культури. В організації позанавчальної роботи, як правило, органічно поєднуються два основні її напрями — ідейно - виховна робота і організація практичних справ школярів. Координація виховної діяльності учителів. Класний керівник покликаний координувати й спрямовувати виховну роботу вчителів свого класу.

В статуті школи записано, що в обов язки кожного вчителя входить не тільки озброєння учнів знаннями, а й формування комуністичного світогляду, розвиток пізнавальних інтересів та здібностей, виховання учнів у дусі комуністичної моралі. Завдання класного керівника — забезпечити тісне співробітництво з учителями свого класу, домогтися єдності вимог і педагогічних впливів. Макаренко справедливо зазначав, що жоден вихователь не має права працювати один. У класі повинен діяти колектив педагогів з єдиними вимогами до учнів, з індивідуальним підходом до них. Час від часу класний керівник зустрічається з учителями свого класу, обговорює виконання єдиних вимог, якість знань і стан дисципліни. Великого поширення в досвіді шкіл набули класні учнівські збори та вечори з участю вчителів. Вони виступають з доповідями та повідомленнями, обговорюють нові кінокартини, книжки чи питання, пов язані з життям класу.

Це допомагає вчителям встановити тісний контакт із школярами. На уроці, біля класної дошки такий контакт не завжди можливий. Набагато легше він встановлюється в позанавчальний час, у суспільне корисній діяльності. Завдання класного керівника — організовувати цю діяльність, допомогти вчителям свого класу повніше здійснювати виховні функції. Він залучає вчителів до керування різними гуртками, секціями, до проведення вечорів науки і техніки, літературних вечорів. У кожного вчителя є свої захоплення. Важливо, щоб вони передавали їх своїм учням, більше спілкувалися з ними у позанавчальний час. Аналіз виховної роботи за минулий рік. Зразок програми аналізу виховного процесу у класі. Цілі, задачі виховної діяльності. Основні напрями, справи класної спільноти. індивідуальна робота з учнями. Вивчення стану й ефективності виховного процесу у класі. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

При плануванні виховної діяльності класний керівник поряд із визначенням цілей, форм і способів виховання учнів намагається знайти оптимальний варіант змісту, форми та структури створюваного документа - плану роботи на навчальний рік чи півріччя. Вибір того чи іншого варіанта плану багато в чому залежить від теоретичних уявлень учителя про сутність, закономірності й роль виховання в розвитку особистості дитини, від сформованих у педагогічному колективі школи традицій планування й організації виховної діяльності, від особистого педагогічного досвіду класного наставника. Виховна робота, пріоритетні напрями, класний керівник, аналіз виховного процесу, цілі та задачі виховання, класний колектив. Щороку вчитель планує виховну роботу і щороку він міркує про правильність вибору змісту, форми та структури свого плану.

Виходячи із пропонованих вимог до плану роботи класного керівника, можна рекомендувати скласти цей документ із шести розділів. Яку інформацію містить кожний з названих розділів. Як краще систематизувати й оформити свої уявлення про майбутню діяльність у класі. На ці й інші запитання читач може знайти відповіді в цій главі. Нерідко класний керівник випробовує ускладнення у складанні даного розділу плану, тому пропонуємо один з варіантів програми аналізу виховної роботи у класі. Ця програма рекомендується насамперед класному керівнику - початківцю, оскільки в ній є підказки про те, що може бути предметом аналізу.

А поки можна скористатись варіантом, який ми публікуємо. Правильність вибору основних напрямів, змісту, форм і методів роботи, засобів педагогічного впливу, прийомів включення учнів у діяльність і спілкування. Вихованість учнів, їх морально - естетичний, інтелектуальний і фізичний розвиток (указати, які фактори вплинули на це в більшій мірі). Розвиненість пізнавальних інтересів і творчих здібностей, що виявляються учнями в інтелектуальному, художньо - естетичному, трудовому й інших видах діяльності. Зміни в соціокультурному розвитку учнів (розвиток культури спілкування, правової культури, інтелектуальної й інформаційної культури, художньої, екологічної, фізичної культури, культури сімейних відносин, економічної культури та культури праці, адаптованість до сучасного життя, розвиток самостійності, уміння благотворно впливати на соціум, а в підсумку - розвиток культури життєвого самовизначення). Успіхи й досягнення учнів класу, ріст особистісних досягнень, найбільш яскраві прояви індивідуальних особливостей учнів класу.

Групи ризику учнів (їх індивідуальні провідні особливості, потреби, мотиви вчинків; вплив на них найближчого соціального оточення; найбільш діючі прийоми роботи з ними; задачі виховання й корекції поведінки цих учнів; прогноз подальшої соціалізації цих учнів). Особливості відносин учнів класу з оточуючим їх соціумом, найбільш помітні зміни в цих відносинах, що відбулися за минулий навчальний рік. Які фактори (умови) особливо вплинули на ці зміни. Зміни кола найбільш значущих людей (референтного оточення) учнів класу.

Хто для них є (стає) найбільш значущим. Яка статистика впливу найближчого соціального оточення (батьків, однолітків), занять у гуртках, секціях та інших об єднаннях на процес і результат соціалізації школярів. Хто і що впливає в більшій мірі на розвиток особистості учнів, на формування їхніх особистісних якостей, творчих (емоційних, інтелектуальних, фізичних, організаторських і т. ) талантів і здібностей. Соціально - психологічна атмосфера у класі. Які фактори (люди, умови) впливають на формування цієї атмосфери. Особливості морально - психологічної атмосфери у класі. Характер взаємин учнів (тактовність, увічливість, увага й повага один до одного, взаємини хлопчиків і дівчаток, доброзичливість, колективізм, відносини взаємної відповідальності, піклування тощо); переважне ставлення учнів до вчителів і школи, домінуюче емоційне налаштування учнів класу, особливості спілкування у класному колективі. Соціометрична, рольова й комунікативна структура класу, рівень розвитку колективних взаємин і колективної творчої діяльності в ньому, ступінь включеності учнів у життєдіяльність класу, у процес планування, організації й аналізу спільної діяльності. Розвиток громадської активності учнів (їх ініціативність, творчість, організованість, самостійність, участь у самоврядуванні класу). Що зі змісту виховних заходів було прийнято учнями найбільш охоче.

В яких справах вони брали участь з найбільшим задоволенням. В яких виявили себе активними організаторами. А до яких залишились байдужими. Основні мотиви участі учнів класу у шкільних заходах, ступінь їх зацікавленості та залучення в життєдіяльність школи, активність і результативність (для розвитку особистості та забезпечення життєдіяльності школи) участі членів класного колективу у шкільних справах. Участь учнів класу у шкільному самоврядуванні, організаторській діяльності, роботі шкільних гуртків, секцій, клубів та інших об єднань; вплив цієї діяльності на виховання й розвиток особистості учнів. Вплив батьків учнів на виховну діяльність класу (у формулюванні соціального замовлення, пред явленні вимог до змісту й організації педагогічного процесу, у плануванні й організації класних справ і заходів). Результативність педагогічної освіти батьків та інформування їх про хід і результати навчально - виховного процесу у класі (у залежності від змісту й форм, які застосовувались для цього). Результати педагогічних спостережень за вихованням у родинах учнів класу, участь батьків у підготовці дітей до сімейного життя. У ньому знаходять висвітлення цільові орієнтири виховної діяльності педагога. Виховання без мети не буває, тому що сутнісними характеристиками цього процесу є доцільність досягнення мети, цілеспрямованість. Класний керівник повинен про це пам ятати та приділяти більш пильну увагу цілепокладанню. Під метою прийнято розуміти передбачений у думках, очікуваний результат здійснюваної діяльності. У теорії та практиці виховання розрізняють три основних види мети. 2) результатна - це прогнозований результат, часто виражений у бажаному образі учня (випускника) та спланований для досягнення за певний проміжок часу; у процесі діяльності з цілепокладання класного керівника кожна з названих цілей наповнюється конкретним змістом, обумовленим педагогічним кредо вихователя, цільовими настановами та ціннісними орієнтаціями освітньої установи, особливостями учнівського колективу класу та специфікою умов його життєдіяльності. Як ідеальну мету більшість педагогів вибирає виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. Однак варто зауважити, що в останнє десятиліття нерідко в середовищі наукових і практичних працівників з являються заклики відмовитись від такої мети - ідеалу у зв язку з неможливістю її досягнення в нинішніх соціально - економічних умовах. Відмовляючись від даної мети, ці дослідники та практики поки не зуміли запропонувати інший ідеал, до якого могли би спрямувати свої устремління педагоги, учні, батьки, громадські організації. На наш погляд, людське суспільство не може успішно будувати свою життєдіяльність і розвиватись без уявлень про ідеал. У його важливості та необхідності переконують рядки вірша відомого німецького філософа фрідріха ніцше.

Ми вважаємо, що в даний час не можна відмовлятись від орієнтації на всебічний і гармонійний розвиток особистості. Без прагнення до такого ідеалу неможливо побудувати високорозвинене гуманне й демократичне суспільство. У виборі результатної мети класні керівники спираються на підсумки індивідуальної й колективної аналітичної діяльності та спроектовані образи учня та класу.

При розробці результатної мети необхідно дотримуватись вимог, запропонованих для цільових орієнтирів виховної діяльності. При декомпозиції мети, тобто при її розподілі на складові, треба визначити такі задачі виховної діяльності, рішення яких дозволило б досягти поставленої мети. Наприклад, один із класних керівників як головний орієнтир виховної системи вибрав мету - формування творчої особистості учня, який володіє інтелектуальною, етичною та педагогічною культурою. А для її реалізації педагог визначив такі задачі. Процесуальні цілі нерозривно пов язані з результатними, тому що вони передбачають зміни у виховному процесі, які забезпечують досягнення вихованцями бажаного образу учня (випускника). У плані роботи класних керівників зустрічаються цілі та задачі цього виду, наприклад, сформульовані в такий спосіб. Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності та відбитих у першому розділі плану, і виходячи зі сформульованих цілей і задач виховної роботи, педагог намагається визначити провідні напрями, форми та способи організації життєдіяльності класного колективу.

Доброю підмогою в їх виборі є сформований учителем образ класу, його модельні уявлення про побудову діяльності, спілкування й відносин у класній спільноті. Сукупність форм і способів життєдіяльності класу не повинна являти собою набір випадково відібраних і не пов язаних одна з одною справ. Щоби підбір справ мав насправді системний і науково обґрунтований характер, класний керівник повинен при плануванні спиратись на теоретичні та технологічні розробки проблем виховання учнів. До речі, від цього будуть залежати структура та форма даного розділу плану.

Назвемо деякі наукові розробки та запропонуємо відповідні їм варіанти підготовки й оформлення цього розділу плану.

Таланчук обґрунтував доцільність використання системно - рольового підходу у виховній роботі з учнями. Він виходить із того, що процес формування особистості відбувається завдяки спадкуванню та підвищенню людиною соціальних цінностей. На думку професора, соціальні цінності - це істини життя, здобуті досвідом попередніх поколінь та існуючі у вигляді знань, ідеалів, норм поведінки та стосунків між людьми. Спадкування соціальних цінностей можливе тільки тоді, коли людина входить в якесь співтовариство людей і виконує в ньому визначені соціальні ролі. Таланчук називає основні соціуми та відповідні їм соціальні ролі. Я - сфера (ролі - матеріально - споживча, духовно - споживча, суб єкт навчання, суб єкт самовиховання, суб єкт творчості, психосаморегулятивна, ціле стверджуюча). Якщо класний керівник вирішує будувати свою виховну діяльність на основі системно - рольового підходу, то може вибрати таку форму планування справ у класі (запропоновано в. Механізм виховання, на його думку, полягає в підтримці педагогом дитини у вирішенні її проблем зміцнення здоров я, формування моральності, розвитку здібностей; у створенні умов для життєвого самовизначення школярів. Для більш цілеспрямованої роботи з підтримки процесів самопізнання та самобудування особистості дитини о. У цьому випадку третій розділ плану роботи класного керівника може виглядати в такий спосіб. Доктор педагогічних наук в. Караковський уважає, що загальнолюдські цінності є основами цілісного навчально - виховного процесу.

Він пропонує вихователям спрямувати свої зусилля на створення умов для освоєння учнями таких цінностей, як земля, батьківщина, родина, праця, знання, культура, світ, людина. А отже, виховні справи у плані роботи класного керівника доцільно об єднати в такі розділи. Будучи прихильниками використання діяльнісного підходу у вихованні учнів, л. У даному випадку класний керівник може вибрати форму плану, в якій спроектує участь учнів у перерахованих видах діяльності. Багато класних керівників розділяють точку зору відомого філософа м. Кагана про те, що особистість визначається не своїм характером, темпераментом, фізичними якостями тощо, а тим. Виходячи з нього, структуру особистості можна представити як цілісну сукупність п яти взаємозалежних потенціалів. Пізнавального, ціннісного (морального), комунікативного, естетичного й фізичного. Тому педагоги у планах виховної роботи систематизують плановані виховні справи та заходи щодо напрямів, пов язаних із розвитком перерахованих потенціалів. Нерідко класні керівники розподіляють заплановані справи відповідно до висунутого у процесі цілепокладання задач виховної діяльності. У цьому випадку даний розділ плану оформляється в такий спосіб. При виборі форм і способів класний наставник віддає перевагу тим справам, які пропонувались учнями та батьками в ході колективного планування життєдіяльності класу.

Ці справи, як правило, у більшій мірі відповідають інтересам і потребам учнів і в більшому ступені впливають на процес їхнього розвитку.

і ще один важливий момент - це правильне визначення строків здійснення намічених справ і відповідальних за їх підготовку та проведення. Оптимальний розподіл часу та сил членів класного співтовариства дозволить підвищити ефективність виховної діяльності. Його наявність у плані пов язана з турботою класного керівника про створення у класі доброчинного середовища для формування особистості кожної дитини, з педагогічним проектуванням і забезпеченням індивідуальної траєкторії розвитку учнів, з пошуком найбільш ефективних прийомів і методів виховного впливу на кожного вихованця. Кожний учень має потребу в увазі класного керівника. інший намагається розв язністю виразити свою самостійність, тому що не знає, як можна виявити її інакше.

Третій нерішучий, коли йому доводиться щось організовувати у класному колективі. Четвертий любить багато обіцяти, не усвідомлюючи своїх можливостей і сильно переоцінюючи їх, а потім, не справившись зі справою, шукає всілякі доводи й виправдання. індивідуальність є ключовим поняттям у складанні даного розділу плану.

Під індивідуальністюприйнято розуміти неповторну своєрідність людини, унікальне сполучення в ній одиничних, особливих і загальних рис, що відрізняють її від інших індивідів. Однак навряд чи одне визначення поняття допоможе класному керівнику знайти оптимальні шляхи та способи педагогічного зіткнення з індивідуальністю кожного вихованця. У цьому зв язку доцільно скористатися запропонованою професором с. Поляковим типологією індивідуальностей учнів. Першу класифікацію індивідуальностей с. Поляков будує на підставі схильностей учнів до розвитку в тій чи іншій особистісній сфері. Його друга класифікація спрямована на установлення взаємозв язку між формами діяльності та спілкування учня, з одного боку, та процесом розвитку його індивідуальності - з іншого. Називаються такі форми, як. У третій класифікації індивідуальність розглядається з точки зору рішення специфічних виховних задач при різному ставленні школярів до себе, своїх проблем, можливостей їх вирішення. Школярі, яким потрібна активна участь педагога в їхньому ставленні до себе, така, як формування, створення нового розуміння себе й активне підштовхування до відповідної самореалізації; використовуючи у своїй діяльності наукові розробки професора с. Полякова, класний керівник має можливість більш осмислено й точно підібрати та включити у план педагогічні засоби, спрямовані на розвиток особистості кожного учня та формування його неповторної індивідуальності. Через багатоаспектності та складності індивідуальної роботи з учнями класний наставник має право скористатись допомогою шкільного психолога, соціального педагога, медичного працівника й інших членів педагогічного колективу.

А отже, у плані виховної роботи можуть з явитись пункти про участь у справах класу різних працівників навчального закладу.

Створення умов у класному колективі для прояву й розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, реалізації соціально вартісних та особистісно значущих інтересів і потреб школярів. Надання індивідуальної допомоги учням, які мають ускладнення в адаптації до життєдіяльності класу, стосунках з учителями й іншими членами шкільного співтовариства, виконанні норм і правил поведінки в навчальному закладі й за його межами. Взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально - психологічною й іншими службами освітньої установи з метою проектування індивідуальної траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки суспільно - корисних ініціатив школярів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному становленні їхньої особистості; існує велика кількість форм і способів індивідуальної роботи з учнями. Основні змістові компоненти виховної програми. Форми, методи та напрямки виховної роботи з учнями. Особливості роботи з учнями девіантної поведінки. Контроль та керівництво виховною роботою. Структурна схема організації учнівського самоврядування. Порядок призначення на посаду заступника командира з виховної роботи. Складання плану прийому посади. Теоретичні основи організації позакласної виховної роботи та її значення в формуванні особистості молошдого школяра. Розвиток творчої особистості у позашкільній виховній діяльності. Рекомендації по оптимізації процесу позакласної виховної роботи. Пріоритетність вирішення виховних завдань в системі освітньої діяльності, взаємозв язок і взаємозалежність навчальної, наукової і виховної роботи. Концепція формування самосвідомості особистості студента, принципи виховної роботи в навчальному закладі. Організація навчально - виховного процесу в навчальному закладі. Кадровий склад викладачів. індивідуальний план роботи студента. Організація і зміст методичної та виховної роботи в коледжі. Аналіз рівня застосування комп’ютерної техніки у коледжі. Завдання правильного підходу до процесу формування особистості у педагогіці. Методика виховної роботи з школярами в національній школі україни. Адаптаційний період навчання першокласників у школі, позакласні заняття. Робота вчителя з батьками школярів. Основні завдання позакласної виховної роботи, її місце та роль в формуванні особистості школяра. Зміст, організація, форми та методи позакласної виховної роботи в гімназії ім. Загальні методи виховання і навчання школярів, їх види. Зміст виховної роботи класного керівника класний керівник. Зміст, форма і структура плану виховної роботи. Про удачі та знахідки, про накопичений позитивний досвід; про негативні моменти в організації життя класу й вихованні учнів; про нереалізовані можливості та невикористані резерви; про перспективні цілі та першочергові задачі на найближче майбутнє. 2) результатна - це прогнозований результат, часто виражений у бажаному образі учня (випускника) та спланований для досягнення за певний проміжок часу; 3) процесуальна - це проектований стан виховного процесу, найбільш оптимальний для формування бажаних якостей учня. У процесі діяльності з цілепокладання класного керівника кожна з названих цілей наповнюється конкретним змістом, обумовленим педагогічним кредо вихователя, цільовими настановами та ціннісними орієнтаціями освітньої установи, особливостями учнівського колективу класу та специфікою умов його життєдіяльності. Он навсегда б, как метеор, угас, когда б мы все пришли к его вершине.

И вера в жизнь и свет исчезла в нас, и мы все умерли б, тоскуя о святыне.

Використовувати виховні можливості народних свят й обрядів для прилучення учнів до цінностей національної культури; увести в навчальний розклад уроки спілкування та розвитку комунікативної культури учнів; сприяти підвищенню ролі учнівського самоврядування у плануванні, організації й аналізі життєдіяльності у класі; забезпечити участь батьків у підготовці та проведенні ключових виховних справ у класі тощо. Родина (ролі - сина - дочки, подружня, батьківсько - материнська); трудовий (навчальний) колектив (ролі - професійно - трудова, економічна, організаторсько - самоврядівна, комунікативна, педагогічна); суспільство (ролі - патріотична, національно - інтернаціональна, політична, правова, моральна, екологічна); світ (інтерсоціальні ролі особистості); я - сфера (ролі - матеріально - споживча, духовно - споживча, суб єкт навчання, суб єкт самовиховання, суб єкт творчості, психосаморегулятивна, ціле стверджуюча). Під індивідуальністю прийнято розуміти неповторну своєрідність людини, унікальне сполучення в ній одиничних, особливих і загальних рис, що відрізняють її від інших індивідів. Школярі, яким достатньо підтвердження їхньої думки про себе та свої дії; вихованці, яким необхідна підтримка в їхньому прагненні щось зрозуміти та змінити в собі; школярі, яким потрібна активна участь педагога в їхньому ставленні до себе, така, як формування, створення нового розуміння себе й активне підштовхування до відповідної самореалізації; вихованці, яким потрібно досить тверде управління їхніми діями й енергійне стимулювання їхньої спрямованості на себе.

Використовуючи у своїй діяльності наукові розробки професора с. Вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов і процесу їхнього розвитку; установлення міжособистісних контактів з кожною дитиною; створення умов у класному колективі для прояву й розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, реалізації соціально вартісних та особистісно значущих інтересів і потреб школярів; надання індивідуальної допомоги учням, які мають ускладнення в адаптації до життєдіяльності класу, стосунках з учителями й іншими членами шкільного співтовариства, виконанні норм і правил поведінки в навчальному закладі й за його межами; взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально - психологічною й іншими службами освітньої установи з метою проектування індивідуальної траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки суспільно - корисних ініціатив школярів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному становленні їхньої особистості; сприяння вихованцям у діяльності із самопізнання, самовизначення та саморозвитку; діагностика результатів навчання, виховання й розвитку кожного учня, урахування їхніх особистісних досягнень. існує велика кількість форм і способів індивідуальної роботи з учнями. Матеріали щодо запобігання дитячому травматизму, бесіди з правил дорожнього руху, облік проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності. Організація виховної діяльності. Правової, родинно - сімейної, національно - патріотичної, трудової, естетичної, морально - етичної, екологічної, формування здорового способу життя, розвиток пізнавальної активності. Виховні години проводяться один раз на тиждень у певний день. Тематика спілкування з учнями заздалегідь планується, однак поточні події у класі, школі, селищі, державі можуть підказати тему незаплановану раніше.

Рівень навчальної мотивації учнів класу (динаміка підвищення якості знань, ефективності роботи з учнями, які навчаються на початковому рівні, активності учнів у позаурочній діяльності). Рівень розвитку класного колективу (згуртованість, активність, ініціативність, виховний вплив колективу на його членів, рівень розвитку громадської думки). Високий рівень володіння уміннями та навичками класного керівника (уміння поставити мету, спланувати роботу, здійснити її, оцінити, проаналізувати та зробити висновки). Учитель повинен викликати любов та повагу дітей до себе, якщо він сам любить, поважає кожну дитину та спілкується з нею, у стосунках з нею чесний і відвертий. Матеріальне становище у більшості дітей у сім’ях середнього рівня. Більшість дітей виховується в сім’ях, де панує взаєморозуміння та повага один до одного. У спілкуванні з учителями учні проявляють вихованість і тактовність. В цілому діти чуйні один до одного і за складних обставин, кожен знаходив підтримку в однокласників. Основною метою виховної діяльності є створення оптимального соціально - культурного мікроклімату в колективі, який би сприяв творчому саморозкриттю, саморозвитку, дозволяв би їм легко освоїтись у своєму виховному просторі, спонукав би їх до діяльності, яка б дозволяла їм вступати в реальні відносини з оточуючим світом. Протягом одного року я веду виховну роботу, яка поєднала в собі традиційні та нетрадиційні форми та методи роботи класного керівника. Для цього використовую. Елементи превентивного виховання, бесіди, диспути, залучаю до виховної роботи батьків та громадськість. Як класний керівник багато часу приділяю морально - етичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов’язку, відповідальності, культурної поведінки. Для цього проводила виховні години, бесіди та диспут на дану тематику.

Впроваджую ефективні технології превентивного виховання, які виконують розливальну функцію і формують громадську активність учнів. Для реалізації всіх цілей та завдань добирала такі виховні технології як. Значну увагу приділяю формуванню у своїх вихованців комплексу особистісних якостей і рис характеру.

(чесність, порядність). З цією метою щоденно провожу бесіди та роз’яснювальну роботу, прагну обговорити кожен маленький чи великий інцидент, що трапляється у класі та спонукаю своїх вихованців до адекватних висновків щодо даної ситуації. Формую екологічну культуру школярів, залучаючи їх до організації та проведення таких заходів. Насадження дерев, прибирання території та класного приміщення, проведення бесід та рольових ігор з молодшими школярами. Взаємовідносини класного керівника і учнів класу на достатньому рівні. Діти мене розуміють, підтримують, прислухаються до зауважень та порад. В цілому клас характеризується позитивно. Учні класу незалежні, доброзичливі у спілкуванні, емоційно - відкриті. До них достатньо добре ставляться учителі - предметники, вважаючи їх перспективними. Клас із достатнім рівнем вихованості, „важких” та схильних до правопорушень дітей (п. Ефективною роботою з проблемними дітьми є заохочення їх до класних справ, взаємодопомога однокласників, завантаження вільного часу гуртковою роботою. В становленні та розвитку учнів спираюсь на допомогу батьків. Важливим питанням є стан виховання у сім’ї. Адже робота з батьками – один із основних та найскладніших напрямків роботи класного керівника. У моєму класі є 5 неповних сімей та сімей, але на навчанні та поведінці дітей це не відображається. Батьківський комітет працює разом із класним керівником, бере участь в організації класних та позакласних заходів, також співпрацює з адміністрацією школи. Найбільш ефективною є допомога батьківського комітету в поповненні матеріально - технічної бази класу та школи в цілому.

У роботі з батьками використовую в основному індивідуальні бесіди, які не обмежені часовими рамками. Проводжу батьківські збори, які відвідують більшість батьків. Під час батьківських зборів моделювала педагогічні ситуації, які б допомогли батькам розв’язувати родинні конфлікти, що виникали під час спілкування дітей з батьками. У практику моєї роботи впроваджена мета про єдність шкільного та родинного впливу на особистість дитини, для цього є використовую родинні свята, поїздки. Так цього року ми з батьками організували дітям. День іменинника, новорічне свято, нумо, дівчата та інше.

Відвідали цікаві місця харківщини та чугуївщини, кінотеатри, музеї, галереї. Діти - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування 2. Малозабезпечені сім’ї 6. Неблагополучні сім’ї. Не справляються з обов’язками. Не приділяють належної уваги. Батьки на обліку в міліції. Схильні до правопорушень. Порушують дисципліну; центри учнівського самоврядування прізвище, ім’я учнів зміст діяльності центрів учнівського самоврядування „дозвілля” організація дозвілля учнів через колективні творчі справи; відзначення традиційних шкільних свят; підготовка та проведення конкурсів, творчих звітів, виставок, змагань. „пошук” вивчення історії та культури рідного краю; пропаганда та розвиток традицій рідного краю; пошукова робота по відтворенню історії діяльності школи; оформлення літописів класу, школи. „турбота” організація діяльності по охороні природи; виховання доброти, співчуття, людяності через корисні справи; допомога ветеранам війни та праці, інвалідам; організація благодійних акцій, трудових десантів; контроль за сан станом, озеленення класних кімнат та школи, шанобливим ставленням до шкільного майна та підручників. „здоров’я” організація спортивно - масової роботи в класі, школі; проведення фізичної зарядки; робота спрямована на антирекламу шкідливих звичок серед учнів. „інтелект” забезпечення взаємодопомоги в навчанні; ведення екрану успішності; організація учнів до участі в предметних тижнях, олімпіадах; підготовка матеріалів для проведення інформаційно - просвітницьких годин, інтелектуальних ігор. Прес - центр художнє оформлення загально шкільних та класних заходів; випуск тематичних стіннівок; випуск тематичної газети; участь в шкільних та міських конкурсах плакатів, малюнків, фотографій; оформлення літописів класу, школи. „феміда” організація чергування в класі, школі; контроль за відвідуванням учнями школи, спізненнями; дотримання культури учнів, охайного зовнішнього вигляду; робота з профілактики правопорушень серед учнів класу.

Організація творчої діяльності педагогічного та учнівського колективів школи на основі впровадження новітніх прогресивних технологій навчання. Творче використання потенціалу обдарованих учнів у роботі ман. Формування в учнів інтересу і розуміння необхідності пошуків шляхів правильного життєвого самовизначення. Розвиток творчих здібностей у процесі навчання. Організація колективу, формування культури поведінки на уроках та в позаурочний час, закріплення основ загальнолюдської культури поведінки. Надавати кваліфіковану допомогу батькам у питаннях виховання в дітях кращих людських якостей та подолання негативних звичок і рис характеру.

Загалом стосунки у класі товариські, толерантні, приятельські. Дівчата і хлопці товаришують між собою. Учні завжди переживають за успіхи і невдачі свого класу.

Учні схвалюють в своїх однокласниках чесність, відповідальність, активну життєву позицію, а осуджують лінь, заздрість, грубість, бажання помститися. Своє схвалення або осудження вони виказують при спілкуванні між собою та з старшими. Найчастіше – це розмова з класним керівником. Спостерігається часткове розходження між тим, що учні говорять, і тим, що роблять, але це буває досить рідко і стосується в основному хлопчиків. Учнів класу пов’язують спільні інтереси. Навчання, спорт, танці, мистецтво. Товаришують і в школі й поза нею. Яскраво виражено декілька подружніх груп, що містять або хлопчиків, або дівчаток. Актив класу – це ті учні, які виконують самоврядування в класі. Постійним лідером в класі є (п. Правове виховання спрямоване на формування правової культури – виховання поваги до прав і свобод людини, виховання поваги до батьків, старших, оволодіння знаннями і дотримання законів україни. Родинне виховання – запорука доброго розвитку не лише окремої особистості, але й українського народу.

Родинне виховання ґрунтується на тісній співпраці батьків з педагогічним колективом школи. Національне виховання – є пріоритетним аспектом виховної роботи у школі, зорієнтованим на українську культуру, мову, національно - патріотичні традиції. В основу національного виховання покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім’ї та школи. Патріотичне виховання – основа, на якій ґрунтується суспільство держави. Стати громадянином, тобто свідомим членом суспільства, відданим сином вітчизни, дуже непросто. Громадянином не народжуються. Виховувати в дитині громадянина – це означає навчати її жити заради батьківщини. Проводять заходи до дня збройних сил україни, дня партизанської слави, річниць визволення селища і київщини від фашизму;відзначення дня пам’яті жертв голодомору 1932 - 1933 роки; до річниці чорнобильської трагедії. Психологічні практикуми. Уроки громадянськості. Визначні дати історії, вечори творчого портрету, вечір. Трудове виховання прищеплює працелюбність і шанобливе ставлення до праці, формувати творчий підхід до вибору майбутньої професії, цілеспрямованість, уміння планувати своє життя. Естетичне виховання прищеплює дітям естетичні почуття, формує вміння бачити прекрасне і красиве, комічне і трагічне, розвиває художньо - естетичне сприйняття, естетичний смак і оцінювання, виховує естетичні цінності. Учні відкривають для себе незаперечну істину.

Кожна людина, що приходить у світ, є унікальною особистістю. «що я зичу для однокласників, друзів, україни. З чого вони розпочинаються. Екологічне виховання. Екологічне виховання –передбачає забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, сформувати розуміння, що природа – першооснова існування людини, а людина – частина природи. Залучаючи учнів школи до екологічних трудових акцій. До дня землі традиційно проводиться конкурс малюнків. Оскільки виховання і навчання тісно взаємопов’язані, то екологічне виховання є невід’ємною частиною декади біології. Система роботи включає в себе організацію шкільного режиму.

Дотримання у школі гігієнічних норм щодо освітлення, температури повітря, шкільного обладнання, раціонального харчування, загартування; профілактичне медичне обстеження, пропаганду здорового способу життя і включення учнів у різні види спортивно - фізкультурної діяльності. Розвиток пізнавальної активності спрямований на заохочення та підтримання школярів у прагненні здобуття нових знань, розвиток гармонійної, інтелектуально і духовно багатої особистості. Встановлено, що формування інтересу, активізація діяльності учнів, тобто інтелектуальне виховання ефективно здійснюється шляхом проведення. Напрямки виховної роботи 1 - 4 вересня 7 - 11 вересня 14 - 18 вересня правове виховання день знань. Розподілити обов’язки напрямки виховної роботи 21 - 25 вересня 28 - 02 жовтня 5 - 9 жовтня правове виховання виховна година. « світ моїх захоплень. Формування здорового способу життя бесіда « формула здорового способу життя. « нецензурні вислови і хуліганські жести. Національно - патріотичне виховання виховна година « що таке духовність. « комп’ютер – товариш чи ворог. Тестові завдання індивідуальна робота з учнями як одягатися взимку.

« дівчата – друзі чи вороги. Родинне виховання виховна година « родинне дерево – чи знаю я його. Петра яцика знавців укр. Мови подати матеріали до конкурсу « об’єднаймося ж, брати мої. « я – товариш, я – однокласник. Культура харчування, як організм підтримати узимку.

Розвиток пізнавальної активності випуск тематичних газет виховна година. « чи виконую я свої обов’язки. Традиції зимових свят трудове виховання генеральне прибирання класної кімнати естетика праці та побуту естетичне виховання підготовка стінгазети. « новорічне свято – радість чи небезпека. Ремонт меблів підготувати клас та актову залу до святкування 8 березня естетичне виховання день рідної мови. Напрямки виховної роботи 8 - 12 березня 15 - 19 березня 29 - 02 квітня правове виховання виховна година. « я – майбутній семикласник. Обдарована особистість – сукупність природних та інтелектуальних здібностей, що сприяють поглибленому розумінню навколишнього світу, забезпечують високоякісне навчання і творчість учнів. Надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини вундеркінда. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів. інша крайність – приниження унікальних здібностей з боку вчителя – недопустима. Ознайомитися з даними психолога школи про учнів класу (тип мислення, обсяг, увага, темперамент, коло інтересів, професійна спрямованість). Вересень – листопад 2. Визначити обдарованих дітей. Розробити індивідуальні алгоритми їх виховання. Організувати дослідницьку діяльність обдарованих дітей з урахуванням їх інтересів протягом року 5. Розробити систему диференційно - виховних занять згідно з нахилами дітей, враховуючи їх інтереси. Простежити зайнятість дітей у гуртках та факультативах. Забезпечити участь дітей у шкільному турі всеукраїнської олімпіади з предметів. Провести консультації батьків. Визначення кола інтересів. індивідуальні особливості дитини згідно з виховним планом 9. Провести анкетування дітей. „рівень життєвої мудрості”. „як вивчити свій характер”. „виявлення схильності учня до навчальних предметів” згідно з виховним планом 10 скласти зведену таблицю рівня креативності обдарованих дітей травень. Професійне самовизначення – тривалий процес, який охоплює значний період життя людини. Вдалий вибір професії залежить від можливості особистості співвідносити власні можливості з вимогами певної професії, а також здатності адаптуватися до мінливих соціально - економічних умов. Формування основ для соціально - професійної адаптації. Розвиток норм, ціннісних орієнтацій, мотивів вибору професії, професійної спрямованості.